2020-04-20
88
ня, ср.; (отбор — ещё) добір, р.
добору, м.; (неоконч. д.— ещё)
добирання, ср.; 2. (ассортимент,
набор и т. п.) добір, набір, м.
подвал підвал, -лу, м.; (для хозяйст-
венных нужд — ещё) льох, -ху,
м.; (в газете) підвал, -лу, м.
подвергать кого, что чему під-
давати кого, що чому;
(производить над кем, над чем
что) робити кому, чому, у
кого, у чого, з ким, з
ч ими над ким, над чим
щ о; (налагать) накладати н а
кого, на що що; (ставить
в опасное, неприятное положе-
ние) наражати кого на що,
під що; я. критике піддавати
критиці, критикувати; п. опаснос-
ти наражати на небезпеку.
подвергаться чему підлягати
чому; (подпадать) підпадати
під що; (опасности, риску и
т. п.) наражатися нащо; (ис-
пытывать) зазнавати; (стихий-
ным бедствиям — ещё) стражда-
ти від чого.
подвергнуть піддати, -дам, -даси;
зробити; накласти; наразити,
-ражу, -разиш; см. подвергать.
подвергнуться підлягти, -ляжу, -ля-
/кеш, підпасти; паразйтися, -ра-
жуся, -разишся: зазнати; по-
страждати; см. подвергаться.
подверженный схильний, з нахилом
до чого; (доступный) доступ-
ний, приступний; (подвластный)
підвладний.
подвернуть 1. підкрутити, -кручу,
-крутиш; 2. підгорнути; підкача-
ти, закачати, підкотити, -кочу,
-котиш, закотити; підкасати, за-
касати; 3. підвернути; см. под-
вёртывать.
подвёртывать 1. (подвинчивать) під-
кручувати; 2. (загибать край)
підгортати; (брюки и т. п.—
ещё) підкачувати, закачувати,
підкочувати, закочувати; (рука-
ва, полы платья — ещё) підкасу-
вати, закасувати; 3. (повреж-
дать) підвертати.
подвести підвести, -веду, -ведеш;
підбити (підіб'ю, підіб'єш); см..
подводить.
подвиг подвиг, -гу, м.
подвигать посувати; ~ ться посува-
тися.
подвижной и подвижный 1. (движу-
щийся) рухбмий; (передвижной)
пересувний; 2. (лёгкий в движе-
ниях) рухливий, жвавий, мотор-
ний; (деятельный) діяльний.
подвинуть посунути; -~ ться посуну-
тися; см. подвигать,
подводить підводити, -воджу, -во-
диш; (итог — обычно) підбива-
ти.
подводный підводний.
подготавливать готуаати, -тую, -ту-
еш, підготовляти; ~ ться готува-
тися, підготовлятися.
подготовительный підготовчий, під-
готовний.
подготовить підготбвити, -влю, -виш,
підготувати; ~ ться підготовити-
ся, підготуватися; см. подготав-
ливать.
подготовка ж. підготовка, ж., підго-
тування, ср., готування, ер.
подданый сущ. підданий, -ного, м.
подданство підданство, ер.
подделка підробка, ж., фальсифіка-
ція, ж.
поддельный підроблений; (фальши-
вый) фальшивий; (фальсифици-
рованный) фальсифікований;
(искусственный) штучний, роб-
лений; (притворный) удаваний.
поддержать підтримати, піддержа-
ти; додержати; см. поддержи-
вать.
поддерживать підтримувати, -мую,
-муєш, піддержувати; (порядок,
обычай и т. п.— ещё) додержу-
вати.
поддержка ж. підтримка, ж., під-
держка, ж., (неоконч. д.— ещё)
підтримування, ср., піддержуван-
ня, ср.
поджаривать піджарювати, підсма-
жувати.
поджарить піджарити, підсмажити;
см. поджариіать.
поджечь підпалити; см. поджигать.
поджигатель палій, -дія, м., підпалю-
вач; -ча, м.
поджигать підпалювати.
поджог підпал, -лу, м.
подземный підземний.
подкармливать 1. підгодовувати; 2.
(посевы) підживлювати, піджив-
ляти.
подкладка підкладка, ж.; (в одеж-
де — ещё) підбивка, ж., підбійка,
ж.
подкладывать підкладати; (что-л.
для удобства — ещё) підмощува-
ти.
подкова підкова, ж.
подковать підкувати, -кую, -куёш;
см. подковывать.
подковывать підковувати; (ло-
шадь — ещё) кувати.
подкоп м. підкоп, -пу, м., підкіп,
-копу, м.; (действие — обычно)
підкопування, ср.
подкормить 1. підгодувати; 2. піджи-
вити; см. подкармливать.
подкрепление ср. воен. підкріплення,
ср., підмога, ж.
подкуп підкуп, -пу, м.
подкупать 1. підкуповувати; 2. (рас-
полагать в свою пользу) перен.
приваблювати [до себе], вабити,
-блю, -биш [до себе], принаджу-
вати, прихиляти [до себе].
подкупающий при л. привабливий,
приваблюючий, принадний, чарі-
внйй, чарівливий.
подкупить І. підкупити; 2. перец.
привабити [до себе], принади-
ти, -джу, -диш, прихилити [до
себе]; см. подкупать,
подлежащее ср. грамм, підмет,
-та, м.
подлинник оригінал, -лу, м.
подлинный (настоящий) справжній,
щйрий; (оригинальный) оригі-
нальний; (действительный) дійс-
ний, істинний; <> с ~ ным верно
з оригіналом згідно.
подлог ж. підробка, ж.; (подложные
документы, вещи и т. п.— ещё)
фальшивка, ж.; (фальсифика-
ция) фальсифікація, ж.
подложить підкласти; підмости-
ти, -мощу, -мостиш; см. подкла-
дывать.
подлджный підроблений; (фальши*
вый) фальшивий; (фальсифици-
рованный) фальсифікований,
подлый підлий; (о поступке — ещё)
підлотний.
подмена підміна, ж.
подменить підмінити; см. подменять,
подменять підмінювати, підміняти.
подмести підмести; замести; см. под-
метать,
подметать підмітати; (мусор и
т. п.— ещё) замітати, мести.
подмётка підметка, ж.
подмышки мн. пахви, р. пахв, мн.;
~ шка ед. пахва, ж.
поднимать 1. піднімати, підіймати;
(голову, глаза — ещё) підводи-
ти, -джу, -диш, зводити, підноси-
ти, -ношу, -носиш; (руку на кого-
л., оружие, восстание и т. п.—
ещё) знімати, здіймати; (спор,
шум — ещё) зчиняти; (скандал
и т. п.— ещё) учиняти; (волны,
пыль — о ветре, людях) збивати;
2. (вопрос, дело и т. п.) порушу-
вати, підносити.
подниматься 1. (вверх; вставать)
підніматися, підійматися, устава-
ти; (с места — обычно) підводи-
тися, -джуся, -дишся; (порывис-
то) схбплюватися; (ввысь — о
дыме, солнце, птицах и т. п.—
ещё) здійматися, піднбситися,
-ношуся, -нбсишся; 2. (возни-
кать, начинаться — о тревоге,
шуме и т. п.) підніматися, підій-
матися, здійматися, зніматися; (о
шуме, споре и т. п.— ещё) зчи-
нятися, учинятися; 3. (восста-
вать) підніматися, підійматися
проти кого, на кого, ус-
тавати, ставати на кого, по-
вставати проти к о г о; 4. ("о
вопросе, деле и т. п.) порушува-
тися, підніматися.
подножие ср. підніжжя, ср.; (пьедес-
тал) п'єдестал, -лу, м.
поднос (для посуду) піднос, -са, м.
поднять 1. підняти, -німу, -німеш,
підійняти; підвести, -веду, -ве-
деш, звести, піднести; зняти,
здійняти; зчинити; учинити; зби-
ти (зіб'ю, зіб'єш); 2. порушити,
піднести; см. поднимать,
подняться 1. піднятися, -німуся, -ні-
мешся, підійнятися, устати; під-
вестися; схопитися; здійнятися,
піднестися; 2. піднятися, підійня-
тися, здійнятися, знятися; зчини-
тися, учинитися; 3. піднятися,
підійнятися, устати, стати, по-
встати; 4. порушитися, підняти-
ся; см. подниматься.
подо см. под.
подобный (кому, чему) подібний д о
кого, до чого, схожий и а
кого, на що, з ким, з
чим; (такой) такий; (этот) цей;
в ~ ном случае у такбму разі;
и тому ~ нее тощо, і таке ін-
ше.
подогревать підігрівати.
подогреть підігріти; см. подогревать.
подождать почекати, зачекати, підо-
ждати.
подозревать підозрівати, підозрюва-
ти кого, що в чому; (иметь
подозрение) мати підозру на
кого, на що.
подозрение ср. підозра, ж., підозрін-
ня, ер.
подозрительный 1. (вызывающий
подозрение) підозрілий; (нена-
дёжный) непевний; 2. (склонный
подозревать) підозрілий; (недо-
верчивый) недовірливий.
подойти підійти, -йду, -йдеш; надій-
ти; підступити, приступити; см.
подходить!.
подоконник м. підвіконня, ср., лутка,
ж.
подорвать підірвати, висадити, -джу,
-диш [у повітря].
подотчётный підзвітний.
подоходный прибутковий.
подошва підошва, ж.
подписать підписати, -пишу, -пи-
шеш; см. подписывать.
подписаться 1. підписатися, -пишу-
ся, -пишешся; 2. передплатити,
-плачу, -платиш; см.. подписы-
ваться.
подписка ж. I. підписка, ж., (дейст-
вие) підписування, ср.; 2. (на
газету, журнал) передплата, ж.
чого, на що.
подписчик передплатник, -ка, м.
подписывать підписувати.
подписываться 1. підписуватись; 2.
(на газету, журнал) передплачу-
вати щ о.
подпись ж. підпис, -су, м.
подполье (тайная деятельность) піД-
пілля, ср.
ПОДПОЛЬНЫЙ ПІДПІЛЬНИЙ.
подпоясать підперезати, -режу, -рё-
жеш; см. подпоясывать.
подпоясывать підперізувати; ~ ться
підперізуватися.
подражание ср. наслідування, ср.;
(об изделии — обычно) імітація,
ж.
подражать кому, чему насліду-
вати кого, що.
подразделение ср. (часть, единица)
підрозділ, -лу, м.
подразумевать розуміти під чим;
(иметь я виду) мати иа думці (на
увазі); (предполагать) припуска-
ти.
подробность I. (обстоятельность)
докладність, ж.; 2. (частность)
подробиця, ж., дрібниця, ж.
подробный докладний.
подросток підліток, -тка, м.
подруга подруга, ж.; (товарищ) то-
варишка, ж.
по-другому нареч. по-іншому; (ина-
че) інакше.
подрывать підривати; (взрывать)
висаджувати [в повітря].
подряд нареч. підряд, поспіль, уряд.
подсвечник спічиГІк, -кл, м
подсказать підказати, -кажу, -ка-
жеш; см. подсказывать.
подсказывать підказувати.
подслушать підслухати; см. подслу-
шивать.
подслушивать підслухувати, підслу-
ховувати.
подсматривать підглядати, піддивля-
тися.
подсмотреть підглянути, підгледіти,
підглядіти, піддивитися; см. под-
сматривать.
подснежник м. пролісок, -ска, м.,
проліска, ж.
подсобный підсобний; (вспомога-
тельный) допоміжний.
подсолнечник (растение) соняшник,
-ка, м. и -ку (собирательное). >
подсолнечный' сонячний; ~ ная сто-
рона осоння, сонячний бік.
подсолнечный2 (от «подсолнечник.»)
соняшниковий.
подставка підставка, ж.
подстановка ж. підставляння, ср.,
підстановка, ж.
подстрекательство ср. підбурюван-
ня, ср., намовляння, ср., підмова,
ж., підбивання, ер.
подстрекать 1. (склонять к чему-л.
преступному) підбурювати и а
що, до чого, намовляти н а
що, до чого; (подговари-
вать) підмовляти; (подуськи-
вать) під'юджувати до чого,
на кого, на що; (побуж-
дать) підбивати на що; 2.
(возбуждать) збуджувати.
подстрекнуть 1. підбурити, намови-
ти; підмовити; під'юдити, -джу,
-диш; підбити (підіб'ю, підіб'єш);
2. збудити, -джу, -диш; см. под-
стрекать.
пддступ підступ, -пу, м.
подступать підступати, підступати-
ся; (приступать) приступати.
подступить підступити, підступйти-
ся; приступити; см. подступать.
подсудимый 1. прил. підсудний; 2.
сущ. підсудний, -ного, м.; (обви-
няемый) обвинувачений, -ного, м
подсчёт м. підрахунок, -нку, м., (не-
оконч. д.— ещё) підраховуван-
ня, ер.
подтвердить потвердити, -ДА>, -диш,
підтвердити; ствердити; см. под-
тверждать.
подтверждать потверджувати, під-
тверджувати; (признавать пра-
вильность — ещё) стверджувати.
подтверждение потвердження, ср.,
підтвердження, ср., (неоконч.
д.— ещё) потверджування, ср.,
підтверджування, ср.; стверд-
ження, ср., (неоконч. д.— ещё)
стверджування, ср.
подтрунивать над кем, над
чем жартувати, глузувати, кеп-
кувати з кого, з чого и
над ким, над чим; (изде-
ваться) збиткуватися над
ким, над чим.
подтрунить пожартувати, поглузува-
ти, покепкувати; позбиткуватися;
см. подтрунивать.
подтягивать підтягати, підтягувати.
подтянуть підтягти, підтягнути; см.
подтягивать,
подушка подушка, ж.
подхалим підлабузник, -ка, м.
подход підхід, -ходу, м.
подходить 1. підходити, -джу, -диш;
(наступать — о времени, явлени-
ях — чаще) надходити; (прибли-
жаться) підступати, приступати;
2. (соответствовать) підходити,
пасувати; (быть к лицу) лйчити.
подходящий прил. підхожий, приго-
жий, підходящий; (пригодный)
придатний; (соответствующий)
відповідний; (происходящий впо-
ру) слушний.
подчеркивать підкреслювати; (о вы-
разительности) увиразнювати.
подчеркнуть підкреслити; увиразни-
ти; см. подчёркивать,
подчинение ср. 1. (действие) підко-
рення, ср., (неоконч. д.— ещё)
підкоряння, ср., підпорядкуван-
ня, ср., підпорядковування, ср.; 2.
(состояние зависимости) підля-
гання, ср. кому, чому; (под-
чинённость) підпорядкованість,
ж. кому, чому, підлеглість,
ж. кому, чому; (повинове-
ние) покора, ж. кому, чому
и перед ким, перед чим,
підкорення, ср. кому, чому;
3. грамм, підпорядкування, (не-
оконч. д.— еще) підпорядкову-
вання; (подчинённость предло-
жения) підрядність, ж.
подчинённый прил. підлеглий; (под-
властный) підвладний; (второ-
степенным) підпорядкований; (о
предложении) підрядний.
подчинительный грамм, підрядний.
подчинить!. підкорити; 2. підпоряд-
кувати; 3. підпорядкувати; см.
подчинять.
подчиниться 1. підкоритися, скори-
тися; 2. підпорядкуватися; під-
лягти, -ляжу, -ляжеш; см. подчи-
няться 1—2.
подчинять 1. (покорять) підкоряти;
2. (ставить в зависимость) підпо-
рядковувати; 3. грамм, підпоряд-
ковувати.
подчиняться 1. (повиноваться) ко-
ритися, підкорятися, скорятися;
2. (находиться в зависимости)
підпорядковуватися; (быть в
подчинении) підлягати; 3. грамм.
підпорядковуватися, бути підпо-
рядкованим; (о предложения)
бути підрядним.
подшефный підшефний.
подъезд під'їзд, -ду, м.
подъезжать під'їжджати, під'їздити,
-їжджу, -їздиш.
подъём м. \. (действие) піднімання,
ср., підіймання, ср., підняття, ср.;
(восхождение на гору и т. н.—
ещё) сходження, ср., схід, р.
сходу, м.; 2. (дорога в гору)
підйом, -му, м., узвіз, -возу, м.; 3.
(развитие, воодушевление) під-
несення, ср.; 4. (ноги) підйом.
подъёмны* яідббмний, піднімальний,
підіймальний.
подъехать під'їхати, -їду, -їдеш; см.
подъезжать.
подытоживать підсумовувати; (под-
водить итоги — ещё) підбивати
(підвбдяти, -джу, -диш) підсум-
ки.
подытожить підсумувати, підбити
(підіб'ю, підіб'єш, підвести, -ве-
ду, -ведеш) підсумки; см. поды-
тоживать.
поєдинок м. поєдинок, -нку, м., дво-
бій, -бою, м.
поезд поїзд, -да, м.
поездка поїздка, ж., подорож, ж.
поесть поїсти, -їм, -їси, з'їсти.
пожалуйста межд. будь ласка; (в
обращении ко многим или к одно-
му лицу на «вы» — ещё) будьте
ласкаві; (прошу) прошу.
пожар м. пожежа, ж., пожар, -ру, м.
пожарный 1. прил. пожежний, по-
жарний; 2. сущ. пожежник, -ка,
м., пожарник, -ка, м.
пожать 1. стиснути, потиснути; 2.
знизати (знижу, знижеш), стис-
нути, здвигнути; см. пожимать.
пожелание побажання, ер.
пожелать побажати; (захотеть) за-
хотіти, -хочу, -хочеш, схотіти, за-
бажати; (сильно) зажадати.
пожизненный довічний.
пожилой літній, немолодий.
пожимать І. (руку) стискати, стис-
кувати, потискати, потискувати;
2. (плечами) знизувати, стиска-
ти, стискувати, здвигувати.
поза поза, ж., постава, ж.
позавчера нареч. позавчора.
позади 1. нареч. позаду, ззаду, по-
зад; 2. предл. с р. позад кого,
чого; (за) за, поза ким,
чим.
позвать покликати, -кличу, -кличеш,
позвати; (пригласить — ещё) за-
просити, -прошу, -просиш.
позволить дозволити; см. позволять.
позволять дозволяти.
позвонить подзвонити.
позвоночник хребет, -бта, м.
пбздннй пізній.
поздно нареч. пізно.
поздороваться привітатися.
поздравительный вітальний, поздо-
ровний.
поздравить поздоровити, привітати;
см. поздравлять.
поздравление поздорбвлення, ср., ві-
тання, ср., привітання, ср.
поздравлять поздоровляти, вітати.
позиция позиція, ж.
познакомить познайомити, -млю,
-миш; (ознакомить) ознайомити.
познакомиться познайбмитися з
ким, з чим; (ознакомиться
с чем — ещё) ознайомитися з
чим.
позор м. ганьба, ж.; (бесславие)
неслава, ж.
позбрить ганьбити; (бесславить —
ещё) неславити, знеславлювати.
позорный ганебний.
поиски шукання, -кань, ми., пошуки,
-ків, ми., розшуки, мн.
пбискбвый розвідувальний, розшу-
ковий.
пойть поїти (пою, поїш); (живот-
ное — обычно) напувати.
поймать піймати, спіймати, зловити.
пойтй піти (піду, підеш); (отпра-
виться — ещё) податися, -дамся,
-дасися; (двинуться — ещё) ру-
шити; (поплыть) поплисти, -ли-
ву, -ливёш, попливти.
пока 1. нареч. (в течение) поки що,
поки, тим часом; 2. союз (в то
время как) поки; (до тех пор
как — ещё) доки.
показание 1. (свидетельство) свід-
чення, ср.; (ответ при допросе —
ещё) показання, ср., зізнання,
ср.; 2. (данные приборов — меди-
цинские и проч.) показання.
показатель показник, -ка, м.
показать 1. показати, -кажу, -ка-
жеш; виявити, -влю, -виш; 2. по-
свідчити, показати; см. показы-
вать.
показаться 1. показатися; з'явитися,
появитися; см. показываться; 2.
(представиться) здатися (здам-
ся, здасися); (померещиться)
безл. привидітися.
показывать І. показувати; (обнару-
живать, проявлять — ещё) вияв-
ляти; 2. (давать показания) свід-
чити, показувати.
показываться показуватися; (появ-
ляться) з'являтися, появлятися.
покатый спадистий, похилий; (поло-
гий) пологий, положистий.
покидать покидати; (оставлять) ки-
дати, залишати, лишати, поли-
шати.
покинуть покинути; кинути, залиши-
ти, лишити, полишати; см. по-
кидать.
покладая: не п. рук не складаючи
(не покладаючи, не згортаючи)
рук.
поклон поклін, -лону, м., уклін, м.
поклониться уклонитися, поклонити-
ся кому, чому; (приветство-
вать при встрече — ещё) приві-
татися до кого, до чого.
покой 1. спокій, р. спокою, м.; (спо-
койствие) супокій, -кою, м.; 2.
(отдых) спочинок, -нку, м.
покойник небіжчик, -ка, м., покійник,
-ка, м., покійний, -ного, м.
покойный (умерший) 1. прил. покій-
ний; 2. сущ. небіжчик, -ка, м.,
покійний, -ного, м.
поколение ср. покоління, ср.; (гене-
рация) генерація, ж.
покорить підкорити, покорити, ско-
рити; полонити; ~ ться підкори-
тися, покоритися, скоритися; см.
покорять.
покорный покірний; (склонный к по-
корности) покірливий.
покорять підкоряти, покоряти, ско-
ряти; (пленять — ещё) полони-
ти; ~ ться підкорятися, покоря-
тися, скорятися.
покровитель заступник, -ка, м., по-
кровитель, -ля, м.; (защитник)
захисник, -ка, м., оборонець,
-нця, м.
покровительствовать кому,
чему заступатися за кого,
за що, захищати, обороняти
кого, що, опікуватися ким,
чим; (оказывать протекцию)
протегувати кому.
покрой крій, р. крою, м., покрій, м.
покрывало покривало, ер.
покрывать 1. покривати, укривати,
накривати; (туманом, мраком и
т. п.— ещё) оповивати, повивй-
ти; (застилать) застеляти, засти-
лати; 2. (возмещать) покривати,
сплачувати.
покрыть 1. покрити, накрити, укрити;
оповити, -в'є и -виє, повити; за-
стелити, заслати, -стелю, -сте-
леш; 2. покрити, сплатити (спла-
чу, сплатиш), см. покрывать.
покрышка покришка, ж.; (для посу-
ды — ещё) накривка, ж.
покупатель покупець, -пця, м.
покупать купувати.
покупка ж. \. (действие) купівля,
ж.,(неоконч. д.— ещё) купуван-
ня, ср.; 2. (купленная вещь) по-
купка, ж.
покуситься 1. зробити замах, заміри-
тися, наміритися; поважитися; 2.
намогтися, -можуся, -можешся;
спробувати; 3. наважитися; см.
покушаться.
покушаться 1. робити замах н а
кого, на що, замірятися (на-
мірятися) на кого, на що,
робити що; (умышлять)ва-
жити на що; 2. (пытаться)
намагатися; (пробовать) прббу-
вати; 3. (решаться) наважува-
тися. ' •
покушение ср. І. замах, -ху, м.; 2,
(попытка) спроба, ж.
пол ' м. підлога, ж.; (земляной) до-
лівка, ж., діл, р. долу, м.; (дере-
Мнный — ещё) поміст, -мосту, м.
пол 2 м. стать, ж.
полагать (думать) думати, гадати;
(считать) уважати.
полагаться 1. покладатися н а
кого, на що; (доверяться)
звірятися, здаватися (здаюся,
здаєшся); 2. (причитаться) нале-
жати; (приличествовать) годити-
ся; (следует) слід; (надо) треба;
(усматриваться) вбачатися;
(считаться) уважитися.
полдень південь, -дня, м., полудень,
-дня, м.; в п. опівдні, ополудні.
поле ер. 1. (обрабатываемая земля)
поле, ср.; (большой участок —
ещё) лан, -ну, м.; 2. (пространст-
во) поле; магнитное о. магнітне
поле; 3. (основной цвет, фон)
поле, тло, ср., фом, -ну, м.; 4.
(пространство, в пределах кото-
рого совершается что-л.; попри-
ще) поле; 5. (чистая полоса лис-
та книги, тетради) поле, берег,
-га, м.; 6, (широкие края шляпы)
Ч ПОЛЯ, -ЛЇВ, МН., КрЙСИ, -СІВ, МН.
полевой польовий.
полезный корисний.
полеміка полеміка, ж.
полёт м. політ, -льбту, м., літ, р.
льоту, м.; (перен.— ещё) ширйн-
ня, ср., буяння, ср.
ползать повзати; (лазить) лазити
(лажу, лазиш); (пресмыкаться)
плазувати.
ползти повзтй; (лезть) лізти; (пере-
поливать поливати.
поликлиника поліклініка, ж.
политехнический політехнічний.
политика політика, ж.
политический політичний.
полить полити, -ллю, -ллєш; см. по-
ливать.
полк полк, -ку и -ка, м.
полка полиця, ж.; (в ж.-д. вагоне —
ещё) лава, ж., лавка, ж.
полковник полковник, -ка, м.
полковой полковий.
полнолуние ср. повний місяць, м.,
ПОВНЯ, Ж., МІСЯЦЬ у ПОВНІ.
полномочие повноваження, ер.
полномочный повноважний.
полностью нареч. повністю; (цели-
ком) цілком, цілковито, сповна.
полнота повнота, ж.; (тучность —
ещё) огрядність, ж.
полночь північ, ж.; в п. опівночі.
полный 1. (наполненный) повний; 2.
(достигающий предела) повний,
цілковитий; 3. (толстый, тучный)
повний, огрядний.
половина половина, ж.
половодье ср. повінь, ж., повідь, ж.
положение ср. 1. (расположение в
пространстве) положення, ср.;
(местонахождение) місцезна-
ходження, ср.; (позиция) пози-
ція, ж.; исходное п. вихідна пози-
ція; 2. (состояние, обстоятельст-
во) становище, ср., стан, -ну, м.;
3. (распорядок, режим) стан; во-
енное п. воєнний стан; 4. (свод
правил, законов) положения; п.
о выборах положення про вибо-
ри.
положительный 1. (утвердительный,
заслуживающий одобрения) по-
зитивний; 2. (деловой, степен-
ный) статечний; (солидный) со-
лідний; 3. (основательный, вес-
кий) ґрунтовний; (несомненный,
настоящий) справжній; 4. (в ма-
тематике) додатний; (в физике)
позитивний.
положить покласти (кладу, кла-
дёш).
положиться покластися; звіритися,
здатися; см. полагаться 1.
