Vііі. Система поточного і підсумкового

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

9.

Навчальні досягнення студентів із дисципліни «Педагогіка» оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV), де зазначено види й терміни контролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 5, табл. 6.

Таблиця 5

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного

(модульного) контролю (3 семестр)

№	Вид діяльності	Максимальна кількість балів за одиницю	Кількість одиниць до розрахунку	Всього
1	Виконання завдань самостійної роботи	5	24	120
2	Відповідь на семінарському занятті	10	4	40
3	Ессе	20	1	20
4	Написання реферату	15	1	15
5	Модульна контрольна робота	25	3	75
6	Підсумковий контроль	10	1	10
7	Тестовий експрес-контроль	10	3	30
	Максимальна кількість балів	310

 

    Розрахунок балів. Максимальна кількість балів – 310. Розрахунковий коефіцієнт 310: 100 = 3,10. Наприклад, студент набрав 218 балів. Результат – 218:3,1 =70,2 бали.

 

    Таблиця 6

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного

(модульного) контролю (4 семестр)

№	Вид діяльності	Максимальна кількість балів за одиницю	Кількість одиниць до розрахунку	Всього
1	Виконання завдань самостійної роботи	5	22	110
2	Відповідь на семінарському занятті	10	3	30
3	Рейтинг за 3 семестр	100	1	100
4	Написання реферату	15	1	15
5	Модульна контрольна робота	25	3	75
6	Тестовий експрес-контроль	10	3	30
	Разом	360
7	Екзамен	240	1	240
	Всього балів	600

 

Розрахунок балів. Максимальна кількість балів – 600. Розрахунковий коефіцієнт 600: 100 = 6,0. Наприклад, студент набрав у семестрі 260 балів. На екзамені – 150 балів. Результат – 260+150=410, 410:6=68,3 бали (в 100-бальній системі оцінювання).

У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються такі методи:

§ Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, залік.

§   Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, звіт, реферат, есе.

§ Методи самоконтролю: умін­ня самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Таблиця 7

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS

За 100 -бальною шкалою	Значення оцінки / За національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100	Відмінно / Відмінно	А
82 – 89	Дуже добре / Добре	В
75 – 81	Добре / Добре	С
69 – 71	Задовільно / Задовільно	D
60 – 68	Достатньо / Задовільно	E
35– 59	Незадовільно з можливістю повторного складання / Незадовільно	FX
0 – 34	Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни / Незадовільно	F

 

Загальні критерії оцінювання успішності студентів,   які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 8.

 Таблиця 8

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка	Критерії оцінювання
«відмінно»	ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програ­мою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв творчості у розумінні і використанні набутих знань та умінь.
«добре»	ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«задовільно»	ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«незадовільно»	виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.

 

Кожний модуль включає бали за поточну роботу студента на семінарських, практичних заняттях, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу.

Виконання модульних контрольних робіт здійснюється в режимі комп’ютерної діагностики або з використанням роздрукованих завдань.

Реферативні дослідження та есе, які виконує студент за визначеною тематикою, обговорюються та захищаються на семінарських заняттях (див. п. «Захист творчих проектів»).

Модульний контроль знань студентів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.

У табл. 9, 10 представлено розподіл балів, що присвоюються студентам упродовж вивчення дисципліни «Педагогіка».

Таблиця 9

Розподіл балів, що присвоюються студентам

(3 семестр)

М О Д У Л І											Індиві­дуальна робота	Модульні контроль­ні роботи	Тесту­вання
Змістовий модуль 1 (семінари, самостійна робота)			Змістовий модуль 2 (семінари, самостійна робота)				Змістовий модуль 3 (семінари, самостійна робота)
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	Т10	Т 11
19	19	19	19	19	19	19	19	19	19	20	15	75	10
Разом: 310 балів

 

Таблиця 10