Забруднення ґрунтів міста свинцем та хлоридами

При дослідженні зразків ґрунту за допомогою емісійного-спектрального методу для визначення вмісту в ньому свинцю, нами було встановлено вміст свинцю в наступних розрізах (табл. 3.1):

Таблиця 3.1. Вміст свинцю у розрізах ґрунту на території м. Біла Церква

За ГДК - гранично допустиму концентрацію - було прийнято 32 мг/кг.

Отже, за основними хімічними показниками зразки ґрунту на території району «Леваневського» помітно відрізняються від своїх аналогів в даній природній зоні - дерново-підзолистих ґрунтів, а також для них характерний зсув показника рН у витяжках в лужну сторону (до 8,6).

В результаті виконаних вимірювань можуть бути виділені 2 зони з максимальним вмістом свинцю - поблизу пам’ятника літака і м-в Леваневського, в цих зонах вміст свинцю досягає 58-84 мг/кг ґрунту, що відповідає дуже високому ступеню забруднення. На решті території району вміст свинцю підвищений і відповідає 1,0-1,5 ГДК.

Негативний вплив на стан ґрунту в місті робить використання повареної й інших солей для боротьби з ожеледдю в зимовий період і витоки високомінералізованих технологічних розчинів. Це призводить до зростання кількості фітотоксичних сполук у складі ґрунтів. Відомо, що хлориди натрію і кальцію руйнівно діють на ґрунтові колоїди і викликають при визначених концентраціях загибель рослин. У талій сніговій воді великого промислового міста може міститися хлору-іона в 150 разів більше, ніж у природній річковій воді.

Аналогічні наслідки може мати використання стічних вод з високим солевмістом для поливу зелених насаджень. Тому гранична величина мінералізації води, використовуваної для поливу, не повинна перевищувати 2-3 г./дм³, а концентрація бікарбонату натрію у воді - 2,5 мг•экв/дм³.

За даними наших досліджень вміст легкорозчинних солей - хлоридів - змінюється від 0,05 до 0,55 мг/екв і на всій території району відповідає фоновому рівню для даної ґрунтової зони.