Почнемо з найважчого

Розділи мовознавства

Мовознавство, або лінгвістика (від лат. lingua - мова) - це наука про мову.

Основні розділи мовознавства:

розділ	основні направлення
Фонетика	вивчає звуки як одиницю мови, а також звуковий склад мови
Лексикологія	вивчає слово як одиницю мови і словниковий склад мови як систему
Фразеологія	вивчає фразеологізми як одиниці мови
Морфемика (будова слова)	вивчає значущі частини слова (морфеми), а також їх значення і місце у слові
Словотвір	вивчає способи творення слів
Морфологія	вивчає слова як частини мови
Синтаксис	вивчає будову і значення словосполучень і речень, а також види зв'язків, за допомогою яких слова поєднуються у словосполучення і речення
Граматика	вивчає поєднання слів у словосполученнях і реченнях
Орфоепія	сукупність норм української літературної вимови
Графіка	вивчає сукупність всіх умовних знаків, за допомогою яких звуки передаються на письмі
Орфографія	система правил, що визначає способи написання слів
Пунктуація	система правил, що визначають способи вживання розділових знаків
Лексикографія	розробляє теорію і практику укладання словників
Культура мовлення	розглядає питання додержання мовних норм і доречності вживання виразових засобів мови в мовленні

Почнемо з найважчого.

Що вивчає фразеологія? Фразеологія – це наука, що вивчає сталі звороти та вислови будь-якої мови. Фразеологія включає ідіоми, порівняння, крилаті вислови, прислів’я, приказки, афоризми тощо. Наука має свою одиницю, вона називається «фразеологічна одиниця», або «фразеологізм», ці обидва терміни мають одне значення це: стійке словосполучення, або речення, що створює граматично-організовану модель. Приклади фразеологізмів: збити з пантелику (спантеличити), заварити кашу (створити проблему), бити байдики (нічого не робити) тощо. Особливості фразеологізмів: Сполучення кількох слів, але значення – цілісне; Стійкість граматичних категорій; Переносне значення слів у фразеологізму; Вживання фразеологізму залежить від контексту. Класифікація фразеологізмів: Фразеологізм зрощення – стійке, неподільне словосполучення, яке ні як на пряму не пов’язане зі словами в ньому: собаку з’їсти (бути майстром в чомусь), врізати дуба (померти); Фразеологізм єдності – стійке, неподільне словосполучення, яке частково пов’язане зі словами в ньому: зітерти в порох (знищити), пальцем не ворухнути (нічого не зробити); Фразеологізм сполучення – стійкий зворот, в якому один з компонентів має самостійне значення: нічого в рот не брати (не поїсти), брати рушник (свататися). Фразеологічний вираз – вираз, що об’єднує в собі часто вживані фразеологізми, семантично подільні та складаються зі слів з вільним значенням: крапля камінь точне, борітеся – поборете (Т.Г. Шевченко)