Ііі. Методичні вказівки для підготовки до семінарських (практичних) занять

 

Мета практичних занять полягає у закріпленні і поглибленні набутих теоретичних знань студентів, опануванні навичками їх застосування при вирішенні конкретних процесуальних ситуативних питань, контролі за засвоєнням матеріалу, стимулюванні самостійної роботи щодо засвоєння основних положень та вивчення специфіки галузі права.

На семінарських (практичних) заняттях використовуються різні форми та методи контролю знань студентів: усне опитування, дискусія, реферативні повідомлення та їх обговорення, вирішення практичних завдань, тестовий контроль.

Практичні заняття можуть проходити в різних формах: співбесіда, доповідь, реферативна доповідь, дискусія, колоквіум, рольові, кейсові ігри, складання процесуальних документів та ін.

Продуктивними і раціональними формами заняття є співбесіда та дискусія. Вони дають можливість обговорити питання з багатьох сторін і залучити до обговорення максимальну кількість студентів, допомагають розвивати мислення та мову, сприяють засвоєнню матеріалу.

Студент, беручи участь у практичному занятті, семінарі, при обговоренні того чи іншого питання повинен:

·  чітко формулювати основні теоретичні положення;

·  обґрунтовувати і доводити свої міркування і твердження;

·  давати повну і стислу відповідь на поставлене запитання;

·  доповнювати доповідача тощо.

У процесі самостійної підготовки до практичних занять студенти повинні всебічно розглянути і усвідомити зміст питань, що виносяться на заняття, опрацювати необхідну літературу (підручники, навчальні посібники, наукову та спеціальну літературу). Перевірку засвоєння своїх знань студенти здійснюють за допомогою питань для самоконтролю.

Кращій підготовці до практичних занять сприятиме використання різних технічних засобів та технологій (комп’ютер, відеотехніка, мережа Internet, інформаційні банки даних). Найзручніше у навчальному процесі використовують комп’ютер, він допомагає здійснювати пошук і систематизацію необхідної інформації, мінімізує витрати часу на такі дії, оптимізує самостійну роботу студентів, надає доробкам студентів закінченого і естетичного вигляду.

Загальні вимоги до учасників практичного заняття:

обов’язково прочитати текст першоджерела та рекомендовану додаткову літературу;

опрацювати прослуханий лекційний матеріал;

всебічно розглянути зміст питань, що виносяться на заняття;

підготуватися до виступу з кожного питання плану семінару;

підготувати відповіді на запитання, наведені під кожним із пунктів плану заняття;

опрацювати навчальну літературу, відповідні нормативно-правові акти;

опрацювати питання, які винесені на самостійне вивчення;

рекомендовано виступати не з місця, а перед усією аудиторією;

викладати думки своїми словами, а не завченими фразами, формулюваннями;

будувати виступ згідно з планом, користуючись конспектом лише в разі цитуванняпершоджерел;

враховувати, що кожен виступ має складатися з трьох частин: вступу, основноїчастини і висновку;

вільно триматися перед аудиторією, грамотно і переконливо говорити;

кожен студент бере участь в обговоренні всіх питань семінару;

після відповіді товариша вміти прокоментувати основне положення проблеми, задатийому додаткове запитання;

формулювання своєї позиції розпочинати словами „я стверджую, що...“, „я вважаю,що… “, „моя позиція з цього питання така...“;

для підтвердження або ж спростування тієї чи іншої тези наводити аргументи (цитатиз тексту першоджерела, або думки, істинність якихобґрунтована).

Окрему увагу слід приділити засвоєнню рекомендованої базової та допоміжної літератури за кожною темою.

 

Семінарське заняття