2020-04-20
102
. Аналіз педагогічної літератури з проблеми дослідження засвідчує, що на сучасному етапі суспільного розвитку залишається малодослідженою проблема формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-го класу. Нами було визначено, що у проаналізованих літературних джерелах спостерігаються різні підходи до тлумачення поняття «психосоціального здоров’я». Систематизувавши існуючі підходи до визначення цього поняття, ми сформулювали робоче поняття «психосоціальна компонента здоров’я», яке відображає його зміст, структуру та функціональні особливості. На основі робочого поняття були виділені складові психосоціальної компоненти здоров’я. Проаналізувавши літературні джерела, виділено причини погіршення стану психосоціальної компоненти здоров’я у дітей основної школи.
Аналіз наукової літератури засвідчив, що однією з умов збереження психосоціального здоров’я учнів 5 класу під час навчально-виховного процесу є застосування руханок, релаксації, дихальної гімнастики та ін. Ці методи формування психосоціальної компоненти здоров’я дають змогу учням краще засвоювати новий матеріал і проводити профілактику втоми. Нами уточнено педагогічні умови формування психо-соціальної компоненти здоров’я в учнів.
|
|
|
3. На основі аналізу літературних джерел виокремлено такі особливості формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів: шляхом цільового спілкування з батьками, учнями; проводити більше уроків, або позакласних заходів у яких учні можуть вільно висловити свої думки стосовно питань про збереження здоров’я; створюючи цікаві блоги можна контролювати роботу учнів та привернути увагу іншої молоді; залучити підтримку учнів серед різновікового прошарку молоді у вигляді волонтерської підтримки «допоможи меншому».
Проаналізувавши навчальну та методичну літературу з «Основ здоров’я» для 5-го класу, можна зробити висновок, що даний курс методично забезпечений для проведення класичних уроків. Ми вважаємо, що для кращого формування психосоціального здоров’я учитель повинен приділяти більшу увагу самопочуттю учнів під час уроку. Ми вважаємо, що для підготовки уроку учитель повинен до плану-конспекту уроку додавати програму проведення психофізичних тренувань, які розраховані на 1 - 2 хвилини під час уроку.
дезадаптація п’ятикласник педагогічний здоров’я
РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ КОМПОНЕНТИ ЗДОРОВ’Я В УЧНІВ 5 КЛАСУ
Виявлення рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 класу
З метою виявлення рівнів сформованості ціннісного ставлення учнів до власного психосоціального здоров’я було проведено констатувальний етап експерименту. У ньому взяли участь 48 учнів, зокрема 24 учнів 5-А класу і 24 учнів 5-Б класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат I-III ступенів ім. М. І. Жужоми.
|
|
|
Оцінка рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я здійснювалось за спеціально розробленою анкетою, яка містила 16 завдань (додаток А).
Нами було розроблено наступні критерії рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в унив 5 класу:
) спрямованість на психосоціальне становище (спілкування з однолітками, батьками, педагогічним колективом);
) психічний стан здоров’я (особистісні переживання, емоційний стан, вольова сфера діяльності);
) громадська діяльність та рівень задіяності в ній (відвідування гуртків, активна участь в житті школи та класі).
Ці показники нами були покладено в основу визначення трьох рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 класу: низького, середнього, та високого. Кожний показник критеріїв рівня формування психосоціальної компоненти здоров’я оцінювався в умовних балах.
Нами були віділені наступні критерії високого рівня сформованості психосоціальної компоненти здоров’я:
Високий рівень (41-48 балів)
- ви гарно почуваєтесь у соціальній сфері, у вас багато друзів, ви поважаєте себе, займаєтесь суспільно - корисною працею;
- завжди маєте гарний настрій, ви - щаслива людина;
легко вирішуєте складні ситуації, швидко знаходите спільну мову з однолітками.
Нами були віділені наступні критерії середнього рівня сформованості психосоціальної компоненти здоров’я:
Середній (20-40 балів)
· ви в деякій мірі щаслива людина, але ви не зовсім задоволені собою;
· маєте деякі проблеми у спілкуванні з однокласниками і батьками;
· намагаєтесь менше відвідувати місця, де багато знайомих людей.
Нами були віділені наступні критерії низького рівня сформованості психосоціальної компоненти здоров’я:
Низький (0-19 балів)
· ви могли б отримати від життя більшого, аніж маєте зараз;
· маєте проблеми у відносинах з батьками і однолітками;
· маєте часто поганий настрій, що супроводжується плачем чи поганим апетитом.
Для того, щоб виявити рівені сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в унив 5 класів, ми розробили умовну шкалу балів, яка дозволяє оцінити міру прояву ознаки. Кожному критерію відповідав певний бал. Так, 2 бали ставилось у випадку, коли учень має високий показник психічної чи соціальної компоненти здоров’я (має гарний настрій, завжди бадьорий, має гарне самопочуття), 1 бал - у разі середнього стану психосоціальної компоненти здоров’я, 0 балів, коли рівень психосоціальної компоненти здоров’я низький (учень мало спілкується з людьми, погано їсть, мало спить, має проблеми з батьками).
Після оцінювання рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я та статистичної обробки даних ми отримали наступні результати, які відображено у таблицях 2.1 і 2.2
Таблиця 2.1 Аналіз відповідей учнів 5-А класу
| № | Прізвище та ім’я | № запитання, кількість балів | Сума | |||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | |||
| 1 | Андрієнко К. | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 14 |
| 2 | Бондаренко Р. | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 16 |
| 3 | Босенко К | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 19 |
| 4 | Бірюк О. | 1 | 1 | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 0 | 27 |
| 5 | Зибіна Т. | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 | 1 | 1 | 2 | 0 | 1 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 1 | 12 |
| 6 | Голуб В. | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 2 | 1 | 12 |
| 7 | Данильченко С. | 1 | 2 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 17 |
| 8 | Жорова Г. | 2 | 2 | 0 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 25 |
| 9 | Костров Т. | 2 | 0 | 0 | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 3 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 13 |
| 10 | Карпенко О. | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 16 |
| 11 | Ковальова Н. | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 34 |
| 12 | Кімлик Н. | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 10 |
| 13 | Мятлик С. | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 27 |
| 14 | Міхеєнко Н. | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 2 | 18 |
| 15 | Меклуха Д. | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 36 |
| 16 | Мельник С. | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 19 |
| 17 | Могильний М. | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 2 | 2 | 38 |
| 18 | Нікітенко Л. | 2 | 2 | 0 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 43 |
| 19 | Приходько В. | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 0 | 1 | 15 |
| 20 | Сидоренко Є. | 2 | 0 | 2 | 0 | 1 | 2 | 1 | 2 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 2 | 1 | 2 | 21 |
| 21 | Тіщенко А. | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 16 |
| 22 | Хоруженко К. | 2 | 0 | 0 | 0 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 0 | 2 | 0 | 2 | 1 | 1 | 2 | 22 |
| 23 | Хмілик А. | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 14 |
| 24 | Юсько Д. | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 2 | 1 | 17 |
При аналізі відповідей учнів 5-А класу нами були отримані такі результати: більшість дітей на запитання «Чи багато у вас друзів з якими ви спілкуєтесь» відповіли, що мають одного друга 54,16%, деякі учні відповіли, що мають декілька друзів - 20,83%, 16,6% учнів 5-А класу відповіли, що мають багато друзів, і 8,3% учнів відповіли, що зовсім не мають друзів.
|
|
|
На запитання про обов’язки в класі 33,3% учнів 5-А класу відповіли, що робота в класі не для них, 37,5% учнів відповіли, що не виконують жодних обов’язків в класі, іноді виконують обов’язки в класі 12,5% учнів, охоче виконують обов’язки в класі лише 16,7% учнів 5-А класу.
На запитання «чи правда, що Вам приємніше і простіше проводити час наодинці або за будь-яким іншим заняттям, ніж спілкуватися з людьми»16,7% учнів 5-А класу відповіли, що окрім батьків їм спілкуватись нема з ким. 54,17% учнів відповіли, що їм подобається більше бути наодинці, аніж спілкуватися з людьми, 20,83% відповіли, що їх приваблює віртуальне спілкування, і лише 8,3% учнів 5-А класу полюбляють спілкуватися з людьми.
На запитання «чи відвідуєте ви якісь гуртки» 25% учнів 5-А відповіли, що це заняття не для них, 45,8% учнів відповіли, що не відвідують гуртки, 8,3% учнів 5-А відповіли, що іноді відвідують і лише 16,7% учнів 5-А і класу відвідують гуртки.
|
|
|
На запитання «як часто у вас бувають суперечки з батьками» 16,7% учнів 5-А відповіли, що вони майже не спілкуюся з батьками. 62,5% учнів відповіли, що мають непорозуміння з батьками, іноді мають суперечки з батьками лише 4,17% учнів 5-А класу. Ніколи не сперечаються з батьками 16,7% учнів 5-А класу.
Аналізуючи запитання про міжособистісне спілкування ми побачили, що зовсім не спілкується з однолітками 4,17% учнів 5-А класу, виявилось, що 62,5% учнів важко знайти спільну мову з однокласниками, не завжди гарно ладнають і 16,7% учнів 5-А класу з однокласниками. І лише 16,7% учнів 5-А класу гарно ладнають з однолітками.
Значна частина учнів дуже вразлива на образу, заподіяну кимось. Помститися за образу прагнуть 8,3% учнів, довго пам’ятають про образу 50% учнів класу, не звертають увагу на образу 25% учнів і лише значна частина швидко забуває про образу це 16,7% учнів.
Значна частина учнів (12,5%) часто потрапляє в безвихідні ситуації, досить часто потрапляють 62,5% учнів 5-А. Рідко в безвихідні ситуаціі потрапляють 16,7% учнів. Відповіли, що не потрапляють у безвихідні ситуації лише 16,7% школярів.
На запитання «чи часто у вас бувають різкі, без поважної причини напади сміху чи плачу» 16,7% учнів 5-А класу відповіли, що майже щодня, частенько мають напади сміху чи плачу 58,3% учнів, іноді, залишаючись на самоті мають такі напади 12,5% учнів 5-А, ніколи - відповіло 12,5% школярів.
Виявилось, що до школи рідко ходять 4,17% учні 5-А класу і, бояться ходити до школи 62,5% учнів. В день контрольної роботи бояться ходити до школи 12,5% учнів, і із задоволенням ідуть до школи 20,83% учнів 5-А.
На запитання «чи важко вам засинати» деякі учні відповіли, що майже не сплять - 8,3%, деяким важко засинати - 62,5%, іноді учні довго засинають 8,3%, і швидко засинають лише 20,83% учнів 5-А класу.
Гарний апетит мають лише 12,5% учнів 5-А, не завжди встигають поїсти 16,7% учнів класу, мало харчується 58,3% учнів класу і майже не їдять 12,5% учнів 5-А класу.
На запитання «чи Ви щаслива людина» учні 5-А, що ні 25%, майже щасливими вважають себе 12,5% учнів, щасливими вважають себе 12,5% учнів 5-А класу.
Аналізуючи питання «якщо у вас трапляються труднощі, то як ви їх вирішуєте?» 62,5% учнів 5-А класу відповіли, що намагаються вирішувати труднощі самостійно, 12,5% учнів вирішують разом з батьками. 16,7% учнів 5-А радяться з друзями або вчителями, і як не дивно, 8,3% учнів шукають допомогу в інтернеті.
На запитання «як часто ви маєте поганий настрій» 66,7% учнів 5-А класу відповіли, що вони мають поганий настрій часто, 8,3% учнів мають майже завжди поганий настрій. 12,5% учнів класу мають поганий настрій тоді, коли їх ображають. І лише 12,5% учнів 5-А ображаються досить рідко.
Ми простежили і матеріальне положення учнів. На запитання «чи ви часто собі щось купуєте» учні 5-А класу відповіли, що вже давно собі нічого не купують 16,7%. 50% школярів мають обмаль грошей і тому нічого не купують, 12,5% писали, що за них все купують батьки. І 12,5% учнів 5-А класу купують все, що їм потрібно для відпочинку і навчання самостійно.
Таблиця 2.2 Аналіз відповідей учнів 5-Б класу
| № | Прізвище та ім’я | № запитання, кількість балів | Сума | |||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | |||
| 1 | Армен С. | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 2 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 10 |
| 2 | Бадулін Є. | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 2 | 0 | 0 | 1 | 0 | 2 | 1 | 0 | 2 | 1 | 1 | 14 |
| 3 | Батюк С. | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 2 | 0 | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | 11 |
| 4 | Вовчаренко А. | 2 | 0 | 2 | 0 | 0 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 2 | 0 | 2 | 2 | 1 | 16 |
| 5 | Заболотний О. | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 | 12 |
| 6 | Гаркавий Д. | 1 | 0 | 2 | 0 | 0 | 2 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 2 | 1 | 0 | 1 | 13 |
| 7 | Добрик Т. | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 2 | 13 |
| 8 | Єгорова Г. | 1 | 2 | 0 | 0 | 2 | 1 | 1 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 2 | 0 | 1 | 1 | 17 |
| 9 | Кониболотчук. | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 15 |
| 10 | Комаров М. | 2 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 2 | 1 | 0 | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 15 |
| 11 | Крисін О. | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 2 | 20 |
| 12 | Лиман Р. | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 2 | 0 | 2 | 1 | 14 |
| 13 | Мошковець І. | 1 | 2 | 0 | 2 | 0 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 0 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 18 |
| 14 | Мостовий Я. | 2 | 0 | 1 | 0 | 0 | 2 | 2 | 2 | 1 | 0 | 2 | 0 | 2 | 2 | 2 | 0 | 19 |
| 15 | Нікітенко Л. | 2 | 0 | 2 | 0 | 0 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 0 | 1 | 0 | 2 | 1 | 22 |
| 16 | Норець А. | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 1 | 0 | 1 | 0 | 2 | 1 | 24 |
| 17 | Онишко Я. | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 2 | 0 | 2 | 0 | 2 | 2 | 0 | 2 | 1 | 2 | 0 | 28 |
| 18 | Петровська С. | 2 | 1 | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 39 |
| 19 | Рябуха В. | 2 | 0 | 2 | 0 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 18 |
| 20 | Терещенко Т. | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 41 |
| 21 | Томаш О. | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 34 |
| 22 | Федоренко Л. | 2 | 1 | 2 | 2 | 0 | 1 | 0 | 2 | 0 | 2 | 1 | 2 | 0 | 0 | 1 | 0 | 19 |
| 23 | Фетисенко Ю. | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 35 |
| 24 | Шинкаренко К. | 1 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 37 |
При аналізі відповідей учнів 5-Б класу нами були отримані такі результати: більшість дітей на запитання «Чи багато у вас друзів з якими ви спілкуєтесь» 33.3% відповіли, що мають одного друга, деякі учні відповіли, що мають декілька друзів (37,5%), 20,83% учнів 5-Б класу відповіли, що мають багато друзів, і 8,3% учнів 5-Бкласу відповіли, що зовсім не мають друзів.
На запитання про обов’язки в класі 45,8% учнів 5-Б класу відповіли, що робота в класі не для них, 29,17% учнів 5-Б класу відповіли, що не виконують жодних обов’язків в класі, іноді виконують обов’язки в класі 4,17% учнів класу, охоче виконують обов’язки в класі лише 20,83% учнів.
На запитання «чи правда, що Вам приємніше і простіше проводити час наодинці або за будь-яким іншим заняттям, ніж спілкуватися з людьми» 29.7% учнів 5-Б класу відповіли, що окрім батьків їм спілкуватись нема з ким. 16,7% учнів відповіли, що їм подобається більше бути наодинці, аніж спілкуватися з людьми, 37,3% учнів 5-Б класу приваблює віртуальне спілкування, і лише 20,83% учнів 5-Б класу полюбляють спілкуватися з людьми.
На запитання «чи відвідуєте ви якісь гуртки» 41,7% учнів 5-Б класу відповіли, що це заняття не для них, 29,17% учнів 5-Б відповіли, що не відвідують гуртки, 25% учнів 5-Б класу відповіли, що іноді відвідують, і лише 4,17% учнів 5-Б класу відвідують гуртки.
На запитання «як часто у вас бувають суперечки з батьками» 45,8% учнів 5-Б класу відповіли, що вони майже не спілкуюся з батьками, 20,83% учнів 5-Б класу відповіли, що мають непорозуміння з батьками, іноді мають суперечки з батьками лише 29,17% учнів 5-Б класу. Ніколи не сперечаються з батьками 4,17% учнів..
Аналізуючи запитання про міжособистісне спілкування ми побачили, що не спілкується з однолітками 8,3% учнів 5-Б класу, виявилось, що 29,17% учнів 5-Б класу важко знайти спільну мову з однокласниками, не завжди гарно ладнають і 54,17% учнів 5-Б класу між собою. І лише 8,3% учнів 5-Б класу гарно ладнають з однокласниками.
Значна частина учнів дуже вразлива на образу, заподіяну кимось. Помститися за образу прагнуть 25 % учнів 5-Б класу, довго пам’ятають про образу 20,83% учнів класу, не звертають увагу на образу 20,83% учнів класу і лише значна частина швидко забуває про образу це 25% учнів 5-Б класу.
Значна частина учнів часто потрапляє в безвихідні ситуації - 29,17%, досить часто потрапляють учні 5-Б класу - 20,83%. Рідко в безвихідні ситуаціі потрапляють 29,17% учнів класу. Відповіли, що не потрапляють у безвихідні ситуації лише 20.83% учнів 5-Б класу.
На запитання «чи часто у вас бувають різкі, без поважної причини напади сміху чи плачу» 37,5% учнів 5-Б класу відповіли, що майже щодня, частенько мають напади сміху чи плачу 25% учнів 5-Б класу, іноді, залишаючись на самоті мають такі напади 20,83% учнів класу, ніколи - відповіло 16,7% учнів.
Виявилось, що до школи рідко ходять учні 5-Б класу 15%, боїться ходити до школи 16,7% учнів класу. В день контрольної бояться ходити до школи 16,7% учнів 5-Б класу, і із задоволенням ідуть до школи 41,7% учнів 5-Б класу.
На запитання «чи важко вам засинати» деякі учні відповіли, що майже не сплять (26,15%), деяким важко засинати (16,7%), іноді учні довго засинають (20,83%), і швидко засинають лише 25% учнів 5-Б класу.
Гарний апетит мають лише 16,7% учнів 5-Б класу, не завжди встигають поїсти 20,84% учнів 5-Б класу, мало харчуються 58,3% класу, майже не їдять 37,1% учнів класу.
На запитання «чи Ви щаслива людина» учні 5-Б клсу відповіли, що ні 33,3%, майже щасливими вважають себе 37,5% учнів 5-Б класу, щасливими вважають себе 8,3% учнів 5-Б класу.
Аналізуючи питання «якщо у вас трапляються труднощі, то як ви їх вирішуєте?» 12,5% учнів 5-Б класу намагаються вирішувати труднощі самостійно, 20,83% учнів класу вирішують разом з батьками 25% учнів 5-Б класу радяться з друзями або вчителями, і як не дивно, 41,7% учнів 5-Б класу шукають допомогу в інтернеті.
На запитання «як часто ви маєте поганий настрій» 33,3% учнів 5-Б класу відповіли, що вони мають поганий настрій часто, 12,5% учнів класу мають майже завжди поганий настрій. 33,3% учнів 5-Б класу мають поганий настрій тоді, коли їх ображають. І лише 16,7% учнів 5-Б класу ображаються досить рідко.
Ми простежили і матеріальне положення учнів. На запитання «чи ви часто собі щось купуєте» 29,17% учнів 5-Б класу відповіли, що вже давно собі нічого не купують, 41,7% 5-Б класу мають обмаль грошей і тому нічого не купують, 12,5% у 5-Б класі писали, що за них все купують батьки. І лише 12,5% учнів 5-Б класу купують все, що їм потрібно для відпочинку і навчання самостійно.
Таблиця 2.3 Результати поточних зрізів за рівнем сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів
| Класи | Рівні сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів | |||||
| низький | середній | високий | ||||
| К-ть | % | К-ть | % | К-ть | % | |
| Продовження таблиці 2.3 | ||||||
| 5-А | 14 | 58,33% | 9 | 37,5% | 1 | 4,17% |
| 5-Б | 15 | 62% | 8 | 33,3% | 1 | 4,17% |
Отже опитування показало, що у 5-Б класі низький рівень мають 15 учнів (62%); середній рівень мають 8 учнів (33,3%); високий рівень мають 1 учень (4,17%). Це опитування дає нам зрозуміти, що більшість учнів даного класу мають низький показник психосоціального здоров’я. У 5 - А класі ми спостерігаємо подібну ситуацію: низький рівень мають 14 учнів (58,33%); середній рівень - 9 учнів (37,5%); високий - 1 учень (4,17%). Схематично це можна зобразити у вигляді діаграми (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Рівні сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-А і 5-Б класів
На графіку відображено відсоткові показники рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів. У перебігу констатувального експерименту нам вдалося встановити, що домінуючу позицію займає низький рівень психосоціальної компоненти здоров’я в обох класах, що негативно позначалося на стані здоров’я вихованців. Тому очевидною залишається негативна тенденція, відсотковий показник якої свідчить про гостроту проблеми, потребу у негайному вирішенні.
З метою встановлення наявності відмінностей між рядами показників двох сукупностей нами був використаний метод за х2 - критерієм. За допомогою цього критерію ми порівнювали дві вибірки, їх подібність. Тож порівняння ми розпочали із занесення до таблиці 2.4 отриманих нами результатів проведеного анкетування.
Таблиця 2.4 Розподіл набраних балів учнями 5-А і 5-Б класів за результатами проведеної методики
| бали | Частота балів в 5-Б кл. F’e | Частота балів в 5-А кл. F’k |
| 0 | 0 | 0 |
| 1 | 0 | 0 |
| 2 | 0 | 0 |
| 3 | 0 | 0 |
| 4 | 0 | 0 |
| 5 | 0 | 0 |
| 6 | 0 | 0 |
| 7 | 0 | 0 |
| 8 | 0 | 0 |
| 9 | 0 | 0 |
| 10 | 1 | 1 |
| 11 | 1 | 0 |
| 12 | 1 | 1 |
| 13 | 2 | 1 |
| 14 | 2 | 2 |
| 15 | 2 | 1 |
| 16 | 1 | 2 |
| 17 | 1 | 2 |
| 18 | 2 | 1 |
| 19 | 2 | 2 |
| 20 | 1 | 1 |
| 21 | 0 | 1 |
| 22 | 1 | 1 |
| 23 | 0 | 0 |
| 24 | 1 | 0 |
| 25 | 0 | 1 |
| 26 | 0 | 0 |
| 27 | 0 | 2 |
| 28 | 1 | 0 |
| 29 | 0 | 0 |
| 30 | 0 | 0 |
| 31 | 0 | 0 |
| 32 | 0 | 0 |
| 33 | 0 | 0 |
| 34 | 1 | 1 |
| 35 | 1 | 0 |
| 36 | 0 | 1 |
| 37 | 1 | 0 |
| 38 | 0 | 1 |
| 39 | 1 | 0 |
| 40 | 0 | 0 |
| 41 | 1 | 0 |
| 42 | 0 | 0 |
| 43 | 0 | 1 |
| 44 | 0 | 0 |
| 45 | 0 | 0 |
| 46 | 0 | 0 |
| 47 | 0 | 0 |
| 48 | 0 | 0 |
| F’e = 24 | F’k = 24 |
