2020-05-13
164
Вступ
Основною метою розробки цього Технічного регламенту з пішохідного туризму (далі – Технічний регламент) є сприяння підвищенню безпеки на змаганнях із пішохідного туризму, визначення єдиного підходу до подолання перешкод, дотримання безпеки учасників, суддівства й критеріїв оцінки дій спортсменів при визначенні результатів, спорядження, яке може застосовуватися, і порядок його використання та експлуатації.
Усі неоднозначні моменти й можливі розбіжності положень, описаних в цьому Технічному регламенті, слід розуміти та трактувати в контексті безпеки.
Цей Технічний регламент є обов’язковим для виконання учасниками, представниками та суддями на змаганнях із пішохідного туризму.
Положення про змагання та Умови проведення змагань не можуть суперечити вимогам, що встановлені в цьому Технічному регламенті, або змінювати їх, якщо про це явно не вказано в тексті відповідного пункту Технічного регламенту.
Термін «команда» вживається як синонім термінів «учасник», «зв’язка», і всі положення цього Технічного регламенту стосуються рівною мірою всіх цих термінів, якщо це не суперечить логіці проходження дистанції чи подолання етапу зв’язкою, учасником особисто або якщо про інше явно не сказано в тексті відповідного пункту.
Скорочення, що використовуються в цьому Технічному регламенті, і які рекомендується використовувати в Умовах подолання дистанцій:
| Зони та ділянки етапу: БЗ – безпечна зона етапу НЗ – небезпечна зона етапу ВД – вихідна ділянка етапу ДП – ділянка перешкоди ЦД – цільова ділянка етапу Обладнання дистанції та етапів: ЗСК – заглушений суддівський карабін к/п – командні поручні КС – командна страховка ПКП – пункт кріплення поліспасту ПС – пункт страховки ППС – пункт проміжної страховки ПСП – підвідні (відвідні) суддівські перила СП – суддівські поручні СС – суддівська страховка с/с – самостраховка | Опори: ЛО – лінійна опора ТО – точкова опора Обмеження часу: ЗЧ – заданий час КЧ – контрольний час ОЧ – оптимальний час Лінії: КЛ – контрольна лінія ЛС – лінія старту ЛФ – лінія фінішу ОЛ – обмежувальна лінія Інше: ГСК – головна суддівська колегія ІСС – індивідуальна страхувальна система КВ – контрольний вантаж КП – контрольний пункт |
Розділ 1. Визначення термінів
Вантаж –
• рюкзак, будь-який контейнер, що конструктивно нагадує рюкзак (має принаймні одну наплічну лямку та одягається на плечі);
• вірьовка (частина вірьовки, бухта) товщиною не менше 6 мм, довжиною не менше 10 м, кінець якої не закріплений на вихідній або цільовій ділянці етапу;
• три й більше основних мотузки довжиною не менше 6 м, кінець яких не закріплений на вихідній або цільовій ділянці етапу;
• третя вірьовка, або частина вірьовки (яка буде вважатися третьою мотузкою) товщиною не менше 6 мм, довжиною не менше 10 м, або послідовне з’єднання трьох та більше основних мотузок довжиною не менше 6 м кожна (якщо воно буде третьою мотузкою), яку транспортує учасник при русі лише на командній страховці на етапах, де рух із вантажем йому заборонений;
• контрольний вантаж.
Вантажем уважається будь-який елемент із частини першої цього визначення не залежно від того, закріплений (одягнений) він до учасника чи просто транспортується ним без прикріплення до себе.
Вантажем не вважається:
• аптечка, ємності з питною водою, килимок (каремат);
• речі, що не відносяться до спорядження (у т.ч. мотузки діаметром менше 6 мм);
• вільний кінець (кінці) вірьовки, що утворився внаслідок укорочування мотузки при здійсненні кільцевої страховки чи кільцевого супроводження;
• бухта, що залишилася в ногах чи голові потерпілого при в’язанні кокона;
• мотузка для зняття перил, закріплена в карабін або вузол їх кріплення до опори, інший кінець якої не закріплений на опорі або закріплений до учасника, що рухається по етапу;
• мотузка, що використовується в якості додаткової опори (у т.ч. при русі по колоді).
Вірьовка (мотузка) допоміжна – вірьовка, яка має діаметр не менше 6 мм і розривне навантаження не менше 4 кН.
Вірьовка (мотузка) основна – вірьовка, яка має діаметр не менше 9 мм і розривне навантаження не менше 18 кН.
Волочіння – процес одночасного руху учасника та пересування ним мотузок (спорядження) по рельєфу між етапами, що може супроводжуватися небезпечним зачіпанням. Не вважається волочінням зняття (скидання) мотузок, якими було обладнано етап та спорядження, приєднаного до цих мотузок у момент їх зняття.
Ділянка етапу вихідна (ВД) – ділянка етапу, з якої починається подолання перешкоди.
Ділянка етапу цільова (ЦД) – ділянка етапу, якої необхідно досягти після подолання ділянки перешкоди.
Ділянка перешкоди (ДП) – ділянка етапу, на якій знаходиться власне перешкода, навколо якої організовано етап.
Етап водний – етап, на якому команда долає реальну або умовну водну перешкоду.
Етап гірський (скельний) – етап, на якому команда долає перешкоди, пов’язані з перепадом висот (схили, скелі різної стрімкості, яри, каньйони тощо) і не пов’язані з подоланням реальної або умовної водної перешкоди.
Етап з самонаведенням – етап, для подолання якого команда застосовує прийоми динамічної страховки або перильної самостраховки з використанням тільки власних мотузок (крім суддівських страховок, передбачених з метою безпеки).
Зона етапу безпечна (БЗ) – визначене місце (територія) на етапі, де учасник має право перебувати без страховки та самостраховки.
Зона етапу небезпечна (НЗ) – визначене місце (територія) на етапі, на якому учасник зобов’язаний бути забезпечений страховкою або самостраховкою.
Зрив – неконтрольований рух, переміщення, падіння, втрата контакту з опорою (вірьовкою, колодою, жердиною, рельєфом) з навантаженням суддівської або командної страховки, самостраховки (відсутність точок опори на рельєфі, мотузці).
Контрольний вантаж (КВ) – набір речей, які команда зобов’язана транспортувати по дистанції. Наявність КВ, його склад та параметри вказуються в Умовах.
Лінія контрольна (КЛ) – лінія, що розділяє безпечну та небезпечну зони в місцях роботи на етапі.
Лінія обмежувальна (ОЛ) – лінія, яка вiддiляє коридор руху вiд зони, де знаходитися заборонено навіть на страховці чи самостраховцi.
Лінія торкання (намокання) – обов’язкова лінія, що розміщується на рельєфі на переправах, у зоні дії яких виставляється штраф за торкання чи рух по рельєфу. Для всiх учасникiв, як не долають етап по переправі, крiм першого, ця лiнiя виконує роль обмежувальної.
Опори лінійні (ЛО) – перила, закріплені з обох кінців або з одного кінця, якщо на іншому зав’язаний вузол з групи провідників. Лінійні опори закріплюються тільки до точкових опор.
Опори точкові (ТО) – опори із замкнутим контуром (петлі, карабіни, гаки, металеві кільця тощо) та опори на охоплення (камені, дерева, виступи скель тощо).
Пункт кріплення поліспасту (перил) (ПКП) – визначене суддями місце для закріплення поліспастних систем; перил, які наводяться із застосуванням поліспасту; опорних (транспортних) мотузок при підйомі потерпілого (у тому числі із супроводжуючим), якщо вони виконують роль поліспасту.
Пункт проміжної страховки (ППС) – поодинока опора на ділянці перешкоди між двома пунктами страховки, яка виконує допоміжну функцію при організації страховки. З ППС не допускається організація страховки чи транспортування потерпілого, закріплення перил для руху або самостраховка учасників, кріплення вантажу.
Пункт страховки (ПС) – визначене суддями місце для організації самостраховки, динамічної страховки; кріплення перил, які наводяться без застосування поліспасту; кріплення опорних (транспортних) мотузок при спуску чи підйомі потерпілого (у тому числі із супроводжуючим).
Самостраховка – різновид страховки, при якому учасник кріпиться до точкової опори чи перил карабіном, схоплюючим вузлом або відповідним технічним пристроєм.
Спорядження – вантаж; основна та допоміжна мотузки; захисний шолом, ІСС, рукавиці, карабіни, петлі й вуса самостраховки зі стропи та інших матеріалів; будь-які технічні пристрої, що застосовуються для подолання етапів.
Страховка – система заходів, спрямованих на запобігання можливості тяжких наслідків падіння учасника з висоти, неконтрольованого або небажаного переміщення, потрапляння в загрозливе становище або в небезпечні для життя умови середовища (вода, сніг, заклинювання в тисняві тощо).
Страховка верхня – різновид динамічної страховки, при якому остання опора в ланцюгу страховки знаходиться вище точки кріплення страхувальної вірьовки до учасника, якого страхують (у тому числі останній ППС в ланцюгу страховки при русі вниз на траверсі). Можливість динамічного ривка при постійно натягнутій страховці виключена.
Страховка динамічна – страховка за допомогою вірьовки, гальмівне зусилля на якій контролюється іншим учасником (верхня, нижня страховка).
Страховка нижня – різновид динамічної страховки, в якому остання опора в ланцюгу страховки знаходиться на одному рівні або нижче за точку кріплення страхувальної вірьовки до учасника, якого страхують.
Транспортний (перильний) карабін – карабін, що несе основне навантаження при русі учасника по переправі чи спуску по вертикальних перилах. При транспортуванні потерпілого в ношах (коконі) по переправі транспортними вважаються всі карабіни, якими підвішуються ноші (кокон) до перил; при спуску чи підйомі потерпілого в ношах (коконі) транспортним вважається карабін, яким з’єднуються вуса павука (три точки кокона).
Розділ 2. Дистанції
2.1. Змагання з пішохідного туризму проводяться на дистанціях «Смуга перешкод», «Крос-похід», «Рятувальні роботи».
2.1.1. «Смуга перешкод» – коротка дистанція, насичена етапами, які встановлені на природних або штучних перешкодах. Вона може включати виконання спеціальних завдань.
2.1.2. «Крос-похід» – довга дистанція, яка передбачає проходження певного маршруту з подоланням етапів та виконанням спеціальних завдань, які встановлені на природних або штучних перешкодах. Маршрут проходиться з орієнтуванням по мапі або задається іншим способом (за описом, азимутально, маркуванням та інше). Крос-похід може бути багатоденним і здійснюватися в умовах спортивного походу.
2.1.3. «Рятувальні роботи» – коротка або довга дистанція, яка передбачає транспортування умовно потерпілого силами команди на певних ділянках дистанції або через етапи та (або) спеціальні завдання. Як самостійна дистанція «Рятувальні роботи» проводяться на дистанціях ІІІ-V класів.
2.2. Клас дистанції визначається параметрами, указаними в додатку 1.
2.3. Дистанція складається з локальних перешкод (етапи, спеціальні завдання) та протяжних перешкод (орієнтування, набір висоти). Перелік етапів та спеціальних завдань, їх параметри наведено в додатку 2.
2.4. Норми часу на орієнтування (як при виконанні спецзавдання, так і під час подолання дистанції) визначаються в залежності від класу дистанції та рельєфу згідно з таблицею 2.1.
Таблиця 2.1.
НОРМИ ЧАСУ НА ОРІЄНТУВАННЯ
| Види орієнтування | Норми часу в хвилинах на 1 км в залежності від класу дистанції | ||
| І-ІІ | ІІІ-ІV | V | |
| Заданий напрям, маркований маршрут | 14-19 | 12-18 | 11-16 |
| Азимутальний, лінійний маршрут | 17-22 | 15-20 | 13-18 |
Примітка: на кожні 100 м набору висоти до часу на орієнтування слід додавати 15 хв.
2.5. Положенням або Умовами проведення змагань можуть бути запроваджені етапи або спеціальні завдання, що принципово відрізняються від зазначених в додатку 2. Їх запровадження повинно бути попередньо узгоджено з комісією з пішохідного туризму ФСТУ.
2.6. Склад команди визначається Положенням (Регламентом) про змагання й повинен гарантувати безпеку проходження дистанції.
