Результати польових вимірів (кути і довжини ліній) заносяться у відповідні графи відомості обчислення координат пунктів теодолітної зйомки, або, скорочено, «координатної відомості» (додаток), у якій виробляється вся подальша обробка результатів.
У таблиці приведена обробка невеликого зімкнутого полігона з діагональним ходом, прокладеним для контролю і для зйомки ситуації ділянки, тому він оброблений у другу чергу і як розімкнутий спирається на пункти основного полігона.
Після занесення в координатну відомість обмірюваних кутів зімкнутого полігона сума їх Σβρ зіставляється з теоретичною їхньою сумою Σ βt , що обчислюється по формулі
Σβt = 180(n – 2) (4.1)
Унаслідок різних, неминучих при вимірах погрішностей Σ βp відрізняється, від Σβt; на деяку величину fβ, називану кутовим нев'язанням полігона:
fβ =Σβρ-Σβt (4.2)
Припустиме нев'язання визначається по формулі
fβпреп.=±0,1' (4.3)
де n - число вершин ходу.
Якщо fβ ≤ fβпреп розподіляють зі зворотним знаком між обмірюваними кутами, звільняючись від часток хвилини при вимірах кутів однохвилинним теодолітом. Кути з короткими сторонами можуть одержати трохи збільшені виправлення. Розподіл кутового нев'язання між обмірюваними кутами називається ув'язуванням кутів. Сума виправлень повинна дорівнювати нев'язанню полігона зі зворотним знаком.
Після одержання виправлених кутів і перевірки їх шляхом підсумовування, обчислюють дирекціоні кути, а по них - румби сторін полігона, виходячи з дирекційного кута лінії 1—2, отриманого в такий спосіб.
Рис. 4.1 - Схематичне креслення полігона.
Початковим пунктом розглянутої зйомки ділянки (рис.5.1) є точка 1 знімальної мережі, і примикання полігона до цієї мережі по лінії II—1 виконано через кути II—1-2 (138053/+84016/=223°09/) і 2-1— II (136°51/), обмірювані при точки 1 способом кругових прийомів.
По узятим з каталогу пунктів знімального обґрунтування координатам пунктів I і II рішенням зворотної геодезичної задачі, знайдений дирекціоній кут лінії I -II.
Обчислення дирекційних кутів і румбів здійснюється по формулі і таблиці:
Контролем правильності обчислення дирекційних кутів для зімкнутого полігона є одержання вихідного дирекційного кута. Обчислення румбів не контролюється.
Для висновку контрольної формули при обчисленні дирекційних кутів у розімкнутому ході користуються формулами:
α1= α вих+180°- β1, (4.4)
α2 = α1+ 180° - β2 = α вих + 2 · 180° - (β1 + β2), (4.5)
αкін = α вих + n · 180° — Σ β. (4.6)
Відкіля, прийнявши Σβ=Σβt, одержуємо
Σβt = α вих — α кін + n 180 ° вихідний
Визначивши в такий спосіб значення теоретичної суми кутів у розімкнутому ході, можемо підрахувати отримане нев'язання по формулі:
ββ = Σβp - Σβt (4.7)
Варто мати на увазі, що при відповідному взаємному орієнтуванні початкової і кінцевої лінії розімкнутого ходу й обох щодо північного напрямку меридіана - початку рахунка дирекційних кутів, іноді виникає необхідність зменшення обчисленого значення Σβt на 360°.
Якщо при прокладці теодолітного ходу вимірялися ліві походові кути, то для розімкнутих ходів застосовується формула
α кін = α вих – n1800 + Σβ (4.8)
і значить
Σ βt= αкін – α вих, + n• 180° (4.9)