Новела «Шаланда в морі»

Дисципліна «Українська мова і література»

Дата: 22. 05.2020

Тема: «Юрій Яновський. «Вершники». Багатство змісту, досконалість художньої форми, жанрова своєрідність. ССЦ як складова частина тексту. Зміст і будова новелістичного роману».

План

1. Юрій Яновський. «Вершники». Багатство змісту, досконалість художньої форми, жанрова своєрідність.

2.  ССЦ (Складне синтаксичне ціле) як складова частина тексту.

3.  «Відоме» й «нове» у реченнях висловлювання.

4.  Співвіднесеність ССЦ і абзаців.

ü Виконайте усно завдання № 1, письмово завдання № 2, 3 до наступного разу.

 

ü Виконані завдання сфотографуйте і надішліть або на електронну пошту dum-2014@mail.ua  або  в особисті повідомлення Вконтакте https://vk.com/id35900019 

 

 

ü Оцінюватися буде наскільки точно, правильно, розгорнуто і вчасно Ви будете виконувати завдання.

Будьте уважні! Бажаю успіху!

На полях у зошиті запишіть дату заняття – 22.05.2020

Запишіть тему заняття: «Юрій Яновський. «Вершники». Багатство змісту, досконалість художньої форми, жанрова своєрідність. ССЦ як складова частина тексту. Зміст і будова новелістичного роману».

Завдання № 1

Усно опрацюйте теоретичний матеріал

Юрій Яновський. «Вершники». Багатство змісту, досконалість художньої форми, жанрова своєрідність

Роман (фр. roman– романський) – літературний жанр,найбільшпоширений у ХVІІІ-ХХ ст.; великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

 

Новела (іт. novella,від лат. novellus – новітній) – невеликий за обсягомпрозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

 

Роман у новелах – складний за побудовою і великий за розміромепічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи; складається з окремих новел, об’єднаних спільним задумом.

Рід: ліро-епос.

Жанр: роман у новелах.

Напрям: модернізм.

 

Течія: наявні риси неоромантизму, «романтика вітаїзму»,експресіонізм ізяскраво вираженими ознаками імпресіонізму.

 

Композиція: складається з восьми сюжетно завершених новел, які всукупності передають панораму періоду громадянської війни:

 

«Подвійне коло»,

«Дитинство»,

«Шаланда в морі»,

«Батальйон Шведа»,

«Лист у вічність»,

«Чубенко, командир полку»,

 

«Шлях армій»,

«Адаменко».

Проблеми порушені в романі:

Трагедія роду й народу.

Розпад родини заради ідеї.

Батьки і діти

Сім'я і виховання

Відданість справі.

Творча праця та духовні цінності.

Особливості роману «Вершники»

- Складається із 8 сюжетно завершених новел

- Має ознаки народної думи, героїчної поеми,

- Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій

- Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів».

Новела «Дитинство»

 

Рік написання –1935

Жанр:новела.

 

Тема:розповідь про яскравий світ дитинства Данила Чабана,майбутньогокомісара, у дореволюційному селі південного степу.

 

Ідея:розкриття першовитоків входження людини у великий,прекрасний,але жорстокий світ; оспівування нетлінної вартості основ буття, спадковості поколінь і духовної пам’яті.

Герої: Данилко,прадід Данило,батько Ригор,мати Ригориха.

Новела «Дитинство» не має єдиної наскрізної сюжетної лінії. Складається з окремих пейзажних і побутових епізодів. Письменник щедро використав багаті фольклорні джерела, майстерно відтворив народні звичаї, побут, нужденне й злидарське життя закріпаченого трудового люду, його велич і не-зламну духовну силу.

Народні звичаї, традиції – це те, що передається від батьків до дітей, те, що пов’язує, об’єднує різні покоління; ніякі матеріальні цінності, передані в спадок, не можуть зрівнятися з духовними.

 

Новела «Шаланда в морі»

 

Рік написання – 1935.

Жанр:новела.

Тема:зображення надзвичайної ситуації,що сталася з рибалками уштормовому крижаному морі.

 

Ідея:возвеличення родини,подружньої вірності,гуманних основ життя,народної моралі, етичних ідеалів.

 

Головні герої: Половчиха,її чоловік Мусій Половець,рибалка Чубенко.

Третя новела в романі. Її єднає з попередніми тема роду й родини, гуманних основ життя, народної моралі, етичних ідеалів, тісний зв’язок національного із загальнолюдським.

 

Художній час і простір у новелі «Шаланда в морі» обмежені – дія відбувається в короткому часі, на конкретному просторі – у морі й на його березі. Сюжет простий, але досить напружений. Письменник більше зосереджує увагу на внутрішньому стані Половчихи, передає його укрупненими, лаконічними мазками: «Її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей»; «вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі – висока й сувора, їй здавалося, що вона – маяк невгасимої сили».

 

Образ Половчихи:

 

Ю. Яновський розповідає про минуле цієї жінки лише в одному епізоді, коли Половчиха чекає на Мусія, свого чоловіка, і пригадує дівочі роки. Родом вона з Очакова, «доброго рибальського роду, доброї степової крові».

Разом із чоловіком працювала, разом із ним виховувала своїх синів.

 

 

Образу старої Половчихи Юрій Яновський надає величності і романтичної піднесеності, порівнюючи цю жінку з пісенним образом, і новела набуває ще більшого поетичного забарвлення, сприймається як дума про велике горе жінки. Половчиха ладна була б полетіти до свого Мусієчка, допомогти йому, додати сили. Велика туга огорнула вірне, любляче жіноче серце. З усією силою жіночого кохання вона звертається в думках до сил природи. Оце її звернення мимохіть нагадує «Слово о полку Ігоревім», зокрема плач Ярославни.

Вона стояла на чолі сім’ї, «мов скеля в штормі». Вона «залишалась стояти на березі, висока та сувора, як у пісні». І, коли «берег спорожнів, рибалки пішли геть», «вона справляла жалобу».

 

 

Образ Мусія Половця:

 

Мусій – дофінівський рибалка. Це батько братів Половців. Усіх їх він однаково виховував, але батькову науку вони згадують тільки перед смертю: «Тому роду не буде переводу,в котрому браття милують згоду».

 

Двобій із морем. Мусій усе життя прожив біля моря. Він був вправним рибалкою, за найменшими змінами в природі передбачав погоду. «Море зажерливо ревло, схопивши… Мусія»,

 

високі хвилі перевернули шаланду, а крижана вода не випускала зі своїх цупких обіймів. Але старий рибалка переміг стихію. Він не тільки виплив сам, а й порятував шаланду.

 

«Наша артіль бідна і кидати шаланду в морі не годиться». Мусій з останніх сил штовхає перекинуту

 

шаланду до берега, адже це артільне майно, а він голова артілі. Без шаланди його товаришам не обійтися, бо вона годує бідну артіль. Половець чесно жив і не замислювався над тим, шо боротьба з труднощами – це подвиг. Він просто робив те, що повинен був робити.