2020-04-20
113
полоса ж. 1. смуга, ж., 2. (металла)
штаба, ус.; 3. (промежуток вре-
мени, пора, период) період, -ду,
м., пора, ж., смуга.
полосатый смугастий.
полоскание полоскання, ср.
полоскать полоскати, -лощу, -ло-
щеш.
полость порожнина, ж.
полотенце ср. рушник, -ка, м.
полотно полотно, ср.
полоть полоти; (сапкой) сапати, са-
пувати.
полутора числ. півтора.
полугодие півріччя, ср.
полукруг м. І. півкруг, -га, м.; 2.
(полуокружность) півколо, ср.
полумрак м. напівморок, -ку, м., пів-
морок, м.; (полутьма) напівтем-
рява, ж., півтемрява, ж.; (сумер-
ки) присмерк, -ку, м., присмерки,
-ків, ми., сутінь, ж., сутінки, -ків,
МП.
полуостров півострів, -рова, м.
полупроводник напівпровідник, -ка,
м.
полуфинал спорт, півфінал, -лу, м.
получатель одержувач, -ча, м.; (ад-
ресат) адресат, -та, м.
получать одержувати, отримувати;
(звание, положение и т. п.—
ещё) діставати; (добывать) здо-
бувати; (распространяться, ста-
новиться известным) набувати,
набирати.
|
|
|
получаться (проявляться, выходить)
виходити.
получить одержати, отримати; діста-
ти; здобути; набути; набрати; см.
получать.
получиться вийти, -йде; см. полу-
чаться.
полушарие ср. півкуля, ж.
полчаса м. півгодини, ж.
полый порожнистий; (пустой) по-
рожній.
полынь ж. бот. полин, -ну, м.
полынья ополонка, ж.
полыхать палахкотіти, -котить, па-
лахкотати, -коче; (выкидывая
пламя) шугати.
польза ж. користь, ж.; (выгода —
ещё) вигода, ж., пожиток, -тку
м.
пользование користування, ер
ч и V, з ч о г о;
використання, ср. ч о г о.
пользоваться 1. користуватися, ко-
ристатися ким, чим, з чого;
(использовать) використовувати
кого, що; (употреблять, по-
треблять) уживати, споживати
щ о; 2. (обладать, иметь) мати;
п. успехом мати успіх.
польский польський.
полюбить полюбити; (влюбиться —
обычно) покохати.
полюс полюс, -са, м.
поляк поляк, -ка, м.
поляна поляна, ж.; (прогалина) га-
лява, ж., галявина, ж.
полярник полярник, -ка, м.
полярный полярний.
поместить 1. примістити, -міщу, -міс-
тиш, помістити; 2. розташувати;
розмістити; 3. умістити; 4. відда-
ти; улаштувати; см. помещать,
поместиться 1. уміститися (уміщуся,
умістишся); 2. розташуватися;
розміститися; см. помещаться
1—2.
поместье ср. (имение) маєток, -тку,
м.
помеха перешкбда, ж., завада, ж.
помешать (создать препятствие) пе-
решкодити, -джу, -диш, завади-
ти.
помещать 1. (предоставлять место)
приміщати, приміщувати, помі-
щати; 2. (располагать) розташо-
вувати; (размещать) розміщува-
ти, розміщати; 3. (в газете, жур-
нале и т. п.) уміщати, уміщува-
ти; 4. (определять, отдавать ку-
да-л.) віддавати; (устраивать)
|
|
|
улаштовувати.
помещаться 1. (умещаться, уклады-
ваться) уміщатися, уміщуватися;
2. (располагаться) розташовува-
тись; (размещаться) розміщати-
ся, розміщуватися; 3. (находить-
ся) міститися.
помещение приміщення, ср.; (для
жилья — ещё) помешкання, ср.
помещик поміщик, -ка, м.; (пан)
пан, -на, м.
помидор помідор, -ра, м.
помимо предл. с р. 1. крім кого,
чого, опріч кого, чого; 2.
(минуя, не приппкгч "^ якимп-
ние) без кого, чого; (вне)
поза ким, чим; (напротив)
всупереч кому, чому; поми-
мо его желания всупереч його
бажанню, поза його бажанням.
помнить пам'ятати.
помогать допомагати, помагати.
помочь допомогти, -можу, -можеш,
помогти; см. помогать,
помощник помічник, -ка, м.
помощь допомога, ж.
поневоле нареч. мимоволі, мимохіть,
несамохіть.
понедельник понеділок, -лка, м.
понемногу нареч. потроху, потрохи;
(постепенно) поволі.
понижать знижувати, понижувати;
(уменьшать) зменшувати; (ос-
лаблять скорость, голос и т. п.)
притишувати, стишувати; ~ ться
знижуватися, понижуватися;
зменшуватися; притишуватися,
стишуватися.
понижение ср. 1. зниження, ср., пе-
ийження, ср., (неоконч. д.— ещё)
знижування, ср., понижування,
ср.; (уменьшение) зменшення,
ср., зменшування, ср., притишен-
ня, ср., стишення, ср.; 2. (низкое
место) низина, ж.
понизить знизити (знижу, знизиш),
понизити; зменшити; притишити,
стишити; ~ ться знизитися, по-
низитися; зменшитися; притиши-
тися, стишитися; см. понижать,
понимание розуміння, ср.; (совпаде-
ние ^взглядов, соглашение) поро-
зуміння, ср.
понимать розуміти; (знать толк)
розумітися на чому.
понравиться сподобатися, уподоба-
тися.
понятие 1. поняття, ср.; 2, (представ-
ление, сведения о чём-л.) уявлен-
ня, ср.
понятный зрозумілий.
понять зрозуміти; (уразуметь —
ещё) збагнути; см. понимать,
поочерёдно нареч. по черзі.
поощрение ср. 1. (действие) заохо-
чення, ср., підохочення, ср., (не-
оконч. д.— ещё) заохочування,
ср., підохочування, ср.; 2. (то, что
поощряет, награда) нагорода, ж.
поощрить заохотити, -хочу, -хотиш,
підохотити; см. поощрять.
поощрять заохочувати, підохочува-
ти кого, що до чого ц
робити що.
попадіть 1. улучати, попадати, уці-
ляти; 2. (входить, оказываться)
потрапляти, попадати, утрапля-
ти; опинятися; (выходить на до-
рогу — ещё) натрапляти.
попадаться 1. (оказываться где-л.,
в каких-л. условиях) попадатися,
потрапляти; 2. (бывать, оказы-
ваться) траплятися, попадатися;
(встречаться) зустрічатися;
(случайно — ещё) здибуватися,
здибатися.
попасть 1. улучити, попасти, уцілити;
2. потрапити, попасти, утрапити;
(очутиться) опинитися; натрапи-
ти; см. попадать.
попасться 1. попастися, потрапити;
2. трапитися, попастися; зустрі-
тися; здибатися; см. попадіться.
поперёк 1. нареч. упбперек, поперёк;
2. предл. с р. поперёк кого,
чого.
поперечный поперечний; О встреч-
ный и п. кбжний стрічний, пёр-
ший-ліпший.
поперхнуться поперхнутися; (жид-
костью — ещё) похлинутися.
поплавок (удочки, невода и т. п.)
поплавець, -вця, м., поплавок,
-вка, м.
поплатиться поплатитися.
пополам нареч. навпіл, пополам;
(наполовину с чем — ещё) напо-
ловину.
пополнить поповнити; ~- ться попов-
нитися.
пополнять поповнювати, поповняти;
~ ться поповнюватися, поповня-
тися.
поправить 1. поправити; полагодити,
поладнати, залагодити, заладна-
ти; 2. виправити; см. поправлять.
поправиться 1, поправитися; випра-
витися; 2. поправитися; видужа-
ти, одужати; см. поправляться.
поправлять 1. поправляти; (чи-
нить — ещё) лагодити, -джу,
-диш, ладнати, залагоджувати;
2. (устранять ошибки) виправ-
ляти.
поправляться 1. поправлятися; (ис-
правлять свою ошибку — ещё)
виправлятися; 2. (восстанавли-
вать своё здоровье) поправляти-
|
|
|
ся; (выздоравливать) видужува-
ти, одужувати.
по-прежнему нареч. як колись, як
і досі, як і раніше (раніш), як
і до того; (по-старому) по-стард-
му, по-давньому.
попробовать 1.спробувати, попробу-
вати; випробувати; 2. (отведать)
покуштувати, скуштувати; см.
пробовать 1—2.
попугай м. папуга, м. и ж.
популярный популярний.
попустительствовать потурати, по-
пускати.
попутно нареч. за одним заходом,
попутно; (одновременно) одно-
часно, водночас, воднораз; (ми-
моходом) мимохідь; (при случае)
принагідне.
попутный 1. (идущий в одном на-
правлении) попутний, подорож-
ній; (о ветре — ещё) ходовий, по-
гожий; 2. (совершаемый одно-
временно) попутний; (сопутству-
ющий) побіжний.
попутчик попутчик, -ка, м.
попытка ж. спроба, ж., намагання,
ер.
пбра пора, ж.
пора' ж. сущ. пора, ж., доба, ж.,
(время) час, -су, м., година, ж
пора в знач, сказ: пора, час.
поработить поневолити, уярмити;
підкорити; см. порабощать.
порабощать поневолювати, уярмлю-
вати; (подчинять) підкоряти.
поражать 1. (наносить удар) пора-
жати; (попадать) улучати; (по-
вреждать) уражати; 2. (розби-
вать, побеждать) розбивати; 3.
(производить сильное впечатле-
ние) уражати; (удивлять) диву-
вати; (ошеломлять) приголом-
шувати; (захватывать) захоплю-
вати.
поражаться (приходить в изумле-
ние) бувати враженим; (удив-
ляться) [дивом] дивуватися
н и м у, а чиїй.
поражение ср. поразка, ж.; О п.
нервной системы ураження не-
рвової системи; п. прав (в пра-
вах) позбавлення прав; п. цели
улучення в ціль.
поразительный разючий; (достой-
ный изумления) гідний подиву,
вражаючий; (удивительный)
дивний, дивовижний; (захваты-
вающий) захоплюючий; (восхи-
тительный) чудовий.
поразить 1. поразити, -ражу,
-разиш; улучити; уразити (ура-
жу, уразиш); 2. розбити; 3. ура-
зити; здивувати; приголомшити;
захопити; см. поражать.
поразиться бути враженим; [дивом]
здивуватися; см. поражаться.
порвать 1. порвати; розірвати; см.
порывать; 2. (разорвать, изо-
рвать платье, бумагу и т. п.)
|
|
|
порвати, розірвати; (изодрать —
ещё) подерти, подрати, -деру,
-дерёш, роздерти, розідрати.
порезаться порізатися, -ріжуся, -рі-
жешся; (слегка) урізатися.
порицание ср. догана, ж.; (осужде-
ние) осуд, -ду, м., осудження, ср.,
засудження, ер.
порицать гудити, -джу, -диш, гани-
ти; (осуждать) засуджувати,
осуджувати.
поровну нареч. (на равные части)
нарівно; (в одинаковом количест-
ве) рівно, порівну, порівно.
порог поріг, -рога, м.
порода порода, ж.
порок м. (изъян, недостаток) вада,
ж., хиба, ж., ґандж, -джу, м.
и -джі, ж., порок, -ку, м., дефект,
-ту, м.
поросёнок м. порося, ер.
порох пдрох, -ху, м.
горошок порошок, -шку, м.
порт порт, -ту, м.
портить І. псувати; (повреждать)
пошкоджувати, ушкоджати;
(уродовать) нівечити; 2. (вре-
дить) шкодити, -джу, -диш.
портиться 1. псуватися; 2. (уродо-
ваться) нівечитися.
портниха кравчйха, ж., кравчиня,
ж.; (швея) швачка, ж.
6 Д. Ганич
портрет портрет, -та, м.
португалец португалець, -льця, м.
португальский португальський.
портфель портфель, -ля, м.
портянка онуча, ж.
по-русски нареч. по-російському, по-
російськи.
поручать доручати; (доверять) до-
віряти.
поручение доручення, ер.
поручить доручити; довірити; см. по-
ручать.
порция порція, ж.
порча ж. 1. псування, ср., (оконч.
д.— ещё) зіпсуття, ер; (приведе-
ние в негодность) нівечення, ср.,
знівечення, ер.', 2. (повреждение)
разг. пошкодження, ср., уш-
кодження, ср., шкода, ж.; 3. (ис-
порченность) зіпсуття, ер. зіпсо-
ваність, ж.
поршень поршень, -шня, м.
порыв м. 1. (ветра) порив, -ву, м.;
(дуновение — ещё) подув, -ву,
м.; 2. (стремление) порив, пори-
вання, ср.; (воодушевление) за-
пал, -лу, м.
порывать (прекращать связи и
т. п.) поривати, рвати; (разры-
вать) розривати.
порывистый поривчастий, рвучкий.
порядковый порядковий.
порядок м. порядок, -дку, м., лад,
-ду, м.; (очередь следования —
ещё) черга, ж.; в ~ ке очереди
по черзі.
порядочность порядність, ж.
порядочный 1. порядний; 2. (значи-
, тельных размеров) чималий, не-
абиякий; (большой) великий.
посадить посадити, -джу, -диш;
(усадить — обычно) посадовити,
-влю, -виш.
посадочный 1. с.-х. посадковий, по-
садочний, садивний; (для посад-
ки растений) садильний; 2. ж.-д.
и т. п. посадковий, посадочний.
посвятить 1. посвятити,-свячу,-свя-
тиш, відкрити, ознайомити; 2.
присвятити; см. посвящать.
посвящать 1. (кого во что) посвячу-
вати кого в що, відкривати,
-крию, -криєш кому, чому
щ о, ознайомлювати кого з
ч и м; 2. (предназначать) присвя-
чувати.
посвящение ср. (надпись, обраще-
ние) присвята, ж., посвята, ж.
посев м. 1. (действие) сівба, ж.,
сіяння ср., засів,-ву, м.; 2.? (то,
что посеяно) посів, м., засів.
посевной, посівний, засівний.
поселение (населённый пункт) посе-
лення, ср.; (селение) селище, ср.
поселить 1. оселити, поселити; 2.
перен. посіяти, викликати, -кли-
чу, -кличеш; см. поселять.
поселиться оселитися, поселитися;
см. поселяться.
посёлок м. селище, ср.
поселять І. оселяти, поселяти; 2.
(возбуждать, вызывать) перен.
сіяти, викликати.
поселяться оселятися, поселятися.
посередине нареч. посередині.
посетитель відвідувач, -ча, м.
посетить відвідати; завітати до
кого, д о^ ч о г о; см. посещать.
посещать відвідувати.
посещение ср. відвідування, ср., (не-
оконч. д.— ещё) відвідання, ср.;
(визит) відвідини, -дин, мн.
посеять посіяти, засіяти.
поскольку союз оскільки; (так как)
бо, тому що, через те що.
послать послати (пошлю, пошлёш);
надіслати; см. посилить.
послаться послатися (пошлюся, по-
шлешся), покликатися, -клйчуся,
-клйчешся; см. посылаться.
после 1. нареч. після; (потом —
обычно) потім, потому; 2. предл.
с р. після кого, чо г о, по
кому, чому.
последний останній.
последователь послідовник, -ка, м.,
наслідувач, -ча, м.
последовательный послідовний.
последствие ср. наслідок, ^дку, м.
пословица ж. прислів'я, ер.
послушный 1. слухняний, послуш-
ний; 2. (покорный) по.кірний.
пособие ср. 1. (помощь) допомога,
ж.; (подкрепление) підмога, ж.;
2. (учебное руководство) посіб-
ник, -ка, м.; (учебник) підручник,
-ка, м.; (предмет, необходимый
для обучения) прилад, -ду, м.,
приладдя, ср.; (наставление) по-
радник, -ка, м.
посол посол, -сла, м.
посольство посольство, ер.
поспевать 1. (созревать) поспівати,
вистигати, достигати; 2. (успе-
вать) устигати.
поспеть 1. поспіти, вистигнути, до-
стигнути, достигти, -гне; 2. устиг-
нути, устигти; см. поспевать.
поспешный поспішний, поспішливий;
(торопливый) квапливий, по-
квапний, поквапливий.
посреди 1. нареч. посередині; 2.
предл. с р. серед, посеред кого,
чого.
посредник посередник, -ка, м.
посредственный середній, посеред-
ній; (заурядный) абиякий; (уме-
ренный) помірний.
посредством предл. с р. за допомо-
гою чого, через щ о; (путём)
шляхом ч о г о, а также без пред-
логов.
пост пост, -та, м.
поставить поставити; (кого кем —
ещё) настановити; (пьесу —
ещё) виставити.
поставлять поставляти; (достав-
лять) доставляти; (снабжать) по-
стачати.
поставщик постачальник, -ка, м.
постановить постановити; ухвалити;
см. постановлять.
постанбвка 1. (спектакль) вистава,
ж., постанбвка, ж.; 2. (способ
делать что-л., организация) по-
становка.
постановление ср. постанова, ж.;
(решение — обычно) ухвала, ж.
постановлять постановляти; (ре-
шать — обычно) ухвалювати.
постель постіль, ж., постеля, ж.
постельный постільний.
постепенный поступовий.
постигать 1. (охватывать умом) ося-
гати [розумом]; (понимать) роз-
уміти; 2. (кого, что — о горе, не-
счастье и т. п.) траплятися з
ким, з чим що, спостигати
кого, що.
постичь и постигнуть 1. осягнути
[розумом], осягти, -гну, -гнеш
[розумом], збагнути; зрозуміти;
2. трапитися, спіткати, спостигну-
ти, спостигти; см, постигать.
посторонний 1. прім, сторонній; (чу-
жой — ещё) чужий; (побоч-
ный — ещё) побічний; 2. сущ.
сторонній, -нього, м., стороння
особа, ж.
постоянный постійний; (всегдаш-
ний — обычно) повсякчасний;
(устойчивый) сталий, стійкий,
незмінний, тривкий.
построение ср. 1. (действие) буду-
вання, ср., побудування, ср„ по-
будова, ж.; 2. (строение, конст-
рукция) побудова, будова, ж.; 3.
(расположение в строю) воєн.
шикування, ер.
построить 1. збудувати, побудувати;
(из камня, кирпича — ещё) спо-
рудити, -джу, -диш; 2. (в ряды)
вишикувати, построїти.
постройка будівля, ж., будова, ж.,
споруда, ж.
поступать 1. (совершать, делать) ро-
бити, -блю, -бит; (действовать)
діяти; (обращаться) поводитися,
-джуся, -дишся; 2. (становиться
членом, участником и т. п.) всту-
пати, ставати; 3. (прибывать)
надходити.
поступить 1. зробити; повестися; 2.
вступити, стати; (в школу и т. п.)
піти; 3. надійти; см. поступать.
поступок вчинок, -нку, м.
поступь ж. хода, ж., постуй, -пу, м.,
ступа, ж.
посуда ж. посуд, -ду, м., посудина,
ж.
посылать посилати; (отправлять —
ещё) надсилати.
посылаться (ссылаться) посилатися,
покликатися.
посылка ж. 1. (действие) посилання,
ср.; надсилання, ср.; 2. (послан-
ная вещь) посилка, ж., пакунок,
-нка, м.; 3. (основание для выво-
да) посилка, засновок, -вку, м.
посягать 1. (покушаться) робити за-
мах, важити, важитися, посяга-
ти; (замышлять — ещё) заміря-
тися; 2. (зариться) зазіхати.
посягнуть 1. зробити замах, поважи-
ти; поважитися; посягнути; замі-
ритися; 2. зазіхнути; см. пося-
гать.
пот піт, р. поту, м.
потёмки мн. сутінки, -нок, мн.;
(мрак — ещё) пітьма, ж., темря-
ва, ж.; (сумерки) присмерки,
-ків, мн., присмерк, -ку, м.
потеря ж. утрата, ж.; (убыток —
ещё) збиток, -тку, м.
потерять 1. загубити, -блю, -биш,
зі-убити; 2. (преимущественно об
отвлечённых предметах) утрати-
ти (утрачу, утратиш); (лишить-
ся) позбутися; 3. (неразумно ис-
тратить) змарнувати, утратити,
згаяти, згайнувати.
потеть потіти, _ пітніти.
поток м. \. потік, -току, м.; (ручей —
ещё) струмок, -мка, м.; 2. перен.
потік; (ливень — ещё) злива, ж.
потолбк м. стеля, ж.
потом нареч. потім; (далее) далі;
(после) після; (затем) відтак.
потомок нащадок, -дка, м.., потомок,
-мка, м.
потомство ср. потомство, ср; (потом-
ки) нащадки, -ків, мн.
потому 1. нареч. тому, через те, того;
2. (потоми что) союз бо, тому що,
через те що, того що.
потребитель споживач, -ча, м.
потребительский І. споживчий; 2.
(касающийся потребителя) спо-
живацький.
потребление ср. споживання, ср.,
вжиток, -тку, м.; (расход) витра-
та, ж.; товары широкого <— ния
товари широкого вжитку.
потреблять споживати; (єсть —
ещё) їсти (їм, їси), з'їдати;
(расходовать) тратити (трачу,
тратиш), витрачати.
потрясение єр. струс, -су, м., потря-
сіння, ср.; (нервное, душевное и
т. п.— еще) зворушення, ср.
потупить опустити (опущу, опус-
тиш), спустити; похнюпити, пону-
рити; см. потуплять.
потуплять (глаза) опускати, спуска-
ти; (голову — обычно) похнюп-
лювати, понурювати.
потянуть потягти, -гну, -гнеш, по-
тягнути.
поучіть повчати; (наставлять) на-
вчати, напучувати, напучати.
поучительный повчальний.
похвали похвала, ж.
похвальный похвальний.
похититель викрадач, -ча, м., крадій,
-дія, м.; (вор) злодій, -дія, м.
похитить викрасти, -краду, -крадеш;
украсти; см. похищать.
похищать викрадати; (красть) крас-
ти (краду, крадеш).
похищение ср. викрадення, ср., (не-
оконч. д.— еще^ викрадання, ср.;
(кража) крадіжка, ж., крадіж,
-дежу, м.
поход похід, -ходу, м.
похождение ср. пригода, ж.
похожий на кого, на что схо-
жий, похожий на кого, н.а
щ о, подібний до кого, до
чого.
похоронить поховати, заховати, схо-
вати, похоронити, схоронити; см.
хоронить.
пдхороны мн. похорон, -ну, м., реже
похорони, -нів, мн.
поцелуй поцілунок, -нку, м., цілунок,
м.
початок 1. (кукурузы) качан, -на, м.;
2. (пряжи, ниток) починок, -нка,
м.
пдчва ж. грунт, -ту, м.; (основа-
ние — ещё) перен. підстава, ж.
почему нареч. чому, чого; (вследст-
вие чего) через що.
почерк м. почерк, -ку, м., письмо, ер.
почёт*, пошана, ж., шана, ж., шано-
ба, ж.; (уважение) повага, ж.;
орден «Знак Почёта» орден
«Знак Пошани».
почётный почесний; (о месте — ещё)
чільний.
почин м. почин, -ну, м.; (начина-
ние — ещё) починання, ср.
починить полагодити, -джу, -диш,
поладнати; підлагодити, залаго-
дити; полатати, підлатати; см.
починять.
починка ж. лагодження, ср., пола-
годження, ср.; (ремонт) ремонт,
-ту, м.
починять лагодити, -джу, -диш, лад-
нати; (подправлять) підла-
годжувати, залагоджувати;
(одежду, обувь — ещё) латати.
почитатель шанувальник, -ка, м.
почитать (чтить) шанувати; (ува-
жать) поважати.
почка ' (внутренний орган у челове-
ка и животных) нирка, ж.
почка 2 ж. бот. (у растения) брунь-
ка, ж.; (цветочная) пуп'янок,
-нка, м.
почта пошта, ж.
почтальон м. листоноша, м. и ж.; (о
мужчине — ещё) поштар, -ря, м.;
(о женщине — ещё) поштарка,
ж.
почтамт поштамт, -ту, м.
почтение ср. 1. (уважение) повага,
ж., пошана, ж., шана, ж., шано-
ба, ж.; 2. (действие) ушануван-
ня, ер.
почтённый (заслуживающий почте-
ния) поважний; (уважаемый)
шановний.
почтительный 1. шанобливий; 2.
(значительный) разг. чималий,
неабиякий; (солидный) солідний.
почтить ушанувати.
почтовый поштовий.
почувствовать відчути, почути.
пошлина ж. мито, ср.; (сбор) збір,
р. збору, м.
пошлый (вульгарный) вульгарний,
паскудний; (низкопробный) низь-
копробний; (скабрёзный). не-
пристойний; (банальный, изби-
тый) банальний, заяложений.
пощада ж. пощада, ж.; (помилова-
ние) помилування, ер.
пощадить пощадити, -джу, -диш;
(пожалеть) пожаліти; (помило-
вать) помилувати; (сжалиться)
зглянутися на кого, на що.
пощёчина ж. ляпас, -са, м.
поэзия поезія, ж.
поэт поёт, -та, м.
поэтесса поетеса, ж.
поэтический поетичний.
появиться з'явитися, появитися, яви-
тися; виникнути, постати, -стане;
см. появляться.
появляться з'являтися, появлятися,
являтися; (возникать — ещё) ви-
никати, поставати, -стає.
пояс м. 1. пояс, -са, м., пасок, -ска,
м., пас, -са, м.; 2. (талия) пояс,
талія, ж.; 3. геогр. пояс, -су, м.
пояснение пояснения, ср., (неоконч.
д.— ещё) пояснювання, ср.
пояснить пояснити; см. пояснять,
поясница ж. поперёк, -ку, м., крижі,
-ЖІВ, МН.
пояснять пояснювати, поясняти,
правда правда, ж.
правдивый правдивий.
правило правило, ср.
правильный правильний; (верный)
вірний, правдивий, справедли-
вий; (основательный — ещё)
слушний.
правительственный урядовий.
правительство ср. уряд, -ду, м.
