Удосконалення ПДВ в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду

У кожній окремій країні система оподаткування формувалась під впливом специфічних, конкретно-історичних, політичних та релігійних умов, які визначають її довгостроковий розвиток. Тому податкові системи різних країн, навіть у рамках західноєвропейського регіону, розрізняються між собою.

Питання, пов'язані з використанням ПДВ, його роллю у системі оподаткування, а також проблеми застосування цього податку та механізму його справляння виступають предметом дослідження цілої низки вітчизняних науковців та практиків, зокрема В. Андрущенка, В. Буряковського, О. Василика, Т. Єфименко, В. Опаріна, А. Соколовської, В. Федосова та ін. Вагомий внесок у дослідження механізму справляння податку на додану вартість також зробили відомі західні фахівці: Ш. Бланкарт, Ж.-П. Боден, А.Дж. Райте, В. Саммерс. Предметом уваги європейських колег традиційно є імплементація податку на додану вартість. Незважаючи на широкий спектр фахових досліджень, деякі питання щодо механізму справляння ПДВ залишаються актуальними і остаточно не вирішеними.

Протягом останніх років в Україні докладалося чимало зусиль для створення та вдосконалення податкової системи, перетворення податків на дієві важелі економічної політики. При цьому стратегічною метою є створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки держави та справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків[21].

Метою статті є проведення аналізу податку на додану вартість у деяких країнах Європи та їх роль у формуванні доходної бази бюджету, а також поетапне зниження ставки ПДВ в Україні та створення умов для формування сприятливого інституційного середовища в частині справляння податку на додану вартість.

Оподаткування доданої вартості - одна з найважливіших форм непрямого оподаткування. Часто ПДВ називають «європейським» податком, віддаючи належне його ролі в становленні і розвитку західноєвропейського інтеграційного процесу. У країнах - членах ЄС ПДВ є важливим джерелом прибуткової бази бюджету EEC. Ставки податку на додану вартість в окремих країнах наведені у таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1

Країна	Основна ставка ПДВ	Знижена ставка ПДВ
Австрія	20%	12% або 10%
Бельгія	21%	12% або 6%
Болгарія	20%	7%
Велика Британія	17,5%	5% або 0%
Ізраїль	15,5%	-
Ірландія	21%	13,5%, 4,8% або0%
Іспанія	16%	7% або 4%
Італія	20%	10%, 6% або 4%
Латвія	18%	5%
Молдова	20%	5%
Німеччина	17,5%	7%
Норвегія	25%	14% або 8%
Польща	22%	7%, 3% або 0%
Росія	18%	10% або 0%
Сербія	18%	8% або 0%
Україна	20%	-
Фінляндія	22%	17% або 8%
Франція	19,6%	5,5% або 2,1%
Швеція	25%	12% або 6%
Швейцарія	7,6%	3,6% або 2,4%
Штат Джерсі (США)	3%	-
Японія	3%	-

 

З даної таблиці видно, ставка ПДВ в Україні єдина та помітно перевищують у середньому ставки ПДВ багатьох західних країн[12].

Оцінка місця і ролі ПДВ в українській податковій системі неоднозначна. Практики вважають, що цей податок як не можна краще забезпечує потреби, а аналітики критикують цей податок за зайву фіскальність, невідпрацьованість податкової бази і надмірно високі ставки. Вчені вважають, що ПДВ не адаптований до вітчизняної економіки на етапі її переходу до ринку, що пояснює існування недоліків у формуванні бази оподаткування і в техніці числення ПДВ.

В останні роки в Україні докладалося чимало зусиль для створення та вдосконалення податкової системи, перетворення податків на дієві важелі економічної політики. При цьому стратегічною метою є створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, а також створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство.

ПДВ є одним з основних бюджетоформуючих податків в Україні та приносить скарбниці 29,3% усіх податкових надходжень. Дійсно, будучи, з одного боку, найбільш збираним, з другого боку, ПДВ відрізняється масою недоліків. Крім того, фіскальні міркування розповсюдили ПДВ не тільки на всі стадії виробництва і обіг, але і на операції, які за рубежем не вважаються об'єктом оподаткування (грошові операції і т.п.). Багато підприємств зіткнулися з такою ситуацією, що цей податок «вимиває» у них всі оборотні кошти. Вони виявилися не в змозі фінансувати своє виробництво. Тому для врегулювання цих проблем і стабільності законодавчих норм необхідно запровадити Податковий кодекс.

Проект Податкового кодексу розроблено на основі Концепції реформування податкової системи України (затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 № 56-р), вимог Директиви Ради 2006/1 12/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та національних прецедентів, що дуже важливо для кожної країни. З метою послаблення податкового тиску проектом передбачається поетапне зниження ставки податку на додану вартість до 17%. Так, відповідно до Перехідних положень проекту Податкового кодексу України у 2008 році передбачено розмір ставки податку у розмірі 19%, у 2009 році - 18%, а починаючи з 2010 року - 17%.

Практика відшкодування податку на додану вартість, поведінка платників податків та податкова позиція судочинства диктує прийняття таких норм, які є пріоритетними і, зокрема, введення в обов'язки платника звітуватись перед державою не тільки декларацією, а й подавати разом з нею реєстр виданих і отриманих податкових накладних. Підприємствам доводиться дуже довго чекати повернення ПДВ з бюджету після його сплати, а головне - й дотепер спрацьовує «вибірковий» принцип повернення цього податку, що завдає істотної шкоди конкурентоспроможності економіки України [13].

Висновки і перспективи подальших розробок. Крім приведення національного законодавства у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зазначене стало передумовою для поетапного зниження ставки податку на додану вартість з 20 до 17%. Доречно зазначити, що відповідно до Директиви Ради 2006/112/ЄС у країнах Європейського Союзу до 31 грудня 2010 р. стандартна ставка цього податку не може бути меншою від 17-15%.

Вважаємо доцільними наступні напрями реформування податку на додану вартість в Україні:

. Створення сприятливих умов для формування інституту оподаткування:

забезпечення детальної законодавчої регламентації всіх аспектів податкових правовідносин з метою запобігання вирішенню спірних питань на розсуд контролюючих органів;

забезпечення остаточного переліку прав контролюючих органів, обов'язків і відповідальності як платників, так і контролюючих органів, з метою запобігання розширенню функцій і прав однієї сторони та обмеженню прав другої сторони;

.Удосконалення законодавства в частині справляння податку на додану

вартість відповідно до таких принципів:

визначення податкових зобов'язань здійснюється за принципом «країни призначення», що передбачає оподаткування товарів, призначених для внутрішнього споживання, включаючи імпортовані в Україну, за винятком товарів, що поставляються на експорт;

послуги, що надаються на території України будь-яким юридичним чи фізичним особам, підлягають оподаткуванню;

визначення податкових зобов'язань з операцій продажу товарів чи послуг здійснюється за принципом «першої події» та із застосуванням «методу податкового кредиту»;

право на отримання податкового кредиту з ПДВ виникає лише на підставі подання податкової накладної на придбані товари або послуги, підтвердженого поданням до податкових органів реєстру податкових накладних в електронному вигляді;

застосування ставки податку «0» не допускається при здійсненні продажу на внутрішньому ринку;

. Відшкодування з бюджету ПДВ протягом бюджетного року допускається для платників податку, що:

здійснюють систематичні поставки товарів на експорт;

проводять діяльність у сферах, пов'язаних із сезонними закупками товарів, витрати на які не покриваються надходженнями від їх продажу у звітних періодах;

мають значні інвестиційні витрати;

при здійсненні інших господарських операцій, які призвели у звітному періоді до від'ємного значення, ПДВ відшкодовується з бюджету, якщо впродовж наступних шести місячних звітних періодів ці суми не погашені податковими зобов'язаннями;

. Забезпечення демократизації податкової служби України:

ставка податку має бути єдина та оптимальна за розміром;

поетапне зниження ставки ПДВ до розміру 17 відсотків;

надання платникам податків послуг вищої якості через допомогу в роз'ясненні та виконанні податкових зобов'язань, а також належне і справедливе відносно до всіх платників застосування податкових законів;

перенесення акцентів у роботі податкових органів на роз'яснювальну роботу з посиленням відповідних підрозділів податкової служби та їх комплектуванням висококваліфікованими кадрами;

застосування нових підходів до здійснення контрольно-перевірювальної роботи;