2020-04-20
77
вколо; (кругом) кругом; (побли-
зости) поблизу.
окольный обхідний, об'їзний, круж-
ний.
окончание ср. закінчення, ср.; (ко-
нец) кінець, -ця, м.
окончательный остаточний.
окончить кінчити, скінчити; закінчи-
ти; см. оканчивать.
окончиться кінчитися; закінчитися;
см. оканчиваться.
окоченелый закляклий, окляклий,
задубілий; (замёрзший) замерз-
лий.
окраина ж. околиця, ж., окраїна, ж.,
край, р. краю, м.
окрасить 1. пофарбувати; 2. забар-
вити; см. окрашивать.
окраска 1. (действие) фарбування,
ср.; забарвлення, ср.; см. окра-
шивать; 2. (цвет) забарвлення,
колір, -льору, м.; 3. перен. за-
барвлення.
окрашивать 1. фарбувати; 2. (прида-
вать какой-л. тон, оттенок) за-
барвлювати.
окрепнуть зміцніти, окріпнути,
подужчати; (после болезни —
ещё) поздоровіти, поздоровша-
ти.
окрестность 1. околиця, ж.; 2. (окру-
жающее пространство) місце-
вість, яс.
окрестный околишній, навколишній,
довколишній.
округ м. округ, -га, м.; (окружаю-
щая местность) округа, ж.
|
|
|
окружать 1. оточувати; (обсту-
пать — ещё) обступати; (осаж-
дать — ещё) облягати; 2. (обво-
дить, обносить чём-л.) обводити,
-джу, -диш.
окружающий прил. навколишній, до-
вколишній, отбчуючий.
окружение ср. 1. оточення, ср.; 2.
(окрестность) околиця, ж.; 3.
(обрамление) облямівка, ж.
окружить І. оточити; обступити; об-
лягти, -ляжу, -ляжеш; 2. обвести;
см. окружать.
окружность ж. мат. коло, ер.
окрылённый окрилений.
октябрёнок м. жовтеня, ер.
октябрь жовтень, -тня, м.
октябрьский жовтневий; Великая
Октябрьская социалистическая
революция Велика Жовтнева со-
ціалістична революція.
окунать занурювати, зануряти; (всо-
вывать) встромляти, встромлюва-
ти.
окунаться пірнати, упірнати, порина-
ти, занурюватися, занурятися.
окунуть занурити; встромити; см.
окунать.
окунуться пірнути, упірнути, порину-
ти, зануритися; см. окунаться.
окунь окунь, -ня, м.
оладья ж. оладок, -дка, м.
олений оленячий.
олень олень, -ня, м.
олимпиада олімпіада, ж.
олимпийский олімпійський.
олицетворение ер. уособлення, ср.;
(персонификация) первоніфіка-
ція, ж.; (воплощение) втілення,
ер.
олицетворять уособлювати; (персо-
нифицировать) персоніфікувати;
(воплощать) втілювати.
олово олово, ер.
ольха вільха, ж.; (одно дерево и
собир.— вщі) вільшина, ж.
омбним омонім, -ма, м.
омрачать (делать печальным) за-
тьмарювати, потьмарювати,
тьмарити, захмарювати; (огор-
чать, опечаливать — ещё) засму-
чувати, смутити (смучу, сму-
тиш).
омрачить затьмарити, потьмарити,
захмарити, охмарити; засмутити,
|
|
|
-мучу, -мутнш, посмутити; см.
омрачать.
омывать геогр. (окружать) омивати.
он. мест, він, р. його, м. (ж. вона, ер.
воно, мн. вони).
онеметь 1. (стать немым) оніміти; 2.
(перен.— ещё) заніміти; 3.
(стать нечувствительным, за-
течь) затерпнути, отерпнути,
отерпти, заніміти.
опадать 1. (о листьях, плодах и
т. п.) опадати, обпадати, обліта-
ти; 2. (об опухоли) спадЗти, сту-
хати.
опаздывать спізнюватися, запізнюва-
тися.
опасаться побоюватися.
опасение побоювання, ер.
опасность небезпека, ж.
опасный небезпечний; (подозритель-
ный — ещё) непевний.
опасть 1. опасти, обпасти, облетіти,
-летить; 2. спасти, стухнути; см.
опадать.
опёнок бот. опеньок, -нька, м.
опера опера, ж.
оперативный оперативний.
оператор оператор, -ра, м.
операция операція, ж.
опередить випередити, -джу, -диш;
см. опережать.
опережать випереджати; см. опере-
дить.
оперетта оперета, ж.
опереться 1. обпертися (обіпруся,
обіпрешся), обіпертися, оперти-
ся, спертися (зіпруся, зіпрешся);
злягти (зляжу, зляжеш); 2. пе-
рен. спертися, опертися; см. опи-
раться.
оперировать оперувати.
опечатка [друкарська] помилка,
ж.
опйлки мн. 1. (древесные) тирса,
ж.; 2. (металлические) ошурки,
-рок, мн.
опираться 1. обпиратися, опиратися,
спиратися; (облокачиваясь —
ещё) злягати; 2. перен. спирати-
ся, опиратися.
описание ср. опис, -су, м.
описать описати (опишу, опишеш);
см. описывать.
описка описка, ж.
описывать описувати.
опись ж. опис, -су, м.; (действие —
ещё) описування, ср.
оплата ж. 1. (действие) оплата, ж.,
(неоконч. д.— ещё) оплачуван-
ня, ср.; сплата, ж., (неоконч.
д.— ещё) сплачування, ср.;
2. (уплачиваемые деньги) оп-
лата.
оплатить оплатити (оплачу, опла-
тиш); сплатити; см. оплачи-
вать.
оплачивать оплачувати; (уплачи-
вать) сплачувати.
оплот оплот, -ту, м.
оплошность ж. помилка, ж., похиб-
ка, ж.; (неосторожность) необач-
ність, ж.; (недосмотр) недогляд,
-ду, м.; по ~ ти через недогляд,
через необачність.
опоздание спізнення, ср., запізнення,
ер.
опоздать спізнитися, запізнитися;
см. опаздывать.
опознавательный пізнавальний, роз-
пізнавальний.
опозорить зганьбити, оганьбити;
(ославить) знеславити, осла-
вити.
ополчение ополчення, ер.
опомниться опам'ятатися, опритом-
ніти, отямитися, стямитися.
опора опора, ж.
оппозиция опозиція, ж.
оправдание 1. виправдання, ср., оп-
равдання, ср., (неоконч. д.—
ещё) виправдування, ср.; справ-
дження, ср.; здійснення, ср.;
(неоконч, д.— ещё) справджу-
вання, ср., здійснювання, ср.; см.
оправдывать; 2. (оправдатель-
ный приговор) виправдання,
ср.
оправдать виправдати, оправдати;
справдити, -джу, -диш, здійсни-
ти; см. оправдывать.
оправдаться виправдатися, оправда-
тися; справдитися, здійснитися;
см. оправдываться.
оправдывать виправдовувати, вип-
равдувати, оправдувати;
(надежды, ожидания и т. п.—
обычно) справджувати, здійсню-
вати.
оправдываться виправдовуватися,
виправдуватися, оправдуватися;
(в надеждах, предсказаниях и
т. п.— обычно) справджуватися,
здійснюватися.
опрашивать опитувати; (допраши-
вать) допитувати.
определение ср. 1. (формулировка)
визначення, ср.; 2. (постановле-
ние) ухвала, ж., постанова, ж.; 3.
грамм, означення, ср.
определённый прил. 1. (твёрдо уста-
новленный) визначений, певний;
на ~ ное время на певний (на
визначений) час; 2. (ясный) ви-
разний, яснйй; (несомненный)
певний; (точный) точний; 3. (не-
который, известный) певний, в
~ ных случаях у певних випад-
ках.
определить 1. визначити; окресли-
ти; призначити; 2. обумбвити,
зумовити; 3. ухвалити, поста-
новити; визначити; См. опреде-
лять.
определять 1. визначати; (наме-
чать — ещё) окреслювати;
|
|
|
(предназначать — ещё) призна-
чати; 2. (обусловливать) обумов-
лювати, зумовлювати; 3. (выно-
сить решения) ухвалювати, по-
становляти; (меру наказания и
т. п'.) визначати.
опровергать спростовувати; (отри-
цать) заперечувати; (отклонять)
відхиляти.
опровергнуть спростувати; заперечи-
ти; відхилити; см. опровергать.
опровержение (заявление, статья и
т. п.) спростування, ср., спросто-
вання, ср.
опрокидывать 1. (перевёртывать)
перекидати, перевертати; (ва-
лить — ещё) валяти, звалювати;
(вываливать) вивертати; 2. (сби-
вать с позиций) воен. відкидати;
(разбивать) розбивати, розтро-
щувати.
опрокидываться перекидатися, пере-
вертатися; (откидываться) відки-
датися.
опрокинуть 1. перекинути, перевер-
нути; повалити, поваляти, звали-
ти; вивернути; 2. воєн, відкинути;
розбити (розіб'ю, розіб'єш),
розтрощити; (обратить в бегст-
во) погнати (пожену, поженеш);
см. опрокидывать.
опрокинуться перекинутися, пере-
вернутися; відкинутися; см. оп-
рокидываться.
опрометчивый необачний, необачли-
вий, нерозважливий, нерозваж-
ний.
опрометью нареч. прожогом, стрім-
голов.
опрос м. опитування, ср.; допит, -ту,
м., (неоконч. д.— ещё) допиту-
вання, ср.; см. опрашивать.
опросить опитати; допитати; см. оп-
рашивать.
опрятный охайний, чепурний.
оптимизм оптимізм, -му, м.
оптимист оптиміст, -та, м.
оптимистический оптимістичний.
оптический оптичний.
опубликовать опублікувати.
опускать 1. опускати; (спускать)
спускати: (склонять) схиляти; 2.
(пропускать) пропускати, випус-
кати, проминати.
опускаться (перемещаться ниже)
опускатися; (спадать — ещё)
опадати; (спускаться) спускати-
ся; (склоняться) схилятися.
опустеть спустіти, опустіти, спорож-
ніти; (обезлюдеть) обезлюдніти.
опустить 1. опустити (опущу, опус-
тиш); спустити; схилити, похили-
ти; 2. пропустити, випустити, про-
минути; см опускать.
опуститься опуститися (опущуся,
опустишся); опасти; спуститися;
схилитися; см. опускаться.
опустошать 1. спустошувати, пусто-
|
|
|
шити; (разорять — ещё) плюнд-
рувати; 2. (опорожнять) спорож-
няти, спорожнювати.
опустошение (запустение, разоре-
ние) спустошення, ср.
опустошительный спустошливий,
спустошувальний.
опустошить 1. спустошити; сплюнд-
рувати; 2. спорожнити; см. опус-
тошать.
опухать опухнути, запухати.
опухнуть опухнути, запухнути; см.
опухать.
опухоль пухлина, ж.
опушка ж. (край леса) узлісся, ср.,
узлісок, -ска, м.
опыление бот. запилення, ср., (не-
оконч. д.— ещё) запилювання,
ер.
опыт м. І. (практика) досвід, -ду, м.;
обмен ~ том обмін досвідом; 2.
(эксперимент) дослід, -ду, м.,
спроба, ж., експеримент, -ту, м.;
3. (проба) спроба.
опытный 1. (о человеке) досвідче-
ний; 2. (экспериментальный) до-
слідний, спробний, експеримен-
тальний.
оранжевый оранжевий, жовтогаря-
чий.
оранжерея оранжерея, ж.; (тепли-
ца) теплиця, ж.
оратор оратор, -ра, м., промовець,
-вця, м.^
орбита орбіта, ж.
орбитальный орбітальний.
орган І. (часть организма) орган,
-на, м.; 2. (учреждение, печатное
издание) орган, -ну, м.
орган муз. орган, -на, м.
организатор організатор, -ра, м.
организационный організаційний.
организация організація, ж.
организм організм, -му, м.
организованный організований.
организовать організовувати, орга-
нізувати.
организовывать організовувати.
органический органічний.
ерда ист., черен, орла, ж.
орден орден, -на, м.; о. Ленина орден
Леніна; о. Дружбы народов ор-
ден Дружби народів; о. Красного
Знамени орден Червоного Прапо-
ра; о. Октябрьской Революции
орден Жовтневої Революції.
орденоносец орденоносець, -сця, м.
орденоносный орденоносний.
оригинал (подлинник) оригінал, -лу,
м.
оригинальный оригінальний.
ориентация орієнтація, ж.
ориентир орієнтир, -ра, м.
ориентироваться орієнтуватися.
ориентировка ж. орієнтування, ср.;
(ориентация) орієнтація, ж.
оркестр оркестр, -ру, м.
орлиный орлиний.
орнамент орнамент, -ту, м.
оросить зросити (зрошу, зросиш);
см. орошать.
орошать зрошувати.
орошение зрошення, ср., (неоконч.
д.— ещё) зрошування, ср.
орудие ср. 1. знаряддя, ср.; о. произ-
водства знаряддя виробництва;
2. воен. гармата, ж.
орудийный гарматний.
оружие ср. зброя, ж.; (вооружение)
озброєння, ср.
орфографический орфографічний,
правописний.
орфография ж. орфографія, ж., пра-
вопис, -су, м.
орфоэпический орфоепічний.
орфоэпия орфоепія, ж.
осада воен. облога, ж.
осадки (атмосферные) опади, -дів,
мн.
осанка постава, ж.
осваивать освоювати; (усваивать —
ещё) опановувати.
осваиваться с чем, в чём освою-
ватися з чим, в чому, при-
звичаюватися до чого.
осведомиться довідатися; спитати,
спитатися, попитатися; поцікави-
тися; см. осведомляться.
осведомленный 1. поінформований;
2. (ознакомленный) обізнаний.
осведомляться довідуватися; (спра-
шивать) питати, питатися; (лю-
бопытствовать) цікавитися.
освежать освіжати, освіжувати,
(восстанавливать в памяти) від-
свіжувати, відсвіжати.
освежить освіжити; відсвіжити; см.
освежать.
осветительный освітлювальний.
осветить І. освітлити; (посветить —
ещё) посвітити; 2. перен. висвіт-
лити; см. освещать.
освещать І. освітлювати; 2. (разъяс-
нять) перен. висвітлювати.
освещение 1. (свет) освітлення, ср.,
світло, ср.; 2. (осветительное обо-
рудование) освітлення; 3. (разъ-
яснение) перен. висвітлення, ср.
освободитель визволитель, -ля, м.,
визвольник, -ка, м.
освободительный визвольний.
освободить звільнити; увільнити;
визволити; см. освобождать.
освободиться 1. звільнитися; увіль-
нитися; визволитися; вивільнити-
ся; 2. збутися, позбутися, звіль-
нитися; см. освобождаться.
освобождать звільняти; (от обязан-
ностей, налогов и т. п.— ещё)
увільняти; (избавлять — ещё)
визволяти; (высвобождать —
ещё) вивільняти.
освобождаться 1. звільнятися; (от
обязанностей, должности и
т. п.— ещё) увільнятися; (из-
бавляться — ещё) визволятися;
(высвобождаться — ещё) виві'
льнятися; 2. (отделываться от ко-
го, от чего) збуватися, позбува-
тися к ого, чого, звільнятися
від кого, від чого.
освобождение ср. (действие) звіль-
нення, ср.; увільнення, ср.; визво-
лення, ср., визвіл, -зволу, м., (не-
оконч. д.— ещё) визволяння, ср.;
вивільнення, ср.; см. освобож-
дать.
освобождённый прил. звільнений.
освоить освоїти; опанувати; см. ос-
ваивать.
освоиться освоїтися, призвичаїтися;
см. осваиваться.
оседлать осідлати; см. осёдлывать.
осёдлывать сідлати.
оседлый осідлий.
осёл осёл, р. осла, м.; віслюк, -ка, м.
осень осінь, ж.
осенью нареч. восени.
осетин осетин, -на, м.
осетинский осетинський.
оскорбить образити, -ражу, -разиш;
зневажити; скривдити, -джу,
-диш,покривдити; см.оскорблять,
оскорбиться образитися, -ражуся,
-разишся; см. оскорбляться.
оскорбление ср. образа, ж.; (пренеб-
режение) зневага, ж.; (обида)
кривда, ж.
оскорблять ображати; (оказывать
неуважение) зневажати; (оби-
жать) кривдити.
оскорбляться ображатися.
ослабевать слабнути, слабіти, слаб-
шати, слабішати.
ослабеть ослабнути, ослабти, ослабі-
ти, послабшати, послабішати; см.
ослабевать.
ослабить 1. ослабити; послабити; по-
легшити; 2. ослабити, послабити;
попустити; розпустити; зменши-
ти; см. «славлять.
ослаблять 1. ослаблювати; (умень-
шить силу, напряжённость —
ещё) послаблювати; (облег-
чать — ещё) полегшувати; 2.
(делать менее упругим, натяну-
тым) ослаблювати, послаблюва-
ти; (отпускать — обычно) попус-
кати; (распускать) розпускати;
(уменьшать) зменшувати.
ослепительный сліпучий.
осложнение ускладнення, ср., (не-
оконч. Л.— ещё) ускладнювання,
ср.
осложнить ускладнити; ~ ться уск-
ладнитися; см. осложнять.
осложнять ускладнювати, ускладня-
ти; ~ ться ускладнюватися-, уск-
ладнятися.
осматривать оглядати; (обозре-
вать — ещё) обдивлятися, озира-
ти.
осмеливаться насмілюватися, осмі-
люватися; (решаться) наважува-
тися.
осмелиться насмілитися, осмілитися;
наважитися; (посметь) посміти;
см. осмеливаться.
осмотр огляд, -ду, м.
осмотреть оглянути; обдивитися,
озирнути; см. осматривать.
осмотрительный обачний, обачли-
вий; (осторожный — ещё) обе-
режний.
основа ж. I. основа, ж.; 2. (ядро,
исходный материал) перен. осно-
ва, засада, ж.; (устои) підвали-
ни, -лин, мн.; (фундамент) фун-
дамент, -ту, м.; 3. грамм, основа,
ж.
основание ср. 1. основа, ж.; (устои)
перен. підвалини, -лин, мн., під-
валина, ж.; (начало) засада, ж.;
2. (момент возникновения) за-
снування, ср.; год ~ ния школы
рік заснування школи; 3. (причи-
на, повод) підстава, ж.; 4. (в
сооружении) підвалини, підму-
рок, -рка, м., підмурівок, -вка, м.;
(фундамент) фундамент, -ту, м.
основатель засновник, -ка, м.; (осно-
воположник) основоположник,
-ка, м.
основательный 1. (обоснованный)
обгрунтований; (дельный) слуш-
ний; (веский) поважний; 2. (про-
чный) міцний; З. (глубокий, ис-
черпывающий) ґрунтовний;
(подробный) докладний; (серь-
ёзный) серйозний.
основать 1. заснувати; 2. (на чём)
будувати; обґрунтовувати; см. ос-
новывать.
основной основний.
основополбжник основоположник,
-ка, м.
основывать 1. (класть начало, уч-
реждать) засновувати; 2. (на
чём — строить) будувати н а
чому; (обосновывать) обґрун-
товувати чим; (базировать)
грунтувати, базувати н а
чому.
основываться грунтуватися, базува-
тися.
особенно нареч. особливо; (по-осо-
бенному) по-особлйвому; (в осо-
бенности же) особливо ж, а над-
то.
особенность особливість, ж.
особенный особливий; (необычный)
незвичайний.
осознавать усвідомлювати.
5 Д. Ганич
осознать ^ьі^6:.ьші, см. осознавать.
оспаривать 1. (отрицать) заперечу-
вати; о. мнение чьё заперечува-
ти думку чию; 2. (у кого что —
спорить) сперечатися з ким
за що; (состязаться) змагати-
ся з ким за що.
оставаться залишатися, лишатися.
оставить залишити, лишити; кинути,
покинути; (отказаться) відцура-
тися; см. оставлять.
оставлять залишати, лишати; (бро-
сать — обычно) кидати, покида-
ти.
остальной 1. (прочий) решта, ж.,
інший; 2. ~ ное сущ. ср. решта,
ж., [усе] інше, р. [усього] іншо-
го, ер.
останавливать зупиняти, спиняти.
останавливаться зупинятися, спиня-
тися; (прекращаться) припиня-
тися; (переставать двигаться, де-
лать что-л.— ещё) ставати.
остановить зупинити, спинити; см.
остаиавл ивать.
остановиться зупинитися, спинити-
ся; припинитися; стати; см. ос-
танавливаться.
остановка зупинка, ж.
остаток м. І. залишок, -шку, м.,
остача, ж.; (излишек) лишок,
-шку, м.; 2. (остальная часть)
решта, ж.; 3. мат. остача, ж.
остаться залишитися, лишитися; см.
оставаться.
встерегаться остерігатися, стерегти-
ся, -режуся, -режёшся; (беречь-
ся) берегтися.
остеречься остерегтися,' -режуся,
-режёшся; уберегтися; см. осте-
регаться.
осторожно нареч. обережно.
осторожность обережність, ж.
осторожный обережний.
остриё ср. вістря, ср.; (лезвие —
ещё) лезо, ср.; (иголки, бритвы
и т. п.— ещё) жало, ср.; (заост-
рённый конец предмета — ещё)
шпичак, -ка, м., шпичка, ж.
острить ' (сделать острым) гостри-
ти, загострювати; (точить —
ещё) точйтн.
острить2 (говорить остротами) гово-
рити дотепами (дотепи, дотепно);
(і -:..^,>ксй) глузувати.
острота ж. (остроумное выражение)
дотеп, -пу, м.
острота гострота, ж.
остроумие ср. дотепність, ж., дотеп,
-пу, м.
остроумный дотепний.
острый гострий; (резкий — ещё) різ-
кий; (о глазах — ещё) меткий;
(остроумный) дотепний, гостроя-
зикий; (донимающий ^'ещё) до-
шкульний; ~ рое слово різке
(дошкульне) слово; ~ рый глаз
метке (гостре) око.
остывать 1. остигати, стигнути, холо-
нути, охолоджуватися; (просты-
вать) простигати; (выстывать)
вистигати, вичахати; 2. перен. хо-
лонути.
остыть 1. остигнути, остигти, охоло-
нути, схолонути, охолодитися;
простигнути; вистигнути, вистиг-
ти, вичахнути, вичахти; 2. перен.
охолонути, прохолонути, захоло-
нути; см. остывать.
осудить засудити, -джу, -днш, осуди-
ти; см. осуждать.
осуждать засуджувати, осуджувати;
(выражать порицание — ещё)
судити, -джу, -диш.
осуждение засудженая, осудження;
(порицание — ещё) осуд, -ду, м.
осуществить здійснити; виконати;
справдити, -джу, -днш; см. осу-
ществлять.
осуществиться здійснитися; справ-
дитися; см. осуществляться.
осуществление здійснення, ср.; ви-
конання, ср.; справдження,'ср.;
см. осуществлять.
осуществлять здійснювати; (испол-
нять — ещё) виконувати,
(надежду, мечту и т. п.— ещё)
справджувати.
осуществляться здійснюватися; (о
надеждах, мечтах и т. п.— ещё)
справджуватися.
осязаемый прил. відчутний [на до-
тик]; (заметный) помітний.
осязание ср. дотик, -ку, м.
от и ото пред л. с р. 1. від кого,
чого; от Полтавы до Киева від
Полтави до Києва; избавиться от
опасности позбутися небезпеки;
?. (при обозначении причины, по-
вода) від чого, з, Із ч о г о;
кричать от боли кричати від (з)
болю; 3. (при обозначении источ-
ника чего-л.) від кого, чого;
узнать от брата дізнатися від
брата.
отбивать відбивати.
отбирать відбирати; (выбирать, под-
бирать — ещё) добирати.
отбить відбити (відіб'ю, відіб'єш);
см. отбивать.
отблагодарить кого, что віддя-
чити, подякувати кому,
чому.
отбой відбій, -бою, м.
отбор м. відбір, -ббру, м., (неоконч.
д.— ещё) відбирання, ср.; добір,
-бору ы добір, -бору, м., (не-
оконч. д.—- ещё) добирання, ср.;
см. отбирать.
отборный добірний відбірний.
отборочный відбірний.
отбрасывать відкидати.
отбросить відкинути, відкидати; см.
отбрасывать.
отбросы мн. покидьки, -кїв, ми., по-
кидь, м.; (перен. прен.— ещё) по-
толоч, ж.
отбывать 1. (уезжать) від'їжджати,
від'їздити, -джу, -дйш; (уходить)
відходити, -джу, -диш; 2, (обя-
занности, повинности и т. п.) від-
бувати.
отбыть 1. від'їхати; відійти; 2. відбу-
ти; см. отбывать.
отвага відвага, ж.
отважный відважнім.
отвезти відвезти; см. отвозить.
отвергать кого, что відкидати
щ о; (отказываться) відмовля-
тися від кого, від чого;
(отрицать, не признавать) запе-
речувати щ о; (отклонять) від-
хиляти щ о; (пренебрегать) не-
хтувати кого, що, ким,
чим.
отвергнуть відкинути; відмовитися;
заперечити; відхилити; знехтува-
ти; см. отвергать.
отверженный прил. (обездоленный)
знедолений; (угнетённый) при-
гноблений.
отвернуться відвернутися; см. отвёр-
| тываться.
отвёртка викрутка, ж.
отвёртываться (повёртываться) від-
вертатися.
отвес 1. (склон) схил, -лу, м.; 2.
(прибор) висок, -ска, м.
отвесный прямовисний; (крутой)
