Дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління

грошовими відносинами, що виникають під час формування та використання

відповідних коштів, — це операції:

а) фінансові;

б) економічні;

в) грошові;

г) кредитні.

 

3. Різноманітні фінансові активи, до яких належать національні гроші, іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість, охоплюють:

а) суб’єкти економічних операцій;

б) суб’єкти фінансових операцій;

в) об’єкти фінансових операцій;

г) об’єкти господарських операцій.

 

4. Вирізняють такі види фінансових операцій:

а) операції з переказу грошей;

б) інвестиційні операції;

в) спекулятивні операції та операції з капіталом;

г) операції з переказу грошей, інвестиційні операції, спекулятивні операції та

операції з капіталом.

 

5. Яка функція міжнародних фінансів ґрунтується на тому, що міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту в грошовій, тобто універсальній (зіставлюваній), формі (це дає можливість здійснювати у будь-який час, на будь-якому етапі облік та аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій формі):

а) інформаційна;

б) організаційна;

в) контрольна;

г) аналітична?

 

6. Міжнародна фінансова політика держави має ґрунтуватися на:

а) аналітичних даних фахівців у цій галузі;

б) вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку країни;

в) наукових концепціях у галузі міжнародних фінансів;

г) наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої практики та вимогах

поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремої країни, так і всього світу.

 

7. Сукупність заходів і рекомендацій держави в галузі міжнародних фінансів — це:

а) фінансова функція держави;

б) державна політика;

в) міжнародна фінансова політика;

г) функція держави.

 

8. Що таке знецінення курсу національної валюти у формі зниження її курсу (ціни) відносно іноземних валют, міжнародних розрахункових грошових одиниць (раніше — золота):

а) ревальвація;

б) валютна інтервенція;

в) девальвація;

г) політика валютних обмежень?

9. Що відображає можливість обміну (конверсії) валюти однієї країни на валюти інших країн за діючим валютним курсом:

а) конвертованість валют;

б) валютні обмеження;

в) оборотність валют;

г) правильні відповіді а і в?

 

10. Зворотне котирування — це:

а) вартість одиниці національної валюти, що виражається в іноземній валюті;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валю ту за національну;

в) обмінний курс продажу чи купівлі, що використовується у валютних операціях.

 

11. Повне котирування — це:

а) курс продавця та покупця, згідно з яким банк купує або продає іноземну валюту за національну;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

 

12. Курс «спот» — це:

а) обмінний курс продажу чи купівлі, який використовується для валютних операцій без будь-якої угоди про здійснення майбутньої купівлі чи продажу;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валю ту за національну;

в) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній курс до третьої валюти.

13. Крос-курс — це:

а) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній курс до третьої валюти;

б) різниця між курсами продавця та покупця;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

 

14. Різниця залишків коштів в іноземних валютах, які формують кількісно незбіжні зобов’язання (пасиви) і вимоги (активи) для учасників валютного ринку, — це:

а) відкрита валютна позиція;

б) валютна позиція;

в) коротка відкрита валютна позиція;

г) довга валютна позиція.

 

15. Перевищення вимог (активів) в іноземній валюті над зобов’язаннями (пасивами) — це:

а) довга валютна позиція;

б) відкрита валютна позиція;

в) коротка валютна позиція.

 

16. Фіксинг — це:

а) процедура котирування;

б) різниця між курсами продавця та покупця;

в) залишки коштів в іноземних валютах;

г) надлишок надходжень.

 

17. Різниця між курсами продавця та покупця — це:

а) маржа;

б) фіксинг;

в) крос-курс;

г) курс «спот».

 

18. Пряме котирування — це:

а) вартість одиниці іноземної валюти, що виражається в національній валюті;

б) вартість одиниці національної валюти, що виражається в певній кількості іноземної валюти;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

 

19. Яка політика держави може бути пов’язана з наданням кредитів національним імпортерам та експортерам; з наданням кредитів іноземним позичальникам; з одержанням кредитів від інших держав, міжнародних організацій та зарубіжних комерційних банків; з наданням гарантій за отриманими кредитами:

а) фінансова;

б) міжнародна;

в) кредитна;

г) валютна?

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Оцінювання знань, умінь і навичок студентів з дисципліни здійснюється відповідно до Положення про оцінювання навчальної діяльності студентів, затвердженого наказом директора інституту від 07.07. 2009 № 1-160.

Оцінювання знань студента під час семінарських занять проводиться за шкалою, визначеною кафедрою, за такими критеріями:

- розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

- ступінь засвоєння фактичного матеріалу курсу;

- обізнаність з основною (обов’язковою) та додатковою літературою, а також із сучасною вітчизняною і зарубіжною літературою з питань, що розглядаються;

- уміння поєднувати теоретичні знання з вирішенням практичних завдань при розгляді ситуаційних вправ (кейсів), винесених на обговорення аудиторії;

- логіка, структура, стиль викладу матеріалу при виступах в аудиторії, уміння захищати свою позицію та здійснювати узагальнення інформації, отриманої з доповідей інших осіб.

Оцінка, еквівалентна «відмінно», виставляється, якщо студент виявив всебічно системні та глибокі знання, в повному обсязі твердо засвоїв весь програмний матеріал, вичерпно та послідовно дав відповіді на всі питання, тісно пов’язує теорію з практикою, показує знання літератури, вміння самостійно аналізувати та тлумачити економічні норми та поняття, правильно аргументує висновки, вміє самостійно узагальнювати матеріал і логічно його викладати, не допускаючи помилок.

Оцінка, еквівалентна «добре», виставляється, якщо студент твердо знає програмний матеріал, має навики аналізу та тлумачення економічних норм та понять, логічно відповідає на поставлені питання, не допускає суттєвих помилок.

Оцінка, еквівалентна «задовільно», виставляється, якщо студент засвоїв основний матеріал, але не знає окремих деталей, допускає неточні відповіді та формулювання понять, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, має прогалини в знаннях.

Оцінка, еквівалентна «незадовільно», виставляється, якщо студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, не володіє навичками застосування економічних норм, які забезпечували б вирішення професійних завдань.

 

Рекомендована література

 

Основна:

1. Конституція України, прийнята п’ятою сесією Верховної Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості ВРУ. – 1996. – №30. (із змінами)

2. Про Національний банк України: Закон від 20.05.99 №679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №29. – Ст. 25.

3. Про банки і банківську діяльність: Закон від 7.12.01. зі зм. та доп., внес. ЗУ від 20.09.01 №2740 – ІІІ.

4. Гроші та кредит: Підручник / За ред. М. І. Савлука. – К.:КНЕУ, 2006. – 748с.

5. Коваленко Д. І./ Гроші та кредит: теорія і практика: Навч. посібн./ Д.І.Коваленко – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 352 с.

 

Додаткова:

6.Про кредитні спілки: Закон від 20 грудня 2001 р. №2908-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №15. – 50 с.

7.Гроші та кредит/ За ред. М.І.Алєксєєва.- Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – 420с.

8.Гроші та кредит: Підручник / За ред.: Б. С. Івасіва. – К.: КНЕУ, 2007. – 528с. 

9.Демківський А. В. Гроші та кредит: Підручник / А. В. Демківський. – К.: ДАКОР. – 2007. – 528 с.

10.Щетинін А. І. Гроші та кредит: Підручник / А. І. Щетинін. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 432 с.

11. Михайлівська І.М. Гроші та кредит: Навчал. посібник. – Львів.: Новий світ, 2007.- 432с.