2020-04-20
99
точитися) назад; (отступать)
""'відступати, відступитися.
пятка п'ятка, ж.; (пята) п'ята, ж.
пятнистый плямистий.
пятница п'ятниця, ж.
пятне ер. пляма, ж.
пятый п'ятий,
пять п'ять, -тй и -тьох.
пятьдесят п'ятдесят, -тй и -тьох.
пятьсот п'ятсот, р. п'ятисот.
раб раб, -ба, м.; (невольник) невіль-
ник, -ка, м.
работа робота, ж., праця, ж.
работать працювати; (быть в дейст-
вии — ещё) книжн. функціону-
вати.
работник працівник, -ка, м., робіт-
ник, -ка, м.; (много и хорошо
работающий — ещё) трудівник,
-ка, м.
работница працівниця, ж., робіт-
ниця, ж.; трудівниця, ж.; см. ра-
ботник.
работоспособность працездатність,
ж.
рабочий ' сущ. робітник, -ка, м.
рабочий 2 прил. 1. (относящийся к
рабочим) робітничий; ~ чий
класс робітничий клас; 2. (отно--
сящийся к работе) рабочий.
рабство ср. рабство, ср.; (невольни-
чество) невільництво, ср.; (нево-
ля) неволя, ж.
равенство ср. рівність, ж.
равнина рівнина, ж.
равнб в знач. сказ, (равняется) до-
рівнює.
Равновесие ср. рівновага, ж.
равнодушне ср. байдужість, ж., бай-
дужність, ж.
равнодушный байдужий, байдуж-
ний.
равноправие ср. рівноправність, ж.
равноправный рівноправний.
равный рівний; (одинаковый) одна-
ковий; (тождественный) тотож-
ний.
равнять І. рівняти; (уравнивать)
зрівнювати; 2. (считать равно-
ценным) рівняти; (приравни-
вать) прирівнювати, дорівнюва-
ти; 3. (располагать по прямой
линии) рівняти; (подравнивать)
підрівнювати.
равняться І. рівнятися; 2. (соответ-
ствовать) дорівнювати.
рад в знач. сказ, радий, рад.
ради предл. с р. заради, ради; (для)
для, задля кого, чого; р. об-
щего дела заради (ради, для)
загальної справи; шутки р. жар-
тома, жартом, у жарт.
радио нескл. радіо, ср.
радиовещание радіомовлення, ср.
радиопередача радіопередача, ж.
радиоприёмник радіоприймач,-ча^н.
радиостанция радіостанція, ж.
радист радист, -та, м.
радиус радіус, -са, м.
радовать радувати; (тешить) тіши-
ти, утішати, звеселяти.
радоваться радіти, радуватися; (те-
шиться) тішитися, утішатися.
радостный радісний; (отрадный) від-
радний.
радость ж. радість, ж., радощі, -щів,
мн.; (удовольствие} утіха, ж.;
(отрада} відрада, ж., відрад-
ність, ж.
радуга райдуга, ж., весёлка, ж.
радушный привітний; (гостепри-
имный) гостинний; (душевный)
щирий.
раз' сущ. раз, -зу, м.; много р.
багато разів.
раз 2 нареч. раз, одного разу, один
раз, разг. якось [раз], якось-то.
разбавить розвести, -веду, -ведеш,
розбавити; см. разбавлять.
разбавлять розводити, -джу, -диш,
розбавляти.
разбивать 1. розбивати; (вдребез-
ги — ещё) трощити, розтрощува-
ти; 2. (делить) розбивати, поді-
ляти, розподіляти; 3. (распола-
гать) розбивати; (о палатке и т.
п.) розпинати, напинати; (ста-
вить) ставити; (распланиро-
вать — обычно) розплановува-
ти.
разбиваться 1. розбиватися; (вдре-
безги) трощитися, розтрощува-
тися; 2. (разделяться) розбива-
тися, поділятися, розподілятися;
3. (ушибаться) забиватися, роз-
биватися.
разбирать 1. розбирати; (приводить
в порядок — ещё) упорядковува-
ти; 2. (рассматривать) розгляда-
ти, розбирати; (анализировать)
аналізувати; 3. (различать, пони-
мать) розбирати, розуміти; 4.
(проявлять разборчивость) пере-
бирати.
разбираться розбиратися,
разбить 1. розбити (розіб'ю, ро-
зіб'єш); розтрощити, потрощити;
(о жизни — ещё) знівечити; 2.
розбити, поділити, розподілити;
3. розбити; розіпнути, розп'ясти
(розіпну, розіпнеш), розіп'ясти,
напнути, нап'ясти; поставити;
розпланувати; см. разбивать.
разбиться 1. розбитися; розтрощити-
ся; 2. розбитися, поділитися, роз-
поділитися; 3. забитися, розбити-
ся; см. разбиваться.
разбойник м. розбійник, -ка, м., разг.
розбишака, м. и ж.
разборчивый 1. (строгий в выборе)
розбірливий; (притязательный)
вибагливий; (прихотливый) при-
мхливий; (привередливый) пере-
бірливий; 2. (легко различа-
емый) розбірливий, розбірний,
(чёткий — ещё) чіткий.
разбудить розбудити, -буджу, -бу-
диш, збудити, пробудити.
разваливать розвалювати; (раски-
дывать — ещё) розкидати; (раз-
рушать — ещё) руйнувати.
разваливаться розвалюватися; (раз-
рушаться — ещё) руйнуватися;
(распадаться — ещё) розпадати-
ся.
развалина ж. руїна, ж., руйновище,
ср.
развалить розвалити; розкидати;
зруйнувати, поруйнувати; см. раз-
валивать.
развалиться розвалитися; зруйнува-
тися; розпастися, -падёться; см.
разваливаться.
разве част, вопросительная (неуже-
ли) хіба, реже чи ж.
развеваться розвіватися; (о флагах
и т. п.) маяти, майоріти, витися.
разведать розвідати; обслідувати,
обстежити; см. разведывать.
разведка! ж. I. (действие) розвідка,
ж., (неоконч. д.— ещё) розвіду-
вання, ср.; обслідування, ср., об
стёжуванн я, ср.; см. разве-
дывать; 2. воен. розвідка.
разведчик 1. розвідник, -ка, м., розві-
дувач, -ча, м.; 2. воен. розвідник;
3. ав. розвідувач.
разведывать розвідувати; (обследо-
вать — ещё) обслідувати, обсте-
жувати.
развернуть 1. розгорнути; розкрути-
ти, -кручу, -крутиш; розвинути,
розвити (розів'ю, розів'єш); 2.
розвернути; см. развёртывать.
развёртывать 1. розгортати; (что-л.
свёрнутое — ещё) розкручувати;
(развивать — ещё) розвивати; 2.
(делать разворот) розвертати.
развеселить розвеселити, звеселити;
см. развеселять.
развеселять розвеселяти, звеселяти.
развести І. розвести, -веду, -ведеш;
розняти, -німу, -нїмеш, розборо-
нити; роз'єднати; 2. розлучити,
розвести; 3. розвести, розпустити,
-пущу, -пустиш; розбавити;
4. розвести, розплодити, -джу,
-диш; 5. розвести; розпаляти; см.
разводить,
развестись 1. розвестися, -ведуся,
-ведешся; розійтися; розлучити-
ся; 2. розвестися, розплодитися;
см. разводиться.
развеяться розвіятися; см. развева-
ться.
развивать 1. (распускать, распле-
тать) розвивати; (раскручи-
вать — ещё) розкручувати; (раз-
матывать — ещё) розмотувати;
(разворачивать — ещё) розгор-
тати; 2. (давать укрепляться и т.
п.) розвивати; (развёртывать —
ещё) розгортати.
развиваться 1. (распускаться, рас-
плетаться и т. п.) розвиватися;
(раскручиваться — ещё) розкру-
чуватися; (разматываться —
ещё) розмотуватися; (развора-
чиваться — ещё) розгортатися;
2. (укрепляться) розвиватися;
(развёртываться — ещё) розгор-
татися.
развитие ср. розвиток, -тку, м.;
(действие — ещё) розвивання,
ср., розвинення, ср.
развитой розвинений, розвинутий.
развить 1. розвити; розкрутити,
-кручу, -крутиш; розмотати; роз-
горнути; 2. розвинути; розгорну-
ти; см. развивать.
развиться 1. розвитися (розів'єть-
ся); розкрутитися; розмотатися;
розгорнутися; 2. розвинутися;
розгорнутися; ся. развиваться.
развлекать розважати; (забав- \
лять — ещё) забавляти, бавити;;
~ ться розважатися; забавляти- і
ся, бавитися. \
развлечение ср. \. розвага, ж.; (за-
бава) забава, ж., забавка, ж.; 2.
(действие) розважання, ср.; за-
бавляння, ср., бавлення, ер.
развлечь розважити; забавити;
~ чье* розважитися; забавити-
ся; ся. развлекать.
разводить І. розводити, -джу, -диш;
(разнимать спорящих, дерущих-
ся) рознімати, розбороняти;
(разъединять) роз'єднувати; 2.
(о супругах) розлучати, розводи-
ти; 3. (растворять) розводити,
розпускати; (разбавлять — ещё)
розбавляти; 4. (выращивать)
розводити, плодити, -джу, -диш,
розплоджувати; 5. (разжигать)
розводити; (только огонь —
ещё) розпалювати.
разводиться 1. розводитися, -джуся,
-дишся; (расходиться — ещё)
розходитися, -джуся, -дишся; (о
супругах — обычно) розлучати-
ся; 2. (распложаться, размно-
жаться) розводитися, роз-
плоджуватися, плодитися.
разврат м. розпуста, ж.
развратный розпусний, розпутний.
развязать розв'язати, -в'яжу,
-в'яжеш; ~ ться розв'язатися;
см. развязывать.
развязка ж. 1. (действие) розв'язу-
вання, ср., розв'язання, ср.; 2.
(завершение) розв'язка, ж.; (ко-
нец — ещё) кінець, -нця, м.
развязный розв'язний; (непри-
нуждённый) невимушений.
развязывать розв'язувати; ~ ться
розв'язуватися.
разгадать розгадати; відгадати; см.
разгадывать.
разгадывать розгадувати; (отга-
дывать) відгадувати,
розпал, -лу, м.
разгласить розголосити, -лошу, -ло-
сиш; розславити; см. разгла-
шать.
разглашать розголошувати; (разно-
сить молву — ещё) розславляти.
разговаривать розмовляти; (гово-
рить — ещё) говорити.
разговор м. розмова, ж.
разговорный розмовний.
разговорчивый говіркий, говірливий,
балакучий, балакливий.
разгонять розганяти, розгонити.
разграничивать розмежовувати.
разграничить розмежувати; см. раз-
граничивать.
разгром м. розгром, -му, м.; (дейст-
вие — ещё) розгромлення, ср.
разгружать розвантажувати; (сгру-
жать — ещё) вивантажувати.
разгрузить розвантажити; виванта-
жити; см. разгружать.
раздавать роздавати; (распреде-
лять — ещё) розподіляти.
раздаваться 1. (о звуках) лунати;
(громко, раскатисто — ещё) роз-
лягатися, розкочуватися; 2. (рас-
ступаться) розступатися; (расхо-
диться •— ещё) розходитися.
раздавить роздавити, роздушити,
розчавити.
раздать роздати, -дам, -даси; розпо-
ділити; см. раздавать.
раздаться 1. залунати, пролунати;
розлягтися, -лижеться, розкоти-
тися; 2. розступитися; розійтися;
см.. раздаваться.
раздвигать 1. розсовувати, розсува-
ти; (кусты, ветки и т. п.— ещё)
розхиляти; 2. (увеличивать в раз-
мерах) розсовувати, розсувати;
(расширять) розширювати.
раздвинуть 1. розсунути; розхилити;
2. розсунути; розширити; см. раз-
двигать.
раздевалка разг. роздягальня, ж.
раздевать роздягати; *•* ться роздя-
гатися.
раздел (в книге, газете и т. п.)
розділ, -лу, м.
разделение ср. (действие) поділ, -лу,
м., розділення, ср., поділення, ср.,
розділяння, ср.; розподіл, -лу, м.,
розподілення, ср., (неоконч. д.—
ещё) розподіляння, ср.; роз'єд-
нання, ср., (неоконч. д.— ещё)
роз'єднування, ср.; см. разде-
лять.
разделить 1. розділити, поділити;
розподілити; роз'єднати; 2. поді-
лити; см. разделять.
разделять 1. розділяти, поділяти, ді-
лити; (распределять — ещё) роз-
поділяти; (разъединять — ещё)
роз'єднувати; 2. (о взглядах,
мнении и т. п.) поділяти.
раздеть роздягти, роздягнути;
~ ться роздягтися, роздягнути-
ся; см. раздевать.
раздор м. розбрат, -ту, м., чвари, р.
чвар, мн.; (распря) звада, ж.;
(несогласие) незгода, ж., незла-
года, ж., нёлад, -ду, м.; (разлад)
розлад, -ду, м.; О яблоко ~ ра
яблуко розбрату.
раздражать 1. дратувати, роздрато-
вувати; (раздразнивать) роз-
дражнювати, дражнити; 2. (о ра-
не и т. п.— растравлять) роз'ят-
рювати, ятрйти.
раздражаться 1. дратуватися, роз-
дратовуватися; 2. (о ране и т.
п.— растравляться) роз'ятрюва-
тися.
раздражение (чувство острого недо-
вольства, гнева и т. п.) роздрату-
вання, ср.
раздражительный дратівливий,
дражливий, дразлйвий.
раздувать 1. роздувати, роздмухува-
ти; (развевать — обычно) розві-
вати; 2. (увеличивать в объёме)
роздувати.
раздумать роздумати, передумати;
см. раздумывать.
раздумывать роздумувати, передуму-
вати.
раздумье ср. роздум, -му, 'м.; (за-
думчивость) задума, ж.; (коле-
бание) вагання, ср.
раздуть 1. роздути (розідму, розі-
дмеш и роздаю, роздуєш), роз-
дмухати; розвіяти; 2. роздути; см.
раздувать.
разжать 1. розтиснути; 2.'розтулити;
розціпити; см. разжимать.
разжечь 1. розпалити; 2. розжарити,
розпекти, -печу, -печёш; см. раз-
жигать.
разжигать 1. розпалювати; 2. (рас-
калять) розжарювати, розпікати.
разжимать 1. розтискати, розтиску-
вати; 2. (раскрывать руку, кулак
и т. п.) розтуляти, розтулювати;
(сильно сжатое — ещё) розціп-
лювати.
разлагать розкладати; ~ ться роз-
кладатися.
разлад розлад, -ду, м,.; (раздор) роз-
брат, -ту, м.
разламывать 1. розламувати; 2.
(разваливать) розвалювати;
(разбирать) розбирати,
разлив м. 1. розлив, -ву, м., (не-
оконч. д.— обычно) розливання,
ср.; 2. (выход из берегов) розлит-
тя, ср., розлив; (половодье) по-
вінь, ж., повідь, ж., водопілля, ср.
разливать розливати; (жидкую пи-
щу — обычно) насипати, сипати.
разлить розлити (розіллю, розіл-
лєш); насипати; см. разливать.
различать розрізняти, розрізнювати;
(распознавать) розпізнавати;
(отличать) відрізняти.
различие ср. 1. різниця, ж.; (отли-
чие) відмінність, ж., відміна, ж.,
неоднаковість, ж.; 2. (действие)
розрізнення, ср.
различить розрізнити; розпізнати;
відрізнити; см. различать.
различный 1. різний, відмінний, не-
однаковий; (несходный) несхо-
жий; 2. (разнообразный) різний;
(всевозможный) усілякий, уся-
кий.
разложение ср. розклад, -ду, м., роз-
кладання, ср., розкладення, ср.
разложить розкласти, розікласти
(розкладу, розкладеш); ~ ться
розкластися, розікластися; см.
разлагать.
разломать І. розламати; 2. розвали-
ти; розібрати (розберу, розбе-
реш); см. разламывать.
разлука ж. розлука, ж.; (расстава-
ние — ещё) розлучення, ср.
разлучать розлучати; (о близких —
ещё) розпаровувати; ~ ться роз-
лучатися.
разлучить розлучити; розпарувати;
~ ться розлучитися; см. разлу-
чать.
разлюбить розлюбити.
размах розмах, -ху, л.
размер розмір, -ру, м.
разместить розмістити, -міщу, -міс-
тиш; розташувати; см. разме-
щать.
размещать розміщати, розміщувати;
(располагать) розташовувати.
размножать розмножувати; (разво-
дить) розводити, -джу, -диш;
(распложать — обычно) роз-
плоджувати; '-- ться розмножу-
ватися; розводитися; розплоджу-
ватися.
размножение розмноження, (не-
оконч. д.— ещё) розмножування,.
ср.; розведення, ср., (неоконч.
д.— ещё) розводження, ср.; роз-
плодження, ср., (неоконч. д.—
ещё) розплоджування, ср.; см.
размножать.
размножить розмножити; розвести,
-веду, -ведеш; розплодити, -джу,
-диш; ~ ться розмножитися;
розвестися; розплодитися; см.
размножать.
разнести рознести; розвіяти, розігна-
ти (розжену, розженеш); розби-
ти, розтрощити; (розметать) роз-
метати, -метаю, -метаєш и -мечу,
-мсчеш; см. разносить.
разнестись 1. рознестися; 2. залуна-
ти, пролунати, розлягтися, -ля-
жеться; см. разноситься.
разница різниця, ж., відмінність, ж.;
(несходство) несхожість, ж.
разновидность ж. різновид, -ду, м.,
відміна, ж.
разногласие ср. 1. (расхождение)
розбіжність, ліс., незгода, ж.; 1.
(противоречие) суперечність, ж.
разнообразие ср'. різноманітність,
ж., розмаїтість, ж.
разнообразный різноманітний; (раз-
ный — ещё) різний, усякий, усі-
лякий.
разносить розносити, -ношу, -носиш;
(развеивать, разгонять — ещё)
розвіювати, розганяти, розгони-
ти; (разрушать и т. п.— ещё)
розбивати, розтрощувати.
разноситься I. (распространяться)
розноситися; 2. (звучать, разда-
ваться) лунати, розлягатися.
разносторонний різнобічний, різно-
сторонній.
разноцветный різнобарвний, різно-
колірний, різнокольоровий, бар-
вистий.
разный 1. різний; (различный, не-
одинаковый) відмінний, неодна-
ковий; (несходный) несхожий; 2.
(всякий) усякий, усілякий, різний;
(разнообразный) різноманітний.
разоблачать викривати; (делать яв-
ным) розкривати; (обнаружи-
вать) виявляти.
разоблачение 1. (действие) викрит-
тя, ср., (неоконч. д.— ещё) ви-
кривання, ср.; розкриття, ср.,
(неоконч. д.— ещё) розкриван-
ня, ср.; виявлення, ср., (неоконч.
д.— ещё) виявляння, ср.; см.
разоблачать; 2. (разоблачающий
факт) викриття.
разоблачить викрити; розкрити; ви-
явити; см. разоблачать.
разобрать 1. розібрати; упорядкува-
ти; 2. розглянути, розібрати; ана-
лізувати, проаналізувати; 3. розі-
брати, зрозуміти; см. разбирать
1-3.
разобраться розібратися; см. разби-
раться.
разогнать розігнати (розжену, роз-
женеш); см. разгонять.
разогревать розігрівати, нагрівати.
разогреть розігріти, нагріти; см.
разогревать.
разойтись 1. розійтися, -йдуся,
-йдешся; розтектися -течеться;
2. розминутися; розійтися; 3. роз-
пуститися; розтопитися; см. рас-
ходиться.
разорвать розірвати; роздерти, розі-
драти (роздеру, роздереш); по-
шматувати, розшматувати; по-
рвати; розкраяти; см. разры-
вать.
разорить І. розорити, зруйнувати;
зубожити; 2. зруйнувати, поруй-
нувати; спустошити, сплюндру-
вати; знищити; см. разорять.
разориться розоритися, зруйнувати-
ся; см. разоряться.
разоружать роззброювати; ~ ться
роззброюватися.
разоружение роззброєння, ср., (не-
оконч. д.— ещё) роззброювання,
ер.
разоружить роззброїти; ~ ться роз-
зброїтися; см. разоружать.
разорять 1. (доводить до нищеты)
розоряти, руйнувати; 2. (разру-
шать) руйнувати; (опустошать)
спустошувати, пустошити, плюнд-
рувати; (хозяйство, птичьи
гнёзда — обычно) нищити, зни-
щувати.
разоряться розорятися, руйнува-
тися.
разочарование ср. розчарування,
ср.; (потеря веры — ещё) зневі-
ра, ж., зневір'я, ср.
разочаровать розчарувати; ~ ться
розчаруватися; зневіритися; см.
разочаровывать.
разочаровывать розчаровувати;
~ ться розчаровуватися; (разу-
веряться — ещё) зневірятися.
разрабатывать розробляти, розроб-
лювати; (вопрос, тему и т. п.—
ещё) опрацьовувати.
разработать розробити; опрацюва-
ти; см. разрабатывать.
разработка ж. розроблення, ср., роз-
робка, ж., (неоконч. д.— ещё)
розробляння, ср., розроблюван-
ня, ср.; опрацювання, ср., (не-
оконч. д.— ещё) опрацьовуван-
ня, ср.; см. разрабатывать.
разражаться вибухати.
разразиться вибухнути; ~ лась вой-
на вибухнула (спалахнула) вій-
на; ~лась буря знялася буря;
см. разражаться.
разрез м. І. розріз, -зу, м.; 2. (дейст-
вие) розріз, (неоконч. д,— ещё)
розрізування, ср.; розкраювання,
ср., краяння, ср.; розтин, -ну, м.,
см. разрезать.
разрезать розрізати, -ріжу, -ріжеш;
розкраяти, покраяти; розтяти
(розітну, розітнеш), розітнути;
ся. разрезать.
разрезать и разрезывать розрвува-
ти, розрізати; (на части — ещё)
краяти, розкраювати; (рассе-
кать — ещё) розтинати.
разрешат»). (позволять) дозволя-
ти; 2. (вопрос, задачу и т. п.)
розв'язувати, -зую, -зуєш; (ре-
шать) вирішувати.
разрешить 1. дозволити; 2. розв'яза-
ти, -в'яжу, -в'яжеш; вирішити;
см. разрешать.
разруха ж. розруха, ж.; (расстрой-
ство) розлад, -ду, м., розвал, -лу,
я., руша, ж.
разрушать руйнувати; ~ ться руй-
нуватися.
разрушение зруйнування, ср., (не-1
оконч. д.— ещё) руйнування, ср.
разрушить зруйнувати, поруйнува-
ти, розруйнувати; ~ ться зруй-
нуватися; см. разрушать,
разрыв розрив, -ву, м.
разрывать розривати; (раздирать —
ещё) роздирати; (на куски —
ещё) шматувати, розшматовува-
ти; (отношение, связь — ещё)
поривати; (сердце, душу —
обычно) краяти, розкраювати,
разряд розряд, -ду, м.
разум розум, -му, м.
разумеется вводн. ел. зрозуміло,
розуміється; (конечно) звичайно,
певна річ.
разумный розумний.
разучивать розучувати; (выучивать)
вивчати, виучувати.
разучить розучити; вивчити, виучи-
ти; см. разучивать,
разъединить роз'єднати; розлучити,
розпарувати; см. разъединять,
разъединять роз'єднувати; (розлу-
чать — ещё) розлучати, розпаро-
вувати.
разъезд роз'їзд, -ду, м.
разъезжаться роз'їжджатнся; (роз-
минаться — обычно) розмина-
тися.
разъехаться роз'їхатися; розминути-
ся; см. разъезжаться,
разъяснение роз'яснення, ср., пояс-
нення, ср.
разъяснить роз'яснити; пояснити;
см. разъяснять.
разъяснять роз'яснювати; (объяс-
нить — ещё) пояснювати,
разыскать розшукати; см. разыс-
кивать.
разыскивать розшукувати, шукати,
райком (районный комитет) райком,
-му, м. (районний комітет),
район район, -ну, м.
рак ' зоол. рак, -ка, м.
рак 2 мед. рак, -ку, м.
ракета ракета, ж.
ракетка спорт, ракетка, ж.
раковина I. (у моллюсков) черепаш-
ка, ж., мушля, ж.; 2. (в других
значениях) раковина, ж.
рама рама, ж.
рана рана, ж.
ранение ср. I. (действие) поранення,
ср.; 2. (рана) поранення, рана,
ж.
ранить ранити, сов. поранити, зра-
нити.
ранний р.анній; (утренний —
обычно) ранішній, вранішній;
~ ним утром раннього ранку, ра-
но-вранці.
раньше нареч. 1. раніше, раніш; 2. (в
прежнее время, прежде) давні-
ше, давніш, раніше, раніш; (ког-
да-то) колись, колись-то; 3. (сна-
чала) спочатку, раніше, раніш;
(сперва — ещё) спершу, сперш,
перше, перш.
рапорт рапорт, -ту, м.
рапортовать рапортувати.
раскаиваться розкаюватися; (каять-
ся — ещё) каятися; (сожалеть —
ещё) жалкувати, шкодувати.
раскалённый розжарений, розпече-
ний.
раскалывать розколювати.
раскаяние каяття, ср., розкаювання,
ер.
раскаяться розкаятися; покаятися;
пожалкувати, пошкодувати; см.
раскаиваться.
расколоть розколоти; см. раска-
лывать.
раскопки розкопи, -пів, мн.; (архео-
логические — обычно) розкопки,
-пок, мн.
раскрасить розфарбувати, розкрасй-
ти, -крашу, -красиш; см. раскра-
шивать,
раскрашивать розфарбовувати, роз-
крашувати.
раскрывать 1. розкривати; (отвер-
стие — ещё) розтуляти; (дверь,
ворота и т. п.) розчиняти; (книгу,
тетрадь и т. п.) розгортати; 2.
(размыкать сомкнутое) розкри-
вати; (свои глаза — обычно)
розплющувати; З. (обнаружи-
вать) розкривати, виявляти;
(разоблачать) викривати.
раскрыть 1. розкрити; розтулити;
розчинити; розгорнути; 2. роз-
крити; розплющити; 3. розкрити,
виявити; викрити; см. рас-
крывать.
распад розпад, -ду, м.
распадаться розпадатися; (рассы-
паться — ещё) розсипатися.
распасться розпастися, -падёться;
розсипатися, -плеться; см. рас-
падаться.
распахивать 1. розгортати; (рас-
крывать) розкривати; (раску-
тывать) розкутувати; 2. (раство-
рять) (навстіж, широко} розчи-
няти.
распахнуть 1. розгорнути; розкрити;
розкутати; 2. [навстіж, широко]
розчинити; см. распахивать.
расписание ср. розпис, -су, м.; (заня-
тий, уроков и т. п.— обычно) роз-
клад, -ду, м.
расписаться розписатися, -пишуся,
-пишешся; см. расписываться.
расписка розписка, ж.
расписной розмальований, мальова-
ний; (узорчатый) мерёжений, ме-
