Подружжя по утриманню

Дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного (ч. 1 ст. 75 СК). Вирішення питання щодо конкретних способів такої підтримки безпосередньо залежить від подружжя. Разом з тим за­конодавство передбачає певні правові механізми, які забезпечують пра­во кожного з подружжя на утримання. Новий СК України містить три групи правових норм, що визначають умови та порядок реалізації пра­ва подружжя на утримання: І. Норми, які визначають загальні умови надання утримання одному з подружжя (статті 75—83 СК); II. Норми, що встановлюють право дружини на утримання під час вагітності та права чоловіка та жінки у разі проживання з ними дитини (статті 84— 88 СК); III. Норми, що визначають право на утримання того з подруж­жя, з яким проживає дитина-інвалід (ст. 88 СК).І. В першу чергу законодавство встановлює загальні правила щодо взаємного утримання подружжя. Згідно з ч. 2 ст. 75 СК право на утри­мання один з подружжя набуває за наявності певних підстав. До них, зокрема належать: а) непрацездатність одного з подружжя; б) потреба у матеріальній допомозі (нужденність); в) здатність другого з подруж­жя надати матеріальну допомогу.

Непрацездатним визнається той з подружжя, який досяг пенсійно­го віку, встановленого законом (60 років — для чоловіків, 55 років — для жінок) або є інвалідом І, II чи III групи (ч. З ст. 75 СК). Що стосу­ється другої умови — потреби у матеріальній допомозі, то новий СК України чітко визначає умови, за наявності яких один з подружжя мо­же вважатися таким, що її потребує. Це випадки, коли його доходи (за­робітна платня, пенсія, доходи від використання майна тощо) не за­безпечують йому прожитковою мінімуму, встановленого законом (ч. 4 ст. 75 СК). Останньою умовою надання одному з подружжя утриман­ня є здатність другого з подружжя надати таке утримання. За такої умови мають бути враховані різні обставини — рівень доходів того з подружжя, який повинен надавати утримання, знаходження на його утриманні інших осіб (неповнолітніх дітей, батьків, інших родичів тощо), працездатність, стан здоров'я тощо. Якщо у одного з подружжя виник­ло право на утримання, воно не припиняється й у разі розірвання шлю­бу (ч. 1 ст. 76 СК).

Законодавство містить спеціальні правила щодо визначення права на утримання колишнього подружжя, тобто осіб, які розірвали шлюб (ст. 76 СК). Суд визначає розмір аліментів, які надаються одному з по­дружжя (колишньому подружжю). При цьому він враховує різні обста­вини, що мають істотне значення: можливість одержання цією особою утримання від своїх повнолітніх дітей або батьків, умови виникнення непрацездатності, майновий стан платника аліментів тощо. За рішен­ням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі (ч. 2 ст. 77 СК). Вони визначаються у частці від заро­бітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 80 СК). В житті можуть виникнути обставини, які не існували на мо­мент визначення судом розміру аліментів — хвороба платника алімен­тів, виникнення у нього обов'язку утримувати інших членів сім'ї тощо. Законодавство враховує таку можливість. Згідно з ч. З ст. 80 СК розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом зменшений або збіль­шений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Законодавство встановлює випадки, за яких одному з подружжя не буде надаватися утримання. За новим СК це можливо, якщо: один

Г лава 6. Майнові пр авовідносини подружжя 123

із подружжя не має права на утримання (ч. 5 ст. 75 СК); право одного з подружжя на утримання припиняється (ст. 82 СК); один із подружжя позбавляється права на утримання за рішенням суду (ст. 83 СК).

В частині 5 ст. 75 СК встановлені випадки, коли один з подружжя взагалі не має права на утримання. У зв'язку з цим не виникає по­треби в позбавленні його цього права. В першу чергу це правило вра­ховує випадки коли один із подружжя негідно поводився у шлюбних відносинах (зловживав алкогольними напоями або наркотичними ре­човинами, влаштовував сімейні сварки, вчиняв протиправні дії, які по­требували втручання органів міліції тощо). Права на утримання за но­вим СК України не має також той з подружжя, який утратив працездат­ність внаслідок вчинення умисного злочину.

Право одного з подружжя на утримання може бути припинено (ст. 82 СК). Припинення права виникає на майбутнє після настання обставин, які передбачені законом. Припинення права одного з по­дружжя на аліменти виникає автоматично, тобто в силу прямого при­пису закону у разі: 1) поновлення працездатності того з подружжя, який потребує матеріальної допомоги, 2) реєстрації з ним повторного шлюбу. Достатньо встановити один із зазначених фактів для того, щоб вирішити питання щодо припинення права на аліменти. СК встанов­лює й інше правило. Право одного з подружжя на аліменти може бути припинене за рішенням суду, якщо: 1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2) платник аліментів неспромож­ний її надавати. Ці обставини мають бути доказані в суді зацікавленою особою. Наприклад, платник аліментів тяжко захворів і не має можли­вості надавати утримання другому з подружжя. Для звільнення його від аліментного обов'язку він має надати суду відповідні докази.

За рішенням суду один із подружлея може бути позбавлений пра­ва на утримання або його право може бути обмежено строком. Це можливо у випадках, передбачених ч. 1 ст. 83 СК (подружжя перебува­ло у шлюбних відносинах нетривалий час, непрацездатність або тяжка хвороба одного з подружжя була прихована при реєстрації шлюбу тощо).

II. СК України передбачає спеціальні правила щодо утримання одного з подружжя у разі проживання з ним дитини. У цьому випадку потреба в матеріальній допомозі пов'язана з тим, що один із подружжя опікується дитиною у зв'язку з чим його можливість діяти на ринку праці є певною мірою обмеженою. З урахуванням тендерних особли­востей кожного з подружжя СК містить два правила, які встановлю­ють: а) право дружини на утримання під час вагітності та у разі прожи­вання з нею дитини (статті 84 і 85 СК); б) право чоловіка на утримання у разі проживання з ним дитини (статті 86 і 87 СК).Дружина має право на утримання за наявності таких умов: 1) вона є вагітною або має дитину, яка проживає з нею і не досягла 3-х років, а якщо дитина має вади фізичного чи психічного розвитку — шести ро­ків; 2) чоловік — батько дитини може надавати матеріальну допомогу. З цього випливає, що дружина, яка виховує маленьку дитину, не пови­нна доказувати свою потребу у матеріальній допомозі. Вирішення пи­тання не залежить також від її працездатності. У частині 4 ст. 84 С К передбачено, що право на утримання дружина має незалежно від того, працює вона чи ні та незалежно від її матеріального становища.

Чоловік зобов'язаний утримувати дружину, з якою проживає ди­тина, тільки у разі, якщо він є батьком цієї дитини. Право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомос­ті про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини. Аліменти, які дружина отримала за попередній час поверненню не під­лягають.

Не тільки дружина, а й чоловік мають право на утримання у разі здійснення ним опіки над малолітньою дитиною (ст. 86 СК). Право на утримання виникає у чоловіка за наявності таких підстав: 1) із чоло­віком проживає дитина, яка не досягла 3-х років, а якщо дитина має вади фізичного чи психічного розвитку — шести років; 2) дружина — мати дитини може надавати своєму чоловікові матеріальну допомогу. Таким само чином, як і стосовно дружини, право чоловіка на утриман­ня припиняється, якщо він не здійснює опіки над дитиною. Сімейний кодекс (ч. 1 ст. 87) передбачає дві підстави припинення права на утри­мання: якщо дитина передана на виховання іншій особі; у разі смерті дитини. Дружина також звільняється від обов'язку утримувати свого чоловіка й у разі, якщо відомості про неї як матір дитини було виклю­чено за рішенням суду з актового запису про народження дитини (ч. 2 ст. 87 СК).

III. Спеціальні умови надання утримання одному з подружжя по­в'язані з фактом проживання з ним дитини-інваліда. Зрозуміло, що за таких обставин може виникнути багато проблем майнового та осо­бистого характеру і той з батьків, який опікується дитиною, потребує додаткової підтримки. Умовами надання утримання одному з подруж­жя, згідно зі ст. 88 СК є: проживання з одним із подружжя дитини-ін­валіда, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду й опікування нею; здатність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу.

Важливою особливістю права на утримання у цьому разі є те, що воно не обмежено строком. Відповідно до ч. 1 ст. 88 СК України право на утримання триває протягом всього часу проживання батька або ма-

Іпава 6. Майнові правовідносини подружжя

125

тері з дитиною-інвалідом. Розмір аліментів визначається за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твер­дій грошовій сумі. Вирішуючи це питання суд виходить з необхідності найбільшого забезпечення інтересів дитини.

Права та обов'язки подружжя з утримання можуть виникати не тільки із закону, але і встановлюватися договором. Новий СК Украї­ни безпосередньо називає два види договорів подружжя, які пов'язані з їх взаємним утриманням: а) договір подружжя про надання утриман­ня (ст. 78 СК); б) договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на нерухоме майно або одержання одноразо­вої грошової виплати (ст. 89 СК).

В першому випадку сторони вправі визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. При цьому вони можуть відійти від поло­жень сімейного законодавства і на власний розсуд визначити свої пра­ва та обов'язки, наприклад, не пов'язувати виникнення права на алі­менти з непрацездатністю одного з подружжя. Сторони в договорі мо­жуть визначити форму надання утримання (грошова або натуральна), розмір аліментів, порядок їх сплати тощо. Договір подружжя про на­дання утримання укладається у письмовій формі та підлягає нотарі­альному посвідченню. Він має для сторін обов'язковий характер, тому його виконання забезпечується певними юридичними засобами. Від­повідно до ч. 2 ст. 78 СК стягнення аліментів за договором подружжя може здійснюватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Таким чином, сторонам не треба звертатися до суду, захист їх прав здійснює нотаріус шляхом учинення виконавчого напису на борговому докумен­ті (ст. 18 ЦК України).

Другий вид договорів подружжя пов'язаний із заміною права на утримання одного з подружжя на певне нерухоме майно (ст. 89 СК). Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню і державній реє­страції. Подружжя вправі домовитися і щодо одноразової сплати суми аліментів. У цьому разі обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори до посвідчення договору. Такий порядок повною мірою забезпечить інтереси одержувача алі­ментів і зробить неможливим порушення його прав.

Новий СК України уперше розповсюджує правила щодо взаємно­го аліментуваиня подружжя на осіб, які знаходяться у фактичних шлюбних відносинах (ст. 91). Виключення становлять лише ті умови набуття або припинення права на утримання, які пов'язані з фактом реєстрації шлюбу. В частині 1 ст. 91 СК сказано, що право па утриман­ня набувають жінка або чоловік, які тривалий час проживали однією сім'єю. Закон не визначає конкретного строку такого проживання. Узі спору таке питання має вирішуватися судом. Зі змісту ст. 80 СК ви­пливає, що, на відміну від подружжя, після припинення спільного про­живання фактичне подружжя втрачає право на утримання. Якщо не­працездатність однієї зі сторін виникла після припинення спільного проживання, то вона не може звертатися до суду з вимогою про стяг­нення аліментів.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Які види сімейних правовідносин ви знаєте?

2. Які об'єкти права власності належать до роздільного майна подружжя?

3. В чому полягає презумпція спільності майна подружжя?

4. В чому полягають особливості поділу майна подружжя та які спосо­би поділу передбачає сімейне законодавство?

5. Які види договорів подружжя ви знаєте?

6. Визначте правову природу шлюбного договору. В чому полягають особливості дії шлюбного договору у часі?

7. Які три групи правових норм визначають порядок надання подруж­жям взаємного утримання?

8. Які існують підстави припинення права подружжя на утримання?

Глава 7

Припинення шлюбу_