Економічний спосіб мислення: маржиналізм

Мета: демонстрація уроку-моделювання, на якому треба: прийняти участь або поспостерігати за моделюючими вправами, засвоїти закони убування маржинальної віддачі та маржинальної корисності, порівняти маржинальні вигоди з маржинальними витратами.

Хід заняття

І. Вправа «виробництво флаффернаттерів» (кроки 1-9)

1. Оголошується, що студенти сьогодні побачать у дії важливий закон економіки, спостерігаючи або взявши участь у простій вправі, що моделює виробництво. На невеликій парті або на столі, що стоїть перед ними, демонструється, послідовність виробництва флаффернаттера.

A.  Розламаємо великий пшеничний крекер на більш дрібні прямокутники.

Б. Намазуємо один прямокутник темним кремом, використовуючи для цього один ніж. Необхідно підкреслити, що студентам доведеться використовувати ножі для намазування темного й світлого крему; іншими словами, їм не можна буде використовувати самі крекери для нанесення інгредієнтів на інші крекери.

B.   Намазуємо інший прямокутник світлим кремом, використовуючи для цього інший ніж.

Г. З'єднаємо обидва прямокутники разом - флаффернаттер готовий. Поміщаємо його на паперову тарілку.

2. Вибирається доброволець із числа студентів, що вийде до столу перед усіма і стане виробником флаффернаттерів. Призначається інспектора з контролю якості, а також лічильника часу, з голосним голосом і з годинником. Студентові кажуть, що йому варто зробити якнайбільше флаффернаттерів протягом рівно однієї хвилини. Коли хвилина закінчиться, інспектора з контролю якості просять швидко перевірити продукцію й відокремити закінчені, якісні флаффернаттери від тих, які або не завершені, або не відповідають стандарту якості. зі стола забираються як закінчені, так і незавершені флаффернаттери.

3. Показується Демонстраційний матеріал 2-1 і заповнюється другий рядок, що відповідає одному працівникові. У другому стовпці записується кількість прийнятих флаффернаттерів, зроблених цим студентом. Зачитується визначення маржинального випуску, значення маржинального випуску вписується в третій стовпець.

4. виробника флаффернаттерів просять вибрати ще одного студента, що приєднається до виробничого процесу. обом пояснюється, що їм варто зробити якнайбільше флаффернаттерів протягом рівно однієї хвилини.
Коли хвилина закінчиться, інспектора з контролю якості просять визначити
 кількість прийнятних флаффернатте­рів, вироблених двома студентами. Заповнюється наступний рядок у Демонстраційному матеріалі 2-1. закінчені й незавершені флаффернаттери віднесять в іншу частину кімнати.

5. ця процедура повторюється ще кілька разів, щораз додаючи ще по одному
 працівнику. Проводиться стільки раундів, скільки буде необхідно для того, щоб
 маржинальна віддача явно почала зменшуватися. Під час додаткових раундів, працівникам не дають додаткових ножів і не дозволяють змінювати площу, використовувану для роботи. Обов'язково забираються закінчені й незавершені флаффернаттери в проміжках між раундами.

6. Підвищення маржинальної віддачі.

Коли проведено достатню кількість раундів, студентам роздаються флаффернаттери на пробу. Їх запитують, яким чином спеціалізація й поділ праці вплинули на загальний випуск.

7. Убування маржинальної віддачі.

Студентів просять глянути на третій стовпець Демонстраційного матеріалу 2, де показаний маржинальний випуск. Їх запитують, чому з якогось моменту
 маржинальний випуск почав зменшуватися.

8. студентам пояснюється, що вони спостерігали прояв закону убування маржинальної віддачі, що відбувається тоді, коли хоча б один ресурс, використовуваний у процесі виробництва, є фіксованим. Показується Демонстраційний матеріал 2-2 й обговорюється, яким чином цей закон проявився при виробництві флаффернаттерів.

9. (За бажанням викладача ) Можно також обговорити, як закон убування маржинальної віддачі впливає на кількість працівників, що готова найняти фірма.

ІІ. Вправа «убування маржинальної корисності» (10-13)

10. Показується велика пляшка з водою й запитається, чи не хоче хто-небудь пити. Вибирається студент-доброволець, пояснюється, що він (вона) зможе вгамувати свою спрагу й заодно продемонструвати дію одного з важливих економічних законів.

A.  невелика склянка наповнюється водою. Студент потім зможе наливати в цю склянку скільки завгодно води й випити її стільки, скільки бажає.

Б. На дошці або на прозрачці проектора швидко записуються у стовпчик числа від 1 до 15 для кожної склянки води, що буде відповідати споживчому вибору студента. Потім пишеться заголовок для ще одного стовпця - задоволення, яке причиняється студентові кожною додатковою (маржинальною) склянкою випитої води.

B.   Щоразу, коли студент вип'є чергову склянку води, нехай він (вона)оцінить загальне задоволення (корисність), отримане від споживання цієї води по шкалі від 1 до 10. Викладач або сам студент повинні занести цю оцінку в таблицю на дошці або на проекторі.

Г. Продовжують записувати числа, що відповідають задоволенню, одержуваному студентом від споживання кожного наступної склянки води. студента спонукають випити ту кількість води, що буде досить для того, щоб ступінь його (її) задоволення почав зменшуватися, але йому (їй) дозволяється припинити пити воду тоді, коли він (вона) буде вважати за потрібне.

11. Коли студент закінчить, йому пояснюється, що відбулося. Вказується, що числа, занесені до другого стовпця, являють собою маржинальну цінність (додаткове задоволення, або корисність) кожної маржинальної (додаткової) склянки води. Безсумнівно, що ступінь отриманого студентом задоволення почне знижуватися при споживанні їм (нею) все більшої кількості води. Це демонструє прояв закону убування маржинальної корисності.

12. Показується й обговорюється Демонстраційний матеріал 2-3, «Закон убування маржинальної цінності» (який часто називається законом убування маржинальної корисності). Зі студентами обговорюється визначення й пояснюється, яке відношення воно має до тільки що проведеної вправи. Студентів просять оцінити наступне ствердження: «Гарної речі може бути занадто багато».

13. (За бажанням викладача) Можна вказати на те, що убування маржінальної цінності - це одна із причин від­ негативного нахилу кривої попиту. Звертається увага на те, що відзначений ступінь задоволення, отримана студентом, може відбивати його (її) готовність платити за додаткові склянки води. Споживачі, як правило, одержують все менше задоволення від кожної наступної зі споживаних одиниць товару й тому за ці додаткові одиниці готові платити менше. Це й відображає негативний нахил кривої попиту на графіку, де по вертикальній осі відкладається ціна, а по горизонтальної - кількість.

ІІІ. Вправа «досить чисто - це наскільки чисто?» (14-23)

14.Перед початком вправи крейдою на підлозі треба нарисувати квадрат, що буде означати озеро. Це робиться так, щоб студенти змогли його відразу побачити.

15. Показується Демонстраційний матеріал 2-4, «Ствердження про навколишнє середовище». Запитується, хто з студентів згодний зі Ствердженням 1 і хто – зі Ствердженням 2. декількох студентів просять пояснити свої відповіді.

16. Студентам нагадається, що виробничі ресурси обмежені. Показавши групі стопку грошей для гри (із Вправи 2-1), їм кажуть, що вона відповідає річному бюджету якогось місцевого органа влади. Студентів просять назвати можливі шляхи використання цих грошей, їхньої пропозиції записуються на дошці. Якщо студенти не запропонують як альтернативу «ліквідацію наслідків забруднення навколишнього середовища», цей пункт у список додається викладачем.

17. Гроші розділюються на кілька купок, які будуть відповідати можливим витратам на виконання різних запропонованих програм.

18. студентам пояснюється, що в групі буде проведений експеримент, пов'язаний з використанням обмежених ресурсів і ліквідацією наслідків забруднення. двох студентів-добровольців, готових допомогти в очищенні квадрата, що представляє собою забруднене озеро, просять вийти. Їм кажуть, що в них буде 20 секунд на те, щоб очистити озеро настільки, наскільки можливо. Вони мають зібрати сміття й викинути його в пакет. Щоб експеримент спрацював, студентам кажуть, що їм не можна буде просто змести сміття в пакет. Крім того, вони не зможуть використати одне сміття для того, щоб підмітати, збирати або викидати інше сміття. Збирати сміття доведеться тільки своїми власними руками. Якщо вони захочуть, вони зможуть одержати у вас гумові рукавички. Призначається лічильника часу, у якого є годинник із секундною стрілкою. Нехай інші студенти класу сидять або стоять навколо, щоб вони могли бачити процес очистки. Після закінчення 20 секунд треба подивитися на пакет із зібраним студентами сміттям і на сміття, що залишився в озері. Студентів запитують, чи є, на їхню думку, озеро чистим. Більшість відповість негативно. студентам-добровольцям має бути заплачено за їхню роботу з тих грошей, які лежали в купці для ліквідації наслідків забруднення.

19. Проводиться ще 4-5 раундів по 20 секунд, щоразу студентам видається новий пакет, виплачується та ж саму сума ігрових грошей. Групі задається те саме питання: чи є, на думку студентів, озеро чистим. Коли гроші в купці для ліквідації наслідків забруднення закінчаться, задається питання: чи вважають студенти, що доцільно продовжувати очистку озер? Що треба буде зробити, щоб озеро стало повністю чистим?

20. Вказується на те, що продовження очистки озера буде означати необхідність використання ресурсів, раніше призначених для виконання інших завдань зі списку, складеного класом. студентам дається завдання визначити альтернативну вартість ліквідації наслідків забруднення, оцінивши те, чим доведеться заради цього пожертвувати.

21. Показується Демонстраційний матеріал 2-5. Студентам пояснюється, що економічний спосіб мислення вимагає порівняння маржинальних (додаткових) вигід від якої-небудь дії з маржинальними (додатковими) витратами, пов'язаними із цією дією.

22. У проведеному раніше експерименті маржинальні вигоди - зменшення ступеня забруднення - вимірялися кількістю сміття, зібраного протягом кожного 20-секундного раунду. Маржинальним витратам відповідали виплати студентам, що чистили озеро. Ці витрати по суті були альтернативною вартістю, оскільки гроші, використані для ліквідації наслідків забруднення, могли б бути застосовані й для реалізації інших цілей. Обговорюються наступні питання:

А. З урахуванням того, що маржинальні вигоди - зменшення ступеня забруднення - з кожним раундом зменшувалися, чи міг наступити момент, коли маржинальні витрати на очистку озера (навколишнього середовища) перевищили б маржинальні вигоди?

Б. У крайньому випадку, що якщо остання одиниця забруднення озера приносить дуже мало шкоди, а її знаходження й ліквідація коштує дуже, дуже дорого? Чи не краще витратити ці грошіна поліпшення шкільної освіти або на додатковий захист міліції?

23. Снову показується Демонстраційний матеріал 2-4 і задається питання, хто з студентів згодний із Ствердженням 1 і із Ствердженням 2. Треба підкреслити, що основна ідея проведеної вправи полягає в необхідності порівняння маржинальних вигід і маржинальних витрат при ухваленні рішення - чи варто починати дану дію, чи ні. Ідея зовсім нев тому, що ми не хочемо мати повністю незабруднене навколишнє середовище.

Заключна частина заняття

Повторяється ідея про те, що економічний спосіб мислення припускає прийняття рішень на маржі. Маржинальний аналіз припускає оцінку того, що відбудеться при додаванні однієї одиниці чого-небудь. студентів просять застосувати це поняття для наступного приклада: чи треба їм поспати зайву годинку вночі перед важливим іспитом?

 

 

Урок 3 (2 год.).