Основні вимоги щодо питної води:
| Показник | Норма |
| Калорійність, не більше | 20 |
| Присмак і запах при температурі 20°С, балів | 2 |
| Прозорість, см, не менше | 30 |
| Загальна твердість, мг-еке./л | 7 |
| Окиснюваність, мг/л | 5 |
| Сухий залишок, мг/л | 1000 |
| Вміст, мг/л, хлоридів | 350 |
| сульфатів | 500 |
| феруму | 0,3 |
| купруму | 1 |
| цинку | 5 |
| мангану | 0,1 |
| аміачного нітрогену | Сліди |
| нітрогену нітритів | Сліди |
| нітрогену нітратів | 10 |
| Колі-титр | 300 |
| Колі-індекс | 3 |
| Кількість бактерій у 1 мл (мікробне число) | 100 |
До джерел водопостачання належать різні природні води.
Атмосферні води — це дощова і снігова вода. Атмосферні води утворюються в результаті конденсації парів. Ця вода близька до дистильованої. Вона має дуже мало солей і розчинених газів, м'яка, без смаку. В атмосферній воді є органічні речовини, мінеральний пил і мікроорганізми, які потрапляють із повітря під час проходження її через атмосферу. Дощова вода, зібрана над лісовими масивами і полями, має менше пилу, мікроорганізмів і різних хімічних домішок. Снігова вода часто буває поганої якості, оскільки внаслідок тривалого лежання сніг дуже забруднюється. Атмосферні води використовують для напування тварин тільки у безводних районах.
Наземні води. До наземних або відкритих водойм належать: річки, озера, ставки, лимани, водосховища, моря, болота.
Річкова вода бере початок від атмосферних, болотних, озерних і джерельних вод, а також від розтавання снігу і льоду.
Озера — водойми зі стоячою водою.
Водосховища — це штучні водойми великих розмірів, утворені внаслідок зарегулювання греблями долин річок, виходів із озер, гірських потоків і щілин. Водою вони поповнюються насамперед у період весняних повеней.
Вода боліт повністю непридатна для напування тварин і для іншого вжитку у зв'язку з великою забрудненістю її органічними речовинами, а також мікроорганізмами і яйцями гельмінтів. Така вода загниває, «цвіте» і, як засвідчує ветеринарна практика, спричинює різні захворювання тварин.
Підземні води — це води, які залягають на різних глибинах земної кори. Вони утворюються внаслідок фільтрації атмосферних і поверхневих вод у глиб землі.
Урок № 119-120 тема: Аналіз газів. Значення аналізу газів в різних галузях промисловості. Методи аналізу газів. Характеристика абсорбційного методу аналізу. Газоаналізатори, принцип їх роботи. Схема газоаналізаторів. Приготування поглиначів. Хроматографічний метод аналізу газових сумішей
Методи аналізу газів різноманітні і основані на хімічних чи фізичних властивостях газів:
Ø Термохімічний метод газового аналізу – оснований на вимірюванні теплового ефекту хімічної реакції;
Ø Віскозиметричний метод оснований на вимірюванні в’язкості газів (прилад віскозиметр);
Ø Денсиметричний метод – оснований на вимірюванні густини газів (прилад денсиметр);
Ø Волюмометричний метод (газооб’ємний) – оснований на скороченні об’єму газової проби при поглинанні окремих газових компонентів рідкими чи твердими поглиначами. Його використовують при відносно великих концентраціях компонентів газової суміші;
Ø Конденсаційний метод – оснований на конденсації аналізуючої газової суміші, при низьких температурах, його використовують для аналізу багатокомпонентних газових сумішей;
Ø Сорбційні методи – до них належать хроматографічні, які основані на абсорбції компонентів газової суміші;
Ø Інтерферометричні – оснований на різниці коефіцієнтів заломлення газів.
Промислові гази поділяються на 4 групи:
1. горючі газові суміші – природний газ, бензол, аміак, генераторні гази, колошниковий газ (газ доменних печей);
2. гази які використовують як хімічну речовину – етилен, кисень, азот, газ колчеданих пече, азотоводнева суміш;
3. відпрацьовані гази – димові гази різних промислових печей, хімічних та інших виробництв (димові гази – це продукти згоряння палива, вони містять азот, кисень, вуглекислий газ, водяні пари, які викидаються в атмосферу);
4. повітря промислових приміщень (атмосферне повітря).






