Оспорювання батьківства, материнства

Оспорювання батьківства (материнства) — це невизнання осо­бою реєстрації себе як батька (матері) дитини. Особа, яка записана бать­ком дитини відповідно до положень СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про ньо­го як батька з актового запису про народження дитини (ч. 1 ст. 136 СК України). Особа, яка була записана батьком дитини на законних під­ставах, повинна довести відсутність кровного споріднення між собою й дитиною, батьком якої вона записана. Однак заперечення кровно­го споріднення не завжди є підставою для оспорювання батьківства. У окремих випадках особа, яка записана батьком дитини, повинна та­кож довести, що на момент вчинення запису про народження дитини вона не знала, що не є батьком дитини. Так, не має права оспорювати батьківство особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репро­дуктивних технологій.

Шлюбно-сімейне законодавство, яке діяло до набрання чинності СК України, значно обмежувало можливість оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, зокрема можливість спросту­вання презумпції батьківства при народженні дитини у шлюбі. Ці об­меження полягали у тому, що, по-перше, оспорювати батьківство мог­ла лише особа, яка записана батьком дитини. По-друге, оспорювання батьківства могло бути здійснено лише протягом одного року з того часу, коли особі стало або повинно було стати відомо про те, що вона записана батьком дитини¹.

Цей строк преклюзивний, а отже поновленню не підлягав. ІСТаНОВЛЮЄ ОООВ ЯЗКОВу ВИМОГУ ЩОДО 1фЄД ЯШІСйші ішоиоу о даішш_<

Іипадку. Таке оспорювання батьківства можливе лише за наявност аяви іншої особи про визнання свого батьківства щодо цієї дитини їо вимог жінки про оспорювання батьківства свого чоловіка застосо іується також спеціальна позовна давність в один рік. Але перебіг по овної давності починається від дня реєстрації народження дитини обто від дня коли чоловік був записаний як батько дитини.

Що стосується спору щодо материнства, то законодавець врегулю іав дві ситуації оспорювання материнства. По-перше, жінка, яка запи ана матір'ю дитини, може звернутися до суду із заявою про оспорю іання свого материнства, тобто про невизнання себе матір'ю дитини Іо-друге, материнство жінки, яка записана матір'ю дитини, може оспо >ити та жінка, яка вважає себе матір'ю цієї дитини. При цьому у позов азначаються одночасно дві вимоги:

— про невизнання материнства жінки, яка записана матір'ю дитини

— про визнання свого материнства.

Не має права оспорювати материнство жінка, якій було імпланто іано зародок, зачатий подружжям (сурогатна матір), а також жінка, як: донором яйцеклітини для зародка, імплантованого в організм інше кінки (частини 2 і 3 ст. 123 СК України).

До вимог жінки, яка записана матір'ю дитини, та оспорює своє ма еринство, позовна давність не застосовується. Що стосується вимо кінки про визнання її матір'ю дитини, то до них застосовується спеці льна позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності почина ться від дня, коли ця жінка дізналася або могла дізнатися, що вона іатір'ю дитини.

Не є перешкодою для оспорювання батьківства (материнства) осо іоіо, яка не визнає себе батьком (матір'ю), стягнення з неї аліментів н;итину. Така особа може звернутися до суду з позовом про виключеин. іідомостей про неї як батька (матері) дитини, тому що підставою стяг іення аліментів є саме факт такого запису. У разі, якщо позов буде за рволений, то буде скасована й підстава стягнення аліментів на дитин)

Запитання та завдання для самоконтролю

Вкажіть підстави виникнення прав і обов'язки батьків і дітей.

Як визначається походження дитини від батьків, які перебувають шлюбі між собою?

Як визначається походження дитини, батьки якої не перебувають; шлюбі між собою?

За яких умов факт батьківства, материнства встановлюється судом

5. Які особи та за яких умов можуть оспорювати батьківство, материн ство?i^iv.України також закріплює певні межі оспорювання иатькшства іле вони значно розширені. У ст. 136 СК України встановленні межі > іасі щодо можливості оспорювання батьківства. Так, оспорювання бать-сівства можливе тільки з моменту народження дитини й до досягненню іею повноліття. Оспорювання батьківства може бути здійснене протяіод ц>ого часу лише у разі якщо дитина є живою. Смерть дитини, батькол* ікої записана особа, позбавляє її права оспорювати своє батьківство

На відміну від норми ч. 1 ст. 56 КЗпШС УРСР, згідно з якою длю їимог про оспорювання батьківства (материнства) був встановленні?:трок позовної давності в один рік¹, у СК України закріплене положен-ія, що до вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батьке; актового запису про народження дитини позовна давність не засто-ювується (ч. 6 ст. 136 СК України).

Оспорювання батьківства можливе також і з боку таких осіб:

— спадкоємців особи, яка записана батьком дитини (ст. 137 СК /країни);

— матері дитини щодо батьківства свого чоловіка (ст. 138 СК України) У першому випадку оспорювання батьківства можливе у разі емер-

і особи, яка записана батьком дитини, до народження дитини. Спад-соємці мають право оспорювати батьківство цієї особи після її смерт;а наявності однієї з таких обставин:

— подання цією особою ще за життя заяви до нотаріуса про неви шання свого батьківства;

— пред'явлення цією особою позову про виключення свого імені яь іатька із акту запису про народження дитини;

— ця особа не знала про те, що вона записана батьком дитини, че->ез поважні причини².

У перших двох випадках право на оспорювання батьківства особи іка померла, мають будь-які її спадкоємці (за заповітом чи за законом) їкщо ж особа за життя не знала про те, що вона записана батьком ди-пни, оспорити її батьківство можуть тільки дружина, батьки та діт* гієї особи, тобто ті особи, які визначаються ст. 1261 ЦК України спад соємцями першої черги за законом.