2020-04-20
84
править 1. (руководить, управлять)
керувати; 2. (автомобилем и
т. п.) керувати, правити, управ-
ляти; (лодкой — ещё) стернува-
ти; 3. (исправлять ошибки) ви-
правляти; (оттиск, корректуру —
обычно) правити; 4. (выпрям-
лять) випрямляти, виправляти;
5. (бритву и т. п.) правити; (то-
чить) гострити.
правление 1. (управление, руковод-
ство) керування, ср., ^правління,
ср.; 2. (орган) правління.
право право, ср.
правобережье правобережжя, ср.
правописание ср. правопис, -су, м.
правосудие правосуддя, ср.
правый' (противоположный лево-
му) правий.
правый2 (справедливый) правий,
справедливий; (правильный)
правильний; наше дело ~ вое
наша справа справедлива; он
прав він має рацію.
правящий прил. правлячий.
праздник м. свято, ср.
праздничный святковий; (торжест-
венныД — ещё) урочистий.
праздновать святкувати.
праздный 1. (ничем незанятый) без-
діяльний, бездільний; (досужий)
дозвільний; 2. (пустой) пустий,
порожній; (напрасный) марний;
(излишний) зайвий.
|
|
|
практика практика, ж.
практический и практичный практич-
ний.
прачечная пральня, ж.
прачка прачка, ж., праля, ж.
пребывание перебування, ср.
превзойти 1. перевершити; 2. переви-
щити, переважити; см. превосхо-
дить.
превосходить 1. перевершувати; 2.
(по силе, количеству и т. п.) пе-
ревищувати, переважати.
превосходный чудовий; (прекрас-
ный — ещё) прегарний, прекрас-
ний.
превратить перетворити, обернути;
~ ться перетворитися, обернути-
ся; см. превращать.
превращать в кого, во что пе-
ретворювати, обертати кого,
що в кого, в що и на
кого, на щ о; ~ ться перетво-
рюватися, обертатися.
преграда перешкода, ж., перепона,
ж.; (помеха) завада, ж.
преградить перепинити, перегороди-
ти, -джу, -диш; заступити, заго-
родити, перекрити; перетяти; см.
преграждать.
преграждать перепиняти, перего-
роджувати; (путь, проход —
обычно) заступати, загороджу-
вати, перекривати; (пересекать)
перетинати.
предавать 1. (изменять) зраджува-
ти; (изменчески выдавать) вида-
вати; 2. (подвергать какому-л.
действию, приводить в какое-л.
состояние) віддавати; п. суду від-
давати до суду (під суд); п. казни
страчувати.
предание ср. (рассказ) переказ, -зу,
м,; (легенда) легенда, ж;
преданность відданість, ж., вірність,
ж.
преданный прил. відданий, вірний.
предатель зрадник, -ка, м.; (продаж-
ный человек) запроданець,
-нця, м.
предательство ср. зрада, ж.; (веро-
ломство) зрадництво, ср.; (про-
дажность) запроданство, ср.
предать 1. зрадити, -джу, -диш; ви-
дати, -дам, -даси; 2. віддати; см.
предавать.
предварительный ^попередній.
|
|
|
предвестник провісник, -ка, м.
предвзятый упереджений.
предвидеть передбачати, завбачува-
ти, завбачати, сов. передбачити,
завбачити.
предвыборный передвиборний.
предел м. 1, (рубеж, межа) межа,
ж.; (граница) границя, ж.; 2.
(конец) кінець, -нця, м., край, р.
краю, м.
предельный граничний, найбільший;
(крайний) крайній, останній.
предисловие ср. передмова, ж.
предлагать пропонувати; (приказы-
вать) наказувати; (приглашать)
запрошувати.
предлог ' (повод) привід, -воду, м.
предлог 2 грамм, прийменник, -ка, м.
предложение ' ср. (то, что предлага-
ется) пропозиція, ж.; (приказа-
ние — ещё) наказ, -зу, м.; (при-
глашение) запрошення, ер.
предложение2 грамм, речения, ср.
предложить запропонувати; наказа-
ти, -кажу, -кажеш; запросити,
-прошу, -просиш; см. предлагать.
предложный грамм, прийменнико-
вий; ~ ное управление приймен-
никове керування; ~ ный падёж
Місцевий відмінок.
предместье передмістя, ср.
предмет м. 1. предмет, -та, м.; (вещь
и т. п.— ещё) річ, ж.; 2. (тема)
тема, ж., предмет; п. разговора
предмет (тема) розмови; З. (объ-
ект) об'єкт, -та, м.; п. насмешки
об'єкт насмішки (глузування); 4.
(в преподавании) предмет, дис-
ципліна, ж.
предназначать призначати.
предназначить призначити; см. пред-
назначать.
предоставить 1. дати (дам, даси),
віддати; 2. надати, дати; залиши-
ти, полишити, дозволити; см. пре-
доставлять.
предоставлять 1. (давать в распоря-
жение) давати, віддавати; 2. (да-
вать слово, право пользования
и т. п.) надавати, давати; (ос-
тавлять) залишати, полишати;
(позволять) дозволяти,
предостерегать остерігати, застері-
гати.
предостережение ср. осторога, ж.,
пересторога, ж., застереження,
ер.
предостеречь остерегти, -режу, -ре-
ж/еш, застерегти; см. предостере-
гать.
предосторожность обережність, ж.,
осторога, ж.; (осмотрительность)
обачність; ж.; меры ~ нести за-
стережні (запобіжні) заходи.
предотвратить запобігти, -біжу, -бі-
жиш, відвернути; см. предотвра-
щать.
предотвращать что запобігати
чому, відвертати щ о.
предохранитель запобіжник, -ка, м.
предохранить охоронити^ уберегти,
-режу, -режёш; запобігти, -біжу,
-біжиш; см. предохранять.
предохранять охороняти; (от порчи,
вреда и т. п.— ещё) уберігати;
(предотвращать) запобігати.
предписание ср. 1. наказ, -зу, м.;
(распоряжение) розпорядження,
ср.; 2. (предложение соблюдать
что-л.) припис, -су, м.
предполагать 1. припускати; 2. (ду-
мать) думати, гадати, мати на-
мір, збиратися; 3. (предусматри-
вать) передбачати.
предположение ср. припущення, ср.;
(соображение) гадка, ж., здогад,
-ду, м.; здогадка, ж., догадка, ас,;
(домысел) домисел, -слу, м.; (за-
мысел) задум, -му, м., замисел,
-слу, м.; (намерение) намір, -ру,
м.; (предвидение) передбачення,
ср.
предположить припустити, -пущу,
-пустиш; см. предполагать 1.
предпочесть віддати (дати) перева-
гу; см. предпочитать.
предпочитать віддавати (давати) пе-
ревагу.
предприимчивый заповзятливий;
(энергичный) енергійний, ділови-
тий, практичний; (изобретатель-
ный) винахідливий.
предприниматель підприємець, -мця,
м.
предпринимать 1. (начинать) почи-
нати, розпочинати; (браться)
братися; (энергично) заходити-
ся, -джуся, -дишся, заходжува-
тися; (организовать) організову-
вати; 2. (делать, осуществлять)
робити, здійснювати; (приме-
пять, прибегать) уживати п. ме-
ры уживати заходів.
предпринять 1. почати, -чну, -чнёш,
розпочати; взятися (візьмуся, ві-
зьмешся); заходитися, -джуся,
-дишся; організувати; 2. зробити,
здійснити; ужити (уживу, ужи
веш); см. предпринимать.
предприятие підприємство, ср.
предрасположение ср. схильність,
ж.; (наклонность) нахил, -лу, м.
предрассудок забобон, -ну, м., забо-
|
|
|
бони, -нів, мн.
председатель голова, -вй, м.
предсказать 1. провістити, -віщу,
-вістйш; 2. завбачити; см. пред-
сказывать.
предсказывать I. (предвещать) про-
віщати, віщувати; 2. (погоду,
урожай и т. п.) завбачати, пе-
редбачати.
представитель представник, -ка, м.
представительный 1. (выборный)
представницький; (парламентар-
ный) парламентарний; 2. (вну-
шающий почтение) показний;
(осанистый) ставний, поставний,
статурний; (видный) статечний.
представительство представництво,
ср.
представить І. подати; показати,
-кажу, -кажет; навести; 2. по-
знайомити, відрекомендувати, ре-
комендувати; 3. зобразити, -ра-
жу, -разиш; вивести, -веду, -ве-
деш, показати; змалювати; 4. ви-
кликати, -кличу, -кличеш, завда-
ти; 5. удати [з себе] кого, що,
прикинутися ким, ч и м; 6. ви-
ставити, поставити, зобразити;
зіграти; 7. уявити [собі]; см.
представлять 1—7.
представиться І. відрекомендувати-
ся, рекомендуватися; 2. уявити-
ся; здатися, видатися; постати;
привидітися; 3. трапитися; см.
представляться.
представление ср. І. (письменный
доклад) подання, ср.; (заявле-
ние) заява, ж.; 2. (понятие, зна-
ние) уявлення, ср.; 3. (спек-
такль) вистава, ж.
представлять 1. (предъявлять)
подавати; (показывать) показу-
вати; (приводить) наводити,
-джу, -диш; 2. (знакомить)
знайомити кого з ким, реко-
мендувати кого кому; 3.
(изображать, показывать) зо-
бражати, зображувати, -жую,
-жуєш; (в литературном произве-
дении — ещё) виводити, -джу,
-диш, показувати; (словами,
красками — ещё) змальовувати;
4. (вызывать что-л., причинять)
викликати, завдавати; 5. (прини-
мать на себя образ кого, чего)
удавати [з себе] кого, що,
прикидатися ким, ч и м; 6. (да-
вать представление) виставляти,
ставити, зображати, зображува-
ти; (играть) грати; 7. (вообра-
жать) уявляти [собі]. 8. (являть-
ся) являти [собою], становити;
(быть) бути; 9. (быть представи-
телем) книжн. представляти, реп-
резентувати.
представляться 1. (называть себя
при знакомстве) рекомендувати-
ся, відрекомендовуватися; 2.
(представлять в воображении)
|
|
|
уявлятися; (казаться) здавати-
ся, видаватися; (возникать) по-
ставати; (чудиться) увижатися,
привиджуватися; 3. (являться,
случаться) траплятися.
предстоящий прил. майбутній; (по-
следующий) наступний.
предубеждение упередженая, ер.
предупредительный 1. (любезный)
люб'язний, ласкавий; (вежли-
вый) ввічливий; (благожелатель-
ный) прихильний; (услужливый)
послужливий; (искательный) за-
побігливий; 2. (заранее извеща-
ющий) попереджувальний, попе-
реджальний; (предохранитель-
ный) запобіжний.
предупредить 1. попередити, -джу,
-диш; застерегти, -режу, -режёш,
остерегти; 2. запобігти, -біжу, -бі-
жиш чому, відвернути щ о; 3.
випередити, попередити; см.
предупреждать.
предупреждать 1. (заранее изве-
щать) попереджати, попереджу-
вати;.(предостерегать) застері-
гати; 2. (предотвращать) запобі-
гати чому, відвертати щ о; 3.
(опережать) випереджати, попе-
реджати; п. события випереджа-
ти (попереджувати) події.
предусматривать передбачати, за-
вбачати.
предусмотреть передбачити, завба-
чити; ся. предусматривать.
предусмотрительный передбачливий,
завбачливий.
предчувствие передчуття, ер.
предчувствовать передчувати.
предшественник попередник, -ка, м.
предшествовать (чему) передувати
чому, відбуватися, сов. відбу-
тися, -будеться, статися (ста-
неться), трапитися перед
чим.
предшествующий прил. попередній.
предъявитель пред'явник, -ка, м.;
(податель) подавець, -вця, м.
предъявить 1. пред'явити; подати,
показати, -кажу, -кажеш; 2. по-
ставити, заявити, пред'явити; см.
предъявлять.
предъявлять 1. пред'являти; (пред-
ставлять) подавати, показувати;
2. (заявлять о чём.) ставити, за-
являти, книжн. пред'являти.
предыдущий попередиш.
преемственный 1. спадкоємний; (на-
следственный) спадковий; 2. (по-
следовательный) послідовний.
прежде нареч. 1. (некогда) колись,
перше; (раньше) давніше, дав-
ніш, раніше, раніш; 2. нареч.
(сначала) спочатку; (сперва)
спершу, перше; 3. предл. с р.
раніше, раніш за кого, за
що, від кого, від чого,
перше в і д кого, від чого,
за кого, за що, перед
ким, чим.
преждевременный передчасний, за-
вчасний, дочасний.
прежний колишній, дЗвнїшній; (дав-
ний) давній; (предыдущий) по-
передній; (прошлый) минулий;
(старый) старий; (бывший до
сих пор) дотеперішній.
президент президент, -та, м.
президиум м. президія, ж.
презирать 1. (относиться с презрени-
ем) ставитися з презирством д о
кого, до чого; (пренебре-
гать) зневажати кого, що,
гордувати, погбрджувати ким.
чим; 2. (считать недостойным
внимания, не бояться) нехтувати
кого, що и ким, чим, зне-
важати к о г о, щ о.
презрение ср. презирство, ср.; (пре-
небрежение) зневага, ж., погор-
да, ж., нехтування, ер.
презрительный презирливий; (пре-
небрежительный) зневажливий,
погордливий.
преимущество ср. \. перевага, ж.; 2.
(привилегия) привілей, -лею, м.
преклониться перен. схилитися; см.
преклоняться.
преклоняться перен. схилятися
перед ким, чим.
прекрасный прекрасний, прегарний;
(превосходный — обычно) чудб-
вий.
прекратить припинити; перестати;
кінчити, скінчити; см. прекра-
щать.
прекращать припиняти; (переста-
вать) переставати; (оканчивать)
кінчати.
прекращение припинення, ер.
прелестный (очаровательный)^ ча-
рівний, чарівливий, чарівничий;
(превосходный) чудовий; (при-
влекательный) привабливий,
привабний, принадний.
прелесть чарівність, ж.; привабли-
вість, ж., привабність, ж., прива-
ба, ж., принадність, ж.; (красота,
роскошь) краса, ж., розкіш, ж.
премировать преміювати.
премия премія, ж.
премьера театр, прем'єра, ж.
пренебрегать 1. зневажати, гордува-
ти, погбрджувати; (внушаться)
гребувати, гребати ким, чим;
2. (не брать во внимание) нехту-
вати; (забрасывать) занедбува-
ти, занехаювати.
пренебрежительный зневажливий;
(высокомерный) погордливий.
пренебречь 1. зневажити, погордува-
ти, згордувати, погордйти, -джу,
-днш; погребувати, погребати; 2.
знехтувати, понехтувати; занед-
бати, занехаяти; см. пренебре-
гать.
прения мн. дебати, -тів, мн.; (дискус-
сия) дискусія, ж.; (споры) супе-
речки, -чок, мн.
преобладать переважати, мати пе-
ревагу.
преображать перетворювати; (изме-
нять) змінювати, зміняти.
преобразить перетворити; змінити;
см. преображать.
преодолевать переборювати; (по-
беждать) перемагати.
преодолеть перебороти, подолати;
перемогти, -можу, -можеш; см.
преодолевать.
препинание: знаки ~ ния розділові
знаки.
преподаватель викладач, -ча, м.
преподавать викладати.
препятствие ср. перешкода, ж.; (по-
меха — ещё) завада, ж.; (пре-
града) перепона, ж.
препятствовать перешкоджати; (ме-
шать) заважати.
прервать 1. перервати; увірвати, ур-
вати, обірвати; припинити; 2. пе-
ребити, перервати, перепинити;
см. прерывать.
прерывать 1. (резко, сразу приоста-
навливать) переривати; (обры-
вать) уривати, обривати; (пре-
кращать) припиняти; 2. (вмеша-
тельством останавливать говоря-
щего, делающего) перебивати,
переривати, перепиняти.
преследование переслідування, ср.;
гноблення, ер; см. преследовать
І.
преследовать 1. переслідувати; (при-
теснять) гнобити, -блю, -биш; 2.
(иметь в виду) мати на меті щ о;
(добиваться) дбати про що;
п. свой интересы дбати тільки
(лише) про свої інтереси.
пресмыкаться плазувати.
пресмыкающиеся сущ. плазуни, -нів,
мн.
пресный прісний.
пресс (механизм) прес, -са, м.; (тя-
жесть -— ещё) гніт, -та, м.
пресса преса, ж.
прессовать пресувати.
преступление ср. злочин, -ну, м.;
(злодеяние) злочинство, ер.
преступник злочинець, І-нця, м.
претворить І. запровадити, -джу,
-диш; здійснити; реалізувати; вті-
лити; 2. перетворити; обернути;
см. претворять.
претворять 1. (вводить) запро-
ваджувати; (осуществлять)
здійснювати; (реализовать) реа-
лізувати; (воплощать) втілюва-
ти; 2. (преобразовывать) пере-
творювати; (превращать) оберта-
ти.
претензия претензія, ж.
преувеличивать перебільшувати.
преувеличить перебільшити; см. пре-
увеличивать.
префикс грамм, префікс, -са, м.
при предл. с п. І. (для обозначения
близости по месту) біля, коло
кого, чого, при кому,
чому, край кого, чого;
(рядом) поряд, поруч з к и м, з
чими кого, чого, під чим;
при дороге край дороги, при до-
розі; 2. (для указания на наличие
чего-л., на службе где-л.) при
кому, чому, з (зі, із) ким:
документы при мне документи
при мені (зі мною); 3. (для ука-
зания на сопутствующие обстоя-
тельства, условия) при чому,
за чого, під кого, що, на
щ о, від чого, з Чим, а также
без предлогов; читать при свете
читати при світлі; при условии за
умови; при первом зове на пёр-
ший заклик (поклик); 4. (во вре-
мя) під час чого, за кого,
чого, як тільки щ о
станеться; при подписании
договора підчас підписання (при
підписанні) договору; при жйзни
за життя; при встрече напомню
при зустрічі (як тільки зустріне-
мось) нагадаю; 5. (посредством,
благодаря) за допомогою
чого, завдяки чому; (вслед-
ствие) внаслідок чого; при по-
мощи товарища за допомогою
товариша; 6. (несмотря на) при
чому; при всех моих усилиях не
смог при всіх моїх зусиллях не
зміг.
прибавить 1. додати; докласти; до-
бавити; 2. збільшити; см. при-
бавлять.
прибавлять 1. додавати; (доклады-
вать) докладати; (добавлять)
добавляти; 2. (увеличивать) збі-
льшувати.
прибегать ' удаватися; (обращать-
ся — ещё) звертатися; (приме-
нять) уживати.
прибегать 2 прибігати.
прибегнуть удатися; звернутися;
ужити; см. прибегать ' *
прибежать прибігти, -біжу, -біжиш;
см. прибегать2.
прибивать прибивати.
прибить прибити, -б'ю, -б'ёш; см.
прибивать.
приближаться наближатися, набли-
жуватися, ближчати; (наступать,
надвигаться — ещё) надходити,
-джу, -диш.
приблизительный приблизний.
приблизиться наблизитися, -ближу-
ся, -близишся, поближчати;
надійти, -йду, -йдеш; см. прибли-
жаться.
прибой прибій, -бою, м.
прибор м. \. (приспособление, аппа-
рат) прилад, -ду, м., собир. при-
ладдя, ср.; 2. (набор) набір, -бо-
ру, м., реже прибор, -ру, м.;
(комплект принадлежностей)
приладдя.
прибывать прибувати; (о воде —
ещё) підніматися, підійматися.
прибыль ж. прибуток, -тку, м., зиск,
-ку, м.
прибыть прибути; піднятися, підій-
нятися; см. прибывать.
привал привал, -лу, м.; (отдых —
ещё) спочинок, -нку, м., відпочи-
нок, м.
привезти привезти; см. привозять.
приверженец прихильник, -ка, м.,
прибічник, -ка, м.
привести 1. привести; 2. навести; 3.
надати, привести; 4. спричинити,
спричинитися, привести; призвес-
ти; викликати, -кличу, -кличеш;
5. довести; укинути; завдати; 6.
мат. звести; см. приводить.
привет м. привіт, -ту, м.
приветливый привітний; (радуш-
ный) приязний.
приветствие привітання, ср., вітання,
ер.
приветствовать вітати, -таю, -таєш,
сов. привітати.
прививать 1. мед., бот. прищеплюва-
ти, щепити; 2. перен. прищеплю-
вати.
привилегия ж. привілей, -лею, м.
привить 1. прищепити; 2. перен. при-
щепити; см. прививать.
привкус присмак, -ку, м.
привлекать 1. притягати, притягува-
ти; (к участию — обычно) залу-
чати; (занимать — ещё) привер-
тати; п. внимание притягати
(притягувати, привертати) ува-
гу; 2. (манить, влечь) приверта-
ти, принаджувати, надити, -джу,
-диш, приваблювати [до себе],
вабити [до себе]; (соблазнять)
зваблювати, знаджувати; 3.
(склонять) прихиляти; (распола-
гать) привертати; п. на свою сто-
рону прихиляти (привертати) до
себе (на свій бік).
привлечь 1. притягти, притягнути;
залучити; привернути; 2. привер-
нути, принадити, -джу, -диш, по-
надити, привабити [до себе], по-
вабити [до себе], звабити, знади-
ти; 3. прихилити; привернути; см.
привлекать.
приводить 1. приводити, -джу, -диш;
2. (примеры, чужие слова и т. п.)
наводити; 3. (во что — в движе-
ние, в равновесие) надавати,
приводити; 4. (к чему — служить
причиной) спричиняти, спричи-
нювати, спричинятися, спричи-
нюватися, приводити до чого;
(к отрицательным результа-
там — обычно) призводити д о
чого; (вызывать) викликати
щ о; 5. (доводить) доводити д о
чого; (повергать) укидати в
щ о; (причинять) завдавати
щ о; 6. мат. зводити.
привозить привозити, -вожу, -возищ.
привыкать звикати; (осваиваться —
ещё) призвичаюватися, звикати.
привыкнуть звикнути; призвичаїти-
ся, звикнутися; см. привыкать.
привычка звичка, ж.
привязанность ж. прихильність, ж.;
(симпатия) симпатія, ж.; (объект
влечения) уподобання; ср.
привязать 1. прив'язати, прип'ясти,
-пну, -пнёш; 2. мерен, прихилити,
привернути; см. привязывать.
привязывать 1. прив'язувати, припи-
нати; 2. (располагать к себе)
переи. прихиляти, привертати.
пригласительный запрошувальний;
~ ный билет запрошення, ср.
пригласить запросити, -прошу, -про-
сиш; попросити, попрохати; см.
приглашать.
приглашать запрошувати; (просить)
просити (прошу, просиш), про-
хати.
приглашение запрошення, ср., (не-
оконч. д.— ещё) запрошування,
ср.
приговаривать (выносить приговор)
присуджувати; (осуждать) за-
суджувати.
приговор вирок, -ку, м., прйсуд, -ду,
м.
приговорить присудити, -джу, -диш;
засудити; см. приговаривать.
пригодиться здатися, придатися,
пригодитися, згодитися, знадоби-
тися.
пригодный придатний.
пригород *. пригород, -да, м.; (пред-
местье) передмістя, ер.
пригородный приміський.
пригоршня пригорща, ж.; (горсть)
жменя, ж.
приготовить приготувати, пригото-
вити; наготувати, наготовити;
(кушанье — ещё) зготувати; см.
приготовлять.
приготовиться приготуватися, при-
готовитися; см. приготовляться.
приготовление готування, ср., приго-
тування, ер.
приготовлять готувати, приготовля-
ти; (наготавливать) наготовлю-
вати, наготовляти.
приготовляться готуватися, приго-
товлятися.
придвигать 1. присувати, присовува-
ти; 2. (приближать во времени)
наближати, наближувати;
— ться 1. присуватися, присову-
ватися; 2. наближатися, набли-
жуватися.
придвинуть 1. присунути1, 2. наблизи-
ти, -ближу, -близиш; ~ ться 1.
присунутися; 2. наблизитися; см.
придвигать.
придираться чіплятися.
придирчивый причепливий.
придорожный придорожній, пришля-
ховий.
придраться причепитися; см. приди-
раться.
приезд приїзд, -ду, м.
приезжать приїжджати, приїздити,
-їжджу, -їздиш.
приём м. 1. (действие) приймання,
ср., прийняття, ср.; 2. (отдельный
момент процесса, работы) захід,
-ходу, м., прийом, -му, м.; (спо-
соб) спосіб, -собу, м.; (средство)
засіб, -собу, м.; в один п. #а
одним заходом; часы ~ на при-
ймальні години.
приемлемый прийнятний; (допусти-
мый) припустимий, допусти-
мий.
приёмная сущ. приймальня, ж.
приёмник приймач, -ча, м.
приёмный приймальний, прийомний;
(вступительный) вступний.
приехать приїхати; см. приезжать.
пряжать 1. притиснути; придавити,
придушити; 2. пригорнути, ври-
тйснути, притулити; см. прижи-
мать.
прижимать 1. притискати, притиску-
вати; (придавливать) придавлю-
вати, придушувати; 2. (к груди,
к сердцу и т. п.) пригортати, при-
тискувати, притискати, притуля-
ти.
