2020-04-20
110
телега ж. віз, р. воза, м.
телеграмма телеграма, ж.
телеграф телеграф, -фу, м.
телеграфировать телеграфувати.
тележка ж. візок, -зка, м., возик, -ка,
м.
телёнок м. теля, ср., ласк, телятко,
ср.
телескоп телескоп, -па, м.
телефон телефон, -ну, м.
телефонировать телефонувати.
телефонный телефонний.
тело тіло, ер.
телосложение ср. будова тіла, ж.;
(сложение) склад, -ду, м., стату-
ра, ж.
телохранитель охоронець, -нця, м.
тем союз тим; чем больше, т. лучше
чим більше, тим краще; що біль-
ше, то краще; т. более тим біль-
ше; т. не менее проте, а проте,
однак; (а всё-таки) а все ж таки;
между т. тим часом; (однако)
проте.
тема тема, ж.
тематический тематичний.
темнеть 1. темніти, темнішати; (по-
мрачаться) тьмаритися; 2. (о на-
ступлении темноты) безл. темні-
ти, темнішати; (о наступлении
сумерек — ещё) сутеніти, тьма-
ритися; 3. (виднеться) темніти,
тьмяніти; ^сильнеє) тьмянішати,
реже темнітися.
темно в знач. сказ, темно; (без све-
та — ещё) поночі,
темнота темрява, ж., темнота, ж.
тёмный темний; (неясный — ещё)
|
|
|
перен. затемнений, темний,
темп темп, -пу, м.
темперамент темперамент, -ту, м.
температура температура, ж.
теми тім'я, ер.
тенденциозный тенденційний.
тенденция тенденція, ж.
тенистый тінистий, тінявий, реже ті-
нястий.
теннис теніс, -су, м.
тень ж. 1. тінь, ж.; 2. (затенённое
место) затінок, -нку, м., тінь; (в
знойную пору — ещё) холодок,
-дку, м.; 3. (подозрение) перен.
підозра, ж., тінь.
теорема теорема, ж.
теоретический теоретичний.
теория теорія, ж.
теперь нареч. тепер; (ныне — ещё)
нині; (сейчас) зараз.
тепло1 сущ. тепло, ер.
тепло2 нареч., в знач. сказ, тепло.
теплота ж. 1. (вид энергии) фаз.
теплота, ж.; 2. (тепло) тепло, ср.;
3. (качество, свойство) теплота,
теплість, ж.
теплоход (судно) теплохід, -хода, м.
тёплый теплий; ~ лые края теплі
краї; (места, куда улетают пере-
лётные птицы) вирій, -рію, м.
теребить 1. смикати (смикаю, смика-
єш, смйчу, смйчеш), шарпати;
(перебирать) перебирати; (мять)
м'яти; (за волосы) скубти; 2.
(рвать лён, коноплю) брати, ви-
бирати.
тереть 1. терти; 2. (причинять боль,
повреждать) муляти, мулити, тер-
ти.
терзать 1. роздирати, шматувати;
(рвать — ещё) шарпати; 2. (му-
чить) перен. мучити; (нравствен-
но — ещё) гризти, шарпати.
терзаться мучитися; (о душе, серд-
це) краятися, розкраюватися;
(нравственно — ещё) гризтися;
(раскаянием) каратися.
термин (слово) термін, -на, м.
терминология термінологія, ж.
термометр термометр, -ра, м.
термоядерный термоядерний.
тернистый тернистий.
терпеливый терплячий, терпеливий.
терпение ср. терпіння, ср., разг. тер-
пець, -пцю, м.
терпеть 1. тергіїти; (переносить —
ещё) витерплювати; 2. (что —
|
|
|
испытывать) зазнавати чого,
терпіти щ о; т. поражение зазна-
вати поразки.
терпимый 1. (допустимый) припус-
тймий, допустимий; (сносный)
стёрпний, терпимий; 2. (снисхо-
дительный) поблажливий.
терпкий терпкий.
терраса тераса, ж.
территориальный територіальний.
территория територія, ж.
террор терор, -ру, м.
терроризировать ц терроризовать те-
роризувати.
террористический терористичний.
терять 1. (конкретные предметы) гу-
бйти; 2. (лишаться отвлечённых
объектов) утрачати; (лишать-
ся — ещё) позбуватися; т. на-
дежду утрачати" надію; 3. (тра-
тить нецелесообразно) марнува-
ти, утрачати; (расходовать) тра-
тити (трачу, тратиш); (время —
ещё) гаяти, гайнувати, витрача-
ти.
теряться 1. (пропадать, становиться
незаметным) губитися; 2. (стано-
виться слабеє, утрачиваться) ут-
рачатися; 3. (лишаться самооб-
ладания) розгублюватися, губи-
тися, торопіти.
тесёмка (завязка) шворка, ж.
теснить 1. тиснути; (сжимать) стис-
кувати, стискати; 2. (давить, при-
чинять неудобство) давити, тис-
нути; (об обуви и т. п.— ещё)
муляти, мулити; 3. (спирать)
безл. спирати; (душить, сдавли-
вать) душити, стискати, стиску-
вати; ~ нйт дыхание спирає дух.
тесниться тиснутися; (толпиться)
товпитися, юрбитися, юрмитися.
тесный 1. тісний; ~ иая обувь тісне
взуття; 2. (плотный) щільний,
тісний; 3. (близкий) близький;
-' ные отношения близькі сто-
сунки (взаємини).
тесто тісто, ср.
тесть тесть, -тя, м.
тетрадь ж. зошит, -та, м., зшйток,
-тка, м.
тётя тїтка, ж.; (жена родного дя-
ди — ещё) дядина, ж.
тефтели (кушанье) тюфтельки,
-льок, мн.
техник технік, -ка, м.
техника техніка, ж.
техникум технікум, -му, м.
технический технічний.
течение ср. 1. (бег) біг, -гу, м.; (ход)
хід, р. ходу, м.; (о воде, времени,
мыслях) плин, -ну, м.; (вытека-
ние, истечение) витікання, ср.;
(протекание — о времени, состо-
янии) перебіг, -гу, м.; (време-
ни — ещё) спливання, ср., збі-
гання, ср.; с ~ нием времени
з бігом часу, з часом; (со време-
нем) згодом; т. событий перебіг
(хід) подій; 2. (поток воды, на-
правление потока) течія, ж.
течь 1. тектй (течё); (бежать —
ещё) бігти (біжить), струмити;
(вытекать струёй — ещё) точи-
тися, цідитися, дзюрити, дзюрча-
ти; 2. (о времени) спливати, збі-
гати; (протекать) пливти, плис-
ти; (проходить) сходити, точити-
ся; (уходить) минати, іти (іде);
3. (плавно двигаться) пливти,
линути.
тёща тёща, ж.
тигр (животное) тигр, -ра, м.
тйна ж. твань, ж., баговиння, ер.
тип тип, -пу, м.
типический и типичный типовий.
типография друкарня, ж.
типографский друкарський.
тир тир, -ру, м.
тираж тираж, -жу, м.
тиран тиран, -на, м.
тире нескл. тире, ер.
тиски І. лещата, -щат, мн.; 2. перен.
лабети, -тів, мн., лещата.
титан 1. (в мифологии) титан, -на,
м.; 2. перен. титан; (исполин —
ещё) велетень, -тня, м.
титанический титанічний; велетен-
ський; см. титан 2.
титул титул, -лу, м.
тихий 1. тихий; (удобный, спокой-
ный) затишний; 2. (медленный)
тихий, повільний; ~ хая езда ти-
ха (повільна) їзда.
тихо І. нареч. тихо; (негромко) сти-
ха; 2. (медленно) тихо, повільно,
поволі; 3. в знач. сказ, тихо;
(безветренно —• ещё) затишно.
тишина и тишь тйша, ж.; <> тишь да
гладь мир і (та) спокій.
ткань тканина, ж.
ткать ткати (тчу, тчёш).
;кач ткач, -ча, лі.
ткачиха ткаля, ж.
тлетворный книжн. згубний, тлінний.
тлеть 1. тліти; 2^ (гореть без пламе-
ни; перен.) жевріти, ятритися;
(догорать — ещё) жаріти,
тля (мелкое насекомое) попелиця,
ж.
то союз то; (со значением предуп-
реждения, мотивировки — ещё)
бо.
товар 1. эк. товар, -ру, м.; 2. (пред-
мет торговли) товар, крам, -му,
м.
товарищ товариш, -ша, м.
товарищество ср. 1. товариство, ср.;
2. (приятельство) товаришуван-
|
|
|
ня, ср.; (чувство) товариськість,
ж.; 3. (организация) спілка, ж.„
товариство.
товарный 1. товарний; ~ ный склад
товарний склад; 2. ж.-д. товар-
ний, вантажний; ~ ный поезд то-
варний (вантажний) поїзд.
товарооборот товарообіг, -гу, м.
тогда нареч. тоді.
то есть союз, част, тобто, цебто,
сёбто.
тождественный «тожественный то-
тожний.
тождество и тожество ср. тотож-
ність, ж.
тоже нареч. союз теж, також, так
само.
ток ' эл. струм, -му, м.
токг с.-х. тік, р. току, м.; (крытый —
ещё) гарман, -на, м.
токарь токар, -ря, м.
толк м. 1. (разум) глузд, -ду, м.,
розум, -му, м., толк, -ку, м.;
(смысл) сенс, -су, м.; 2. (прок,
польза) разг. користь, ж.; 3.
~ ки мн. (пересуды, разговоры)
пересуди, -дів, мн., розмови,
-мов, мн., балачки, -чок, мн.;
(молва, слухи) чутка, ж., чутки,
-ток, мн., поголос, -су, м., пого-
лоска, ж.
толкать І. штовхати; (пихать) пха-
ти, штурляти; т. ядро штовхати
ядро; 2. (подталкивать) підштов-
хувати; (побуждать) спонукати,
спонукувати.
толкаться 1. штовхатися; (пихаться)
пхатися, штурлятисй; 2. (толочь-
ся) разг. товктися, -вчуся, -вчёш-
ся; (слоняться) разг. тинятися,
вештатися.
толкнуть 1. штовхнути; пхнути,
штурнути; 2. підштовхнути; спо-
нукати; см.. толкать,
толкование тлумачення, ср.
толковать (разъяснять смысл) тлу-
мачити.
толковый 1. (дельный) тямущий, тя-
мучий; (умный) розумний;
~ вый человек тямуща (розум-
на) людина; 2. (ясный, понят-
ный) яснйй, зрозумілий; (дель-
ный) доладний; 3. (содержащий
толкование) тлумачний; ~ выи
словарь тлумачний словник.
толкотня разг. штовханина, ж.
толочь товкти, -вчу, -вчёш.
толпа ж. натовп, -пу, м., юрба, ж.,
юрма, ж.
толпиться товпитися, юрбитися, юр-
митися; (тесниться) тиснутися;
(собираться в большом количест-
ве) купчитися,скупчуватися, гро-
мадитися.
толстеть товстіти, товстішати, тов-
щати; (тучнеть) гладнути, глад-
шати.
толстый товстий, разг. грубий; (туч-
ный) гладкий; (упитанный) уго-
дований; (плотный) дебелий.
толчок м. 1. (резкое движение) пе-
рен. поштовх, -ху, м.; 2. (резкий,
короткий удар) штовхан, -на, м.,
стусан, -на, м., разг. штурхан,
|
|
|
-на, м.; 3. спорт, штовхання, ер.
толщина товщина, ж.
только 1. нареч. тільки; (лишь) ли-
ше, лиш; это т. начало це тільки
(лише) початок; 2. част, тільки;
где т. мы не бывали де тільки ми
не були; 3. союз тільки; (с вре-
менным значением — ещё) ско-
ро; (с противительным значени-
ем — ещё) але; я согласен, т.
подожди я згоден, тільки (але)
почекай.
том том, -му, м.
томительный 1. (вызывающий том-
ление) стомливий, томливий; (из-
нурительный^ виснажливий,
зморний; (истомный) млосний; 2.
(мучительный) болісний; (невы-
носимый) нестерпний; (жгучий)
пекучий; (нудный) нудний, нудот-
ний.
томиться 1. томитися; (мучиться)
мучитися; (изнывать) знемагати,
мліти; 2. (скучать) нудитися
(нуджуся, нудишся), нудьгува-
ти; 3. кул. тушкуватися.
томление ср. (состояние) нудьга, ж.;
(истома) знемога, ж., млість, ж.
тон тон, -ну, м.
тонкий тонкий; (утончённый — ещё)
витончений; ~ кий вкус витонче-
ний (тонкий) смак.
тонна тонна, ж.
тонуть тонути; (утопать — ещё) по-
топати, утопати; (становиться
незаметным — ещё) губитися,
поринати; окрестности тонут во
тьме перен. околиці тонуть (губ-
ляться, поринають) у темряві.
топать тупати, тупотіти, -почу, -по-
тйш, тупотати, -почу, -почеш;
(глухо) гупати.
топить ' 1. (печь, плиту) топити [піч,
в печі], палити [в печі); 2. (отап-
ливать) топити, опалювати.
топить2 1. (расплавлять) топити; 2.
(кипятить, выдерживая в печи на
лёгком жару) пряжити, прягти
(пряжу, пряжеш).
топить3 (затоплять) топити; (зали-
вая водой — ещё) затоплювати,
затопляти.
топка ж. 1. (действие) топлення, ср.,
палення, ср.; опалення, ср., опа-
лювання, ср.; см. топить'; 2.
(часть печи, где разводят огонь)
топка, ж.
топкий (болотистый) багнистий,
грузький.
топливо паливо, ер.
топнуть тупнути; гупнути; см. то-
пать.
топографический топографічний.
тополь м. тополя, ж.; (одно дере-
во — ещё) тополина, ж.
топор м. сокира, ж.
топот м. тупіт, -поту, м., тупотіння,
ср., тупання, ср.; (тяжёлый —
ещё) гупання, ср., гупотіння, ср.
топтать топтати, -пчу, -пчеш; (вы-
таптывать) стоптувати; (посевы,
траву — ещё) толочити.
топтаться (на одном.месте) тупцю-
вати, тупцяти, тупцюватися, туп-
цятися, топтатися, -пчуся, -пчеш-
ся.
топь ж. драговина, ж., драгва, ж.,
мочар, -ра, м., мочарі, -рів, мн.,
(трясина) трясовина, ж.; (боло-
то) багно, ер.
торговать торгувати, крамарювати.
торговаться торгуватися.
торговец торговець, -вця, м., торгі-
вець, -вця, м., крамар, р. крама-
ря, м.; (купец) купець, -пця, м.
торговля торгівля, ж.
торговый торговельний, торговий.
торжественный урочистий. •
торжество ер. І. (празднество) свя-
то, ср., реже торжество, ср.;
(празднование) святкування,
ср.; Октябрьские ~ ва Жовтневі
свята; 2. (успех) торжество; (по-
беда) перемога, ж.; 3. (состояние
радости) торжество, тріумф, -фу,
м.
тормоз м. гальмо, ср.
тормозить гальмувати.
торопить квапити; (подгонять) під-
ганяти, підгонити; (ускорять)
прискорювати.
торопиться квапитися; (спешить)
поспішати; (что-л. сделать) ха-
патися.
торопливый 1. (склонный, привык-
ший торопиться) квапливий, по-
квапливий, поспішливий, хапли-
вий, похапливий; 2. (быстрый,
поспешный) квапливий, сквапли-
вий, поквапний, сквапний, поспі-
шний, СПІШНИЙ, ПОСПІШЛИВИЙ,
хапливий, похапливий.
торпеда торпеда, ж.
торф торф, -фу, м.
торфяной торфовий, торф'яний.
торчать 1. стирчати, стриміти; 2.
(присутствовать без надобности),
разг. стовбичити, стирчати; (топ-
таться) разг. топтатися, -пчуся,
-пчешся, товктися, -вчуся, -вчёш-
ся.
тоска туга, ж.; (скука) нудьга, ж.,
нудота, ж.
тоскливый, тужний, тужливий, тоск-
ний.
Іосковать (о ком, о чём, по кому, по
чему) тужити, нудьгувати, нуди-
тися (нуджуся, нудишся); (то-
миться — ещё) скнГти за ким,
за чим.
тост тост, -ту, м.
тот мест, той (ж. та, ер. то, ми. ті);
усилит, отой (ж. ота, ер. оте, мн.
оті).
тотчас парен, зараз, зараз же; (не-
медленно) негайно; (в ту же ми-
нуту, сразу) зразу, відразу, у
ту ж хвилину.
точильный гострильний, точильний.
точить 1. (на токарном станке) точи-
ти; 2. (острить) гострити, точити;
3. (повреждать — о насекомых,
грызунах и т. п.) точити.
тдчка 1. (округлое пятнышко) крап-
ка, ж., разг. цятка, ж.; 2. (место)
точка, ж.; т. опоры точка опори;
3. (знак препинания) грамм.
крапка; дойти до ~ ки дійти до
краю (до ручки).
точно ' парен, (верно) точно; (с гла-
голами речи, мысли и пр.— ещё)
докладно; (доподлинно) достоту,
разг. достеменно.
точно2 союз наче, неначе, немов,
мов.
точность точність, ж.
точный точний.
тошнить безл. нудити.
тошнота нудота, ж.
тощий 1. худий; (отощалый) висна-
жений, охлялий; (чахлый) разг.
мізерний; 2. порожній; ~ щи й
карман переч, порожня кишеня;
3. (с недостаточным содержани-
ем чего-л.) пісний; (убогий) убо-
гий, бідний.
трава трава, ж.
травить І. (истреблять) труїти
(трую, труїш); 2. (отравлять)
отруювати; 3. (производить по-
траву) спасати; (вытаптывать)
толочити, витолочувати; 4.(унич-
тожать, выводить) виводити,
-джу, -диш, витравлювати, вит-
равляти; 6. (рисунок, узор и т. п.
химическим путём) травити;
(пятна и т. п.) виводити, витрав-
лювати, витравляти; 6. переч.
цькувати.
травля ж. переч, цькування, ер.
трагедия трагедія, ж.
трагический и трагичный трагічний.
традиционный традиційний.
традиция традиція, ж.
трактор трактор, -ра, м.
тракторист тракторист, -та, м.
трамвай трамвай, -вая, м.
трамвайный трамвайний.
трамплин трамплін, -на, м.
транзистор радио транзистор, -ра, м.
транслировать транслювати.
трансляция трансляція, ж.
транспорт транспорт, -ту, м.
транспортировать транспортувати.
трансформировать фаз., переч.
трансформувати.
траншея воен. и пр. траншея, ж.
трасса траса, ж.
трата ж. 1. (действие) витрата, ж.,
витрачання, ср.; марнотрата,
ж., гайнування, ср., марнуван-
ня, ср., розтринькування, ср.;
гаяння, ср.; см. тратить 1; 2.
(то, что тратится, истрачено) ви-
трата.
тратить І. витрачати; (расходовать)
тратити (трачу, тратиш); (расто-
чать) марнотратити, гайнувати,
марнувати, разг. розтринькува-
ти; (о времени — обычно) гаяти;
2. (терять) утрачати.
траур м. жалоба, ж., траур, -ру, м.
траурный жалібний, жалобний, тра-
урний.
требование ср. вимога, ж.; (домога-
тельство — ещё) домагання, ср.;
явился по вашему ~ нию з'явив-
ся за вашою вимогою (на ваш
виклик),
требовательный (взыскательный)
вимогливий; (притязательный)
вибагливий.
требовать 1. вимагати, ставити ви-
могу; (домогаться — ещё) дома-
гатися; (настаивать на возврате
денег, долга и т. п.) правити; т.
ответа вимагати (домагатися)
відповіді; 2. (чего — иметь по-
требность) потребувати чого,
мати потребу в ч о м у; 3. (вызы-
вать) викликати; (звать) клика-
ти (кличу, клйчеш).
требоваться 1. бути потрібним;
(нужно) безл. треба, потрібно;
-— буются рабочие потрібні робі-
тники; 2. (от кого, чего) вима-
гатися.
тревога ж. 1. тривога, ж.; (беспокой-
ство — ещё) неспокій, -кою, м.,
занепокоєння, ср., тривожність,
ж., збентеження, ср.; (волнение)
хвилювання, ср.; 2. (сигнал на-
ступающей опасности) тривога;
О бить ~ гу бйти (дзвонити) на
сполох.
тревджить тривожити; (беспокоить)
турбувати, непокоїти, бентежити,
збентежувати, клопотати, -почу,
-почеш; (волновать — ещё) хви-
лювати.
тревожный тривожний; (беспокой-
ный) неспокійний, турботний;
(встревоженный — ещё) стурбо-
ваний; (волнующий) бентежний.
трезвый тверезий.
трение ср. I. тертя, ср.; 2. ~ ния мн.
перен. чвари, р. чвар, мн.; (рас-
хождение) розходження, ср.;
(несогласие) незгода, ж., незго-
ди, -год, мн.; (недоразумение)
непорозуміння, ер.
тренировать тренувати; ~ ться тре-
нуватися.
тренировка ж. тренування, ер.
тренировочный тренувальний.
трепать 1. (что — рвать) рвати (рву,
рвеш) щ о; (дёргать) шарпати
щ о, з а щ о; 2. (похлопывать)
плескати (плещу, плёщеш), по-
плескувати; 3. (лён, коноплю) ті-
пати, терти (тру, треш); О т.
нервы тріпати (шарпати) нерви.
трепет м. трепет, -ту, м.; (трепета-
ние) тріпотіння, ср., трепетання,
ср.; (дрожь) тремтіння, ж., дрож,
-жу, м. и -жі, ж.; дрижання, ер.
трепетать 1. тріпотіти, -почу, -потйш,
-тріпотати, -почу, -почеш, трепе-
тати, -печу, -пёчеш; (дрожать)
тремтіти, -мчу, -мтйш, дрижати,
тіпатися; 2. (мерцать — о пламе-
ни, свете) мерехтіти, мигтіти, ми-
готіти, блимати, мріти; 3. (за ко-
го, за что — тревожиться) поби-
ватися за кого, за що, за
ким, за чим, разг. потерпати
за кого, за що.
трепетный 1. тремтливий; (дрожа-
щий) тремтячий; (трепещущий)
тріпотливий; (о свете — ещё) ме-
рехтливий, мигтючий, миготли-
вий; 2. (робкий, боязливый) бо-
язкий, книжн. трепетний; ~ ная
лань боязка (трепетна) лань.
треск м. тріск, -ку, м.; ^трескотня)
тряскіт, -коту, м., тріскіт, -коту,
м., тріскання, ср., лускання, ср.,
лускіт, -коту, м., луск, -ку, м.
трескаться тріскатися; (о коже, зем-
ле, плодах и т. п.— ещё) рёпати-
ся; (лопаться) лускатися, луска-
ти, лопатися, лопати.
трескучий тріскучий, тріскотливий;
~ чий мороз лютий (тріскучий)
мороз.
треснуть тріснути; (о коже, земле,,
плодах и т. п.— ещё) репнути;
(лопнуть — ещё) лопнути, лусну-
ти.
третий третій; ~ тьего дня позавчо-
ра, два дні тому.
треть третина, ж.
треугольник трикутник, -ка, м.
трёхкратный триразовий, трикрат-
ний, троєкратний.
трёхцветный триколірний, трибарв-
ний.
трёхэтажный триповерховий.
трещать тріщати, усилит, тріскотіти,
-кочу, -котиш, тріскотати, -кочу,
-кочеш; (издавать треск — ещё)
лускати, лускотіти, -котить;
(хрустеть) хрускати.
трещина тріщина, ж.; (расщелина)
розколина, ж.; (скважина, щель)
шпарина, ж., шпара, ж.
три три, р. трьох.
трибуна трибуна, ж.
тридцать тридцять, -ти и -тьох.
трижды парен, тричі.
трикотаж трикотаж, -жу, м.
тринадцать тринадцять, -ти и -тьбх.
триста триста, р. трьохсот.
триумф тріумф, -фу, м.
триумфальный тріумфальний.
трогательный зворушливий.
трогать 1. (кого, что) торкати кого,
щ о; (прикасаться) торкатися,
доторкатися, доторкуватися д о
кого, до чого, кого,
чого; (щупать) мацати; (сдви-
гать с места) зрушувати кого,
щ о; 2. (задевать затрагивать)
чіпати, зачіпати; (кого — ещё)
займати; З. (волновать) звору-
шувати; (умилять — ещё) розчу-
лювати.
трогаться I. (сдвигаться с места,
отправляться в путь) рушати, ви-
рушати, (сдвигаться) зрушува-
тися; 2. (проникаться чувством
умиления) зворушуватися, розчу-
люватися.
трое трое, р. трьох,
троеборье спорт, триборство, ср.
тройка трійка, ж.; (лошадей — ещё)
тройка, ж.
тройной потрійний; (состоящий из
трёх однородных частей — обыч-
но) трійчастий; (тройственный)
троїстий.
троллейбус тролейбус, -са, м.
тронуть 1. торкнути; торкнутися, до-
торкнутися; мацнути, помацати;
зрушити; 2. зачепити; зайняти
(займу, займеш); 3. зворушити;
розчулити; см. трогать,
тронуться 1. рушити, вирушити; зру-
шитися; 2. зворушитися, розчу-
литися; см. трогаться,
тропа стёжка, ж.
тропик тропік, -ка, м.; ~ ки ми.
тропіки, -ків, ми.
тропинка стёжка, ж., стежина, ж.,
уменьш. стежинка, ж.
тропический тропічний,
тростник м. бот. очерет, -ту, м.; (са-
харный) тростина, ж.
тростниковый очеретяний; тростин-
ний; см. тростник,
тротуар тротуар, -ру, м.
трофей трофей, -фея, м.
труба ж. 1. труба, ас.; (дымовая)
димар, -ря, м.; (над крышей —
ещё) комин, -на, м.; 2. (музы-
кальный инструмент) сурма, ж.,
труба.
трубач сурмач, -ча, м., трубач, -ча,
м.
трубить сурмити, трубити,
трубка І. трубка, ж.; телефонная т.
телефонна трубка; 2. (для куре-
ния) люлька, ж.
трубочист сажотрус, -са, м.
труд м. 1. праця, ж.; (большой,
тяжёлый — ещё) труд, -да, м.;
физический т. фізична праця; 2.
(заботы) турботи, -бот, мн., кло-
піт, -поту, м.; 3. (усилие) зусил-
ля, ср.; 4. (произведение) праця;
(работа) робота, ж.; ~ ды науч-
ного общества праці наукового
товариства.
трудиться 1. працювати, трудитися,
-джуся, -дишся; 2. (затруднять
себя) турбуватися, турбувати се-
бе; (прилагать усилия) старати-
ся.
трудность (затруднение) трудність,
ж.; ~ ти мн. труднощі, -щів, мн.
трудный важкий; (тяжёлый, тяж-
кий — ещё) трудний, тяжкий;
(затруднительный) скрутний.
трудовой трудовий.
трудодень трудодень, -дня, м.
трудоёмкий трудомісткий.
трудолюбивый роботящий, працьо-
витий, працелюбний, реже трудо-
любивий, трудолюбний; (стара-
тельный) старанний.
трудолюбие ср. працьовитість, ж.,
працелюбність, ж.; старанність,
ж.
трудоспособный працездатний.
трудящийся 1. прил. працюючий,
трудящий; 2. сущ. трудящий,
-щого, м., працюючий, -чого, м.
труженик трудівник, -ка, м., праців-
ник, -ка, м., трудар, -ря, м.
трунить над кем, над чем жар-
тувати, глузувати з кого, з
чого; (подсмеиваться) разг.
кепкувати, кпити з кого, з
чого, над ким, над чим;
(издеваться) разг. збиткуватися
над ким, над чим.
труп труп, -па, м.
труппа трупа, ж.
трус боягуз, -за, м., страхополох,
-ха, м.
трусить 1. (испытывать страх) боя-
тися, полошитися, полохатися;
(пугаться) лякатися; 2. (дро-
жать перед кем, перед чем) трем-
