Висновок до розділу II

 

Поняття «енергії» не нове але єдиної думки про визначення його не існує. Кожне із зазначених формулювань в науковому і методичному плані є довершеними. Але питання про класифікацію видів та форм руху матерії, в даний час не має чіткого та однозначного роз’яснення. До того ж деякі формулювання представляють собою дуже глибокі значення, до якого учнів необхідно підводити поступово, в напрямку накопичення знань, умінь та навичок, а також розвитку мислення. До розуміння закону збереження енергії учнів підводять після вивчення понять робота, енергія, кінетична та потенційна енергія - один із найпоширеніших методів, при якому не руйнується логічні зв’язки.

Але не всі явища в природі можна зрозуміти і пояснити на основі використання понять і законів механіки, молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та термодинаміки. Досить звернути увагу на той факт, що ні механіка, ні молекулярно - кінетична теорія, ні термодинаміка нічого не говорять про природу сил, які пов'язують окремі атоми в молекули, утримують атоми і молекули речовини в твердому стані на певних відстанях один від одного.

Важливим і невід’ємним елементом шкільної фізичної освіти є експеримент, як засіб отримання учнями пізнавальної інформації, забезпечення наочності під час вивчення фізики, а також формування практичних вмінь та навичок учнів. Роз’яснення та розуміння певних величин можливе лише під час проведення досліду.

 

ВИСНОВОК

 

Вивчення фізики в сучасних умовах є важливою складовою освітньої підготовки молодої людини, частиною загальнолюдської культури.

Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти визнано концентричну побудову курсу фізики 12-річної школи. Навчальний матеріал кожного основного розділу вивчається у два етапи відповідно до певного рівня глибини його опанування, складності використання математичного апарату.

У 9 класі завершується вивчення першого концентру, за яким фізика вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами природи («Механічні явища», «Теплові явища», «Електромагнітні явища», «Світлові явища», «Атомне ядро. Ядерна енергетика»). У старшій школі продовжується вивчення фізики на рівні засвоєння основ фундаментальних фізичних теорій.

Фізика як навчальний предмет посідає визначальне місце у формуванні в учнів наукової картини світу і тому відіграє роль базового компоненту в змісті природничо-наукової освіти.

Загальновизнаною ідеєю сучасної освіти вважається відповідність її шкільного змісту розвитку науки, а також тим методам пізнання, які є вирішальними в науці. Реалізувати цю ідею в середній школі можливо завдяки диференційованому підходу до результатів навчання і структуруванню змісту освіти за різними програмними рівнями залежно від здібностей і освітніх потреб учнів, з урахуванням їхніх пізнавальних інтересів і життєвих намірів. Тому в старшій школі вивчення фізики здійснюється на засадах профілізації навчання, як це пропонує Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, залежно від обраної учнями навчальної програми:

• на рівні стандарту курс фізики обмежується обов’язковими результатами навчання, тобто мінімально необхідною сумою знань і вмінь, які мають, головним чином, світоглядне спрямування;

• на академічному рівні закладаються базові знання з фізики, достатні для продовження навчання за напрямами, де потрібна відповідна підготовка з фізики;

• на рівні профільного навчання в учнів формуються фундаментальні знання з фізики, оскільки з їх удосконаленням учні здебільшого пов’язують своє майбуття в професійному зростанні.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Анофрикова С. В., Методика преподавания физики в средней школе: Частные вопросы[ Учебное пособие для студентов пед. ин-тов физ.- мат спец]/ под ред. С.Е. Каменецкого, Л.А. Ивановой.- М.: Просвещение, 1987.- 336с.

. Бабін С.В.Методика вивчення закону збереження і перетворення енергії в курсі медичної та біологічної фізики: дис.к.п.н.:12.02.03/Бабін Сергій Володимирович, Ч.-2003, 185с.

3. Бар’яхтар В.Г.Фізика 10 клас[Академічний рівень:підручник для загальноосв. навчальних закладів]/Бар’яхтар Віктор Григорович,Божинова Ф.Я.-Х.: «Ранок», 2010.- 256с.

.   Божинова Ф.Я. Фізика 10 клас[підручник для загальноосв.навчальних закладів] - Харків: «Ранок», 2009. - 214 с.

.   Божинова Ф.Я. Фізика 8 клас[підручник для серед. загальноосвітніх шкіл]Ф. Я. Божинова, М. М. Кірюхіна, О. О. Кірюхіна, К.:«Ранок»-2009,256с.

6. Бугаев А. И. Методика преподавания физики в средней школе: Теорет. основы: [Учеб. пособие для студентов пед. ин -тов физ. -мат. спец.]- М.: Просвещение, 1981

7. Гельфер Я.М. Законы сохранения/ Яков Матвеевич Гельфер. -М.:Наука, 1997. -263с

8. Гончаренко С.У.Фізика[підручник для 10 кл. серед. загальноосв. шк.]/ Гончаренко Семен Устимович.-К.:Освіта, 2002.-319с.

9. Інформаційний збірник Міністерства Освіти і науки України, № 17-18, 18-21-2011

.   Коршак Є.В.Фізика, 8 кл[підручник для серед. загальноосвітніх шкіл]/ Коршак Євген Васильович, Ляшенко Олександр Іванович, Савченко Віталій Федорович.-Київ;Ірпінь:ВТФ «Перун», 2000.-192с.

.   Коршак Є.В.Фізика, 9 кл[підручник для серед. загальноосвітніх шкіл]/ Коршак Євген Васильович, Ляшенко Олександр Іванович, Савченко Віталій Федорович.-Київ;Ірпінь:ВТФ «Перун», 2002.-232с.

.   Програми середньої загальноосвітньої школи. Фізика, астрономія. 7-11 класи. - К.: Освіта, 1992.

.   Савельев И.В. Курс физики. Механика. Молекулярная физика. - М.:

14. Усова А.В., В. П. Орехов, С.Е. Каменецкий Методика преподавания физики в 7-8 классах, под. ред. Усовой Антонины Васильевной.- 4-е изд., перераб.- М.: Просвещение, 1990.- 319 с.

. Усова А.В., В. П. Орехов, С.Е. Каменецкий. Методика преподавания физики в 8-10 классах средней школе. / Под ред. В.П Орехова, и А.В. Усовой- М: Просвещение, 1980. - 320 с.

16. Эвенчик Э.Е., Шамаш С.Я., Орлов В.А. Методика преподавания физики в средней школе. Механика./ Эвенчик Э.Е., Шамаш С.Я., Орлов В.А. М.: Просвещение, 1986.