Розглянемо осесиметричну задачу навантаження товстостінної труби внутрішнім навантаженням (ту ж, яка розглянута в 3.7.3). Як і раніше, приймаємо, що задача є одночасно осесиметричної і плоско- деформованою завдяки великій довжині труби. Рішення ведемо в циліндричній системі координат, яка є головною завдяки прийнятим умовам деформації (вісь θ - головна для осесиметричної задачі, вісь z - головна для плоскої деформованої, вісь ρ виявляється головною, так як ортогональна осях θ і ρ). Тому радіуси і концентричні кола утворюють сітку головних напруг (рис.38). Лінії ковзання повинні перетинати цю сітку під кутом π/4.
Рис.38. Труба під внутрішнім тиском (рішення методом ліній ковзання) |
Лінія, що перетинає радіус-вектор під будь-яким постійним кутом φ є логарифмічна спіраль. Рівняння логарифмічної спіралі в циліндричних координатах має вигляд
ρ = reθctgφ. (129)
Так як кут, під яким спіраль перетинає радіус, рівний φ=π/4, то ctgφ=1 і рівняння (129) отримає вигляд
|
|
ρ = reθ. (130)
Відкладаючи від будь-якої точки М пари значень ρ і θ за годинниковою стрілкою, отримаємо лінії ковзання сімейства α, проти годинникової стрілки - сімейства β (Рис.38) Оскільки лінії ковзання нахилені до радіусу під постійним кутом, то поворот радіуса на кут θMN при переході від точки M до точки N вимагає, щоб лінія ковзання відхилилася на той самий кут, тобто кут θMN є кут повороту лінії ковзання ωMN. З рівняння (130) маємо ωMN =ln(ρ/r). З рівняння (127)
σсрM - σсрN = ± 2k ln(ρ/r). (131)
Звернемося до рівняння пластичності в точці N. Напруга σz = σ2, так як діє по осі, вздовж якої відсутня деформація. Напруга σρ - стискуюча, і найбільшу за абсолютною величиною (воно здійснює процес роздачі), тобто σρ = σ3. Відповідно σθ = σ1. Таким чином, для точки N рівняння пластичності має вигляд
σθN - σρN = 2k. (132)
Точка N лежить на вільній поверхні, для якої σρ = 0, отже, з (123) маємо σθM = 2k.Середнє напруження в точці N
σсрN = (σθN + σρN)/2 = (2k + 0)/2 = k.
З рівняння (131) маємо
σсрM - k = - 2k ln(ρ/r). (133)
При переході від точки М до точки N стискаючі напруги зменшуються, тому в правій частині рівняння (133) взято знак мінус. Далі
|
|
σсрM = k - 2k ln(ρ/r); σсрM = (σθМ + σρМ)/2 = 2k - 4k ln(ρ/r).
Рівняння пластичності в точці М σθМ - σρМ = 2k, віднімаючи яке з попереднього рівняння, маємо 2σρМ = 2k - 4k ln(ρ/r) - 2k = - 4k ln(ρ/r).
Скорочуючи на 2 та враховуючи, що максимальне значення
σρМ отримаємо при ρ = r (рис.38), маємо
σρМ = - 2k ln(R/r). (134)
Аналогічний результат був отриманий у розділі 3.7.3 при вирішенні задачі за допомогою диференціальних рівнянь рівноваги. Напруження σρ розподіляються по товщині стінки труби за логарифмічною кривою. Розподіл напружень σθ знайдемо, використовуючи рівняння пластичності: σθ=σρ-2k. Напруга σz знайдемо як полусумму цих напруг. Таким чином, напружений стан визначено для будь-якої точки деформованої труби.
Отримане рішення демонструє ідентичність результатів при вирішенні однієї і тієї ж задачі різними методами. Воно отримано в умовах, коли вся зона деформації охоплена сіткою, що складається з поля лише одного виду. Такі рішення реалізуються відносно рідко. Значно частіше для побудови сітки доводиться використовувати кілька видів типових полів.
Лекція 15
Визначення поля напружень при впровадженні пуансона в півпростір методом ліній ковзання. Зв'язок полів ліній ковзання з полями швидкостей. Розриви швидкостей і напруг.