Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою

Порядок визначення походження дитини залежить, перш за все, від того, перебувають батьки дитини у шлюбі між собою чи ні. Майже не викликає питань визначення походження дитини, якщо во-

¹ Статус одинокої матері визначається ст. 181 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 04.07.2002 р. № 49-ІУ

² Форма № ЮЗ/о «Медичне свідоцтво про народження» затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. № 545 «Про впорядку­вання ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» // Офіційний вісник України. — 2006. — № 43. — Ст. 2913.

³ Форма № ЮЗ-1/о «Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу» затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я Украї­ни від 08.08.2006 р. № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» // Офіційний вісник України. — 2006. — №43. - Ст. 2913.

⁴ Форма № Юб-2/о «Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть» затвер­джена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки наро­дження і смерті» // Офіційний вісник України. — 2006. — № 43. — Ст. 2913.

Глава 8. Визначення походження дітей

141

па народжується жінкою, яка перебуває у шлюбі, зареєстрованому у встановленому законом порядку. В ч. 1 ст. 122 СК закріплена загальна презумпція щодо визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою. Так, дитина, яка зачата і (або) на­родження у шлюбі, вважається такою, яка походить від подружжя. При цьому мати дитини не повинна надавати доказів походження дитини від свого чоловіка, а останній — доводити своє батьківство. Сама наяв­ність шлюбу між матір'ю дитини та чоловіком є доказом походження дитини від цього чоловіка. Батько й мати, які перебувають у шлюбі, за­писуються батьками дитини за заявою будь-кого з них. Законом пе­редбачені випадки, коли чоловік, з яким мати дитини перебуває в за­реєстрованому шлюбі, може не визнаватися батьком цієї дитини. Так, під час реєстрації народження мати дитини, яка перебуває у зареєстро­ваному шлюбі, може заявити, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з чим просити не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини. Таке її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її чоловіка про невизнання його батьком дитини, а також заяви про визнання батьківства іншої особи та матері дитини. Крім того, якщо мати дитини перебуває у за­реєстрованому шлюбі, але у порядку, передбаченому чинним зако­нодавством, був встановлений режим окремого проживання подруж­жя, дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вва­жається такою, що походить від її чоловіка.

Факт перебування жінки у шлюбі встановлюється, як правило, на момент народження дитини. Однак, якщо на момент народження ди­тини жінка не перебуває у шлюбі (припинення шлюбу або визнання його недійсним), при визначенні батьківства юридичне значення має факт зачаття дитини у шлюбі. Отже, дитина, яка народжена після при­пинення шлюбу або визнання його недійсним, вважається такою, що походить від подружжя. Єдиною умовою застосування цього правила є те, що строк із моменту припинення шлюбу або визнання його недійс­ним і до моменту народження дитини не повинен перевищувати деся­ти місяців¹. Однак жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, мо­жуть подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання колишнього чоловіка батьком дитини.

¹ У пункті 2 ст. 48 СК РФ цей строк встановлений у триста днів. Вважаємо, ідо обчислення строку днями, а не місяцями більшою мірою відповідає медичний практиці та спеціальному законодавству, що регулює питання визначення строків вагітності (див., напр.: Інструкція з визначення критеріїв перинатального періоду, живонароджепості та мертвонародженості: Затверджена 29 березня 2006 р. № 1 и // Офіційний вісник України. - 2006. - № 15. - Ст. 1450).Така вимога може бути задоволена лише у разі подання заяви про ви­знання батьківства іншої особи та матері дитини. Якщо чоловік матері дитини помер, то походження дитини, яка народилася до спливу деся­ти місяців від дня його смерті, може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

У житті трапляються випадки, коли жінка в момент зачаття дити­ни перебувала у шлюбі з одним чоловіком, а в момент народження ди­тини — з іншим. Отже, виникає конкуренція батьківства, яка чинним сімейним законодавством вирішується на користь чоловіка, у шлюбі з яким жінка народила дитину. Відповідно до ст. 124 СК України, якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлю­бу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чо­ловік її матері у повторному шлюбі. Батьківство ж попереднього чоло­віка може бути визначене таким чином:

— у добровільному порядку при подачі до органу державної реє­страції актів цивільного стану спільної заяви попереднього чоловіка та чоловіка у повторному шлюбі;

— у примусовому порядку за наявності судового рішення про ви­значення батьківства попереднього чоловіка.

На жаль, сьогодні дуже гострою є проблема безплідних шлюбів. В Україні спостерігається катастрофічне зниження народжуваності. Істотний вплив на її рівень має безпліддя подружніх пар, кількість яких постійно зростає. Ця тенденція обумовлюється екологічним станом довкілля, наслідками аварії на ЧАЕС, зниженням рівня життя тощо. В лікуванні безпліддя в Україні з 1987 р. почали застосовуватися нові лікувальні програми допоміжних репродуктивних технологій. Цей вид медичної допомоги передбачений ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я¹. Відповідно до цієї норми застосування штучно­го запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров'я України², за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Визначення походження дитини, народженої в результаті застосу­вання допоміжних репродуктивних технологій, регулюється ст. 123 СК України.

¹ ВВР України. - 1993. - № 4. - Ст. 19.

² Умови та порядок застосування штучного запліднення та імплантації ембріо­на (ембріонів) та методів їх проведення (Затверджено наказом Міністерства охо­рони здоров'я України від 4 лютого 1997 р. № 24).

І пава 8. Визначення походження дітей

143

Виходячи з того, що у спільній заяві-зобов'язанні подружжя бере на себе рівні права і обов'язки батьків з виховання і утримання майбу­тньої дитини, у разі застосування до них лікувальних програм допомі­жних репродуктивних технологій вони обоє записуються батьками ди­тини. При цьому один із них може усвідомлювати, що він не є біоло­гічним батьком (матір'ю) народженої дитини. Так, у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних ре­продуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чолові­ка, він записується батьком дитини. Якщо ембріон людини, зачатий чоловіком, який перебуває у шлюбі, та іншою жінкою в результаті за­стосування допоміжних репродуктивних технологій, перенесений до організму його дружини, дитина вважається такою, що походить від подружжя. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона люди­ни, зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних репро­дуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. У разі народжен­ня дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям, реєстрація народження провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. При цьому одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається засвідчена нотаріусом її письмова згода на запис подружжя батьками дитини. В графі «Для поміток» робиться відповідний запис: матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження форми № ЮЗ/о є громадянка (прізвище, ім'я, по батькові).