Нехай задано функцію f, визначену на скінченому або нескінченному проміжку, і треба знайти функцію F, похідна від якої у будь-якої
дорівнює f:
для всіх
або
.
Означення: Функція
, визначена на
,похідна від якої цьому проміжку дорівнює даній функції
, називається первісною для функції
або для диференціала
.
Зрозуміло, що функція
теж буде первісною для функції
на
:
Теорема: Якщо функція
є якою-небудь первісною для функції
на
, то множина всіх первісних для функції
на цьому проміжку міститься у формулі
.
Доведення: Функція
- первісна для
(було показано раніше).
Припустимо, що
– будь-яка первісна для
на
. Тоді
,
.
Тоді
. Теорему доведено.
Якщо
- первісна для
на
і
, то вираз
називається невизначеним інтегралом функції
і позначається символом
Функція
називається підінтегральною функцією, вираз
називається підінтегральним виразом, а знак ∫ називається інтегралом, тобто
З геометричної точки зору, невизначений інтеграл є множиною кривих, кожна з яких називається інтегральною кривою і утворюється зсувом (паралельних перенесень)однієї з них паралельно самій собі уздовж осі
.
Властивості невизначеного інтеграла
1. Похідна від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральній функції:
.
Доведення:
.
2. Невизначений інтеграл від диференціала деякої функції дорівнює сумі цієї функції і довільної сталої:
Доведення:
.
3. Диференціал від невизначеного інтеграла дорівнює підінтегральному виразу:
Доведення:
.
4. Сталий множник можна виносити за знак інтеграла:
.
5. Невизначений інтеграл від алгебраїчної суми двох функцій дорівнює алгебраїчній сумі цих інтегралів від цих функцій:
.
Властивості № 4 і 5 перевіряються диференціюванням на основі властивості № 1. Властивість № 5 справедлива для довільного, скінченного числа доданків.
1. Якщо
і
- довільна функція, що має неперервну похідну, то
.
Доведення: Внаслідок інваріантності форми першого диференціала і властивості 2 маємо:
Основні методи інтегрування.
1. Метод безпосереднього інтегрування.
Означення: Обчислення інтегралів за допомогою основних властивостей невизначеного інтеграла, таблиці інтегралів, називається безпосереднім інтегруванням.
Приклад:
.
2. Метод підстановки (заміна змінної).
Теорема. Якщо
- перервна функція
на проміжку
, тобто
,
, і нехай функція
визначена і диференційована на проміжку
, причому множина значень цієї функції є проміжок
. Тоді справедлива формула:
(1)
Доведення: Справді, згідно з правилом диференціювання складеної функції, маємо
і формула (1) випливає з властивості 1 невизначеного інтегралу. Теорему доведено.
Приклад:
.
3. Метод інтегрування частинами.
Нехай
- функції, що мають на деякому проміжку неперервні похідні. Тоді
. Інтегруючи обидві частини останньої рівності, дістанемо
або
, (2).
Дана формула (2) називається формулою інтегрування частинами. Вона дає змогу звести обчислення інтеграла
до обчислення інтеграла
.
Приклад:
.






