Русско-украинский словарь 30 страница

скласти (складу, складеш); 3. по-

ступитися, здатися; 4. податися,

змарніти, осунутися; см. сдавать.

 

сдаться здатися; піддатися; см. сда-

ваться.

 

сдача ж. 1. (действие) здача, ж.,

(неоконч. д.— обычно) здавання,

ср.; складання, ср., складення,

ср.; см. сдавать 1 —2; 2. (возвра-

щаемая часть денег) решта, ж.,

здача.

сдвиг м. 1. зрушення, ср.; 2. геол.,

 

техн. зсув, -ву, м.

сдвигать 1. (с места) зрушувати; 2.

(приближать) зсувати, зсовува-

ти.

сдвинуть 1. зрушити; 2. зсунути; см.

 

сдвигать.

 

сделать зробити; {осуществить что-

л.— ещё) вдіяти; (совершить

что-л.) учинити; (что-л. плохое,

предосудительное — ещё) скої-

 

ти, укоїти; (причинить беду, горе

и т. п.— ещё) заподіяти.

 

сделаться зробитися; (стать — ещё)

стати (стану, станеш); (произой-

ти — ещё) учинитися; (о чём-л.

плохом) скоїтися; (наступить —

ещё) настати.

 

сделка угода, ж.; (операция) опера-

ція, ж.; (дело) справа, ж.

 

сдельный відрядний.

 

сдержанный прил. стриманий; (не

полной силы) стйшёний, прити-

шений.

 

сдержать 1. стримати, -маю, -маєш;

здержати; придержати; утрима-

ти, удержати; угамувати, погаму-

вати, загамувати; стишити, при-

тишити; 2. додержати, дотрима-

ти; см. сдерживать.

 

сдержаться стриматися, здержати-

ся; удержатися; см. сдерживать-

ся.

 

сдерживать 1. стримувати, здержу-

вати; (останавливать, замед-

лять — ещё) придержувати; (за-

держивать — еи<ё)у'трймувати,

удержувати; (успокаивать —

ещё) угамовувати, гамувати; (о

голосе, движении — обычно)

стишувати, притишувати; 2. (вы-

полнять, соблюдать) додержува-

ти, дотримувати чого.

 

сдерживаться стримуватися, здер-

жуватися; (от действий — ещё)

удержуватися.

 

себя мест, себе, д. и п. собі.

 

сев Лі. сівба, ж.

 

север м. північ, ж.

 

северный північний.

 

северо-восток північний схід, м.

 

северо-запад північний захід, м.

 

сегодня нареч. сьогодні.

 

сегодняшний сьогоднішній.

 

седеть сивіти.

 

седеющий прил. сивуватий.

 

седина сивина, ж., сивизна, ж.

 

седло сідло, ср.

 

седой сйвий.

 

седьмой сьомий.

 

сезон сезон, -ну, м.

 

сейчас нареч. 1. (тотчас) зараз, за-

раз же; с. приду зараз (зараз

же) прийду; 2. (теперь) тепер,

реже зараз, нині; (сегодня) сьо-

 

годні; на юге с. тепло на півдні

тепер (зараз) тепло; как с. по-

мню пам'ятаю як сьогодні; З.

(только что) тільки-но, тільки

що, щойно; 4. (моментально) зра-

зу.

 

секрет м. секрет, -ту, м.; (тайна —

обычно) таємниця, ж.

 

секретарь секретар, -ря, м.

 

секретный секретний; (тайный —

ещё) таємний.

 

сектор сектор, -ра, м.

 

секунда секунда, ж.; (миг — обыч-

но) мить, ж.

 

секция секція, ж.

 

селекция с.-х. селекція, ж.

 

селение селище, ер.

 

село село, ср.; О ни к ~ лу ни

к городу ні до ладу ні до при-

кладу.

 

сельдь ж. и разг. селёдка ж. оселе-

дець, -дця, м.

 

сельский сільський.

 

сельскохозяйственный сільськогос-

подарський.

 

сельсовет м. (сельский Совет) сіль-

рада, -ди, ж. (сільська Рада).

 

семейный 1. (имеющий семью) сі-

мейний; 2. (относящийся к

семье) родинний, сімейний;

~ ное положение родинний стан.

 

семейство ср. 1. родина, ж., сім'я, ж.;

2. бот., зоол., геол. родина.

 

семена (для посева) насіння, ср.,

сім'я, ср.; (зерно) зерно, ср.

 

семеноводство с.-х. насінництво, -ва,

ср.

 

семёрка (цифра семь) сімка, ж.

 

семеро семеро, р. сімох; (семь) сім,

р. семи и сімох.

 

семестр семестр, -ру, м.

 

семечки мн. (подсолнуха) насіння,

ср., разг. зёрнята, мн.

 

семидесятый сімдесятий.

 

семинар семінар, -ру, м.

 

семнадцатый сімнадцятий.

 

семнадцать сімнадцять, -ти и -тьох.

 

семь сім, р. семи и сімох.

 

семьдесят сімдесят, -ти и -тьох.

 

семьсот сімсот, р. семисот.

 

семья 1. родина, ж., сім'я, ж.; 2. бот.,

зоол. родина.

 

семя ср. сім'я, р. сім'я и сімені, ср.,

насінина, ж., собир. насіння, ср.

 

сенаж сінаж, -жу, м.

сено сіно, ср.

 

сенокос м. 1. (косьба) косовиця, ж.,

сінокіс, -косу, м.; 2. (время кось-

бы) косовйця; 3. (место косьбы)

сіножать, ж., сінокіс.

сентиментальный сентиментальний.

сентябрь вересень, -сня, м.

сентябрьский вересневий,

сера сірка, ж.

сервиз сервіз, -зу, м.

сервировать сервірувати.

сердечный 1. мед. и пр. серцевий; 2.

(задушевный) щйрий, щиросер-

дий, щиросердний, щиросердеч-

ний, сердечний.

 

сердитый сердитий; (гневный) гнів-

ний.

 

сердить сердити, -джу, -диш; (гне-

вить — ещё) гнівити; (злить —

ещё) лютити (лючу, лютиш);

•~ ться сердитися; гнівитися, лю-

титися.

 

сердце сёрце, ср.; по ~ цу до вподо-,

би (до душі, до серця) кому.

сердцебиение мед. серцебиття, ер.

сердцевина ж. 1. серцевина, ж.;

(ствола, стебля — ещё) стри-

жень, -жня, м., сёрце, ср., середи-

на, ж., осердя, ср., осереддя, ср.;

2. (средоточие) осередок, -дку,

м.; (центр) центр, -ру, м.

серебро срібло, ер.

серебряный срібний,

середина середина, ж.

серёжка ж. І. (украшение) серёжка,

ж.; 2. бот. серёжка, котик, -ка, м.

серия серія, ж.

 

серный сірчаний; ~ ная кислота сір-

чана (сульфатна) кислота,

серп серп, -па, м.

 

серый 1. сірий; (о цвете — ещё) сй-

вий; (о масти) мишастий; 2. сущ.

(заяц, лошадь) сірий, -рого, м.;

(волк) сіроманець, -нця, м.

серьга сёрга, ж., серёжка, ж.

серьёзный серйозний; (степенный —

 

ещё) поважний,

сессия сесія, ж.

сестра сестра, ж.

 

сесть 1. сісти (сяду, сядеш); 2. сісти,

осісти; 3. збігтися (збіжиться),

зсістися (зсядеться); см.. садить-

ся.

 

сетка сітка, ж.

 

сетовать 1. (на кого, на что) ремст-

вувати, нарікати на кого, на

щ о; (жаловаться) скаржитися

на кого, на що; 2. (о ком,

о чём — скорбеть) тужити, жал-

кувати за ким, за чим.

сеть 1. сітка ж.; сети мн. сітки,-ток,

мн., сіті, -тей, мн.; (на зверя)

тенёта, -нет, мн.; 2. (система,

совокупность) мерёжа, ж.

сечение ср. (линий) перетин, -ну, м.;

(скрещение поверхностей и т. п.)

переріз, -зу, м.

 

сечь 1. сікти (січу, січеш); (сру-

бать — ещё) стинати; 2. (по-

роть) сікти, шмагати.

сеялка с.-х. сівалка, ж.

сеять сіяти.

 

сжалиться (над кем, над чем) згля-

нутися на кого, на що.

сжатый прил. \. (уплотнённый)

стиснений, стиснутий; 2. (об из-

ложении, о сроках и т. п.) стис-

лий.

 

сжать ' 1. стиснути; затиснути; зці-

пити, зітнути, стяти (зітну, зі-

тнеш); 2. здавити, стиснути, ухо-

пити; 3. стулити; см. сжимать.

сжать2 зжати (зіжну, зіжнеш), ви-

жати; см. сжинать,

сжимать 1. стискати, стискувати;

(сдавливать — ещё) затискати,

затискувати; (сильно смыкать зу-

бы — обычно) зціплювати, сти-

нати; 2. (что — стеснять горло,

грудь, сердце) здавлювати, стис-

кати, стискувати, хапати з а

щ о; 3. (соединять вместе) сту-

ляти, стулювати.

сжинать зжинати, вижинати.

сзади 1. нареч. ззаду, позаду, позад;

2. предл. с р. позад кого,

чого.

сзывать скликати.

сигнал сигнал, -лу, м.

сигнализировать сигналізувати.

идённе сидіння, ер.

сидеть сидіти, -джу, -дйш.

сизый сизий, сйвий, синій;' ~ зый

 

туман сйвий (сизий) туман.

сила ж. 1. сила, ж.; (физическая

энергия, возможность — ещё)

снага, ж., наснага, ж.; (мощь)

 

міць, ж.; 2. (сущность, смысл,

значение) суть, ж., сила, сене,

-су, м.; (дело) справа, ж.; не

в этом с. не в цьому суть (сила,

сене, справа); 3. (действенность)

юр. сила, чинність, ж.; закон

вступил в ~ лу закон набрав

сйли (чинності).

 

силок м. сильцё, ср., сільце, ср.

 

силос с.-х. силос, -су, м.

 

сильно нареч. сильно; -(крепко —

ещё) міцно; (очень) дуже.

 

сильный 1. сильний; (физически) ду-

жий; (крепкий — ещё) міцний;

(могущественный — ещё) могут-

ній; ~ ная армия сильна (могут-

ня) армія; 2. (мощный) потуж-

ний; 3. (большой) великий, реже

сильний; ~ ный ветер великий

(сильний) вітер.

 

символический и символичный сим-

волічний.

 

симметрический и симметрйчний си-

метричний.

 

симпатичный симпатичний, (прият-

ный) приємний.

 

симпатия ж. симпатія, ж.; (влечение,

расположение — ещё) уподобан-

ня, ср.

 

симулировать симулювати.

 

симфонический симфонічний.

 

симфония симфонія, ж.

 

синий синій.

 

синица синиця, ж.

 

синоним синонім, -ма, м.

 

синонимический и синонимичный си-

нонімічний.

 

синтаксис синтаксис, -су, м,

 

синтаксический синтаксичний.

 

синтетический синтетичний.

 

синяк синёць,-нця, м., синяк, -ка, м.

 

сиреневый бузковий.

 

сироп сироп, -пу, м.

 

сирота сирота, -тй, м. и ж.

 

система система, ж.

 

систематический и систематичный

систематичний.

 

ситец ситець, -тцю, м.

 

ситро нескл. ситро, -ра, ср.

 

сияние 1. (действие) сяяння, ср., сі-

яння, ср., поэт, зоріння; ср., про-

меніння, ср.; см. сиять; 2. (о

свете) сяйво, ср.

 

сиять сяяти, сіяти; (светиться —

 

ещё) ясніти; (поэт.— ещё) зо-

ріти; (испускать лучи — ещё) про-

меніти, променитися.

 

сияющий прил. сяючий, сіяючий;

(поэт.— ещё) осяйний, сяйний;

(озарённый) опромінений.

 

сказание ср. сказання, ср., оповідан-

ня, ср.; (легенда) легенда, ж.

 

сказать сказати (скажу, скажеш);

(произнести — ещё) мовити,

промовити, вимовити.

 

сказаться 1. виявитися; 2. відбитися

(відіб'ється); 3. позначитися; да-

тися взнаки; см. сказываться.

 

сказка казка, ж.

 

сказочник казкар, -ря, м.

 

сказочный казковий.

 

сказуемое ср. грамм, присудок, -дка,

м.

 

сказываться 1. (обнаруживаться)

виявлятися; 2. (отражаться) від-

биватися; это ~ вается на здо-

ровье це відбивається на здо-

ров'ї; 3. (давать почувствовать

себя) позначатися; (давать себя

знать) даватися взнаки.

 

скакать скакати (скакаю, скакаєш

и скачу, скачеш); (прыгать —

ещё) плигати, стрибати; (под-

прыгивать — ещё) вистрибувати.

 

скакнуть 1. скакнути; плигнути,

стрибнути; см. скакать. 2. (вско-

чить) скочити.

 

скала скеля, ж.

 

скамейка и скамья ж. лавка, ж.,

лавочка, ж.; (передвижная) ос-

лін, -лона, м.

 

скандал скандал, -лу, м.; (бесчин-

ство, дебош) бешкет, -ту, м.

 

скатерть скатерка, ж., скатерть, ж.,

скатертина, ж.

 

скачки скачки, -чок, мн., перегони,

-нів, мн.

 

скачок стрибок, -бка, м.; (прям.—

ещё) скік, р. скоку, м.

 

скважина 1. шпара, ж., шпарина, ж.;

(щель) щілина,'ж.; 2. (пробурен-

ное отверстие в почве) свердло-

вина, ж.

 

скверный 1. (плохой) поганий, разг.

кепський; 2. (гадкий) гидкий,

бридкий; (мерзкий) мерзенний.

 

сквозить безл. \. тягти, тягнути, про-

тягати, протягувати; (проду-

 

вагь) продувати, продимати; 2.

(просвечивать) просвічувати, сві-

титися.

 

сквозной І. (проходящий насквозь)

крізний, наскрізний; 2. (проход-

ной) прохідний.

 

сквозняк протяг, -гу, м.

 

сквозь предл. с в. крізь кого, що.

 

скворец шпак, -ка^л.

 

скворечник м., скворечница, ж. и

скворечня, ж. шпаківня, ж.

 

скелет 1. скелет, -та, м.; (костный —

ещё) кістяк, -ка, м.; 2. (каркас)

перен. каркас, -са, м.

 

скептический и скептичный скептич-

ний.

 

скидка (уменьшение цены, уступка)

знижка, ж.

 

скитаться блукати, бурлакувати;

(странствовать) мандрувати;

(бедствуя — ещё) поневірятися.

 

склад склад, -ду, м.

 

складка 1. складка, ж., реже склади-

на, ж.; (морщина — ещё)

зморшка, ж.; (сборка на

платье — ещё) зборка, ж.; 2. (в

пластах земной коры) складка,

згортка, ж.

 

складной склзданий; -~ ной нож

складений ніж.

 

складывать 1. складати; (сжимать)

стуляти, стулювати; (соединять

вместе — ещё) згортати; 2. (при-

бавлять) мат. додавати, склада-

ти; 3. (создавать) складати, ство-

рювати.

 

складываться 1. складатися; (сжи-

маться) стулятися, стулюватися;

(соединяться вместе — ещё)

згортатися; 2. (прибавляться)

мат. складатися; З. (создавать-

ся) складатися, створюватися,

утворюватися; 4. (формировать-

ся) формуватися; (устанавли-

ваться) усталюватися.

 

склон схил, -лу, м.

 

склонение ср. грамм, відміна, ж.

склонить 1. схилити, похилити; нахи-

лити; прихилити; опустити (опу-

щу, опустиш); зігнути; 2. схили-

ти; см. склонять 1—2.

склониться 1. схилитися, похилити-

ся; нахилитися; прихилитися; зі-

гнутися; 2. схилитися; повернути;

 

3. разг. погодитися, -джуся,

-дишся, схилитися; ся. склонять-

ся 1—3.

 

склонность ж. І. схильність, ж.; (на-

клонность) нахил, -лу, м.; с. к

музыке схильність (нахил) до му-

зики; 2. (к кому, к чему — распо-

ложение, пристрастие) прихиль-

ність, ж. до кого, до чого,

уподобання, ср. до чого, за-

милування, ср. у чому.

склонный І. схильний; 2. (располо-

женный к кому, к чему) прихиль-

ний.

 

склоняемый грамм, відмінюваний.

 

склонять 1. схиляти, похиляти; (на-

клонять — ещё) хилити, нахиля-

ти, клонити; (к кому, к чему —

ещё) прихиляти; (опускать)

опускати; (гнуть) гнути, нагина-

ти; 2. (располагать к себе; убеж-

дать что-л. сделать) схиляти; З.

грамм, відмінювати.

 

склоняться 1. схилятися, похиляти-

ся; (наклоняться — ещё) хили-

тися, похилятися, клонитися; (к

кому, к чему — ещё) прихиляти-

ся; (гнуться) гнутися; 2. (прини-

мать направление) схилятися;

(поворачивать) повертати; З. (к

чему, на что — соглашаться)

разг. погоджуватися з чим, на

щ о, схилятися до чого, на

щ о; 4. грамм, відмінюватися.

 

скобка дужка, ж.

 

сковорода сковорода, ж.

 

скользить 1. ковзати, сковзати, ков-

затися, сковзатися; 2. (плавно

двигаться) линути, плисти, плив-

ти, -ву, -вёш, перен. плинути.

 

скользкий 1. слизький, ковзкий,

сковзкий; 2. перен. слизький;

(увёртливый) порский.

 

скользнуть 1. ковзнути, сковзнути,

ковзнутися, сковзнутися; 2. поли-

нути, попливти, поплисти; см.

скользить.

 

сколько 1. нареч. скільки; 2. мест.

скільки, -кох; (в восклицатель-

ном и вопросительном предложе-

ниях — ещё) який, котрий.

 

сколько-нибудь мест., нареч. скіль-

ки-небудь, СКІЛЬКИСЬ.

 

скончаться книжн. померти, умерти,

 

скорбеть боліти серцем; (о ком, о

чём — обычно) уболівати з а

ким, за чим; (печалиться)

тужити, журитися, сумувати з а

ким.

 

скорбный скорботний, тужний, туж-

ливий; (печальный) сумний, су-

мовитий, журний.

 

скорбь ж. скорбота, ж., [глибокий]

сум, -му, м.; (о чувстве горечи)

жаль, р. жалю, м.; (тоска) туга,

ж., журба, ж.; (о ком, о чём —

ещё) уболівання, ср.

 

скорлупа ж. шкаралупа, ж.; (шелу-

ха) лушпина, ж., лушпайка, ж.,

собир. лушпиння, ср.

 

скоронареч. \. швйдко, скоро, хутко;

(быстро) бистро; (прытко) пруд-

ко; 2. (в близкое время) скоро,

швйдко; (вскоре) незабаром, не-

вдовзі.

 

скоростной швидкісний.

 

скорость (степень быстроты) швид-

кість, ж.

 

скот м. собир. худоба, ж., скот, -ту,

м., скотина, ж.

 

скотоводство и скотовбдчество с.-х.

скотарство, ср.

 

скрестить схрестити (схрещу, схрес-

тиш); ~ ться схреститися; см.

скрещивать.

 

скрещивать схрещувати; ~ ться

схрещуватися.

 

скрип м. сущ. скрип, -пу, м., скрипіт,

 

-поту, м.; (скрипение) скрипіння,

ср., рипіння, ср.

скрипач скрипаль, -ля, м., скрипач,

 

-ча, м.

 

скрипеть скрипіти, рипати, рипіти.•

 

скрипка скрипка, ж.

 

скрипнуть скрипнути, рипнути; см.

скрипеть.

 

скромный скромний.

 

скрывать что ховати, приховувати,

заховувати; (временно прятать)

переховувати; (утаивать) таїти,

утаювати, притаювати, затаюва-

'Іи щ о, критися з чим.

 

скрываться 1. ховатися, заховувати-

ся, приховуватися; (временно

прятаться) переховуватися; 2.

(исчезать) зникати, щезати; с.

с глаз зникати (щезати) з очей.

 

скрытно нареч. потай, потайки, по-

тайком.

 

скрытный потайний; (о характере —

ещё) потайливий, скрйтний.

 

скрытый захований; (затаённый —

обычно) прихований.

 

скрыть сховати, приховати, захова-

ти; переховати; утаїти, притаїти,

затаїти; см. скрывать.

 

скрыться 1. сховатися, заховатися,

приховатися; переховатися; 2.

зникнути, щезнути; см. скрывать-

ся.

 

скудный убогий, мізерний; (бедный)

бідний; (нищенский) злиденний,

нужденний.

 

скука нудота, ж., нудьга, ж., скука,

ж.

 

скула вилиця, ж.

 

скуластый вилицюватий.

 

скульптура скульптура, ж.

 

скупой скупий.

 

скучать нудьгувати, нудитися, -джу-

ся, -дишся, скучати.

 

скучный нудний.

 

слабость 1. (недостаток физических

сил) слабість, ж.; 2. (отсутствие

твёрдой воли) слабкість, ж.

 

слабый 1. (недостаточно сильный)

слабкий, слабий; (медлительный,

тусклый — ещё) млявий; 2.

(больной) слабий; (хилый) кво-

лий; (бессильный) безсилий; (вя-

лый) млявий; 3. (не отлича-

ющийся твёрдым характером)

слабкий, слабий; 4. (некрепкий,

ненасыщенный) слабкий, неміц-

ний; 5. (плохой) поганий, слабий,

кепський; (малый) малий; ~ бая

надежда мала надія; 6. (не ту-

гой) слабкий; (свободный) віль-

ний.

 

слава слава, ж.; плохая (дурная) с.

погана (недобра) слава, несла-

ва; (пересуды) поговір.

 

славить славити; ~ ться славитися.

 

славный 1. (прославившийся) слав-

ний; (знаменитый) славетний,

славнозвісний; 2. (хороший) гар-

ний, славний; (хорошего качест-

ва) добрий.

 

славянин слов'янин, -на, м.

 

славянский слов'янський.

 

слагаемое ср. мат. доданок, -нка, м.

 

сладкий солодкий.

 

сладости (лакомства) солодощі,

-щів, мн., ласощі, -щів, мн.

 

слать слати (шлю, шлеш).

 

слева нареч. ліворуч, зліва.

 

слегка нареч. злегка, злегенька; (не-

много) трохи, трошки, трішки;

(понемногу) потроху, потрохи.

 

след слід, -ду, м.

 

следить (за кем, за чем) стежити

за ким, за чим; (наблюдая,

выслеживая — ещё) слідкувати;

(присматривая — обычно) пиль-

нувати кого, що; (надзи-

рать) наглядати за ким, за

чим, кого, що.

 

следование ср. (прохождение) про-

ходження, ср., прямування, ср.;

(движение) рух, -ху, м.; поезд

дальнего ~ ния поїзд далёкого

прямування.

 

следователь слідчий, -чого, м.

 

следовательно союз отже, отож.

 

следовать І.(идти) іти [слідом,

услід); (проезжать) проїжджати,

проїздити, -їжджу, -їздиш; (про-

ходить) проходити, -джу, -диш;

(наступать) наставати, надходи-

ти, наступати; (ехать) їхати [слі-

дом, услід]; (двигаться куда-л.)

прямувати; (происходить) відбу-

ватися; 2. (кому, чему) іти з а

ким, за чим, слідувати

кому, чому; (подражать) на-

слідувати кого, що; (соблю-

дать) додержувати, дотримувати

ч о г о; с. его примеру іти за його

прикладом, наслідувати його

приклад; 3. (из чего) виходити;

(вытекать) випливати; (возни-

кать) походити, виникати, поста-

вати; 4. (причитаться) належа-

ти; (приходиться) припадати; 5.

~ дует (нужно) безл. слід; (над-

лежит) належить; (полагается)

годиться, випадає; (надо) треба;

поступайте как ~ дует робіть як

слід (як годиться, як належить),

следствие ' ср. (результат) наслідок,

-дку, м.; (вывод) висновок, -вку,

м.

следствие 2 (расследование) юр.слід-

 

ство, ер.

следующий 1. прил. наступний;

 

(дальнейший) дальший; (бли-

жайший) другий; 2. (перед пере-

числением или пояснением) та-

кий, от (ось) такий.

 

слеза сльоза, ж.

 

слезать злазити (злажу, злазиш),

злізати; (отпадать, сходить —

ещё) облазити, облізати.

 

слезть злізти; облізти; см. слезать.

 

слепнуть сліпнути.

 

слепой сліпий.

 

слепота сліпота, ж.; (перен.— ещё)

полуда, ж.

 

слесарный слюсарний, слюсарський.

 

слесарь слюсар, -ря, м.

 

слёт зліт, 'р. зльоту, м.

 

слива слива, ж., сливка, ж.

 

сливать зливати; ~ ться зливатися.

 

сливки мн. вершки, -ків, мн., реже

вершок, -шка, м.

 

сливочный вершковий; ~ ное масло

вершкове масло.

 

слизь ж. слиз, -зу, м.

 

слитно нареч. 1. злито; 2. укупі',

разом; писать с. писати одним

словом (укупі, разом).

 

слитный 1. злйтний; 2. грамм, стяг-

нений; (вместе) вкупі, разом.

 

слить злити (зіллю, зіллєш), зілля-

ти; ~ ться злитися, зіллятися;

ся. сливать.

 

сличать звіряти; (сравнивать) порів-

нювати; (сопоставлять) зіставля-

ти.

 

сличить звірити; порівняти; зістави-

ти; см. сличать.

 

слишком нареч. надто; (чересчур)

занадто.

 

слияние злиття, ср., (неоконч. д.—

ещё) зливання, ер.

 

словарный словниковий.

 

словарь словник, -ка, м.

 

словесный словесний.

 

словно 1. (как) союз як; 2. (как

будто) союз, част, мов, немов,

наче, неначе, ніби.

 

слово ср. слово, ср.; (публичная

речь — обычно) промова, ж.

 

словообразование ср. словотвір,

-твору, м.; (действие) словотво-

рення, ср.

 

словосочетание словосполучення, ср.

слог ' грамм, склад, -ду, м.

слог 2 (стиль) стиль, -лю, м.; (склад)

 

склад, -ду, м.

 

слоговой грамм, складовий; (слого-

образующий — ещё) складотвор-

чий.

 

сложение ср. 1. (действие) складан-

ня, ср., складення, ср., створення,

ср.; см. складывать; 2. мат. дода-

вання, ср., складання; З. (тело-

сложение) будова, ж., статура,

ж.; (склад) склад, -ду, м.; 4,

(строение вещества) будова.

 

сложить І. скласти (складу, скла-

деш); стулити; згорнути; 2. мат.

додати, скласти; 3. скласти, ство-

рити; см. складывать.

 

сложиться 1. скластися (складуся,

складешся); стулитися; згорну-

тися; 2. мат. скластися; 3. склас-

тися, створитися, утворитися; 4.

сформуватися; усталитися; см.

складываться.

 

сложноподчинённый грамм, складно-

підрядний.

 

сложносокращённый грамм, склад-

нос корочений.

 

сложносочинённый грамм, складно-

сурядний.

 

сложный складний.

 

слой м. шар, -ру, м., верства, ж.

 

слои слон, -на, м.

 

слоненок м. слоня, ср. слоненя, ср.,

4аск. слонятко, ср.

 

слоновый слоновий, слонячий.

 

слоняться разг. тинятися, вештати-

ся, сновигати, швендяти.

 

слуга слуга, м.

 

служащий сущ. службовець, -вця, м.

 

служба ж. служба, ж.; (служение)

служіння, ср.; (прислуживание)

слугування, ср.

 

служебный службовий; (вспомога-

тельный) допоміжний.

 

служить 1. служити; (быть слугой)

слугувати; (услуживать — ещё)

прислуговувати, услуговувати; 2.

(иметь своим назначением) пра-

вити за що, бути чим, за

щ о, служити чим, для

ч о г о; 3. (быть, являться чём-л.)

бути; (становиться) ставати; с.

препятствием бути (стояти) на

перешкоді.

 

слух м. \. слух, -ху, м.; 2. (молва)

чутка, ж., поголос, -су, м., пого-

 

лоска, ж.

 

случай м. 1. випадок, -дку, м.; (про-

исшествие — ещё) подія, ж.;

(приключение — ещё) пригода,

ж.; 2. (удобный момент) нагода,

ж.

 

случайность ж. 1. випадковість, ж.;