Тема 6. Аналіз інвестиційної діяльності

Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, вкладених в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Об’єктом інвестиційної діяльності є будь – яке майно, в тому числі основні й оборотні засоби галузей економіки, цінні папери, цільові грошові вклади, науково – технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права.

Суб’єктом інвестиційної діяльності є інвестор, юридична чи фізична особа.

Інвестиції можуть здійснюватись у вигляді:

- грошових коштів;

- будь-якої інтелектуальної власності, що має вартість (авторські права, права на винахід, торговельні знаки, промислові зразки тощо);

- будь-якого нерухомого майна і майнових прав, пов’язаних з ним (землі, споруди, обладнання тощо);

- цінних паперів (акції, облігації, сертифікати тощо);

- прав на здійснення господарської діяльності;

- інших видів інвестицій, не заборонених законодавством.

Залежно від об’єкта інвестування інвестиції поділяють на:

- капітальні, що здійснюються як капітальні вкладення в створення нових, реконструкцію і технічне переобладнання основних засобів суб’єктів господарювання;

- фінансові, що являють собою вкладення у цінні папери, внески у статутні фонди інших підприємств, депозитні вклади в банки;

- інноваційні, що являють собою різновид інвестицій, вкладених у нематеріальні активи, які сприяють зростанню науково – технічного прогресу, в науково-конструкторські і науково-дослідницькі розробки, здійснення заходів для освоєння нових технологій і нових видів продукції.

Джерела інвестицій:

- власні кошти суб’єкта господарювання (амортизаційні відрахування, прибуток),

- запозичені кошти (кредити банків, кошти від випуску і продажу облігацій, лізинг);

- залучені кошти (від продажу акцій, асигнування з бюджету).

Аналіз інвестицій виконує наступні завдання:

- визначення рівня виконання планових показників інвестицій за обсягом і структурою та їх динаміки;

- оцінка ефективності інвестицій в цілому і за об’єктами інвестування;

- аналіз термінів окупності інвестицій в цілому і за об’єктами інвестування;

- оцінка техніко – технологічних результатів інвестування;

- оцінка варіантів управлінських рішень щодо інвестування;

- розробка стратегії розвитку інвестиційної діяльності суб’єкта господарювання з вказівкою напрямків, об’єктів, джерел інвестування.

Спосіб формалізації аналізу інвестицій – розробка організаційно – інформаційної моделі аналізу, яка наведена на схемі 6.1.

Загальний аналіз інвестицій включає такі етапи: розрахунок загального обсягу інвестицій; оцінка структури інвестицій за видами вкладень і об’єктами інвестування; оцінка змін в обсязі й структурі інвестицій протягом досліджуваного періоду; оцінка капітальних вкладень за складом витрат і джерелами фінансування; аналіз фінансових інвестицій за напрямками і термінами вкладень; аналіз інновацій; прийняття управлінських рішень, спрямованих на зростання ефективності інвестиційної діяльності суб’єкта господарювання.

Вивчаючи питання реальних інвестицій, слід сказати, що вони включають вкладення у нове будівництво, розширення підприємства, реконструкцію і технічне переоснащення суб’єкта господарювання.

Аналіз реальних інвестицій

Аналіз інвестицій базується на визначенні інвестиційного процесу як такого, що об’єднує:

1.Нагромадження капіталу й інвестиційні витрати, які включають проектування, будівництво (за винятком технічного переоснащення), монтаж і наладка обладнання, введення об’єкта у дію);

2.Отримання доходу (віддачі), що характеризується певним терміном освоєння інвестицій, стабільної їх віддачі, періодом зниження віддачі.

Інвестиційний проект, розроблений спеціалістами, має видаткову (витратну) частину, яка передбачає витрати на інвестування, експлуатацію та періодичні витрати, що можуть виникати у ході інвестиційного процесу, та прибуткову частину, якою передбачаються доходи від операційної діяльності, надходження від реалізації демонтованого обладнання та ін. ресурсів, які утворились внаслідок проведення інвестиційної діяльності. За умови проведення аналізу капітальних вкладень вивчаються як види витрат так і фактори, що впливають на можливу величину доходів від інвестицій (зростання попиту, зміна цін, структурні зміни у випуску продукції, ефективність використання ресурсів та ін.).

Оскільки здійснення інвестиційних витрат завжди передує одержанню інвестиційних доходів, причому до деякого моменту часу витрати перевищують доходи, потім спостерігається рівновага витрат і доходів, а в подальшому утворюється чистий дохід від інвестицій.

При здійсненні капітальних вкладень (К) у реальні інвестиції (виробничі основні засоби) отримуваний дохід (Е) без урахування фактора часу можна розрахувати за формулою

Е = ВДі – (МВ – А) – ОП – ПНП (6.1)

де ВДі - валовий дохід від впровадження інвестиційного проекту, МВ – сума матеріальних витрат на проект, А – сума амортизаційних відрахувань, ОП – витрати на оплату праці, ПНП – сума податку на прибуток за законодавством.

Чистий дохід від інвестицій за окремий період (ЧДІ) можна визначити як

ЧДІ = Е – К (6.2)

або з використанням формули (6.1):

ЧДІ = ВДі – (МВ – А) – ОП – ПНП– К. (6.3)

Врахування фактора часу при здійсненні інвестиційних проектів потребує приведення інвестиційних витрат і доходів до єдиного проміжку часу, бо вартість грошей з плином часу змінюється (інфляція, невпевненість інвесторів та їх схильності до ліквідності активів), виникає невизначеність в отриманні доходу (ризик), на який розраховує інвестор.

Проблема «гроші-час» не нова, тому відпрацьовано зручні моделі й алгоритми, які дозволяють орієнтуватися у справжній вартості майбутніх дивідендів з позицій поточного періоду. За допомогою математичного апарату та наочного матеріалу охарактеризуємо їх у теоретичному й практичному аспектах.

Різноманітність завдань щодо визначення зміни вартості грошей у часі можна об’єднати в такі групи:

- компаундування - визначення майбутньої вартості грошей (FV);

- дисконтування - визначення поточної (теперішньої РV) вартості грошей.

Процеси компаундування і дисконтування тісно взаємозв'язані. Визначення поточної вартості (дисконтування) є прямою протилежністю компаундуванню. Таким чином, якщо нам відомий показник поточної вартості РV, то за допомогою компаундування ми можемо розрахувати майбутню вартість FV. Якщо ж нам відома величина FV, то, застосувавши дисконтування, ми знайдемо РV, маючи справу з одним і тим самим рівнянням, тільки в різних формах:

FV = РV (1+ r )^п; (6.4)

РV = FVп / (1+ r ) ^п; (6.5)

Vп = 1 /(1+ r )^п. (6.6)

Показник Vп називають дисконтним множником, а r – відсотковою ставкою (рівень банківських відсотків або ж рівень інфляції чи ін. фактори зміни вартості), п – число періодів.

Vп можна визначити розрахунково або за фінансовими таблицями.

Сума чистого доходу від інвестицій точніше визначається за допомогою дисконтування платежів.

Приведений чистий доход (ЧПД) характеризує абсолютний результат інвестиційної діяльності і визначається як сума дисконтованих елементів (Дт) грошового потоку на певний момент часу:

ЧПД = SДт × Vп. (6.7)

Вплив інвестиційних витрат і доходів від них на приведений чистий дохід визначають як різницю дисконтованих доходів і дисконтованих витрат.

Приклад. Підприємство вирішує питання про інвестування 18000 грн. у проект, реалізація якого передбачає одержання за рік таких сум прибутку: за перший рік - 10000 грн., за другий рік – 8000 грн., за третій – 8000грн. Середні ставки на ринку капіталу складають 30%. Чи варто вкладати кошти в цей проект?

Таблиця 6.1 Вихідні дані

Роки	Отримана сума прибутку, грн.
1	10000
2	8000
3	8000
разом	26000

Визначимо поточну вартість проекту при r = 30%

Рік	1	2	3
1/ (1+r)^п	1:1,3=0,769	1: (1,3)² =0,5917	1: (1,3)³ =0,455

Розрахуємо поточну вартість прибутків (тис.грн.)

Грошові надходження	До дисконтування	Поточна вартість проекту
0 - 18	1,0	(18)
1 - 10	0,769	7,69
2 - 8	0,5917	4,7336
3 - 8	0,455	3,64

Чиста поточна вартість проекту (ЧПВ або NPV) складе:

NPV = SДт - І, (6.8)

де І – сума інвестицій.

16,064 - 18,0 = - 1,936 (тис.грн.).

Якщо чиста поточна вартість більше нуля, то проект вигідний, якщо дорівнює нулю, проект може бути прийнятий за умови додаткового його обґрунтування (наприклад, альтернативні проекти в цьому випадку можна оцінити за допомогою розрахунку такого показника, як внутрішня рентабельність).

Якщо чиста поточна вартість менше нуля, то проект невигідний, що характерно і для нашого прикладу, бо NVP < 0.

Основні показники для оцінки ефективності реальних інвестицій, одержані як результат порівняння у часі інвестиційних доходів і витрат: термін окупності, внутрішня норма доходності, рентабельність.

Термін окупності без урахування фактора часу розраховується як частка від співвідношення капітальних інвестицій і суми щорічних доходів.

Термін окупності (Т) з урахування фактора часу визначається як період, протягом якого сума доходу, дисконтованого на момент завершення інвестування, дорівнює сумі інвестицій:

Т = (6.9)

Внутрішня норма рентабельності – це сума дисконту, при якій нинішня вартість інвестиційного доходу дорівнює інвестиціям, тобто чистий приведений доход дорівнює нулю.

Рентабельність інвестицій (доходність) – визначається як відношення доходів від інвестицій до приведених на ту саму дату інвестиційних витрат. Тобто розрахунок показника рентабельності інвестицій безпосередньо пов’язаний з методикою чистого приведеного доходу.

Аналіз фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції відповідно до напрямків їх вкладення поділяють на:

- вкладення у цінні папери;

- у статутні фонди спільних підприємств,

- термінові депозитні вклади в банках,

- позики іншим підприємствам.

До складу цінних паперів відносять акції, облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, векселі.

Фінансові інвестиції поділяють на

- інвестиції з постійним (фіксованим) доходом,

- інвестиції з постійним приростом доходів,

- інвестиції з непостійним приростом доходів.

На схемі 6.3 як приклад розглянуто основні параметри цінних паперів з фіксованим доходом.

Показник, який дозволяє порівняти ринкові ціни різноманітних акцій або облігацій, є курсом.

Курс акцій (облігацій) визначається за формулою

К = , (6.10)

де К – курс цінного паперу; Р – ринкова ціна акції або облігації; Рн- номінальна ціна акції або облігації.

Оцінка ризикованості й доходу — це та основа, на якій базуються раціональні й розумні рішення про інвестування коштів. Якщо внески в різні проекти матимуть однакову віддачу, то вибір падає на менш ризикований проект.

СТРУКТУРНО – ЛОГІЧНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ 6