2020-04-20
95
режаний, розмерёжений, розме-
режаний, померёжений, помере-
жаний.
расписываться розписуватися.
расплата розплата, ж.; (возмез-
дие — ещё) перен. відплата, ж.
располагать' 1. розташовувати;
(размещать — ещё) розміщати,
розміщувати; (расставлять —
ещё) розставляти; 2. (привле-
кать) приваблювати [до себе];
(склонять) привертати, прихи-
ляти.
располагать2 1. (кем, чем — распо-
ряжаться) розпоряджатися;
(рассчитывать) розраховувати
на к о г о, н а щ о; 2. (иметь
в распоряжении) мати; я не
~ гаю временем я не маю часу;
3. (настраивать) настроювати;
(способствовать) сприяти.
располагаться розташовуватися;
(размещаться — ещё) розміща-
тися, розміщуватися; (устра-
иваться — ещё) улаштовуватися.
расположение ср. 1. (состояние; по-
рядок, способ размещения) роз-
ташування, ср., розміщення, ср.;
2. (хорошее отношение, симпатия
к кому-л.) прихильність, ж.; (ми-
лость) ласка, ж.; (склонность к
чему-л.) нахил, -лу, м., схиль-
ність, ж.
расположить 1. розташувати; розмі-
стити, -міщу, -містиш; розстави-
ти; 2. привабити [до себе]; при-
вернути, прихилити; см. распола-
гать1.
расположиться розташуватися; роз-
міститися, -міщуся, -містишся;
улаштуватися; см. располагать-
ся.
распорядиться розпорядитися, -джу-
ся, -дйшся; наказати, -кажу, -ка-
жеш; см. распоряжаться 1.
распорядок розпорядок, -дку, м.
распоряжаться 1. розпоряджатися;
(приказывать — ещё) наказува-
ти; 2. (вести дело, управлять)
розпоряджатися; (хозяйничать)
порядкувати.
распоряжение ср. (указание) розпо-
рядження, ср.; (приказ — ещё)
наказ, -зу, м.
расправа розправа, ж.
расправить 1. розправити, розпря-
мити; вирівняти, розрівняти; роз-
гладити, -джу, -диш; 2. розпрос-
тати, випростати, розправити;
розігнути; см. расправлять.
расправиться розправитися; см. рас-
правляться.
расправлять 1. (распрямлять) роз-
правляти, розпрямляти; (вырав-
нивать) вирівнювати, розрівню-
вати, рівняти; (разглаживать)
розгладжувати;' 2. (спину, руки
и т. п.) розпростувати, випросту-
вати, випростовувати, розправ-
ляти; (разгибать) розгинати.
расправляться (учинять расправу)
розправлятися.
распределить розподілити; см.. рас-
пределять.
распределять розподіляти.
распродажа ж. розпродаж, -жу, м.,
(неоконч. д.— ещё) розпрода-
вання, ср., розпродування, ср., |
випродування, ер.
распространение поширення, ср.,;
(неоконч. д.— ещё) поширюван-
ня, ср., розповсюдження, ср., (не- \
оконч, д.— ещё) розповсюджу- ]
вання, ер.
распространенный прил. поширений; ї
(часто употребляемый) широко-1
вживаний.
распространить 1. поширити; 2. по-]
ширити; розповсюдити, -джу,
-диш; розпустити, -пущу, -пустиш,
пустити; 3. поширити; наповнити
запахом; напахати; см.. распро-
странять.
распространиться 1. поширитися; 2.
поширитися; розповсюдитися,
розійтися, рознестися; 3. розійти-
ся, поширитися; рознестися; см..
распространяться.
распространять 1. поширювати; 2.
(делать известным, доступным
многим) поширювати, ширити;
(слухи, идеи и т. п.— ещё) роз-
повсюджувати; (неодобритель-
но — обычно) розпускати, пуска-
ти; 3. (испуская, рассеивать
вокруг) поширювати; (напол-
нять запахом) наповнювати (на-
повняти) запахом; (ароматом —
ещё) напахувати.
распространяться 1. поширюватися;
2. (становиться известным, до-
ступным для многих) поширюва-
тися; (о слухах, известиях и т.
п.— ещё) розповсюджуватися,
розходитися, розноситися; 3. (о
запахе, тепле, свете и т. п.) роз-
ходитися, поширюватися; (о зву-
ках, запахе — ещё) розноситися.
распускать 1. розпускати; 2. (раз-
вёртывать, раскрывать) розгор-
тати, розпускати; (паруса и т.'
п.— ещё) напинати; (ослаб-
лять — ещё) попускати; З. (рас-
пространять слух, молву) розпус-
кати, пускати.
распускаться 1. розпускатися; (раз-
вёртываться — ещё) розгортати-
ся; (о деревьях — ещё) розвива-
тися; (о почках, о цветах — ещё)
розпукуватися, розбруньковува-
тися; 2. переч, розпускатися;
(развращаться — ещё) розбещу-
ватися.
распустить 1. розпустити, -пущу,
-пустиш; 2. розгорнути, розпусти-
ти; напнути, нап'ясти (напну, на-
пнеш); попустити; 3. розпустити,
пустити; см.. распускать,
распуститься 1. розпуститися; роз-
горнутися; розвитися; розпукати-
ся, розбрунькуватися; 2. перен.
розпуститися, -пущуся, -пустиш-
ся; розбеститися, -бёщуся, -бёс-
тишся; см. распускаться.
распутать розплутати; см. распу-
тывать.
распутица ж. бездоріжжя, ср.
распутывать розплутувати.
распущенный прил. розпущений,
розпусний; (избалованный, раз-
вратный — ещё) розбещений.
рассада розсада, ж.
рассадник розсадник, -ка, м.
рассаживаться сідати, розсаджува-
тися, розсідатися.
рассвести безл. розвиднітися, роз-
видніти, повидніти; см. рассве-
тать.
рассвет м. \. світанок, -нку, м., сві-
тання, ср., світ, -ту, м., досвіт, -ту,
м., досвіток, -тку, м.; 2. перен.
світанок, світання; на ~ те жиз-
ни на світанку (на світанні) жит-
тя.
рассветать безл. світати, розвидня-
тися, розвиднюватися, видніти,
днїти.
рассеивать 1. розсівати, розсіювати;
2. (розгонять) розганяти, розго-
нити; (развеивать) розвіювати;
(горе, тоску; тучи — ещё) розби-
вати; 3. (распылять) перен. роз-
порошувати.
расселина розколина, ж., розпадина,
ж.; (ущелье) ущелина, ж.; (тре-
щина) тріщина, ж.
рассердить розсердити, -джу, -диш,
розгнівати.
рассесться сісти (сяду, сядеш), роз-
сістися; см. рассаживаться.
рассеянный прил. 1. (невнима-
тельный) неуважний, неуважли-
вий; 2. (разбросанный на боль-
шом расстоянии) розкиданий,
розсіяний; 3. (о лучах, свете)
розсіяний.
рассеять 1. розсіяти; 2. розігнати
(розжену, розженеш);'розвіяти;
розбити (розіб'ю, розіб'єш); 3.
перен. розпорошити; см. рассе-
ивать.
рассказ м. 1. лит. оповідання, ср.; 2.
(то, что рассказывается} опові-
дання, розповідь, ж., оповідь, ж.
рассказать розповісти, -вім, -вісй,
розказати, -кажу, -кажеш; см.
7 Д. Ганич
рассказывать.
рассказывать розповідати, розказу-
вати, оповідати.
расследование ср. розслідування,
ср., розслід, -ду, м.
расследовать розслідувати.
рассматривать розглядати; (разби-
рать — ещё) розбирати.
рассмотреть розглянути; розібрати
(розберу, розбереш); см. рассмат-
ривать.
расспрашивать розпитувати, розпи-
туватися, питати.
расспросить розпитати, розпитатися,
попитати; см. расспрашивать.
рассрочка ж. розстрочка, ж., роз-
строчення, ср.; купить в ~ ку
купити На виплат (в розстрочку,
з розстроченням).
расставание ср. розставання, ср.;
розлука, ж., розлучення, ер.
расставаться розставатися; (роз-
лучаться — ещё) розлучатися;
(расходиться — ещё) розходити-
ся, -джуся, -дишся.
расстаться розстатися; розлучитися;
розійтися; см. расставаться.
расстёгивать розстібати; ~ ться роз-
стібатися.
расстегнуть розстебнути; ~ ться
розстебнутися; см. расстёгивать.
расстояние ср. відстань, ж.; (отда-
лённое — обычно) віддалення,
ср., віддаль, ж.
расстраивать 1. (причинять ущерб,
нарушать порядок) розладнува-
ти, розладжувати; 2. муз., радио
розладнувати, розстроювати; 3.
(огорчать) прикро вражати, за-
вдавати жалю, [дуже] засмучу-
вати.
расстрел розстріл, -лу, м.
расстроенный прил. 1. розладнаний,
розладжений; 2. розладнаний,
розстроєний; 3. [дуже] засмуче-
ний, прикро вражений; см-, рас-
страивать.
расстроить 1. розладнати, розлади-
ти, -джу, -диш; 2. муз., радио
' розладнати, розстроїти; 3. при-
кро вразити, завдати жалю, [Ду-
же] засмутити; см. расстраивать.
рассудок 1. (разум) розум, -му, м.; 2.
(здравый смысл) здоровий розум
(глузд).
рассуждать 1. (мыслить) міркувати;
2. (обсуждать) розмірковувати;
(говорить) говорити.
рассуждение міркування, ер.
рассчитать 1. розрахувати; обраху-
вати; 2. розрахувати, зважити; 3.
розрахувати; звільнити; 4. воєн.
розподілити; см. рассчитывать
1—4.
рассчитывать 1. розраховувати;
(подсчитывать — ещё) обрахову-
вати; 2. (учитывать, взвешивать)
розраховувати, зважувати; 3.
(выдавать плату) розраховува-
ти; (увольнять — обычно) звіль-
няти; 4. воен. розподіляти; 5.
(надеяться) розраховувати, спо-
діватися.
рассыльный 1. прил. розсильний; 2.
сущ. розсильний, -ного, м.
рассыпать розсипати, -плю, -плеш;
см. рассыпать.
рассыпать розсипати, -паю, -паєш.
раствор хим. и пр. розчин, -ну, м.
растворимый розчинний.
растворить ' 1. розчинити; 2. розхи-
лити; см. растворять '.
растворить 2 розчинити; ~ ться роз-
чинитися; см. растворять 2.
растворять' 1. (открывать) розчи-
няти; 2. (раздвигать по оси) роз-
хиляти; р. циркуль розхиляти цир-
куль.
растворять (распускать в жидкос-
ти) розчиняти; ~ ться розчиня-
тися.
растение ср. рослина, ж.
растеривать розгублювати; ~ ться
розгублюватися.
растерянность розгубленість, ж.
растерянный прил. розгублений;
(смущённый) збентежений, знія-
ковілий.
растерять розгубити; ~ ться розгу-
битися; см. растеривать.
расти ростй; (возрастать, увеличи-
ваться — обычно) зростати; (о
растениях и перен.: буйно, пыш-
но) буяти.
растительность рослинність, ж.
растительный рослинний.
растить ростити (рощу, ростйш),
(выращивать — обычно) виро-
щувати; (лелеять) плекані, ви-
кохувати.
расторгать розривати.
расторгнуть розірвати; см. растор-
гать.
расторопный моторний; (ловкий,
проворный — ещё) спритний,мет-
кий.
расточительность ж. марнотратство,
ср., марнотратність, ж.
растратить розтратити, -трачу, -тра-
тиш; см. растрачивать,
растратчик розтратник, -ка, м.
растрачивать розтрачувати.
растрогать зворушити; розчулити;
~ ться зворушитися; розчулити-
ся; см. растрбгивать.
растрогивать зворушувати; (застав-
лять расчувствоваться) розчулю-
вати; ~ ться зворушуватися; роз-
чулюватися.
растягивать розтягати, розтягувати.
растянуть розтягти, розтягнути; см.
растягивать.
расхаживать ходити, -джу, -диш
[тудй-сюдй]; (похаживать) по-
ходжати.
расхититель розкрадач, -ча, м.
расхитить розкрасти, -краду, -кра-
деш, розікрасти; см. расхищать,
расхищать розкрадати.
расхищение розкрадання, ср., роз-
крадення, ср.
расход м. 1. (затрата) витрата, ж.;
(действие — ещё) витрачання,
ср.; 2. (издержки) витрати, -трат,
кн.; ввести в ~ ды призвести до
витрат (в убыток: до збитків); З.
видаток, -тку, м.
расходиться 1. розходитися, -джуся,
-дишся; (расплываться — ещё)
розтікатися; 2. (не встречаться,
разминаться) розминатися; (не
задев, обходить друг друга) роз-
ходитися; 3. (растворяться) роз-
пускатися; (растапливаться) роз-
топлюватися.
расходовать витрачати, тратити
(трачу, тратиш).
расхождение ср. 1. (действие) роз-
ходження, ср.; 2. (несовпадение,
несогласие) розбіжність, ж., роз-
ходження.
расцвести розцвісти, -цвіту, -цвітеш,
розквітнути, розццістйся; см. рас-
цветать.
расцвет м. розквіт, -ту, м., (расцве-
тание) розцвітання, ср., розкві-
тання, ср.
расцветать розцвітати, розквітати,
розцвітитися.
расцветка ж. (сочетание красок,
цветов) кольори, -рів, ми., барви,
р. барв, мн.; (окраска) забарв-
лення, ср.
расценка ж. I. (цена, ставка) роз-
цінка, ж.; 2, (действие) розціню-
вання, ср.
расчёт м. 1. (расплата) розрахунок,
-нку, м.; 2. (надежда, предполо-
жение) сподівання, ср., сподіван-
ка, ж., розрахунок; З. (намере-
ние) намір, -ру, м.; 4. (корыстные
соображения) розрахунок; (вы-
года, польза) вигода, ж., ко-
ристь, ж.; (интерес) інтерес, -су,
м.; (смысл) рація, ж.; нет ~ та
делать это немає рації (інтересу,
вигоди) робити це; 5. (бережли-
вость) ощадливість, ж.; жить с
~ том жити ощадливо; 6. воєн,.
обслуга, ж.
расчётливый 1. ощадливий; 2. (рас-
судительный) розважливий, роз-
важний; (осмотрительный) обач-
ний, обачливий.
расширение 1. (действие) розширен-
ня, ср., (неоконч. д.— ещё) роз-
ширювання, ср.; поширення, ср.,
(неоконч. д.— ещё) поширюван-
ня, ср.; 2. (состояние; расширен-
ная часть) розширення.
расширить розширити; поширити;
см. расширять.
расширять розширювати, розширя-
ти; (распространять, усили-
вать — ещё) поширювати.
расшифровать розшифрувати; см.
расш ифрбвывать.
расшифровывать розшифровувати.
ратификация ратифікація, ж.
рационализация раціоналізація, ж.
рациональный раціональний.
рваный рваний; (с дырками — ещё)
драний, подертий.
рвать 1. рвати; (вырывать) вирива-
ти; (дёргать — ещё) шарпати^
смикати, -каю, -каєш и смйчу,
смйчеш; 2. (нарушать целость
чего-л.) рвати; (разрывать на
части — ещё) дерти, драти (де-
ру, дерёш); шматувати; З. (под-
рывать) підривати; (взрывать)
висаджувати в повітря.
рваться (стремиться куда-л., к. чему-
л.) перен. рватися, пориватися.
рвение ср. запопадливість, ж.; (ста-
рательность) старанність, ж.,
щирість, ж., пильність, ж., (усер-
дие) ретельність, ж., ревність, ж.,
запал, -лу, м.; (задор) завзяття,
ср., заповзяття, ср., завзятість,
ж.
рдеть и рдеться шаріти, шарітися;
(краснеть) червоніти; (покры-
ваться румянцем) рум'янитися,
рум'яніти; (разгораться) розжев-
рюватися.
реагировать реагувати.
реактивный реактивний.
реакционер реакціонер, -ра, м.
реакционный реакційний.
реакция реакція, ж.
реализм реалізм, -му, м.
реалистический и реалистичный ре-
алістичний.
реальный реальний.
ребёнок м. дитина, ж.; (грудной —
ещё) немовля, ср.
ребята 1. (дети) діти, -тёй, мн.;
(младенцы — ещё) немовлята,
-лят, мн.; 1. (парни) разг. хлопці,
-ців, мн.; (дети обоего пола) діти;
(молодёжь обоего пола) хлопці
й дівчата.
ребяческий 1. дитячий, дитинячий; 2.
(несерьёзный) перен. дитячий,
дитинячий, дитинний; (мальчи-
шеский) хлопчачий, хлоп'яцький;
(легкомысленный) легковажний.
рёв м. рев, -ву, м., ревіння, ер.
реветь ревіти, ревти; (рыкать) ри-
кати.
ревизионный ревізійний.
ревизия ревізія, ж.
ревизовать ревізувати.
ревизор ревізор, -ра, м.
ревнивый ревнивий.
ревность ж. ревнощі, -щів, мн.
революционер революціонер, -ра, м.
революционный революційний.
революция революція, ж.
регистрация реєстрація, ж.
регистрировать реєструвати; ~ ться
реєструватися.
регламент регламент, -ту, м.
регресе регрес, -су, м.
регулировать регулювати.
регулировщик регулювальник, -ка,
м.
регулярный регулярний.
редактировать редагувати.
редактор редактор, -ра, м.-
редакция редакція, ж.
редеть рідіти; (становиться более
редким — обычно) рідшати.
редкий 1. рідкий; (редкостный —
ещё) рідкісний; (о посеве, лесе,
волосах и т. п.— ещё) обрідний;
2. (исключительный, выдаю-
щийся) винятковий, рідкісний.
редкостный рідкісний; (исключи-
тельный — обычно) винятковий;
(необычный) незвичайний.
режим режим, -му, м.
режиссёр режисер, -ра, м.
резать 1. різати (ріжу, ріжеш); (о
продуктах, ткани и т. п.— ещё)
краяти; (на большие куски) ба-
тувати; 2. (убивать острым) різа-
ти; (колоть) колоти; 3. (зани-
маться резной работой) різьбити,
вирізувати.
резвиться гратися; (шалить) пусту-
вати.
резвый 1. жвавий; (проворный, бой-
кий — ещё) моторний; (под-
вижный) рухливий; (шалов-
ливый) пустотливий; 2. (быстро
понимающий) швидкий, бистрий;
3. (быстрый в беге) прудкий,
бистрий, швидкий, шпаркий; (о
лошади — обычно) баский.
резерв резерв, -ву, м.
резервировать резервувати.
резина гума, ж.
резинка 1. (для стирания написанно-
го) гумка, ж.; 2. (тесёмка или
нитка) разг. резинка, ж.
резиновый гумовий.
резкий різкий; (острый — ещё) гост-
рий; (пронзительный — ещё)
пронизливий; (порывистый, быст-
рый — ещё) шпаркий.
резолюция резолюція, ж.
результат результат, -ту, м.; (следст-
вне) наслідок, -дку, м.
резьба ж. різьблення, ср., різьба, ж.;
(о занятии) різьбярство, ср.,
різьбарство, ср.
рейд рейд, -ду, м.
рейс рейс, -су, м.
река річка, ж., ріка, ж.
реклама реклама, ж.
рекламировать рекламувати.
рекомендация рекомендація, ж.
рекомендовать рекомендувати, сов.
порекомендувати; (советовать —
обычно) радити, -джу, -диш, сов.
порадити.
реконструировать реконструювати.
реконструкция реконструкція, ж.
рекорд рекорд, -ду, м.
религиозный релігійний.
религия релігія, ж.
рельс м. рейка, ж.
ремень 1. ремінь, -меня, м.; (муж-
ской пояс — ещё) пасок, -ска, м.;
2. ~ мни мн.; (для увязывания
багажа) ремінці, -ців, мн.; 3,
(приводной) пас, -са, м.
ремесленник ремісник, -кін, м.
ремесленный ремісничий, ремісний.
ремесло ремесло, ср.
ремонт ремонт, -ту, м.
ремонтировать ремонтувати, сов. від-
ремонтувати.
репертуар репертуар, -ру, м.
репетировать репетирувати.
репетиция репетиція, ж.
репортаж репортаж, -жу, м.
ресница вія, ж.; ~ цы, мн. вії, р. вій,
мн.
республика республіка, ж.
республиканский республіканський.
реставрация реставрація, ж.
реставрировать реставрувати.
реферат реферат, -ту, м.
реформа реформа, ж.
рецензировать рецензувати.
рецензия рецензія, ж.
речевой мовний.
речка річка, ж.
речной річковий.
речь ж. 1. мова, ж.; (говорение)
мовлення, ср.; 2. (разговор) роз-
мова, ж., мова; З. (выступление)
промова, ж.
решать 1. (принимать решение) ви-
рішувати; (постановлять — ещё)
ухвалювати, постановляти; (при-
ходить к выводу — ещё) зважу-
вати; 2. (находить ответ, реше-
ние) розв'язувати; (выполнять,
осуществлять — ещё) вирішува-
ти.
решаться 1. (на что — принимать
решение) вирішувати; (отважи-
ваться) зважуватися, наважува-
тися, відважуватися; 2. (полу-
чать решение, исход) розв'язува-
тися, вирішуватися.
решающий прил. вирішальний, ви-
рішний; ~ щий голос ухвальний
голос.
решение ср. 1. (заключение, вывод)
вирішення, рішення, ср.; 2. (раз-
решение вопроса, проблемы и т.
п.) розв'язання, ср., вирішення,
ср.; 3. (ответ к задаче) мат.
розв'язання, розв'язок, -зку, м.;
4. (постановление) ухвала, ж.,
постанова, м., рішення, ср.; (при-
говор — ещё) вирок, -ку, м., прй-
суд, -ду, м.
решётка ж. 1. грати, р. грат, мн.;
(ограда) штахети, -хет, мн.; 2.
(ажурное плетение; деталь топ-
ки) решітка, ж.
решимость и решительность рішу-
чість, ж.; (смелость — ещё)
зважливість, ж., відвага, ж.
решительный 1. рішучий; (смелый —
ещё) зважливий, відважний;
(категорический — ещё) катего-
ричний; ~ ный тон рішучий (ка-
тегоричний) тон; 2. (решающий)
вирішальний, реже вирішний, рі-
шучий.
решить 1. вирішити; ухвалити, по-
становити; зважити; 2. розв'яза-
ти; вирішити; см. решать.
решиться 1. вирішити; зважитися,
наважитися, відважитися; 2.
розв'язатися, вирішитися; см. ре-
шаться.
реять 1. (парить) ширяти; 2. (разве-
ваться) маяти (має), майоріти.
ржаветь іржавіти, реже ржавіти.
ржавчина іржа, ж., реже ржа, ж.;
(плёнка на болоте — ещё) осуга,
ж.
ржавый іржавий, реже ржавий; (за-
ржавленный) заіржавлений, за-
ржавлений; (заржавевший) за-
іржавілий, заржавілий.
ржаной житній.
ржать іржати.
ринуться кинутися; (устремиться,
хлынуть — ещё) ринути, ринути-
ся, поринути; (метнуться) мет-
нутися.
ряс рис, -су, м.
риск риск, -ку, м., ризик, -ку, м.
рискнуть рискнути, ризикнути; зва-
житися, наважитися; см. риско-
вать.
рисковать рискувати, ризикувати;
(отваживаться, решаться —
обычно) зважуватися, наважу-
ватися; (чём-л.— ещё) важити.
рисование малювання, ср., рисуван-
ня, ср., змальовування, ср.; см.
рисовать.
рисовать 1. малювати, рисувати; 2.
перен. малювати, змальовувати.
рисунок 1. малюнок, -нка, м., рису-
нок, -нка, м.; (узор — ещё) візе-
рунок, -нка, м.; 2. жив. рисунок;
3. (очертание, контур) обрис, -су,
м., контур, -ру, м.
ритм ритм, -му, *.
ритмический и ритмичный ритміч-
ний.
рйфма рима, ж.
рифмовать римувати.
робеть боятися; (теряться) торопіти;
(смущаться) ніяковіти.
робкий боязкий, несміливий, нерішу-
чий; (пугливый) полохливий;
(застенчивый) соромливий, со-
ром'язливий, сором'язний.
ров рів, р. рову, м.
ровесник ровесник, -ка, м., однолі-
ток, -тка, м., перевесник, -ка, м.
ровно нареч. \. рівно; дышать р.
дихати рівно; 2. (точно) рівно;
(как раз — ещё) якраз.
ровный рівний.
ровнять (делать ровным, гладким)
рівняти; (выравнивать — обыч-
но) вирівнювати.
рог ріг, р. рога и (о материале)рогу,
м.
рогожа рогожа, ж., мачула, ж.
род м. 1. рід, р. роду, м.; (поколе-
ние -— ещё) покоління, ср.; (про-
исхождение — ещё) порода, ж.,
поріддя, ср.; 2. (вид, тип, разно-
видность) рід, вид, -ду, м., гату-
нок, -нку, м.; 3. (способ, образ
действия) рід; (жанр) жанр, -ру,
м.; 4. бот., грамм, и пр. рід.
родильный родильний, пологовий.
родина батьківщина, ж.; наша Роде-
на — Советский Союз наша
Батьківщина — Радянський Со-
юз.
родинка родимка, ж.
родителя батьки, -ків, мн.
родительный: ~ ный падёж грамм.
родовий відмінок.
родительский батьківський.
родить 1. родити, -джу, -диш, на-
роджувати, сов. народити, поро-
дити, зродити, уродити; 2. (при-
носить урожай) родити, сов. зро-
дити; (плодоносить) плодоноси-
ти.
родиться І. народжуватися, сов. на-
родитися, -джуся, -дишся, уроди-
тися; 2. (возникать) виникати,
сов. виникнути; (появляться) по-
ставати, сов. постати; (рождать-
ся) народжуватися, сов. народи-
тися; (зарождаться) зароджува-
тися, сов. зародитися; 3. (вы-
растать, давать урожай) родити,
родитися, сов. родити, уродити,
родитися, уродитися.
роднйк м. джерело, ер.
родниковый джерельний.
родной рідний.
родные мн. рідні, -них, мн.; (родст-
венники — обычно) родичі, -чів,
мн., собир. рідня, ж.
родия ж. собир. рідня, ж., родина,
ж.; (родственники) родичі, -чів,
мн.
родственник родич, -ча, м.
родственный 1. (относящийся к
родственникам; о чувствах, отно-
шениях и т. п.) родинний; 2.
(близкий по происхождению, по
свойствам и т. п.) споріднений.
родство ср. спорідненість, ж., спорід-
нення, ср.
рождаемость народжуваність, ср.
рождаться 1. народжуватися; 2. (со-
здаваться) перен. народжувати-
ся, породжуватися; (возникать)
виникати, поставати; (заро-
