Основні напрями міжнародної співпраці держав в боротьбі із злочинністю

Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю здійснюється у різних напрямках, у певних формах та видах. Якщо розглядати напрямки міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю як шляхи розвитку, як певні тенденції у цьому розвитку, то можна виділити: спонукання держав та сприяння в укладанні угод у сфері боротьби з міжнародною злочинністю, включаючи її попередження та поводження з фізичними особами, що порушили норми цих угод; розробку міжнародних стандартів у галузі попередження злочинності, кримінального переслідування і відбування покарання за скоєння міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру; розробку рекомендацій для боротьби національних правоохоронних органів з загальнокримінальними злочинами, інформаційну та консультаційну допомогу державам (з урахуванням того, що кожна держава веде цю боротьбу у рамках суверенітету, у межах своєї території та відповідно до власних соціальних та економічних умов). З урахуванням характеру злочинності напрями міжнародного співробітництва у боротьбі з нею можна класифікувати таким чином: співробітництво у боротьбі з міжнародними злочинами; співробітництво у боротьбі зі злочинами міжнародного характеру; співробітництво у боротьбі з загальнокримінальною злочинністю. В свою чергу кожний з цих напрямів може бути структурований в залежності від рівню суспільної небезпеки та поширення того чи іншого злочину (групи злочинів). Відповідно до цього критерію можна виділити види міжнародного співробітництва у боротьбі з наступними злочинними діяннями: міжнародним та внутрішньодержавним тероризмом; захопленням заручників; незаконним обігом наркотичних, хімічних та ядерних речовин; незаконною торгівлею зброєю та боєприпасами; незаконними операціями у сфері високих технологій (перш за все - комп’ютерними злочинами); міжнародною та національною корупцією; незаконними банківськими операціями та фальшуванням; крадіжками автомобілів та їх контрабандою; незаконним переміщенням людей через кордон; торгівлею жінками та дітьми з цілями їх сексуальної експлуатації; торгівлею людьми з цілями пересадки людських органів. Міжнародне співробітництво зі злочинністю може здійснюватись в наступних основних формах: надання взаємної правової допомоги з кримінальних справ; видача фізичних осіб, що скоїли злочини, для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку; передача засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання у державі їх громадянства або постійного місця проживання; обмін оперативною, правовою або іншою інформацією; виконання доручень з міжнародного розслідування; забезпечення прав і свобод громадян певної держави при здійсненні кримінального правосуддя в іншій державі; підготовка кадрів, обмін досвідом роботи правоохоронних органів різних держав у боротьбі з міжнародною злочинністю; надання експертних та консультативних послуг, спеціальних науково-технічних засобів та здійснення іншої матеріально-технічної допомоги; спільне вивчення проблем злочинності та боротьби з нею, прогнозування та програмування цієї діяльності; участь в офіційних заходах (конгресах, нарадах) та науково-технічних конференціях (семінарах, симпозіумах), що обговорюють проблеми міжнародного співробітництва у попередженні злочинності.