Потенціал підприємства як економічна категорія. Класифікація потенціалу підприємства

 

В етимологічному значенні термін «потенціал» походить від латинського «роtеntіа» й означає «потужність, чинність».

Відповідно до визначення Великого економічного словника потенціал як економічна категорія представляє наявні можливості, ресурси, запаси, кошти, які можуть бути використані для досягнення, здійснення чого-небудь.

Найпоширеніше трактування сутності потенціалу підприємства як сукупності природних умов і ресурсів, можливостей, запасів і цінностей, які можуть бути використані для досягнення певних цілей, які близько до визначення Великого економічного словника. Крім того, іноді потенціал підприємства визначають як можливості господарської системи виробляти продукцію (що близько до його трактування як виробничої потужності) або як можливості продуктивних чинностей забезпечувати певний ефект, не уточнюючи, разом з тим, або відповідає цей ефект поставленим цілям [2].

Не применшуючи значення ресурсів як базису у формуванні потенціалу підприємства, відзначимо, що саме по собі їхня наявність не є гарантом досягнення будь-яких цілей. Другий, не менш важливої складового потенціалу виступають здатності підприємства мобілізувати ресурси в ході здійснення комплексу дій (бізнес-процесів). З урахуванням того, що сукупність таких здатностей в економічній літературі прийнято називати компетенцією, потенціал підприємства можна визначити як можливості системи ресурсів і компетенції підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес-процесів.

Різноманіття підходів до розуміння сутності потенціалу підприємства дозволяє вважати його багаторівневим і багатоаспектним поняттям, утримування якого розкривається у всьому комплексі його проявів.

Потенціал підприємства як економічну систему можна розглядати з різних точок зору, ґрунтуючись на ресурсній концепції (як сукупність ресурсів і зв'язків між ними), функціональної (як сукупність функцій, які забезпечують реалізацію здатностей і можливостей), ресурсно-цільовий (як сукупність ресурсів і здатностей щодо досягнення певних результатів, цілей) і інших концепціях. Залежно від завдань, які ставить перед собою дослідник, кожна з них має право на існування через свою відносність.

Якщо провести аналогію у виділенні елементів потенціалу як відкритої економічної системи з підприємством, те, відповідно до такої концепції, потенціал описується такими системо утворюючими характеристиками:

– зовнішнім оточенням – входом (постачальники ресурсів), виходом системи (клієнти), зв'язком із зовнішнім середовищем, зворотним зв'язком;

– внутрішньою структурою – сукупністю взаємозалежних ресурсів і компетенцій, що забезпечують за допомогою реалізації бізнес-процесів переробку входу у вихід і досягнення цілей системи (рис. 2.1).

 

 

Рис. 2.1. Потенціал підприємства як економічна система

 

 

Характерними рисами розвитку потенціалу підприємства як економічної системи є:

– комплексність проблем і необхідність їхнього вивчення в єдності технічних, економічних, соціальних, психологічних, управлінських і інших аспектів;

– ускладнення розв'язуваних проблем і об'єктів;

– ріст кількості зв'язків між об'єктами;

– динамічність ситуацій, які змінюються;

– дефіцитність ресурсів;

– підвищення рівня стандартизації й автоматизації елементів виробничих і управлінських процесів;

– глобалізація конкуренції, виробництва, кооперації тощо;

– посилення ролі управлінського фактору тощо.

Класифікація потенціалу підприємства здійснюється по таких напрямках:

За об'єктами дослідження виділяють ресурсну й результатну концепції потенціалу підприємства. Ресурсна концепція розглядає потенціал як сукупність ресурсів підприємства, оцінка яких здійснюється за вартістю їхнього залучення.

У рамках результатної концепції потенціал підприємства може розглядатися як здатність господарської системи освоювати, переробляти ресурси для задоволення суспільних потреб і створення певного результату. Оцінка його величини в цьому випадку складається у визначенні максимальної кількості благ, які підприємство здатне виробити при умовах даної кількості, якості й структури ресурсів.

Наступним рівнем класифікації є низовина потенціалу підприємства за ступенем використання можливостей підприємства на фактичний (поточний, реалізований, досягнутий у цей момент) і перспективний (стратегічний, орієнтований на досягнення довгострокових цілей). Така диференціація дозволяє оцінювати ступінь використання потенціалу підприємства через порівняння його перспективного рівня з фактичним значенням. Основним етапом оцінки стає визначення потенційних можливостей підприємства.

За сферою реалізації потенціал можна розглядати як ринковий (зовнішній) і внутрішній. Зовнішній характеризує можливості, підприємства, орієнтовані на ринок, і визначається потенційним обсягом попиту, незадоволеним сформованої їм пропозицією. Підприємство має обмежений вплив на зовнішній (ринковий) потенціал через складність, динамічність, непередбачуваність зовнішнього середовища. Внутрішній потенціал представлений ресурсами та компетенціями, які дозволяють реалізувати ринкові шанси, які надаються.

Досліджуючи ієрархію потенціалів, підприємство можна розглядати як систему, що складається з більше дрібних підсистем – бізнес-одиниць, виділених за принципом значимості їхнього функціонування для бізнесу в цілому. У цьому випадку має місце класифікація проявів потенціалу за принципом ієрархії від потенціалу підприємства як системи глобального рівня до потенціалів бізнес-одиниць як підсистем нижчого рівня, які визначають разом з тим ефективність реалізації сукупних можливостей за рахунок адитивного й синергічного ефекту.

Правомірно розглядати також потенціал підприємства за функціональними напрямками його формування й використання. У цьому випадку виділяють потенціал маркетинговий (здатність маркетингової системи підприємства забезпечити його постійну конкурентоспроможність); виробничий (здатність виробничої системи забезпечити випуск продукції в обсязі, що відповідає потенціалу попиту); фінансовий (здатність фінансової служби забезпечити основні ланки ланцюжка «збут – виробництво – закупівлі» фінансовими ресурсами за принципом найбільш ефективного їхнього розподілу); організаційний (здатність менеджменту створити ефективну систему взаємодії між всіма елементами потенціалу).

Незважаючи на розмаїтість видових проявів потенціалу підприємства властиві деякі характерні риси, а саме:

– призначення – означає, що потенціал підприємства взагалі й кожний його елемент формуються для реалізації точно певних здатностей;

– здатність до самовідтворення й розвитку – означає, що потенціал і його елементи змінюються відповідно з вимогами зовнішнього й внутрішнього характеру;

– поліструктурність – означає, що потенціал підприємства поєднує в собі різні структурні елементи, деякі з яких також характеризується власною структурою (наприклад, виробничий потенціал);

– взаємозамінність, альтернативність елементів – означає можливість вибору ефективних варіантів розподілу ресурсів між елементами потенціалу для забезпечення збалансованої рівноваги.