Аналіз масового педагогічного досвіду формування правової культури
Одним із завдань нашого дослідження було вивчення масового педагогічного досвіду формування правової культури школярів.
Під поняттям «педагогічний досвід» розуміють сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи.
Опираючись на науковий фонд з проблеми правового виховання та на сутність поняття «педагогічний досвід», спробуємо охарактеризувати у загальних рисах масовий педагогічний досвід формування правової культури молодших школярів.
Нашу увагу привернув досвід роботи загальноосвітньої школи №5 м. Біла Церква Київської області, де розроблено проект «Правова освіта», який передбачає формування масового вищого рівня правової культури особистості, виховання емоційно оцінного ставлення до права і правопорядку, вміння жити з людьми і серед людей, орієнтуючись на норми права і дотримання закону.
Автори «Правової освіти» передбачають створення системи правового виховання з 1 до 12 класу, яка побудована з урахуванням вікових та психологічних особливостей школярів, а головне – у відповідності до вимог часу та потреб суспільства. І як результат, як зазначають педагоги цієї школи, упродовж останніх років жоден учень не стоїть на обліку у дитячій кімнаті міліції. Якщо на початковому етапі формування правової культури відбулося тлумачення тих або інших законів, то в процесі реалізації проекту «Правова освіта» учнів спрямовують на роздуми, спонукають ставити юридичні запитання.
У даному проекті нашу увагу привернула логічність, чіткість, послідовність та наступність правового виховання.
Педагог С. Онищук (м. Івано-Франківськ) вважає, що ефективний вплив на формування правової свідомості молодших школярів мають заняття на такі теми: «Як чинити з бійкою», «Наодинці вдома», «Дитячі примхи», «Щоб не сталося лиха» тощо.
Під час проведення виховних заходів з правового виховання, вчителька звертає увагу й на економічно-правове виховання та проводить заняття на теми: «Казки про податки», «Що значінь жити красиво», «Хочу і можу?» тощо.
Безумовний інтерес з проблеми викликає педагогічний досвід вчителя-методиста загальноосвітньої школи №37 м. Херсона Великої Олександри. Вчителька своїм завданням вважає домагання наповнити організаційно-методичним змістом роботу з доведення до дітей головних завдань Конвенції.
Вчителька пропонує при формуванні правової культури учнів початкових класів використовувати такі методи як:
– метод переконання;
– позитивний приклад;
– метод залучення;
– методи одобрення (похвали) та осудження;
– методи по греби і контролю за поведінкою;
– метод переключення.
Вагомий внесок у науковий фонд по правовому вихованню молодших школярів, формуванню правової культури зробила вчителька початкових класів Старожильської школи Волинської області М. Ковальчук. Вчителька переконалась в ефективності методу вправ для формування правової культури молодших школярів. Вона пропонує свою розроблену методику вивчення прав людини для дітей початкової школи, що базується в основному на побудові занять такого роду, де основним методом виховання правової культури школярів є метод вправ.
Безумовний інтерес з проблеми викликає педагогічний досвід вчителя початкових класів Олександрівської школи №2 С. Павловської (Кіровоградська область). Вона, разом з психологами даної школи, розробили програму право виховання в молодшій школі, мета якої – ввести до шкільного навчального плану знання про світові демократичні цінності, про права людини, навчити спілкуватися та використовувати свої уміння у відкритому, толерантному світі, виховувати дітей громадянами країни і світу. Було визначено дві форми діяльності:
1) спілкування та співробітництво, розробка методики з керівництва щодо практичної діяльності;
2) права людини як фундаментальні принципи цього співробітництва та існування.
Вони, при роботі з учнями використовують форму роботи в маленьких групах, тому що в таких умовах легше контролювати ситуацію, моделювати стосунки в компанії друзів, у школі, між однолітками. Це дозволяє вести відкриті діалоги, вільно обмінюватися думками, обговорювати та дискутувати. Учні пізнають самих себе.
Позитивні практичні результати буди отримані у класах, де посилено велася дана робота. Протягом зустрічей у групах (двічі на тиждень) учні накопичували досвід різних галузей життя суспільства, разом обговорювали соціальні норми, пропонували та виробляли моделі поведінки. Допомагали при цьому також вправи, рольові ігри, сценарії, участь в обмірковуваннях та пошук рішень особистих проблем удома
Таким чином, вивчаючи ці різні методики, звернувши увагу на їх позитивні результати та доповнивши власними міркуваннями з даної проблеми, ми виокремили певні шляхи правовиховної роботи, що увібрали в себе кращі традиційні методи та новаторські пропозиції. Ці шляхи ми і запропонуємо у експериментальній частині.