2020-04-20
97
Таблиця 3,5
| n-1 | Достовірність | |
| 95% | 99% | |
| 1 | 3,84 | 6,63 |
| 2 | 5,99 | 9,21 |
| 3 | 7,81 | 11,3 |
| 4 | 9,49 | 13,3 |
| 5 | 11,1 | 15,1 |
| 6 | 12,6 | 16,8 |
| 7 | 14,1 | 18,5 |
| 8 | 15,5 | 20,1 |
| 9 | 16,9 | 21,7 |
| 10 | 18,3 | 23,2 |
| 11 | 19,7 | 24,7 |
| 12 | 21,0 | 26,2 |
| 13 | 22,4 | 27,7 |
| 14 | 23,7 | 29,1 |
| 15 | 2,5 | 30,6 |
| n - кількість інтервалів | ||
Після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: χ2 критичне = 5,99, а χ2емп =6,5. Оскільки χ2емп.> χ2крит. то досліджувані вибірки не подібні. Як показали результати дослідження, рівень психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-А і 5-Б класу різні і групи відрізняються за цією ознакою. Отже дослідження було проведено вірно.
Підсумовуючи результати дослідження на основі аналізу й узагальнення даних, можна констатувати, що в ході проведеної роботи в учнів експериментального класу значно підвищився рівень сформованості психосоціальної компоненти здоров’я: якщо на початку експерименту високий рівень було зафіксовано лише в 4,17% учнів, то на кінець експерименту цей показник зріс на 4,1% і становив 8,3%, середній рівень становив на початок експерименту 33,3%, а на кінець підвищився на 20,9%, що становить 54,2%, на низькому рівні на початок експерименту знаходилось 62%, а після застосування формувального експерименту цей показник знизився на 24,5%, що в свою чергу становить 37,5%. У контрольному класі ці показники майже не змінилися. На початок експерименту на низькому рівні перебувало 58,33% учнів, на кінець експерименту цей показник зріс до 62,5%, середній рівень на початок експерименту охоплювало 37,5% учнів 5-А класу, на кінець - 33,3%. На високому рівні після проведення констатувального експерименту перебувало 4,17%, а після проведення формувального експерименту цей показник не змінився.
|
|
|
Отже, порівнявши дані констатувального і формувального експеременту можна зробити висновок, що після проведення формувального експеременту значно покращився рівень сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-Б класу. Отримані результати свідчать про позитивну динаміку запропонованої моделі формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів
3.2 Рекомендації вчителям по застосуванню психофізичних тренувань на уроках основ здоров’я в 5-му класі
Найважливішим фактором адаптації зростаючого організму до основ навчальної діяльності та успішного засвоєння знань є фізіолого - гігієнічна раціоналізація навчального навантаження. Для нормування навчального навантаження ми рекомендуємо таке:
· Навчальне навантаження повинно не перевищувати гранично допустимого навантаження на учнів відповідно до вікових норм згідно з навчальним планом.
|
|
|
· Синхронізація навчальної діяльності й особливостей біоритму, фізіологічних функцій базується на сполученні величини навчального навантаження та працездатності.
· Навчальний розклад повинен складатися з урахуванням рівня тижневого та денного навантаження, чергування важких і легких предметів, чергування предметів з різними видами діяльності, наявності протягом дня суміжних та однотипних предметів, а також предметів з великим обсягом прочитаного матеріалу. Основи здоров’я ми рекомендуємо ставити на середину тижня 3-м чи 4-м уроком..
· Важливий аспект - дозування домашніх завдань. Обсяг домашніх завдань є оптимальним та повинен добиратися з урахуванням індивідуальних особливостей і медичних показників.
Учителі-предметники разом із п’ятикласниками також переживають складний період адаптації. Наступність у навчально-виховному процесі виступає основною умовою на перехідному етапі, забезпечує неперервність освітнього простору школярів, цілісний особистісний творчий розвиток кожної дитини, створює середовище для повної соціальної особистісної життєдіяльності та творчого розвитку, навчання, виховання, реалізації пізнавальних потреб. Цьому сприяє робота педагогів з поліпшення умов адаптації учнів 5-х класів. Ми рекомендуємо проведення таких дій:
· Використовувати інтерактивні методи навчання та максимально використовувати інформаційні технології;
· Створювати дидактичні матеріали, які обов’язково адаптовувати до вікових особливостей учнів;
· Виконувати заходи щодо формування компетентного ставлення учнів до свого психосоціального здоров'я;
Ми пропонуємо проводити в школі корекційно-оздоровчі заходи:
· Введення в режим навчальних занять усіх класів оздоровчої гімнастики, фізкультхвилинок, дихальних гімнастик;
· Нормалізація навчального навантаження;
· Вибір методів індивідуального підходу до учнів у процесі навчання на основі фізіолого - гігієнічних та психосоціальних рекомендацій;
· Групові й індивідуальні заняття;
· Розробити комплекс психофізичних та фізкультурно-оздоровчих заходів;
· Підвищувати рухову активність як на уроках так і на перерві;
· Дбайливо ставитися до правил раціонального харчування та планування робочого дня;
· Залучити батьків до роботи з популяризації здорового способу життя, культури здоров’я та формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 - х класів.
Як відомо, урок є основною організаційною формою навчання в школі. Л. Т. Охотіна виділяє деякі характерні ознаки уроку, що дозволяють доповнювати дане поняття.
Урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб впливати на особистість учня; не заради того, щоб пройти якісь питання програми. а заради того, щоб на матеріалі цих програмних питань формувати визначені якості особистості.
. Центральний компонент будь-якого уроку - організація пізнавальної діяльності учнів. Провідними пізнавальними процесами є мислення та уява. А необхідними умовами продуктивної роботи мислення та уяви будуть правильна організація сприйняття і пам’яті учнів, створення визначеної установки й організація уваги.
3. Навчання, що виховує, не можна звести до виховних моментів уроку. Всі елементи уроку повинні бути виховними за своєю сутністю координуючим центром усіх виховних засобів, форм і метолів уроку повинна бути конкретна психологічна мета.
4. Успіх навчання залежить не тільки від змісту уроків, удосконалення методики, майстерності вчителя, але і від внутрішніх умов - індивідуально - психологічних особливостей учнів.
Як відомо, навчання - це двосторонній процес. З одного боку, ефективність навчання визначається тим, наскільки вчитель правильно організує розумову діяльність, використовує можливості пам’яті, допомагає учням опанувати методи пізнання і формує у них навички самостійної навчальної діяльності, враховує вікові й індивідуальні особливості. З іншого боку, ефективність навчання залежить від активності пізнання і діяльності самого учня. Безумовно, на діяльність учнів великий вплив має особистість учителя, його активність, готовність до навчання.
|
|
|
Таким чином, на хід уроку впливають моральні, особистісні особливості вчителя, його емоційний стан, уміння володіти увагою класу. З огляду на все це можна припустити, що в основі будь-якого уроку лежить єдиний процес взаємодії вчителя й учнів.
Учитель на уроці включається в різноманітні зв’язки з кожним окремим учнем, із класом, загалом з матеріалом, що викладається. У силу цього сам учитель, на думку І. Я. Зимньої, вступаючи у визначений зв’язок з тим навчальним предметом, зміст якого опановується учнями, виступає для учнів у нових якостях та властивостях: як учитель (коли пояснює новий матеріал), як цікавий співрозмовник (коли організує комунікативну ситуацію, ситуацію спілкування), як дослідник (коли разом з учнями розв’язує задачі).
Виходячи з цього, можна припустити, що вчителя на уроці відрізняє ціла низка психологічних особливостей. Проаналізуємо найбільш значущі особливості.
. Наявність інтересу до предмета. Вчитель обов’язково повинен любити предмет, що викладається, оскільки байдужість і формалізм ніколи не сховати від учнів. Вони відчувають пасивне ставлення вчителя до свого предмета, відрізняють формальний підхід до його викладання.
. Високий темп роботи. Між уроками учителю дається невелика пауза у вигляді перерви, у ході якої він повинен підготувати все необхідне для наступного уроку, переорієнтуватися на інший клас, іншу тему, і, звичайно, відпочити
. Постійна робота перед усім класом. Учителеві постійно доводиться стояти обличчям до класу, що передбачає постійну готовність учителя до спілкування з учнями. Корисно по ходу уроку переміщатися по класу, щоб дати собі невеликий перепочинок, розслабитися.
|
|
|
. Емоційна перевантаженість. На уроці відбувається постійне спілкування з різними дітьми. Спілкування має як короткочасний, так і тривалий характер. Не секрет, що на уроці часто виникають емоційно напружені ситуації, які супроводжуються образами, радощами, сумом. Це провокує емоційне перевантаження вчителя. Психологи вважають, що одне із найбільш хворобливих переживань учителя пов’язане з недооцінкою його роботи, недостатньою увагою і повагою з боку дітей. Треба врахувати, що діти не завжди уміють виражати вдячність, приховувати своє незадоволення, агресивність, бувають різкими щодо вчителя. У свою чергу, учитель свій поганий настрій, утому також може «вилити» на учнів. Щоб уникнути таких взаємних «ударів», доцільно зняти емоційний сплеск (як самому собі, так і допомогти це зробити учневі); поставити себе на місце учня; спробувати зрозуміти, чим викликаний напружений стан.
. Активна позиція вчителя з багатьох питань. Учитель є головною діючою особою на уроці. Для цього від нього вимагається постійно високий рівень активності. Дітей треба навчити, змусити слухати, відповідати, працювати.
. Спостереження на уроці. Педагоги довели що вчитель на початку уроку повинен відчути стан учнів класу для того, щоб утомлених - підбадьорити, збуджених - заспокоїти, «засинаючих» - «розбуркати». Треба відзначити, що, заспокоюючи інших, учитель заспокоює і себе.
7. Індивідуальним стиль. Учитель на уроці спілкується з цілим класом тому, як правило, характеризуючи клас, учитель використовує загальні «епітети», наприклад: «гучний клас», «спокійний клас». Безумовно, така особливість роботи породжує визначений індивідуальний стиль спілкування вчителя з класом у цілому. Однак треба пам’ятати, що на уроці необхідно виробити й індивідуальний підхід до кожної дитини. Якщо вчитель знає, як підійти до учня, як подивитися і підказати, тоді легше досягається і групова взаємодія.
Яких же правил повинен дотримуватися вчитель, щоб урок можна було вважати успішним? Ми сформулювали загальні правила, що забезпечують успішність уроку:
1. Бути зібраним, чітко і ясно ставити задачі перед учнями, послідовно вести їх до намічених цілей;
2. Виявляти доброзичливе ставлення до учнів. Не перебивати учня, дати можливість йому договорити, тому що нечітка відповідь може бути наслідком нечіткого питання;
. Завдання для учнів повинні даватися ясно, коротко;
. Заощаджувати час: вчасно починати і закінчувати урок;
. Вимога до учнів повинна бути обов’язково реалізована;
. Темп уроку має бути інтенсивним, але посильним для засвоєння навчального матеріалу більшістю учнів;
. Підтримувати ініціативу й активність учнів.
Крім цього класні керівники разом із шкільним психологом повинні проводити психолого-педагогічні спостереження зі складанням планів адаптаційних заходів. Забезпечуючи наступність між першим, другим і третім ступенями освіти, увага вчителів акцентується на стані здоров’я та психофізичних особливостях учнів. Як наслідок, повинні сформовуватись окремі групи дітей з факторами порушення психосоціальної компоненти здоров’я. З такими дітьми повинна проводитися спеціальна робота та зменшення навантаження на них у позакласній роботі. Для формування психосоціальної компоненти здоров’я у вільний від навчання час ми рекомендуємо запровадити особистий щоденник здоров’я, який спеціально розроблений та адаптований для учнів п’ятих класів. Він вміщує в собі методики формування психосоціальної компоненти здоров’я, які роздаються кожному учневі. Нами був розроблений буклет, який ми рекомендуємо вкладати у класні журнали, щоб учителі-предметники могли ними користуватись. Обов’язковою умовою для кращого формування психосоціальної компоненти здоров’я є спілкування учнів з батьками, тому ми рекомендуємо проводити спільні батьківські збори дітей батьків і вчителів.
Висновки до розділу 3
. У експериментальній групі після проведення формувального етапу експерименту зменшилась кількість учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я у порівнянні із консатувальним етапом на 24,5%. Збільшився відсоток учнів з середнім рівнем психосоціальної компоненти здоров’я (на 20,9%) та з високим рівнем на 4,1%. У контрольній групі після проведення формувального етапу експерименту спостерігалася динаміка погіршення рівня психосоціальної компоненти здоров’я у порівнянні із констатувальним етапом. Підвищився відсоток учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я (на 4,17), знизився відсоток учнів із середнім рівнем (на 4,2%) та високим рівнем (4,17) показник не змінився.
Після проведення формувального експерименту в експериментальній групі у порівнянні з контрольною знизився відсоток учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я до 37,5%. Підвищився відсоток учнів з середнім рівнем психосоціальної компоненти здоров’я до 54,2%. Відсоток учнів з високим рівнем психосоціальної компоненти здоров’я становив 8,3%. Отримані результати (див рис 3.1) переконливо свідчать про те, що розроблена педагогічна модель та методичні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів ефективні. Після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: χ2 emp ≈ 6,5; а χ2krit≈5,99. Отже, χ2 emp> χ2krit, тому досліджувані нами вибірки різняться.
Отже, порівнявши дані констатувального і котрольного експеременту можна зробити висновок, що після проведення формуючого експеременту значно покращився рівень психосоціальної компоненти здоров’я в учнів. Отримані результати свідчать про позитивну динаміку запропонованої педагогічної моделі і методичних умов формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів.
. Для проведення уроків з основ здоров’я із застосуванням методик формування психосоціальної компоненти здоров’я у п’ятому класі, вчителю слід дотримуватись певних правил. Класні керівники разом із шкільним психологом повинні проводити психолого-педагогічні спостереження зі складанням планів адаптаційних заходів. Увага вчителів акцентується на стані здоров’я та психофізичних особливостях учнів. Як наслідок, повинні сформовуватись окремі групи дітей з факторами порушення психосоціальної компоненти здоров’я. З такими дітьми повинна проводитися спеціальна робота та зменшення навантаження на них у позакласній роботі. Для формування психосоціальної компоненти здоров’я у вільний від навчання час ми рекомендуємо запровадити особистий щоденник здоров’я, який спеціально розроблений та адаптований для учнів п’ятих класів. Він вміщує в собі методики формування психосоціальної компоненти здоров’я, які роздаються кожному учневі. Нами був розроблений буклет, який ми рекомендуємо вкладати у класні журнали, щоб учителі-предметники могли ними користуватись.
ВИСНОВКИ
У бакалаврській роботі здійснено комплексний аналіз методики формування психосоціальної компоненти здоров’я у процесі вивчення основ здоров’я у 5 класі. За результатами дослідження зроблено такі основні висновки:
. Аналіз педагогічної літератури з проблеми дослідження засвідчує, що на сучасному етапі суспільного розвитку залишається малодослідженою проблема формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-го класу. Нами було визначено, що у проаналізованих літературних джерелах спостерігаються різні підходи до тлумачення поняття «психосоціального здоров’я». Систематизувавши існуючі підходи до визначення цього поняття, ми сформулювали робоче поняття «психосоціальна компонента здоров’я», яке відображає його зміст, структуру та функціональні особливості. На основі робочого поняття були виділені складові психосоціальної компоненти здоров’я. Проаналізувавши літературні джерела, виділено причини погіршення стану психосоціальної компоненти здоров’я у дітей основної школи.
Аналіз наукової літератури засвідчив, що однією з умов збереження психосоціального здоров’я учнів 5 класу під час навчально-виховного процесу є застосування руханок, релаксації, дихальної гімнастики та ін. Ці методи формування психосоціальної компоненти здоров’я дають змогу учням краще засвоювати новий матеріал і проводити профілактику втоми. Нами уточнено педагогічні умови формування психо-соціальної компоненти здоров’я в учнів.
На основі аналізу літературних джерел виокремлено такі особливості формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів: шляхом цільового спілкування з батьками, учнями; проводити більше уроків, або позакласних заходів у яких учні можуть вільно висловити свої думки стосовно питань про збереження здоров’я; створюючи цікаві блоги можна контролювати роботу учнів та привернути увагу іншої молоді; залучити підтримку учнів серед різновікового прошарку молоді у вигляді волонтерської підтримки «допоможи меншому».
Проаналізувавши навчальну та методичну літературу з «Основ здоров’я» для 5-го класу, можна зробити висновок, що даний курс методично забезпечений для проведення класичних уроків. Ми вважаємо, що для кращого формування психосоціального здоров’я учитель повинен приділяти більшу увагу самопочуттю учнів під час уроку. Ми вважаємо, що для підготовки уроку учитель повинен до плану-конспекту уроку додавати програму проведення психофізичних тренувань, які розраховані на 1 - 2 хвилини під час уроку.
Нами було виділено рівні сформованості психосоціальної компоненти здоров’я для учнів 5-х класів. Ці показники були покладені нами в основу визначення трьох рівнів психосоціальної компоненти здоров’я: низького, середнього, високого. Для того, щоб виявити рівні сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 класів, ми розробили умовну шкалу балів, яка дозволяє оцінити міру прояву ознаки. Кожному критерію відповідав певний бал. Так, 2 бали ставилось у випадку, коли учень має високий показник психічної чи соціальної компоненти здоров’я (має гарний настрій, завжди бадьорий, має гарне самопочуття), 1 бал - у разі середнього стану психосоціальної компоненти здоров’я, 0 балів, коли рівень психосоціальної компоненти здоров’я низький (учень мало спілкується з людьми, погано їсть, мало спить, має проблеми з батьками).
Результати констатувального етапу експерименту свідчать, що низький рівень психосоціальної компоненти здоров’я мають 58,33% учнів 5-А класу і 62% учнів 5-Б класу, середній рівень - 37,5% учнів 5-А класу і 33,3% учнів 5-Б класу; високий рівень - 4,17% учнів 5-А класу і 4,17% учнів 5-Б. В учнів спостерігається великий відсоток порушення норм спілкування з батьками, зокрема домінує відсутність спілкування з батьками, та часті суперечки. Учні майже не відвідують гуртки, погано харчуються, деякі учні відповіли, що мало або майже не їдять. Існує проблема спілкування з однокласниками, більшість учнів відповіли, що їм важко знайти спільну мову з однокласниками. Тому після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: χ2 emp ≈ 0,18 а χ2krit≈5,99. Отже, χ2 emp ≤ χ2krit, тому досліджувані нами вибірки подібні. Ці результати засвідчили про необхідність створення ефективної педагогічної моделі формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-х класів Глухівської спеціалізованої школи-інтернат. Отже, учнів 5-Б класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат ім. М. І. Жужоми нами було взято у якості експериментальної, а учнів 5-А класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат ім. М. І. Жужоми у якості контрольної груп.
Нами була розроблена модель формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів. Наша модель має істотні переваги та зручності: наочність, видимість, легкість оперування. Розроблена структурно-функціональна модель формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів п’ятих класів характеризується конкретною метою, завданнями, принципами, відповідним змістом, формами та методами виховної діяльності, функціями, рівнями педагогічного впливу, та дозволяє розглядати складові процесу формування в їх послідовності та взаємозв’язку.
Вона відображає взаємодію різних компонентів середовища проживання: трудової, навчальної, побутової, а також особистісні компоненти: однолітки, вчителі та батьки. Розкриваючи зміст психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-х класів, слід зазначити, що всі сфери життєдіяльності дітей даного віку: трудова, суспільна, сімейна, дозвільна - взаємопов’язані через спілкування з однолітками, вчителями, батьками, тими, кого ми назвали суб’єктами освіти.
Дана схема, на наш погляд, відображає соціально-психологічну сторону процесу формування здорового способу життя учнів 5-х класів. Ми вважаємо, що якщо вміст компонентів та їх взаємодія носить здоров’язберігаючий характер, то формується психосоціальна компонента здоров’я, якщо ж тільки частина з них відображає психосоціальну компоненту здоров’я, то про формування психосоціальної компоненти здоров’я говорити важко. Якщо виходити з теоретичного положення, що всі «життєві функції організму виступають як його потреби, а нормальна життєдіяльність його здійснюється як задоволення їх, то необхідною є побудова моделей поведінки, проектування зворотних зв’язків». Проектування зворотних зв’язків можливий через побудову моделі «акцепторно-програмних взаємодій», яка відображає істотні риси людського життя. Її перевагою є базисне положення про життєве значення всіх актів життєдіяльності, передумови, що всі вони мають певну цільову спрямованість. Це дає можливість проектувати зміни системи цінностей особистості в процесі її розвитку.
Для досягнення поставленої мети ми провели методичний супровід по формуванню психосоціальної компоненти здоров’я.
Нами було визначено педагогічні умови ефективного формування психосоціальної компоненти здоров’я п’ятикласників: удосконалення змісту, форм і методів педагогічної діяльності для розширення соціального досвіду та життєвих навичок учнів п’ятих класів, гуманізація педагогічних взаємовідносин, створення позитивного психологічного клімату в класних колективах; організація відповідної теоретичної і методичної підготовки педагогічних кадрів шляхом навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, узгодження діяльності учасників виховного процесу щодо збереження, зміцнення і відновлення психічного та соціального здоров’я учнів; реалізація діагностико-корекційної роботи з учнями п’ятих класів.
4. У експериментальній групі після проведення формувального етапу експерименту зменшилась кількість учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я у порівнянні із консатувальним етапом на 24,5%. Збільшився відсоток учнів з середнім рівнем психосоціальної компоненти здоров’я на 20,9% та з високим рівнем на 4,1%. У контрольній групі після проведення формувального етапу експерименту спостерігалася динаміка погіршення рівня психосоціальної компоненти здоров’я у порівнянні із констатувальним етапом. Підвищився відсоток учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я на 4,17, знизився відсоток учнів із середнім рівнем на 4,2% та високим рівнем 4,17 показник не змінився.
Після проведення формувального експерименту в експериментальній групі у порівнянні з контрольною знизився відсоток учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я до 37,5%. Підвищився відсоток учнів з середнім рівнем психосоціальної компоненти здоров’я до 54,2%. Відсоток учнів з високим рівнем психосоціальної компоненти здоров’я становив 8,3%. Отримані результати (див рис 3.1) переконливо свідчать про те, що розроблена педагогічна модель та методичні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів ефективні. Після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: χ2 emp ≈ 6,5; а χ2krit≈5,99. Отже, χ2 emp> χ2krit, тому досліджувані нами вибірки різняться.
Отже, порівнявши дані констатувального і котрольного експеременту можна зробити висновок, що після проведення формуючого експеременту значно покращився рівень психосоціальної компоненти здоров’я в учнів. Отримані результати свідчать про позитивну динаміку запропонованої педагогічної моделі і методичних умов формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів.
. Нами були розроблені рекомендації вчителям щодо формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів.
Отже, для нормування навчального навантаження ми рекомендуємо:
· навчальне навантаження повинно не перевищувати гранично допустимого навантаження на учнів відповідно до вікових норм згідно з навчальним планом.
· синхронізація навчальної діяльності й особливостей біоритму, фізіологічних функцій базується на сполученні величини навчального навантаження та працездатності.
· навчальний розклад повинен складатися з урахуванням рівня тижневого та денного навантаження, чергування важких і легких предметів, чергування предметів з різними видами діяльності, наявності протягом дня суміжних та однотипних предметів, а також предметів з великим обсягом прочитаного матеріалу. Основи здоров’я ми рекомендуємо ставити на середину тижня 3-м чи 4-м уроком.
· важливий аспект - дозування домашніх завдань. Обсяг домашніх завдань є оптимальним та повинен добиратися з урахуванням індивідуальних особливостей і медичних показників.
Для поліпшення умов адаптації учнів 5-х класів ми рекомендуємо:
· використовувати інтерактивні методи навчання та максимально використовувати інформаційні технології;
· створювати дидактичні матеріали, які обов’язково адаптовувати до вікових особливостей учнів;
· виконувати заходи щодо формування компетентного ставлення учнів до свого психосоціального здоров'я;
Ми пропонуємо ввести корекційно-оздоровчі заходи:
· введення в режим навчальних занять усіх класів оздоровчої гімнастики, руханок, дихальних гімнастик, вправ для зниження втоми очей;
· нормалізація навчального навантаження;
· вибір методів індивідуального підходу до учнів у процесі навчання на основі фізіолого - гігієнічних та психосоціальних рекомендацій;
· групові й індивідуальні заняття;
· розробити комплекс психофізичних та фізкультурно-оздоровчих заходів;
· підвищувати рухову активність як на уроках так і на перерві;
· дбайливо ставитися до правил раціонального харчування та планування робочого дня;
· залучити батьків до роботи з популяризації здорового способу життя, культури здоров’я та формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 - х класів.
Ми сформулювали загальні правила, що забезпечують успішність уроку:
· бути зібраним, чітко і ясно ставити задачі перед учнями, послідовно вести їх до намічених цілей;
· виявляти доброзичливе ставлення до учнів. Не перебивати учня, дати можливість йому договорити, тому що нечітка відповідь може бути наслідком нечіткого питання;
· завдання для учнів повинні даватися ясно, коротко;
· заощаджувати час: вчасно починати і закінчувати урок;
· вимога до учнів повинна бути обов’язково реалізована;
· темп уроку має бути інтенсивним, але посильним для засвоєння навчального матеріалу більшістю учнів;
· підтримувати ініціативу й активність учнів.
Перспективи подальших досліджень проблеми вбачаються нами в таких напрямах: удосконаленні діагностико-прогностичних методик, методик диференційованої профілактики порушень психосоціальної сфери школярів на основі міждисциплінарного підходу для всіх вікових груп.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амосов Н. М. Раздумье о здоровье / Н. М. Амосов. // - [3-е изд., доп., перераб.]. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 64 с.
. Бачерников Н. Е., Петленко В. П., Щербина Е. А. Философские вопросы психиатрии. - К., 1985. - С. 35-36.
. Белов В. П. Шмаков А. В. Реабилитация больных как целостная система // Вестник АМН СССР. - 1987. - 34. - С. 60-67.
. Большой психологический словарь/ Сост. И общ. Ред. Б. Г. Мерещяков, В. Зинченко. - Спб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 672 с.
. Буркова Л. Технології в освіті //Рід. Шк.. - 2001. - №2. - С. 18-20
. Всемирная декларация по здравоохранению ВОЗ. Копенгаген, 1998; Загальна декларація прав людини. - К., 1998. - С. 3-8.
. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник / І. М. Дичківська. - К.: Академвидав, 2004. - 351 с.
. Заброцький М.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник.-Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2012.-112с.
. Казин Э. М. в сб. Валеологические аспекты образования: Из опыта работы центров научных основ здоровья и развития в Кузбассе/ Под ред. Э. М. Казина, Т. С. Паниной, Н. В. Неворотовой. Кемерово, 1995.-386 с.
. Катков Л. Теория и практика формирования психического здоровья населения. Кастанай, 1998. - 267с.
. Класні години з психологом /уклад. О.В.Скворчевська, О.С.Нурєєва.-Х.: Вид. група «Основа»,2008-240с.
. Лисицин Ю. П. Здоровье населения и современные теории медицины / Ю. П. Лисицин. - М.: Медицина, 1982.- 328 с.
14. ’Міхеєнко О.І. «Валеологія: Основи індивідуального здоровя людини» Університетська книга, 2009. - 400 с. <http://valeology2009.narod.ru/>
. Настільна книга шкільного психолога/Авт./уклад.О.Є, Марінушкіна.-Х.:вид-во «Ранок»,2010.-С.176-178
. Організація та зміст психологічного супроводу до профільного і профільного навчання// Вісник психологічної служби Київщини: спецвипуск.-Біла Церква: КОІПОПК, 2009.- С. 24
. Педагогическая психология: Учебное пособие /В. Казанская. - СПб.: Питер, 2003. - 366с. - С. 186-188.
. Петраков Б. Д., Петракова Л. Б. Психическое здоровье народов мира в ХХ веке // Медицина и здравоохранение. Серия: социальная гигиена и организация здравоохранения. - М., 1984. - 69с.
. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Міністерство освіти і науки України, 2005. ВТФ «Перун», 2005.
. Ребер А. Большой толковый психологический словарь. - М.: Вече-Аст., 2000. - Т. 1. - С. 141.
. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Веселка, 2008. -214 с.
. Сіліна Г.О. Психосоціальне здоров’я молодшого школяра та параметри його виміру [електронний ресурс] / Г. О. Сіліна // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: Педагогічні науки: зб. наук. праць. - Ізмаїл, 2004. - Вип. 17. - С. 103-107.
. Сіліна Г.О. Шляхи оцінки психосоціального здоров’я в структурі та функціонуванні молодшого школяра [електронний ресурс] / Г. О. Сіліна // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища - Полтава: АСМІ, 2004. - С. 384-387.
24. Силина Г.А. Обеспечение психосоциального здоровья младших школьников: психолого-педагогический аспект [електронний ресурс]/ Г. О. Сіліна // Імідж сучасного педагога. - 2004. - №5(44). - С. 18-21.
. Сіліна Г.О. Організаційно-педагогічні питання забезпечення психосоціального здоров’я молодших школярів [електронний ресурс]/ Г. О. Сіліна // Наукові записки. - Вип. 52. Частина 2. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2009. - С. 189-192.
. Сіліна Г.О. Дослідження психосоціального здоров’я молодших школярів [електронний ресурс] / Г. О. Сіліна // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: збірник наукових праць. - Київ-Житомир: Ви-во ЖДУ, 2004. - Кн.1. - С. 189-192.
. Сіліна Г.О. Психологічна безпека освітнього середовища в контексті формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів [електронний ресурс] / Г.О.Сіліна //Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць. - Вип.8 - Кн. 2. - К.., 2005. - С. 118-121.
. Сіліна Г.О. Деякі аспекти забезпечення психосоціального здоров’я молодших школярів [електронний ресурс] / Г. О. Сіліна // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. - Вип.10. - К.: НПУ, 2003. - С. 307-314.
. Сіліна Г.О. Спеціально-змістовні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів [електронний ресурс] / Г. О. Сіліна Імідж сучасного педагога. - 2005. -№9-10 (58-59). - С. 72-74.
. Сіліна Г.О. Про деякі результати дослідження психосоціального здоров’я молодших школярів [електронний ресурс] / Г. О. Сіліна // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи. - Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка. - 2012. - С.95-98.
. Сіліна Г.О. Оцінка психосоціального здоров’я молодших школярів: деякі результати дослідження [електронний ресурс] / Г. О. Сіліна // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 2-4 квітня 2004 р. -Харків, 2004. - Т. 3А. - С. 137-142.
. Стрельніков В. Ю. Педагогічні основи забезпечення особистісного і професійного розвитку учнів засобами інноваційних технологій навчання. - Книга 2. - Полтава, 2002. - с 145.
. Фіцула М. М. Педагогіка: навчальний посібник. / М. М. Фіцула. - К.: Вид. Центр «Академія», 2000. - 544 с.
. Холл К. С. Собрание статей по педологии и педагогике/ Под ред. Н. Д. Виноградова. - М., 1912. - С. 83.
. Царегородцев Г. И. Общая патология человека и методология медицины Г. И. Царегородцев // Вестник Российской академии медицинской. - 2010. - № 10. - С. 258
. Шкільний світ 2007 вересень, № 35, с. 3-4
. Шлыков, Валерий Петрович. Гимнастика в средней и старшей школе / В. П. Шлыков. -Москва: Чистые пруды, 2007. -30, [1] с. -(Б - чка "Первого сентября"). -(Сер. "Спорт в школе"; вып. 3 (15)). -ISBN 978 - 5 - 9667 - 0317.
. Юрченко, Ірина Василівна. Психологічна допомога функціонально неповним сім’ям в умовах навчально - виховного комплексу І ступеня: автореф. дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 / Юрченко Ірина Василівна; [наук. кер. В. П. Москалець]; Прикарпат. нац. ун - т ім. Василя Стефаника. -Івано - Франківськ: [б. в.], 2008. -20 с
Автореферати дисертацій:
. Докукіна, Олена Михайлівна. Взаємодія школи і сім'ї у формуванні моральних основ поведінки молодших школярів: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.01 / Докукіна Олена Михайлівна; [наук. кер. В. Г. Постовий]; Ін т педагогіки АПН України. -Київ: [б. в.], 1993. -23 с.40.
. Ковальчук, Наталія Петрівна. Система роботи над формуванням пунктуаційних навичок в учнів основної школи: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 / Ковальчук Наталія Петрівна; [наук. кер. Хом'як Іван Миколайович]; Ін - т педагогіки АПН України. -Київ: [б. в.], 2008. -20 с.
41. Орлова, Наталія Володимирівна. Формування духовних цінностей дітей і молоді в творчій спадщині О. А. Захаренка: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.01 / Орлова Наталія Володимирівна; [наук. кер. О. А. Біда]; Черкас. нац. ун - т ім. Богдана Хмельницького. -Київ: [б. в.], 2008. -20 с.
Додаток А
Урок № 1
Тема уроку: «Правила людських стосунків»
Мета:
Мета уроку-тренінгу - дати дітям розуміння того, що стосунки у суспільстві регулюються певними правилами, нормами і законами. З’ясувати деякі наслідки їх порушень. Сприяти розгляду питань щодо реалізації прав дитини та обов’язків, як учня і громадянина, розвивати навички логічного мислення, вміння висловлювати свої думки.
Завдання:
Учні повинні вміти:
. Назвати два можливих наслідки у разі скасування правил дорожнього руху;
. Наводити два аргументи на користь встановлення шкільних правил;
. Пояснювати, що означає моральна заповідь «Стався до інших так, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе».
Обладнання та матеріали:
. Аркуші паперу формату А2 і А3;
. Олівці, фломастери, маркери;
. Ножиці, скотч, клейкі папірці;
. Технічні засоби навчання.
Тип уроку:
Урок - тренінг
Форма проведення:
Синтетична
План уроку
Організаційний етап:Доброго дня! Рада вітати вас. З нетерпінням чекала цієї зустрічі. Приємно бачити вас всіх здоровими, з усміхненими обличчями. Сподіваюсь, що наше спілкування буде приємним. Давайте перевіримо, чи в усіх на партах є підручники та зошити. Тоді відкрийте підручники на сторінці 105, а зошити на сторінці 42, всядьтеся зручно і рівненько. Отже починаємо роботу.
Знайомство «Я - повідомлення»
Діти по черзі кажуть, що вони вміють добре робити. Наприклад: «Я можу стрибати зі скакалкою 100 разів підряд», а усі хором підтримують його: «Молодець!»
«Людина може обійтися без багатьох речей, але не без іншої людини», - сказав один учений. Навіть на самоті вона подумки щоразу звертається до інших людей. Наприклад, коли приміряєш новий одяг або робиш зачіску, думаєш, що скажуть твої друзі, чи не вважатимуть вони тебе відсталим або занадто «крутим».
Попри все, людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Щоб запобігти цьому, треба навчитися ладнати з різними людьми.
Вправа «Розкрий своє ім’я»
Отже тема нашого уроку «Правила людських стосунків»
Актуалізація теми (проблемні запитання)
· Як ви вважаєте, навіщо люди вигадують різні правила, норми, закони?
(Щоб у державі та між людьми був лад)
· Чому люди не можуть чинити як їм заманеться?
(це призведе до хаусу, під загрозу буде поставлена особиста та суспільна безпека)
Мозковий штурм: Яких правил необхідно дотримуватись у школі?
· діти називають правила, а учитель їх записує
· оберіть 2-3 правила і запитайте, для чого вони існують.
.гра «я - директор»
· уяви, що ти - директор школи, або міністр освіти. Які шкільні правила ти встановив би? Придумай 2 жартівливих і два серйозних правила, які ти хотів би запровадити у вашій школі? Запишіть їх у зошит на стор 42
· представлення і обговорення результатів.
У демократичних країнах найважливішим є закони, які захищають права людини, зокрема права дитини.
У 1989 році Організація Об’єднаних Націй прийняла конвенцію про права дитини. Цей документ містить 54 статті, в яких детально розписано всі твої права. Текст Конвенції зайняв би 40 сторінок цього підручника. Вона сповістила світові, що кожна дитина, хоч би в якій країні вона народилася, якої національності була, має право на піклування і захист, навчання і розвиток своїх здібностей, тобто на щасливе дитинство. Україна приєдналася до цієї конвенції, і тому кожна дитина в нашій державі має право на навчання і отримання безкоштовної медичної допомоги.
Давайте з вами обговоримо таку ситуацію: «уявіть, що вам доручили відповідну роботу - скласти перелік прав, якими могли б користуватися всі діти. Що б ви запропонували?» А ось деякі права, внесені до Конвенції про права дитини. (відеоролик)
| Кожна дитина має право: | Жодна дитина не повинна бути: |
| · на любов, піклування, повноцінне харчування, лікування · на освіту, відпочинок, дозвілля, заняття спортом чи мистецтвом · на спілкування і висловлювання своїх думок | · жертвою війни чи насильства · жертвою сексуальних домагань · зневажена і скривджена · примусово залучена до тяжкої чи ганебної праці |
На жаль, не всі діти щасливі. Декого принижують, жорстоко карають, змушують тяжко працювати або жебракувати. Трапляються випадки насильства над дітьми і навіть їх продаж.
Знай, що ці дії є противно законними, хто б їх не чинив. Дитина не винна в тому, що з нею проводяться жорстоко. Вона не повинна цього терпіти і має право шукати захисту у батьків, у школі, в міліції.
(Проведення вправ для покращення зору)
У багатьох літературних творах описано порушення прав дитини. Пригадайте казку «Попелюшка», роман «Гаррі Поттер» та ін. Які саме права дітей у них порушено? Хто винний у цьому? Ви можете для прикладу взяти своїх літературних героїв. (учні встають і представляють свого літературного героя). А скажіть, які права дитини найважче реалізовувати в Україні і чому?
Наголошую над тим, що інші люди також мають права, які треба поважати. Отже головним обов’язком дитини є її обов’язок поважати права інших людей (руханка «Сезонні дерева»).
Неписані закони.
Життя людей впорядковується й іншим законам - неписаними, хоч від цього вони не менш важливі. Їх ще називають нормами моралі. (відеоролик)
Змалку тебе вчили говорити правду, не кривдити інших. Це були твої перші моральні уроки. Дорослішаючи, людина опановує їх глибше і повніше. «Шануй батька і матір. Не вбивай. Не бери чужого. Не зраджуй друзів. Стався до інших так, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе» - цих та інших заповідей дотримувалися ще наші далекі предки.
Тих, хто керується моральними заповідями, вважають порядними людьми. А порушення цих заповідей називають аморальними вчинками й осуджують. Давайте подивимося у підручник на стор.108 і пояснимо, які моральні норми порушують діти на мал. 64 а і б?
Прощання.
Усім взятися за руки і тричі потиснути їх (виконання вправ на відновлення дихання)
Домашнє завдання.
До побачення!!!
Додаток Б
Урок№ 2
Тема уроку-тренінгу: «Про почуття і співчуття.»
Мета:
Освітня: ознайомити учнів з поняттями поняття, емоції, співчуття. Навчити їх толерантно висловлювати свої негативні почуття (невдоволення, образу).
Розвиваюча: розвивати вміння розуміти почуття інших людей, співпереживати та співчувати.
Виховна: виховувати повагу до немічних людей, до однолітків і до старших за віком людей.
Обладнання: аркуші паперу формату А2 і А3, підручники, робочі зошити, наклейки у вигляді оцінок.
Основні терміни й поняття: почуття, емоції, співчуття.
Тип уроку: урок - тренінг
Форма проведення: синтетичний урок.
Хід уроку:
Організаційний етап
Доброго дня! Рада вітати вас. З нетерпінням чекала цієї зустрічі. Приємно бачити вас всіх здоровими, з усміхненими обличчями. Сподіваюсь, що наше спілкування буде приємним. Виконання вправи ти-молодець. Актуалізація опорних знань (5 хв).
Ти - унікальна і неповторна особистість, заслуговуєш на любов, повагу і все найкраще у житті. Інші люди, хоч і відрізняються від тебе, також є унікальними і неповторними. Ми повинні толерантно ставитися до відмінностей, які існують між людьми, і пам’ятати, що про смаки й уподобання краще не сперечатися. Давайте нагадаємо, що ж таке толерантність? (це уміння поважати погляди й уподобання інших людей, незалежно від того, чи збігаються вони с твоїми). От ви посміхаєтеся, це прояв якої ознаки? (радості, задоволення, цікавості), а загалом все це можна узагальнити і сказати, що це є події, які можуть виникати у вас щодня. Давайте з вами ближче познайомимося за допомогою вправи «Розкрий своє ім’я»). Аналіз проведеної вправи.
Мотивація навчальної діяльності
Різні події не залишають нас байдужими і викликають певні почуття - приємні та неприємні. Приємні повідомляють, що нам нічого не загрожує, а неприємні сигналять про небезпеку чи порушення наших прав. Ми повинні зважати на свої почуття і вчасно повідомляти про них. Але так, щоб нікого не ображати. Для цього треба навчитися ставити себе на місце іншої людини, уявляти, що вона думає і відчуває. Отже на нашому уроці ми розберемо що ж таке почуття і співчуття.
Формування нових знань
Щодня у твоєму житті відбувається чимало подій, які не залишають тебе байдужим і викликають різні почуття. Небезпечні події зазвичай породжують неприємні почуття - страх, гнів, образу. І навпаки - добрі новини й події - задоволення, вдячність, цікавість. Коли почуття бувають швидкоплинними, їх ще називають емоціями. Емоції - це миттєва реакція на якусь подію, людину, тварину, і вони не завжди збігаються з нашими почуттями до них. Наприклад хлопчик чи дівчинка люблять свою собаку. Це почуття. Але буває, що він чи вона сердяться на нього, за те, що погриз улюблені кросівки. Це емоція. Та вона швидко мине, а любов до друга залишиться.
Коли тобі нічого не загрожує, ти відчуваєш спокій і задоволення. А як втратив щось важливе (наприклад, якщо твій найкращий друг переїхав до іншого міста), тебе огортає сум. Якщо хтось кепкує, або зневажливо висловлюється про тебе, ти ображаєшся. А коли відбирають те, що тобі належить, у душі мимоволі закипає гнів.
«Друзі», кожен з вас у цю хвилину переживає якісь почуття. Давайте кожен із вас спробує висловити те, що відчуває на аркушах паперу, які я вам дам! (радість, смуток, страх, гнів), а тепер давайте розподілимо почуття, які ви написали на приємні та неприємні (на дошці намальовано приємні та неприємні почуття), і за допомогою скотча приклеймо на дошку. Отже ми бачимо що….(яких більше і яких менше), тож у нашому класі наявна «+» чи «-» сфера.
І. Для чого потрібні почуття? На перший погляд здається, що неприємні почуття - це вади і їх треба долати. Та хіба не почуття страху час від часу попереджує нас про небезпеку, втримує від необачних кроків або змушує швидко діяти? Від того, що такі почуття неприємно переживати, вони не втрачають цінності.
Давайте з вами проведемо таку цікаву гру «Передай маску». Виходять 4 учасники і витягують з конверта листівку із записаними почуттями, і по черзі демонструють їх за допомогою міміки і жестів, а клас вгадує почуття. Учасник повинен сказати яке почуття зображував, якщо клас не вгадав, і називає їх ознаки. Гравцям дається наклейка «відмінно»
Як висловлювати свої почуття?стор 101. Стриманість донедавна вважалася чи не головною ознакою вихованості, але тепер лікарі з’ясували, що стримані люди частіше хворіють і мають більше психологічних проблем, тому вони радять відверто висловлювати свої почуття. Висловлювати свої почуття найкраще за допомогою «Я -повідомлень» кожен учень встає і каже про свою проблему. Починає зі слів Я, Мені, або Мене. Наприклад: «Мені не подобається, коли без дозволу беруться мої речі», «Я переживаю через свою повноту». Тож такий спосіб викликає у нормальних людей бажання допомогти. А якщо хтось знову так зробить, то скажіть йому: «Іване, ти ж знаєш, що я цього не люблю».
Давайте розберемось на три групи, і спробуємо обговорити ситуацію.
Ситуація 1 Сашко взяв у Андрія книжку і не повертає, хоча той вже не раз йому нагадував. Що робити Андрієві?
Ситуація 2 До Лесі перед контрольною сідає Оксана, щоб списати. Минулого разу через це Леся не встигла розв’язати останній приклад. Як їй сказати про це?
Ситуація 3 Сергійка весь клас дражнять вовком, бо раніше звали просто Сірим. Йому це не подобається. Як сказати про це?
Давайте відкриємо зошити на стор. 40 ознайомимося з ситуаціями і самостійно виконаємо їх у зошиті.
Співчуття і співпереживання - це вміння поставити себе на місце іншого, зрозуміти і відчути те, що й він.
Робота в групах.
Об’єднайтеся у сім груп за днями тижня і обговоріть ситуації, які наведені у підручнику на стор. 103, а один з представників класу виступить у загальному колі. Результати запишіть у зошит на стор.47
Узагальнення (прийом мікрофон)
Давайте згадаємо, що ми вивчили на сьогоднішньому уроці?
Підсумок уроку.
Тож сьогодні ви гарно попрацювали, і мабуть всі отримали гарні емоції. Тож давайте поглянемо на дошку, чи змінилися у когось почуття? (проведення дихальних вправ і профілактика втоми очей на уроці)
Визначення домашнього завдання
Підручник § 19, і хто не дописав зошит, то допишіть вдома (с. 40-41). І на прощання давайте усі разом тричі скажемо: «Ми - молодці!»
Додаток В
Батьківські збори «Адаптація учнів 5-го класу до навчання в школі»
Мета: дати батькам знання, необхідні для підтримки п’ятикласників в період адаптації до нових умов навчання
Завдання:
. Ознайомити батьків з соціально-психологічними умовами розвитку молодших підлітків та труднощами, з якими зустрічаються учні п’ятих класів.
. Показати важливість підтримки сім’ї у пристосуванні п’ятикласника до нових умов навчання.
. Надати консультації та рекомендації батькам щодо виховання дітей та подолання проявів дезадаптації у п’ятикласників
План:
І. Вступ
ІІ. Міні-лекція
. Соціально - психологічні умови розвитку молодших підлітків
. Труднощі адаптації дитини до навчання у 5-му класі
. Роль сім’ї в адаптації школярів
ІІІ. Поради батькам щодо виховання дитини та подолання проявів дезадаптації у п’ятикласників.
ІV. Групове консультування батьків з даної проблеми.. Підсумок зборів.І. Домашнє завдання батькам (Тест «Які Ви батьки?»)
Хід зборів
І. Вступ.
Вітання батькам, повідомлення теми, мети батьківських зборів та ознайомлення з тим, яка діяльність буде здійснюватись на занятті.
ІІ. Міні-лекція
Соціально-психологічні умови розвитку молодших підлітків
Учні 5-х класів - це діти молодшого підліткового віку. В цей час відбувається інтенсивне формування особистості, розпочинається перехід від дитинства до юності у фізичному, психічному і соціальному відношенні
Зростає контроль кори головного мозку над інстинктами та емоціями (відбувається гальмування) можливість управління своїми емоціями;
Зникають попередні дитячі інтереси, з’являються нові;
Виникає в деяких учнів прагнення до самостійності й властивих дорослим форм поведінки;
Діти цього віку потребують особливої уваги до себе.
Труднощі в їх вихованні зникають, коли батьки (вчителі) враховують нові потреби і запити дитини.
Молодший підліток - допитлива, активна, різка, діяльна, галаслива й емоційна дитина, яка прагне до всього нового й незвичного.
Під впливом складнішого змісту навчання в 5-му класі відбуваються зміни в навчальній діяльності підлітків. Вони частіше висловлюють сумніви, ставлять запитання, висувають гіпотези, вступають в суперечки, вимагають додаткових доказів. Їх інтелектуальний (розумовий) розвиток значно випереджає їхній досвід.
Абстрактне мислення (мислення термінами, поняттями) 5-класника перебуває у стадії свого становлення, тож учні відчувають труднощі в абстрагуванні понять. Найкраще засвоюється молодшими підлітками матеріал, що спирається на адекватно (вдало) підібрані наочні образи.
Пізнавальні інтереси спрямовуються на пізнання явищ природи і громадянського життя. Вони розвиваються переважно в процесі вивчення навчальних дисциплін. Велике значення у розвитку чи зникненні інтересу до вивчення тієї чи іншої дисципліни мають успіхи, досягнення чи, навпаки, невдачі дитини у вивченні предмету. Успіхи, пов’язані з позитивними емоційним станом, підвищують інтерес і невдачі, (особливо часті) значною мірою знижують його. Інтереси 5-класника стають більш широкими, стійкими, проте, підвищена допитливість у цьому віці може призвести і до розсіяності інтересів.
Як ідеал у молодших підлітків виступає образ якоїсь людини, (вчителя, батьків, товаришів, героїв книг і кінофільмів тощо). Завдання батьків і вчителів звертати увагу на те, щоб ідеали були дійсно ідеалами (позитивному, спонукати дітей не менш захоплюватися, а намагатись походити на ідеальну людину, зіставляти свою поведінку з її поведінкою).
Труднощі адаптації дитини до навчання у 5-му класі
Кожна людина в певні періоди свого життя зазнає труднощів у зв’язку із освоєнням нового виду діяльності, переходом до нової ситуації, нових умов життя.
По складності адаптації 5-класників можна прирівняти до першачків, які з дитсадка поринули в шкільне життя. Проблема переходу молодших школярів до середньої школи досить глибока. Вона полягає у переході дітей до іншої школи, де п’ятикласники - наймолодші школярі, яким доводиться засвоювати закони нової школи.
Учні 5-их класів зустрілись з багатьма проблемами:
різні вчителі, до яких діти ще не пристосувались та й вчителі не вивчили ще дітей;
збільшилась кількість навчальних предметів і уроків
змінився склад класу
відбувається перехід з кабінету в кабінет
чергування
Основними ознаками шкільної дезадаптації є: труднощі в навчанні, агресивна поведінка стосовно педагогів і однокласників, надмірна активність і рухливість, підвищена збудливість і тривожність, нездатність до концентрації уваги й зосередженості.
Проблему адаптації 5-класників до нових умов навчання доцільно розв’язувати спільними зусиллями сім’ї та школи. В школі - це робота всього педагогічного колективу, який здійснює розв’язання цієї проблеми шляхом застосування різних форм діяльності з учнями та батьками.
Роль сім’ї в адаптації школярів
Родина - це те місце, де дитина повинна відчувати себе затишно і впевнено. Головний мотив у стосунках в родині - це любов батьків до своїх нащадків. В цей складний для дитини період, батьки повинні бути поруч, в будь-який час готові прийти на допомогу (підтримати, розрадити, заспокоїти). Вони повинні бути терплячими й уважними. Але батьки по різному розуміють і визначають любов до дитини.
Ось як нерідко виглядає спілкування люблячих батьків з дитиною:
“Знову ти плутаєшся у мене під ногами!”,
“Займись чим не-будь”, - обурюється мама готуючи обід.
“Не чіпляйся до мене, не бачиш, що я зайнятий” - бурчить батько збираючись на недільну рибалку.
“Господи, от звалився на мою голову! - вигукує бабуся якій на вечір “підкинули” онука, зруйнувавши її власні плани. - З таким неслухом як ти одна морока!”
“Такий шибеник росте! - скаржиться дідусь сусідові в присутності онука. - Батьків зовсім замучив, та й нас з бабусею з світу зживає!”
Згадайте, як часто ви самі чи ваші знайомі у свої сімейних стосунках вживали подібні заборонені висловлювання:
Я тисячу разів говорив тобі що…
Скільки разів треба повторювати…
Про що ти тільки думаєш…
Невже тобі важко запам’ятати це…
Невже тобі незрозуміло, що…
Ти такий самий (така сама), як і …
А тепер порівняйте наскільки рідше звучать атак звані бажані висловлювання:
Ти в мене найрозумніший.
Ти в мене найкраща.
Ти мене завжди правильно розумієш.
Я нікому так не вірю, як тобі.
Як же може оцінити ставлення до себе дитина, у якої аналітичні здібності тільки розвиваються і яка звикла вірити тому, що бачить і чує? Дитина потребує, щоб батьки (і в першу чергу мати) приділяли їй багато уваги. Вона не може знайти пояснень їхній нервовості і небажанню спілкуватися.
. Поради батькам щодо виховання дитини та подолання проявів дезадаптації у п’ятикласників.
Критерієм успішної адаптації до нових умов є, насамперед, ступінь збереження психічного і фізичного здоров’я. Тому важливо, щоб батьки слідкували за дотриманням режиму дня школяра. Основними елементами режиму дня є різні види розумової ї фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів.
Під час виконання домашніх завдань дитиною контролювали дотримання санітарних вимог.
Важливою якістю батьків є чутливість до дитини. Недостатньо бути постійно з дитиною, - потрібно сприймати її як рівнозначного учасника спілкування.
Будьте уважними до дитини, а, також, чуйними та чутливими. Те, що ви вважаєте несуттєвим, неважливим, для вашої дитини може значити дуже багато. Звичайно, легше відмахнутися від проблеми, ніж розв’язати її. [5]
Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:
• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.
• Не ставте забагато запитань.
• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.
• Не вигадуйте для дитини багато правил - вона перестане звертати на них увагу.
• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.
• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.
Поради для батьків
Десять заповідей для батьків:
• Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.
• Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.
• Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
• Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.
• Не принижуй!
• Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини - це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
• Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай - якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.
• Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.
• Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.
• Люби свою дитину всякою - не дуже талановитою, невезучою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина - це свято, яке поки що з тобою.
Пам’ятайте:
• Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.
• Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.
• Якщо дитину висміють - вона стане замкнутою.
• Якщо дитина зростає у докорах - формується почуття провини.
• Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.
• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.
• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.
• Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.
• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
• Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Групове консультування батьків з даної проблеми.
ІІІ. Підсумок зборів. Обговорення твору невідомого автора «Коли ти думав, що я не дивлюсь...»
Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. І, навіть, тоді, коли ми не помічаємо, наші діти спостерігають за нами і вчаться бути такими, як ми.
Коли ти думав, що я не дивлюсь...(Автор невідомий)
Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що ти повісив мій перший малюнок на стіну, i я захотів намалювати ще один.
Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що ти годуеш бездомного котика, i я подумав, що добре піклуватися про тварин.
Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що ти печеш мій улюблений пиpiг, i я зрозумів, що навіть мале може бути особливим.
Коли ти думав, що я не дивлюсь, я чув як ти молився, i я пoвipив в те, що існує Бог, з яким можна поговорити будь-коли.
Коли ти думав, що я не дивлюсь, я відчув, як ти поцілував мене перед сном, i я відчув себе коханим.
Коли ти думав що я не дивлюсь, я побачив, як сльози капали з твоїх очей, i я зрозумів, що іноді буває боляче, й це нормально - плакати.
Коли ти думав, що я не дивлюсь, я побачив, що тебе турбує мое життя, i я захотів стати тим, ким маю стати.
Коли ти думав, що я не дивлюсь, я дивився … та захотів подякувати Toбi за все те, що ти робив, коли думав, що я не дивлюся.І. Домашнє завдання батькам
За допомогою тесту спробуйте перевірити, чи справляєтесь ви з таким складним і відповідальним завданням, як формування особистості, чи прагнете зрозуміти дитину, пізнати її, чи можливо, Вам потрібно змінити стосунки з дитиною?
Тест "Які Ви батьки?"
Відмітьте ті фрази, які Ви часто використовуєте у спілкуванні з дітьми:
. Скільки разів тобі повторювати?
. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації?
. Не знаю, що б я без тебе робила(в)?
. І в кого ти такий(ка) удався(лася)?
. Які в тебе чудові друзі?
. Ну на кого ти тільки схожий(а)?
. Ти моя надія і опора!
. Ну, які в тебе друзі?!
. Про що ти думаєш?
. Який(а) ти в мене розумний(а)?!
. А як ти вважаєш, сину(доню)?
. У всіх діти як діти, а ти?!
. Який(а) ти у мене чемний(а)!
Аналіз результатів:
Відповіді: 1,2,4,6,8,9,12 - 2 бали; 3.5,7,10,11,13-1 бал.
-8 балів - ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з нею благотворно впливають на становлення її як особистості.
-10 балів - ви дещо непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча й не завжди з вами відверта. На її розвиток часто впливають випадкові обставини.
- 12 балів - вам необхідно бути уважнішим у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток вашої дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас.
- 14 балів - ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між вами і дитиною існує недовіра. Поки не пізно, постарайтеся приділяти їй більше уваги, враховуючи її запити та інтереси.
Додаток Г
Класна година для учнів 5-х класів «Морська подорож» <http://literacy.com.ua/praktychna-psyhologija/265-prosvitnyctvo-i-profilaktyka/klasni-hodyny/773-morska-podorozh.html>
Мета: надати ефективну підтримку учням 5-х класів у період адаптації до навчання в середній ланці школи.
Завдання: зняття психоемоційного напруження; підвищення навчальної мотивації; формування дружніх стосунків у колективі.
Обладнання: аркуші паперу формату А4, кольорові олівці, плакат «Валіза якостей», релаксаційна музика «Звуки моря», «сердечка» на кожного учня.
Хід заходу
(Усі стоять у колі)
Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:
|
|
