2020-04-20
131
(действие — ещё) переказуван-
ня, ср., переповідання, ср.
пересказать переказати, -кажу, -ка-
жеш; переповістй; розповісти; см.
пересказывать.
пересказывать переказувати; (изла-
гать своими словами — ещё) пе-
реповідати; (рассказывать) роз-
повідати.
пересматривать переглядати, пере-
дивлятися.
пересмотреть переглянути, переди-
витися; см. пересматривать,
переставать переставати; (перед ин-
финитивом: прекращать что-л.
делать — ещё) кидати, покида-
ти; (о дожде, ветре, шуме и
т. п.— ещё) ущухати, угавати.
перестать перестати; кинути, покину-
ти; ущухнути; см. переставать.
перестраивать 1. перебудовувати;
(из камня, кирпича — ещё) пере-
муровувати; 2. (ряды, строй) пе-
решиковувати, перестрбювати; 3.
(рояль, радио и т. п.) перестрб-
ювати.
перестроить 1. перебудувати; пере-
мурувати; 2. перешикувати, пере-
стрбїти; 3. перестроїти; см. пе-
рестраивать.
перестрійка ж. 1. перебудова, ж.,
перебудування, ср., (неоконч.
д.— ещё) перебудовування, ср.;
2. муз., радио перестрбювання,
|
|
|
ср.
переступать переступати.
переступить переступити; см. пере-
ступать.
пересылка ж. пересилання, ср.
переулок провулок, -лка, м.
переучёт переоблік, -ку, м.
перехватить перехопити; перейняти,
-йму, -ймеш; підперезати, -режу,
-рёжеш; см. перехватывать.
перехватывать перехоплювати; (пе-
ренимать — ещё) переймати;
(стяэияать, подпоясывать —
ещё) підперізувати.
переход перехід, -ходу, м.
переходить переходити, -джу, -диш.
переходящий прил. перехідний.
перец перець, -рцю, м.
перечень перелік, -ку, м.
перечислить 1. перелічити, перераху-
вати; 2. перерахувати; перевести,
-веду, -ведёш; см. перечислять.
перечислять 1. перелічувати, перера-
ховувати; 2. (зачислять в другое
место) перераховувати; (перево-
дить) переводити, -джу, -диш.
"Ррешагивать переступати.
перешагнуть переступити; см. пере-
шагивать.
перешеек перешийок, -йка, м.
перешивать перешивати.
перешить перешити; см. перешивать,
перила ми. поруччя, ср., поручні,
-нів, мн., перила, -рил, мн.
период період, -ду, м.
перистый 1. (покрытый перьями)
пір'ястий; 2. (похожий на перья)
перистий, пірчастий. ^
пернатые сущ. птахи, -хїв, мн., пер-
наті, -тих, мн.
перо ср. 1. (птичье) перо, ср., собир.
пір'я, ср.; (одно перо) пір'їна, ж.;
2. (писчее и перен.) перо; 3.
(плавник рыбы) плавець, -вця,
м., плавник, -ка, м.
перочинный: ~ нын нож складений
ніж.
перпендикуляр перпендикуляр, -ра,
м.
перрон перон, -ну, м.
персик персик, -ка, м.
персонал персонал, -лу, м.
перспектива перспектива, ж.
перчатка рукавичка, ж.
|
|
|
першить безл.: ~ шит в гбрле дере
в горлі.
пёс пес, р. пса, м., собака, -ки, м.
песенник 1. (сборник песен) пісен-
ник, -ка, м.; 2. (певец) співак,
-ка, м.; 3. (автор песен, исполни-
тель) пісняр, -рй. м.
песня пісня, ж., співанка, ж.
песок пісок, -ску, м.
песочный пісочний; (из песка —
обычно) піщаний.
пессимист песиміст, -та, м.
пессимистический песимістичний.
пестрый строкатий, пістрявий; (цве-
тистый) барвистий.
песчаный піщаний.
петля ж. 1. петля, ж.; (затягиваю-
щаяся —- ещё) зашморг, -гу, м..;
(для пуговиц — ещё) петелька,
ж.; 2. (в сети, вязанье) вічко, ср.;
3. (дверная, оконная и т. п.) за-
віса, ж.
петрушка бот. петрушка, ж.
петух півень, -вня, м.
петь співати.
пехота піхота, ж.
печаль ж. сум, -му, м., печаль, ж.,
(грусть) смуток, -тку, м., журба,
ж.; (тоска) туга, ж.
печальный сумний, печальний;
(грустный, сокрушающийся —
ещё) смутний, журливий, туж-
ливий.
печатать друкувати.
печать1 1. (предмет для создания
оттиска на бумаге) печатка, ж.;
гербовая п. гербова печатка; 2.
перен. печать, ж.
печать2 ж. 1. (пресса) преса, ж.; 2.
(печатание) друк, -ку, м.
печень и печёнка печінка, ж,
печенье пёчиво, ср.
печка груба, ж., грубка, ж.
печь' сущ. піч, ж.; (комнатная —
обычно) груба, ж.
печь2 глаг. пектй (печу, печеш); (о
солнце — ещё) палити.
печься о ком, о чём (заботить-
ся) піклуватися про кого,
про що, за кого, за що,
ким, чим.
пешка ж. пішак, -ка, м.
пешком нареч. пішки.
пещера печёна, ж.
пианино піаніно, ср.
пианист піаніст, -та, м.
пиджак піджак, -ка, м.
вила пилка, ж.; (большая — ещё)
пила, ж.
Ітяйть пилити; (дрова, дерево —
ещё) різати (ріжу, ріжеш).
пилот пілот, -та, м.
пион м. бот. півонія, ж.
пионер піонер, -ра, м.
пионервожатый піонервожатнй, -то-
го, м.
пионерский піонерський.
пир м. бенкет, -ту, м., учта, ж.
пирамида піраміда, ж.
пирог пиріг, -рога, м.
пирожное сущ. тістечко, ср., пнрож-
не, ср.
пнрожбк пиріжок, -жка, м.
писатель письменник, -ка, м.
лисіть писати (пишу, пйшеш); (жи-
вописное произведение) малюва-
ти; (на пишущей машинке) дру-
кувати.
писчебумажный паперовий.
письменно нареч. письмово, пись-
мовно, на письмі; (письмом) лис-
товно, листом; (о письме) у листі.
письменность писемність, ж.
письменный 1. письмовий, писемний;
(написанный) писаний; 2. (отно-
сящийся к переписке) листовний;
изложить в ~ нон форме виклас-
ти на письмі.
письмо ср. I. (умение писать; пись-
менные знаки) письмо, ср.; (вид
написанного — ещё) писання,
ср.; 2. (сообщение) лист, -та, м.
письмоносец м. листоноша, -ші, м.
и ж.
питание ср. 1. харчування, ср.; (еда,
пища) їжа, ж., їда, ж., пожива,
ж., харчі, -чів, мн.; (кормление)
годування, ср.; 2. (физиологичес-
кий процесс) живлення, ср.;
(снабжение) постачання, ср.
питательный 1. поживний, тривний;
(несущий питание, питающий)
живильний; (относящийся к
снабжению) постачальний; 2.
(относящийся к питанию, к корм-
лению) харчувальний, годуваль-
ний.
питаться 1. харчуватися; (кормить-
ся) годуватися; 2. (получать не-
обходимое, перен.) живитися;
(снабжаться) постачатися.
питомец (воспитанник) вихованець,
-нця, м.; (вскормленник) годова-
нець, -нця, м.
питомник м. 1. (для растений) роз-
садник, -ка, м., садова шкілка,
ж.; 2. (для животных) розплід-
ник, -ка, м.
пить пйти (п'ю, п'єш).
питьевой питний; ~ вал вода вода
для пиття, питна вода,
пища ж. їжа, ж.; (съестные припа-
сы) харч, -чу, м., харч, ж.
пищеварение травлення, ср.
пищевой харчовий.
плавание ср. плавання, ср., плавба,
ж.
плавать плавати.
плавить 1. (делать жидким, накали-
вая) плавити, топити; 2. (по во- •
де) сплавляти.
плавник (у рыб) плавець, -вця, м.,
плавник, -ка, м.
плавный плавний; (медленный) по-
|
|
|
.вільний.
,,.,акат плакат, Іа, м.
плакать плакати (плачу, плачеш).
пламенный полум'яний; (перен.—
обычно) палкйй.
пламя ср. полум'я, ср., поэт, пломінь,
-меню, м.
план план, -ну, м.
планёр планёр, -ра, м.
планета планета, ж.
планетарий планетарій, -рію, м.
планиметрия планіметрія, ж.
планировать1 (составлять план) пла-
нувати.
планировать2 (на планере) плане-
рувати.
плановый плановий.
планомерный планомірний.
плантация плантація, ж.
пласт шар, -ру, м., пласт, -та, м.
пластинка пластинка, ж., платівка,
ж.
пластмасса пластмаса, ж.
плата плата, ж., платня, ж.
платёж м. платіж, м.; (плата) плата,
ж.; О долг ~ жом красен за
позику — віддяка.
платить платити (плачу, платиш);
(уплачивать — ещё) сплачувати.
платный платний.
платок м. хустка, ж., хустина, ж.;
носовбй п. носова хусточка.
платформа платформа, ж.
платье ср. \. (женское) сукня, ж.,
плаття, ср.; 2. (одежда) одяг, -гу,
м., убрання, ср.
плацдарм плацдарм, -му, м.
плач плач, -чу, м.
плачевный 1. жалібний; (с плачем)
плачливий; 2, (бедственный, жа-
лостный) жалісний, плачний,
плачевний; 3. (жалкий, ничтож-
ный) жалюгідний, мізерний.
плащ плащ, -ща, м.
плевать плювати (плюю, плюєш).
племенной племінний.
племя плем'я, ср.
племянник племінник, -ка, м., небіж,
р. небожа, м.; ~ ница племінни-
ця, ж., небога, ж.
плен полон, -ну, м.
плёнка ж. 1. плівка, ж.; 2. (дымка,
налёт) перен. серпанок, -нку, -м.
пленник полонений, -ного, м., поло-
неник, -ка, м., бранець, -нця, м.
пленный 1. при.І. полонений; 2. сущ.
полонений, -ного, м.
пленум пленум, -му, м..
плесень пліснява, ж., плісень, ж.;
(цвель) цвіль, ж.
плескать (о волнах, о жидкости)
плескати (плещу, плёщеш), хлю-
пати, плюскати.
плеснуть плеснути, хлюпнути, плюс-
нути; см. плескать,
плести плести (плету, плетеш).
плестись (идти с трудом, медленно)
разг. плентатися, плёнтати.
плеть ж. батіг, -тога, м., канчук, -ка,
м., пуга, ж.
плечо плече, ср.; О ~ чом к ~ чу
пліч-6-пліч, плече в плече, опліч,
попліч; не по ~ чу не під силу, не
|
|
|
до снагй.
плешь лисина, ж.
плита плита, ж.
пловец плавець, -вця, м.
плод 1. (растений) плід, р. плода
и плоду, м.; (о фрукте — ещё)
овоч, -чу, м.; 2. (животного орга-
низма) плід, р. плода; 3. перен.
плід, р. плода; (последствие, ре-
зультат — ещё) наслідок, -дку,
м., здобуток, -тку, м.
плодовый плодовий.
плодородный родючий; (плодови-
тый — ещё) плодючий.
плодотворный плодотворний, плід-
ний.
пломба пломба, ж.
пломбировать пломбувати.
плоский 1. (о поверхности) плоский,
плаский; (о предметах и т. п.—
ещё) плескатий; 2. (лишённый
оригинальности) перен. заяложе-
ний, банальний.
плоскость площина, ж.
плот пліт, р. плоту и плота, м.
плотина гребля, ж.; (запруда) зага-
та, ж.
плотник тесляр, -ра, м., тёсля, -лі, м.
плотный I. (плотно прилегающий)
щільний; 2. (компактный) ком-
пактний; (густой) густйй; (твёр-
дый) твердий, цупкий; 3. (креп-
кого телосложения) дебелий, мі-
цний, кремезний; 4. (сытный)
разг. ситний, ситий; 5. (туго на-
битый) тугий.
плохо нарсч. погано, кепсько; (худо,
дурно) зле; (нехорошо) негарно,
недобре, негаразд.
плохой поганий, кепський; (худой,
дурной) злий; (нехороший) не-
гарний, недобрий.
площадка ж. 1. площадка, ж.; лест-
ничная п. площадка схбдів; 2.
(спортивная, детская, строитель-
ная) майданчик, -ка, м.
площадь ж. 1. (плоскость) площа,
ж., площина, ж.; 2. (пространст-
во, помещение) площа; З. (в го-
роде, селе) майдан, -ну, м., пло-
ща.
плуг плуг, -га, м.
плут м. (мошенник) шахрай, -рай,
м., плутяга, -ги, м. и ж., крутій,
-тій, м.
плыть плисти (пливу, пливеш),
пливти, плинути.
плюнуть плюнути; см. плевать,
плюс плюс, -са, м.
пляж пляж, -жу, м.
плясать танцювати.
пляска ж. танець, -нцю, м., танок, р.
танка и танку, м.
по предл. І. с д. 1. (на поверхности
или в пределах, где что-л. проис-
ходит) по кому, чому, а так-
же без предлога; (вдоль, около
чего-л.^ ещё) уздовж кого,
чого; идти пб полю іти по полю
(полем); идти по берегу іти бере-
гом (вздовж берега); (в направ-
лении — ещё) за чим, у
чому; плыть по течению пливтй
за течією; по направлению к го-
роду у напрямку до міста; 2. (для
обозначения времени, срока) в,
у, на що, а также без предло-
гов; (изредка) по; по выходным
дням у вихідні дні, вихідними
днями; 3. (в отношении чего-л.,
в сфере какой-л. деятельности)
по, з чого, щбдо кого,
чого, в, у що, за чим,
а также часто без предлогов;
(для) для; по делам у справі,
у справах; экзамен по химии іс-
пит (екзамен) з хімії; приказ по
школе наказ по школі; по отно-
шению к кому, к чему щодо
кого, чого, стосовно кого.
відносно кого, чого: он врач
по профессии він лікар за фахом;
4. (согласно, в отношении, сооб-
разно) по, за ким, чим, з, із
чого, на що, до ч о г о, у, в
щ о, під щ о, а также без пред-
логов; узнать по голосу пізнати
по голосу (з голосу); по предло-
жению з пропозиції, за пропози-
цією, на пропозицію; по его зову
на його заклик; переходить по
наследству переходити у спадщи-
ну; смотря по погоде залежно від
погоди (як яка погода, як до
погоди); работа по силам ему
робота під силу йому; 5.
(вследствие чего-л., по поводу,
по причине) по, з, із чого,
через щ о, завдяки чому, за
чим, а также без предлогов; по
знакомству по знайомству (бла-
годаря: завдяки знайомству); по
ошибке через помилку (ошибоч-
но: помилково); по врнчнне
чего через щ о (благодаря:
завдяки чому); добрый по ха-
рактеру добрий за вдачею (за
характером), доброї вдачі, до-
брого характеру; в. (при указа-
ний близости, родства) по, а так-
же без предлогов; родственник по
отцу родич по батькові; товарищ
по школе шкільний товариш; 7.
(при указаний предмета как объ-
екта действия) в, у кого,
чого, що, на кого, що, по
к о м у, ч о м у; (в разделитель-
ном значении) по кому,
чому; стрелять по противнику
стріляти в противника (у ворога,
по противникові, по ворогові);
клевать по зёрнышку клювати по
зернятку; 8. (со словами «ску-
чать», «тоска» и т. п.) за ким,
чим; тоска по рбднне туга за
батьківщиною; II. с в. (вплоть до
чего-л.) по щ о, до чого; про-
читать с первой по десятую стра-
ницу прочитати з першої до деся-
тої сторінки; по колени в воде по
коліна (до колін) у воді; III. с д.
и в. (при указании на количест-
во) по чому щ о; по рублю за
килограмм по карбованцю за кі-
лоїрам; IV. с п. (после кого-л.,
чего-л.) по кому, чому, піс-
ля кого, чого, а также без
предлогов; по истечении срока
після закінчення (по закінченні)
строку (терміну), коли (як) мине
строк (термін); V. с д. и п. (при
личном местоимении в значении:
согласно с чьим-л. желанием и
т. п.) по кому, чому, а так-
же без предлогов; по ней было
видно по ній було видно.
побег1 я. (бегство) утеча, ж.; (дейс-
твие — ещё) утікання, ср.; совер-
шить п. утектй.
побег2 бот. пагін, -гона, м„ пагонець,
-гінця, м.; (росток) паросток,
-тка, м.
победа перемога, ж.
победитель перембжець, -жця, м.,
поэт, звитяжець, -жця, м.
победить перемогти, -мбжу, -можеш;
(преодолеть — обычно) подола-
ти; см. побеждать.
победоносный переможний; (непобе-
димый) непереможний.
побеждать перемагати.
побережье узбережжя, ср., побереж*
жя, ср.
побледнеть збліднути, побліднути.
поблизости нареч. поблизу, близько;
(неподалёку — ещё) неподалік.
побороть побороти, збороти; (пре-
одолеть — ещё) подолати, пере-
могти, -мбжу, -мбжеш; (осилить)
подужати.
побрить поголити, побрити; ~ ться
поголитися, побритися.
побрякушка ж. брязкальце, ср.,
брязкало, ср.; (оевделишка) дрі-
бничка, ж.; (игрушка) іграшка,
ж.
побудить (склонить к какому-л.
действию) спонукати; см. побуж-
дать.
побуждать спонукати, спонукувати.
побуждение ср. 1. (действие) спону-
ка, ж., спонукання, ср., спонуку-
вання, ср.; 2. (побудительная
причина) спонука; (мотив) мо-
тив, -ву, м.
повадиться унадитися, -джуся,
-дишся, занадитися,
повальный 1. (охватывающий всех,
многих) поголовний; 2. (огуль-
ный, общий) огульний, загаль-
ний.
повар куховар, -ра, м., кухар, -ря, м.
поведение ср. поведінка, ж.; (обхож-
дение — ещё) поводження, ср.
повелевать 1. (коми, чему что) велі-
ти кому, чому що; (прика-
зывать) наказувати кому,
чому щ о; 2. (иметь власть над
кем, чем) панувати над ким,
над чим; (править) керувати
ким, чим.
повелеть веліти, звеліти, повеліти;
наказати, -кажу, -кажеш; см. по-
велевать 1.
повелительный владний; ~ ный тон
владний тон; ~ нее наклонение
грамм, наказовий спбсіб.
поверить повірити.
повернуть повернути; обернути; за-
вернути; см. повёртывать и по-
ворачивать.
повернуться повернутися; обернути-
ся; см. поворачиваться.
повёртывать повертати; (оборачи-
вать) обертати; (заворачи-
вать — ещё) завертати.
поверх 1. предл. с р. (сверх) поверх
чого; (над) понад, над чим;
2. нареч. зверху; (выше) вйще.
поверхностный 1. (находящийся на
поверхности) поверхневий; 2. (не
входящий в сущность, несерьёз-
ный) перен. поверховий; ~ ные
знания поверхові знання.
поверхность^поверхня, ж.
поверье повір|я, ср.
повесить повісити, -вїшу, -вісиш;
(прицепить — ещё) почепити.
повествовательный оповідний, розпо-
відний.
повести 1. повести, -веду, -ведёш; 2.
(иметь последствием) привести;
(послужить причиной) спричини-
тися; (привести к чему-л. плохо-
му — ещё) призвести.
повестка ж. 1. (извещение) повістка,
ж.; 2. (перечень вопросов для
обсуждения) порядок, -дку, м.
пбвесть повість, ж.
по-видимому вводн. ел. мабуть, пев-
но; (очевидно) очевидно.
повидло повидло, ср.
повиноваться кому, чему кори-
тися, скорятися кому, чому,
слухатися кого, чого, слуха-
ти кого.
повиновение ср. покора, ж., покір-
ність, ж.; (послушание) слухня-
ність, ж., послух, -ху, м.
повод м. (предлог) привід, -воду, м.
повозка ж. віз, р. воза, м.
поворачивать повертати; (оборачи-
вать) обертати; (заворачи-
вать — ещё) завертати.
поворачиваться повертатися; (обо-
рачиваться — ещё) обертатися.
поворот поворот, -ту, м.; (реки, доро-
ги и т. п.— ещё) заворот, -ту, м.
повредить 1. (что) ушкбдити, -джу,
-диш, пошкодити; зіпсувати, по-
псувати; см. повреждать; 2. (при-
чинить вред кому, чему) пошко-
дити, зашкодити; (здоровью —
ещё) завадити, -джу, -диш.
повреждать (что) ушкоджувати, по-
шкоджувати; (портить) псувати
(псую, псуєш).
повреждение ср. ушкодження, ср.,
пошкодження, ср.; (вред) шкода,
ж.; (порча) псування, ср., зіпсу-
вання, ср., зіпсуття, ср.
повсюду нареч. усюди, скрізь, по-
всюди.
повторение повторения, ср., (не-
окояч. д.— ещё) повторювання,
ср.
повторить повторити; ~ тъса повто-
ритися; см. повторять.
повторять повторювати, повторяти;
-— ться повторюватися, повторя-
тися.
повысить підвищити; піднести, під-
няти, -німу, -німеш; •»- ться під-
вищитися; піднестися, піднятися;
зрости; см. повышать.
повышать підвищувати; (подни-
мать) підносити, -ношу, -носиш,
піднімати; ~ ться підвищувати-
ся; підноситися, підніматися;
(возрастать) зростати.
повышение підвищення, ср., (не-
оконч. д.— ещё) підвищування,
ср.; (подъём) піднесення, ср.,
підняття, ср.; (рост) зростання,
ср.
повязка пов'язка, ж.
погибать Іинуїи,.загибати, Ішгиоа-
ти; (пропадать) пропадати.
погибель ж. погибель, ж., загибель,
ж., загйи, -ну, м.; (пагуба) згуба,
ж.
погибнуть загинути, погинути, зги-
нути; пропасти, -паду, -падеш;
см.. погибать.
поглотить 1. поглинути; 2. увібрати,
убрати (уберу, убереш); забрати;
3. захопити; см. поглощать.
поглощать 1. поглинати; 2. (вбирать,
впитывать в себя) вбирати; (от-
нимать, забирать) забирати; 3.
(увлекать) захоплювати.,
поговорка приказка, ж., приповідка,
ж.
погода погода, ж.
поголовье поголів'я, ер.
погоня погоня, ж.; (гонка, гоньба —
ещё) гонитва, ж.
пограничник прикордонник, -ка, м.
пограничный прикордонний.
погреб погріб, -реба, м.; (для съест-
ных припасов — ещё) льох, -ху,
м.; (подвал) склеп, -пу, м.
погребальный похоронний.
погребение ср. {действие) похован-
ня, ср., (похороны) похорон, -ну,
м.
погружать 1. (опускать) занурюва-
ти, зануряти; (в жидкость, в пе-
сок — ещё) встромляти, встром-
лювати; 2. (грузить, нагружать)
вантажити, навантажувати.
погружаться 1. (опускаться) зану-
рюватися, занурятися; (нырять)
поринати, пірнати, впірнати; (в
снег, в песок — ещё) вгрузати; 2.
(принимать груз; садиться с гру-
зом) вантажитися, навантажува-
тися; 3. (впадать во что) перен.
поринати, владати, удаватися;
(углубляться) заглиблюватися.
погрузить 1. занурити; встромити; 2.
повантажити, навантажити; см.
погружать.
погрузиться 1. зануритися; порину-
ти, пірнути, впірнути; вгрузнути,
вгрузти; 2. навантажитися, по-
вантажитися; 3. перен. поринути,
впасти (впаду, впадеш), удати-
ся; заглибитися; см. погружать-
ся.
-•"гручкя т яя1'"1":'*^1"1", гр т'?ч;гь
тажування, ср.
под и подо предл. \ с в. 1. під кого,
щ о; 2. (вдоль подо что-л.—
ещё) під, попід щ о; ложитесь
под стенку лягайте під (попід)
стінку; (о времени: близко к че-
му-л., накануне) під щ о, над,
понад щ о, проти чого; в ночь
под Новый год уночі проти Ново-
го року (під Новий рік); под утро
над ранок, перед ранком; З. (при-
близительно) коло, до, близько,
біля чого; (о возрасте — ещё)
під щ о; под семьдесят лет під
сімдесят років, коло (близько, бі-
ля) сімдесяти років; 4. (с указа-
нием на назначение предмета)
на, під що, для чого; посуда
под масло посуд на (під) масло
(для масла); II. с т. 1. під, піді
и пІдо ким, чим; (вблизи)
поблизу, близько, біля, коло
чого, під чим; битва под
Полтавой битва (бій) під Полта-
вою; жить под городом жити по-
близу (близько, біля, коло) міс-
та; 2. (при указании на руковод-
ство) за, під чим; собрание под
председательством збори за
(під) головуванням; под редак-
цией за редакцією; 3. (с названи-
ем приправы) із, з чи м; поросё-
нок под хреном порося з хрі-
ном.
подавать подавати; (давать — ещё)
давати.
подаваться подаватися; (подвигать-
ся — ещё) посуватися; (отсту-
паться — ещё) поступатися.
подавить 1. придушити, подавити; 2.
перен. пригнітити, пригнобити; 3.
заглушити; стримати, затамува-
ти; угамувати, погамувати; (пре-
одолеть) побороти; ся. подав-
лять.
подавленный прил. придушений,
придавлений; {мрачный, тяжё-
лый, угнетённый) пригнічений,
пригноблений; (затаённый) зата-
мований.
"••'Чавлять 1. (прекращать, уничто-
жать силой; усмирять) придушу-
г'-і!ти, давити; 2. (приводить в
. .
пригнічувати, гнітити (гнічу, гні-
тиш), пригноблювати; 3. (заглу-
шать) заглушати, заглушувати;
(сдерживать) стримувати, зата-
мовувати; (превозмогать)Іугамд-
вувати; п. своё.возмущение стри-
мувати (угамовувати, затамову-
вати) своє обурення.
подавляющий прил. (преобладаю-
щий) переважний; (огромный)
величезний.
подарить подарувати, дарувати.
подарок подарунок, -нка, м., дару-
нок, -яка, м.
податель подавець, -вця, м.
подать подати, -дам, -даси; дати; см.
подавать.
податься 1. податися; посунутися;
поступитися; см. подаваться; 2.
(о здоровье) податися.
подбор л. І. (действие) підбір, -бору,
м.; (неоконч. д.— ещё) підбиран-
