2020-06-30
227
Молочна продуктивність тварин
Довідкова інформація
Молочна продуктивність корів оцінюється за 305 днів лактації або за скорочену лактацію. Облік молочної продуктивності протягом лактації проводиться на основі контрольних доїнь, які проводяться один раз в десять днів, або двічі на місяць. В товарних господарствах контрольні доїння проводять один раз на місяць. Сума надоїв за кожний місяць лактації дає надій за всю лактацію. Точність визначення надою корови за всю лактацію зумовлюється кратністю проведення контрольних доїнь.
Поряд з визначенням надоїв велике значення приділяється оцінці жирномолочності та розрахунку абсолютної кількості жиру в молоці за лактацію. Жирномолочність - один з важливих показників якості молока. Показник жирномолочності групи корів, закріплених за дояркою є одним з показників при нарахування зарплати. Дані жирномолочності за кожний місяць дозволяють встановити його середній вміст в молоці за лактацію. Для визначення середнього вмісту жиру в молоці за лактацію надій за кожний місяць перемножують на показник жирності молока в даному місяці і отримують кількість однопроцентного молока, сума якого по місяцях лактації поділена на фактичний надій за 305 днів лактації (або за скорочену лактацію), дає середньозважену величину вмісту жиру в молоці за лактацію в процентах.
Абсолютну кількість молочного жиру визначають шляхом ділення суми однопроцентного молока за лактацію на 100.
Завдання 16. Обчислити середній вміст та абсолютну кількість жиру в молоці за лактацію у корів за даними таблиці 8. Зробіть висновки.
8. Надої та жирність молока у корів симентальської породи за місяцями лактації
| Місяць лактації | Високопродуктивні корови | Низькопродуктивні корови | ||||||
| надій, кг | % жиру | 1% молоко, кг | Абсо-лютна кількість жиру, кг | Надій, кг | % жиру | 1% молоко, кг | Абсо-лютна кількість жиру, кг | |
| 1 | 674 | 4,06 | 295 | 3,79 | ||||
| 2 | 696 | 3,96 | 298 | 3,57 | ||||
| 3 | 677 | 3,75 | 369 | 3,54 | ||||
| 4 | 665 | 3,75 | 427 | 3,68 | ||||
| 5 | 599 | 3,8 | 368 | 3,83 | ||||
| 6 | 545 | 3,8 | 277 | 4,31 | ||||
| 7 | 501 | 3,88 | 171 | 4,92 | ||||
| 8 | 475 | 4,18 | 95 | 6,0 | ||||
| 9 | 376 | 4,41 | 44 | 7,6 | ||||
| 10 | 260 | 4,5 | 16 | 8,2 | ||||
| Сума | ||||||||
| Середнє значення | ||||||||
М’ясна продуктивність тварин
Довідкова інформація
М¢ясну продуктивність тварин оцінюють як за життя тварини, так і після їх забою. Основними показниками м¢ясної продуктивності сільськогосподарських тварин є забійна маса та забійний вихід. Під першим розуміють масу туші з жиром, але без шкіри, голови, внутрішніх органів та ніг (до зап¢ясного та скакального суглобів); а під забійним виходом - забійну масу, виражену в процентах від живої маси. Крім вищеназваних показників, при оцінці м¢ясних якостей тварин враховують скоростиглість тварин, витрати кормів на одиницю приросту та, власне, якість м¢яса. Суттєве значення має жива маса тварини.
Показником росту тварин є середньодобовий приріст. Найбільш інтенсивно тварина росте у молодому віці, причому найкращий розвиток здійснюється в умовах повноцінної годівлі, найбільш цінні по м¢ясності частини тіла - поперек, задня третина та ін. В молодому віці організм тварини краще використовує корм: менші витрати на одиницю приросту.
Забійний вихід залежить від виду тварин, породи, віку, статі та вгодованості. У різних видів тварин він різний. Це перш за все визначається тим, які частини тіла включаються в забійну масу. У великої рогатої худоби та овець до забійної маси відносять масу знекровленої туші з жиром без шкіри, голови, ніг (до зап¢ястного та скакального суглобів), внутрішніх органів (крім нирок, які залишаються в туші разом з нирковим жиром); у свиней - маса туші з жиром, головою, шкірою, але без крові, внутрішніх органів (крім нирок та ниркового жиру), ніг (до зап¢ясного та скакального суглобів) та щетини. У птиці забійна маса залежить від особливостей обробки туші після забою: у нерозібраної птиці вона найбільш висока, оскільки включає масу знекровленої та обскубаної тушки з жиром, головою, ногами та внутрішніми органами; у напіврозібраної - масу тушки з жиром, але без кишечнику; при повному розбиранні видаляють не тільки кров, пір»я, пух, кишечник, але й всі внутрішні органи, а також голову до другого шийного хребця, ноги до скакального, та крила до ліктьового суглобу.
Найкраще за забійним виходом та якістю м¢ясо дають тварини спеціалізованих м¢ясних порід. Вони мають високу скоростиглість, добре розвинену та тонковолокнисту мускулатуру з бажаними жировими прошарками, які визначають «мармуровість» м¢яса, його соковитість та ніжність.
Показником виходу їстівної частки туші є коефіцієнт м¢ясності, який розраховується як відношення між кількістю їстівних частин в туші до кількості неїстівних частин.
Оплата корму приростом визначається як відношення витрат корму за період вирощування до перед забійної маси тварин
Завдання 17. Користуючись даними таблиці 9 визначити забійну масу, забійний вихід, кількість їстівних та неїстівних частин в туші, а також коефіцієнт м¢ясності та оплату корму приростом бичків при високому рівні годівлі від народження до живої маси 430 кг (вік забою 15 місяців 18 днів) та перемінному (середній рівень годівлі від народження до 9 місячного віку і високий - з 9 місяців до живої маси 430 кг; вік забою 17 місяців 11 днів). Зробити висновки про м¢ясну продуктивність бичків та ефективність їх вирощування на м¢ясо при різних рівнях годівлі.
9. Зміни м¢ясної продуктивності бичків чорно - рябої породи при різних рівнях годівлі.
| Показники | Рівень годівлі: | |
| Високий | Перемінний | |
| Передзабійна маса, кг | 417,3 | 417,6 |
| Маса туші, кг | 220,7 | 221,0 |
| Маса внутрішнього жиру, кг | 16,0 | 16,0 |
| Забійна маса, кг | ||
| Забійний вихід, % | ||
| Кількість їстівних частин в туші, % | 82,3 | 82,0 |
| Кількість неїстівних частин в туші, % | 17,7 | 18,0 |
| Коефіцієнт м’ясності | ||
| Витрати корму за період вирощування, корм. Од. | 2561 | 2861 |
| Оплата корму приростом, корм. од. | ||
Завдання 18. Ознайомтесь з показниками, що характеризують м’ясну продуктивність с.-г. тварин і птиці (таблиця 10). Зробіть висновки.
10. М’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці
| Вид тварин, птиці | Строки вирощування, днів | Жива маса однієї голови, кг | Забійний вихід, % |
| Молодняк ВРХ м’ясного напрямку продуктивності | 450 | 400 | 60-64 |
| Молодняк свиней | 220 | 110 | 75 |
| Валушки | 240 | 45 | 55 |
| Курчата бройлери | 49 | 1,6-1,7 | 62-63* |
| Каченята | 49 | 2,0-2,5 | 63* |
| Гусенята | 63 | 3,5-4,2 | 58-60* |
| Індиченята | 120 | 4,7-5,3 | 64-67* |
*- патрошена тушка
Завдання 19. Зазначте на малюнках основні відруби, на які ділиться туша різних сільськогосподарських тварин (рисунок 8.1., 8.2., 8.3.).
