2020-04-20
112
Таблиця 2.5 Робоча таблиця обчислення х2-критерія
| Кількість інтервалів | Інтервал балів | Частота F’e | Частота F’k | F’e-F’k | (F’e-F’k)2 | (F’e-F’k)2 F’k |
| 1 | 41 - 48 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 |
| 2 | 20 - 40 | 8 | 9 | -1 | 1 | 0,11 |
| 3 | 0 - 19 | 15 | 14 | 1 | 1 | 0,07 |
| 24 | 24 | Х2= 0,18 |
Таким способом ми обчислили χ2 emp, що дорівнює 0,18. Знаходимо χ2krit за даними таблиці 2.6
Таблиця 2.6 Таблиця χ2 - критерію
| n-1 | Достовірність | |
| 95% | 99% | |
| 1 | 3,84 | 6,63 |
| 2 | 5,99 | 9,21 |
| 3 | 7,81 | 11,3 |
| 4 | 9,49 | 13,3 |
| 5 | 11,1 | 15,1 |
| 6 | 12,6 | 16,8 |
| 7 | 14,1 | 18,5 |
| 8 | 15,5 | 20,1 |
| 9 | 16,9 | 21,7 |
| 10 | 18,3 | 23,2 |
| 11 | 19,7 | 24,7 |
| 12 | 21,0 | 26,2 |
| 13 | 22,4 | 27,7 |
| 14 | 23,7 | 29,1 |
| 15 | 2,5 | 30,6 |
| n - кількість інтервалів | ||
При чому n - це кількість інтервалів. Для нашого випадку n=2, x2 критичне = 5,99. Ми бачимо, що наші вибірки подібні, так як χ2 emp ≤ χ2krit.
Як показали результати дослідження, оцінка власного психосоціального здоров’я для учнів 5-А і 5-Б класів подібні за цією ознакою. Вірогідність того, що ці класи однакові складає 95%. Це і дозволило проводити подальше дослідження. Отже 5-Б клас нами було взято в якості експериментального класу, а 5-А клас - контрольного.
2.2 Загальна характеристика моделі формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 класу
Серед цілей сучасної освіти визначальною є необхідність вироблення оновленого погляду на виховання здорової особистості, здатної до творчості, самовдосконалення, що ґрунтується на свідомому ставленні до свого здоров’я та здоров’я інших людей, як до найвищої соціальної цінності.
На сучасному етапі розвитку суспільства реформування освіти призвело до переходу навчання на більш сучасні норми, що вимагало створити відповідні цьому рівню навчальні плани та програми й, у свою чергу, призвело до інтенсифікації та ускладнення навчальної діяльності учнів. Значно зріс обсяг навчального навантаження, інформаційна насиченість занять. Таким чином, навчальне навантаження при постійно наростаючих і мінливих обсягах, складності та новизні інформації, активним розвитком технічного прогресу, обмеженості часу, зміні кількості та якості джерел інформації обумовлює підвищені вимоги до учнів і може стати фактором ризику для їхнього здоров’я. Особливо для учнів 5-го класу.
З огляду на ці обставини, першочерговим завданням педагогічного колективу школи стала науково обґрунтована регламентація навчальної діяльності учнів, що базується на створенні фізіологічно й гігієнічно раціональних умов та оптимальної організації навчально-виховного процесу, які включили в себе формування вмінь і навичок, що сприяють успіху адаптації п’ятикласників і формування в них компетентного ставлення до свого здоров’я:
· Уміння усвідомлювати вимоги вчителя та виконувати їх;
· Уміння встановлювати міжособистісні відносини з педагогами;
· Уміння приймати й дотримуватись правил життя школи та класу;
· Навички спілкування й гідної поведінки з однолітками;
· Навички впевненої поведінки;
· Навички колективної діяльності;
· Навички самостійного розв’язання конфліктів мирним шляхом;
· Навички самопідтримки;
Оптимізація педагогічної системи школи припускає постійне вдосконалення комплексу дослідницьких методик з метою виявлення особливостей особистості учня й наступної індивідуалізації навчально-виховного процесу, зокрема забезпечення оптимального за ступенем труднощів навчання для кожного учня. При цьому враховуються особисті якості учнів. При переході школярів із початкової школи в основну учитель повинен вивчати можливості кожної дитини. Такий підхід забезпечує стійкий рівень працездатності та функціонального стану, збереження здоров’я й ефективний розвиток здібностей школярів. Розробка ефективних заходів для зміцнення здоров’я п’ятикласників має велике значення для сучасної школи. Установлення гармонійного зв’язку між навчанням і здоров’ям забезпечує якісне зрушення в бік підвищення ефективності навчального процесу.
На здоров’я учнів, які перейшли з початкової школи до основної, впливає ряд факторів, а саме:
· рівень їхньої фізичної підготовки й виховання;
· рівень розвитку фізичної культури;
· стан лікувально-оздоровчої роботи;
· рівень навчального й іншого навантаження на організм учнів;
· рівень психологічної допомоги;
· стан і вплив зовнішнього соціального середовища;
· стан мікроклімату у школі й родині [42, с. 17].
Формування психосоціальної компоненти здоров’я розглядається як процес і результат засвоєння школярами систематичних знань, умінь і навичок при орієнтації на відповідну модель і здобуття нових системних напрямків і функцій. Воно повинно стати не просто фактором, який сприяє укріпленню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, але і пріоритетним механізмом їх досягнення. Розрахунок і забезпечення індивідуального маршруту здоров’я, що гарантує збереження і розвиток здоров’я кожної людини, являє собою складну науково-практичну задачу.
При формуванні психосоціальної компоненти на особистісному рівні необхідно побудувати систему взаємопов’язаних елементів способу життя кожного учня. Стає зрозумілим, що є нагальна потреба у створенні комплексної моделі, спрямованої на поліпшення психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів і що така модель має бути побудована на засадах і принципах теорії і практики формування здорового способу життя. Нами була розроблена модель формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів (рис. 2.2.). Модель - це графічне зображення взаємопов’язаних ланок (складових), це певний замінник об’єкта, процесу, явища, який у визначених умовах може надати уявлення про оригінал, відтворюючи ті його властивості і характеристики, що нас цікавлять. Причому, модель має істотні переваги та зручності (наочність, видимість, легкість оперування і т.д.). Отже, модель - це спрощена копія реального об’єкта, процесу, явища. Розроблена структурно-функціональна модель формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів п’ятих класів характеризується конкретною метою, завданнями, принципами, відповідним змістом, формами та методами виховної діяльності, функціями, рівнями педагогічного впливу, та дозволяє розглядати складові процесу формування в їх послідовності та взаємозв’язку.
Рис 2.2 Модель формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5 класу
Вона відображає взаємодію різних компонентів середовища проживання: трудової, навчальної, побутової, а також особистісні компоненти: однолітки, вчителі та батьки. Розкриваючи зміст психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-х класів, слід зазначити, що всі сфери життєдіяльності дітей даного віку - трудова, суспільна, сімейна, дозвільна - взаємопов’язані через спілкування з однолітками, вчителями, батьками, тими, кого ми назвали суб’єктами освіти.
Дана схема, на наш погляд, відображає соціально-психологічну сторону процесу формування здорового способу життя учнів 5-х класів. Ми вважаємо, що якщо вміст компонентів та їх взаємодія носить здоров’язберігаючий характер, то формується психосоціальна компонента здоров’я, якщо ж тільки частина з них відображає психосоціальну компоненту здоров’я, то про формування психосоціальної компоненти здоров’я говорити важко. Якщо виходити з теоретичного положення, що всі «життєві функції організму виступають як його потреби, а нормальна життєдіяльність його здійснюється як задоволення їх, то необхідною є побудова моделей поведінки, проектування зворотних зв’язків». Проектування зворотних зв’язків можливий через побудову моделі «акцепторно-програмних взаємодій», яка відображає істотні риси людського життя. Її перевагою є базисне положення про життєве значення всіх актів життєдіяльності, передумови, що всі вони мають певну цільову спрямованість. Це дає можливість проектувати зміни системи цінностей особистості в процесі її розвитку.
Для досягнення поставленої мети ми провели методичний супровід по формуванню психосоціальної компоненти здоров’я. Нашу роботу ми поділили на блоки:
· Формування психосоціальної компоненти здоров’я у навчально - виховному процесі, яке має здійснюватись шляхом проведення уроків-тренінгів, уроків-диспутів, проведення комплексів психофізичних вправ, фізкультхвилинок
· Формування психосоціальної компоненти здоров’я у громадській діяльності має здійснюватись шляхом проведення колективно - творчої справи у вигляді акцій, волонтерських зборів, проектів.
· Формування психосоціальної компоненти здоров’я за допомогою членів сім’ї, має відбуватися шляхом проведення бесід з батьками, сумісних з дітьми батьківських зборів.
· Формування психосоціальної компоненти здоров’я у вільний від навчання час, має проводитися шляхом виконання різних психофізичних тренувань, дихальних гімнастик, слідкуванням за своїм станом психосоціального здоров’я, шляхом заповнення індивідуального щоденника здоров’я.
· Формування психосоціальної компоненти здоров’я у спілкуванні здійснювалося на уроках з основ здоров’я шляхом прийому гри або класних годин, які б формували доброзичливі стосунків у колективі та виборі мікрооточення.
