Тема: Леонід Глібов «Щука», «Муха і бджола», «Жаба і віл»

1. Прочитати текст З ім’ям Леоніда Івановича Глібова ви вже знайомі з п’ятого класу, коли вивчали його поетичні загадки, акровірші. Сьогодні на черзі — один із найцікавіших літературних жанрів — байка. Не все й не завжди можна було сказати прямо та одверто. Байка ж давала можливість, хоч і в прихованій формі, критикувати «сильних світу цього», указувати людям на їхні вади й недоліки. Леоніду Глібову вдавалося зробити це ще й у досконалій художній формі.

     Відомий байкар Леонід Глібов із дитинства захоплювався казками. Маючи яскраву фантазію, хлопець виразно уявляв особливості характеру й звички героїв казок — вовків, левів, зайців, лисиць. Йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і розмовляють, що серед них є добрі й злі, багаті й бідні. Свій перший вірш написав у тринадцять років.

«Цікаво!» Виникнення байки    

 Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком літературної байки називають Езопа. Тому про алегоричну мову часто кажуть «езопова». Езоп був рабом, до того ж дуже некрасивим зовні. Але його гострого язика боялися всі. Кінець кінцем він був скинутий зі скелі. Про самого Езопа ходили численні легенди. Ось одна з них.

Господар звелів приготувати Езопові страву з чогось найкращого. Той пішов на базар, купив язика й приготував його. Наступного разу господар знову звелів приготувати страву з чогось найгіршого, і Езоп знову подав язик. «Як же так?» — закричав господар. Мудрець на це відповів: «Немає нічого кращого за язик (мову), як і немає нічого гіршого за злий язик».

У пізніші часи байкар Федр надав творам Езопа віршованої форми.

Записати  в зошит

Гумор — різновид комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах.

Сатира — різке осміяння суспільних вад за допомогою сатиричних засобів.

Байка — невеликий алегоричний твір повчального характеру.

Алегорія — троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу (наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрість, Вовк — жорстокість, хижацтво, Лев — владність, інколи мужність).

      Мораль (байки) — повчальний висновок у кінці твору.

Слово вчителя

    Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі відчувається народна точка зору на зображувані події. Розкриваючи паразитизм, жорстокість, невігластво панівних класів, байкар протиставляв їм працьовитість і чесність простого люду, показував його моральну вищість, стверджував його місце й роль у житті суспільства. Сила впливу, переконливість і дієвість кращих байок Л. Глібова визначається їх високою художньою досконалістю і безкомпромісною правдою життя. Глибина алегоричних узагальнень ґрунтується в них не на якихось виняткових випадках чи конкретних історичних фактах, хоч вони й були покладені в основу байок, а на повсякденних реальних людських взаєминах. Завдяки цьому байки Л. Глібова зберігатимуть своє значення доти, доки у світі існуватимуть осуджені ним явища. Не дивно, що ті його байки, в яких висміяно лінощі, марнослів’я, чванство, хвалькуватість та інші вади актуальні й сьогодні.

3.    Домашнє завдання: 1. Дати визначення байці як літературному жанру.     (Записати в зошит)

      2. Виразночитати байки   «Щука», «Муха і бджола», «Жаба і віл»

 .       Одну байку вивчити напам ять (на виб1р)