Тема: Країни Південно-Західної Азії.
Питання для обговорення:
- Економіко-географічне положення країн регіону.
- Загальна оцінка природно-ресурсного потенціалу країн регіону.
- Історичні особливості розвитку регіону Південно-Західна Азія.
- Географія населення країн Південно-Західної Азії. Національні та релігійні конфлікти в регіоні.
- Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства.
- Галузева структура господарства.
- Розвиток соціальної сфери.
- Зовнішньоекономічні зв’язки регіону.
Аудиторні завдання:
- Виконати кругову діаграму „Розподіл видобутку нафти по країнах Південно-Західної Азії”. Зробити висновок.
- Скласти картосхему Південно-Західної Азії, показавши основні родовища корисних копалин, нафтопроводи і центри нафтопереробки, морські порти, основні центри обробної промисловості.
- Письмово охарактеризувати зовнішньоторговельні відносини країн Південно-Західної Азії.
Географічні назви, які потрібно знати:
Афганістан
Родовища корисних копалин:
кам’яне вугілля: поблизу міст Карух, Іспушта, Баклан;
нафти і газу: поблизу міст Шибарган, Сари-Пуль;
кухонної солі: в районі Баглану;
залізної руди: поблизу Кабулу;
золота і лазуриту: біля Сарі-Сант.
Основні центри обробної промисловості:
металообробки: Кабул, Джагдалак, Мазері-Шаріф;
бавовняної: Пулі-Хумрі, Герат, Карух;
вовняної: Джабаль-Ус-Сірадж;
харчової: Кабул, Хульм, Баглан, Джелалабад, Суробай;
центри кустарного виробництва килимів: Карух, Фарах, Меймене.
Ізраїль
Родовища корисних копалин:
нафти: Хелец, Кохава;
газу: Арада, Рош-Зохаре;
фосфатів: Орона;
солі: Седом.
Основні центри обробної промисловості:
машинобудування і металообробки: Ашкелон, Ашдод, Бет-Шемен;
хімічної: Хайфа, Тель-Авів, Єрусалим, Арад;
будматеріалів: Бет-Шемеш;
легкої: Кір’ят-Шмона, Дімона, Ашдод, Афула.
Головні морські порти:Хайфа, Ейлат, Ашдот.
Йорданія
Родовища корисних копалин:
фосфоритів: Ер-Хусейв, Хасе.
Основні центри обробної промисловості:
нафтопереробної: Ез-Зарка;
будматеріалів: поблизу Ашмана.
Головні морські порти: Акаба.
Бахрейн
Родовища корисних копалин:
нафти: в районі Джебель-Духан.
Основні центри обробної промисловості:Манама, Мухаррак, Хідд.
Головні морські порти:Манама, Сітра, Сульман.
Ірак
Родовища корисних копалин:
нафти: Ер-Румайла, Ез-Зубай, Нафтхане, Джамбул, Бай-Хассан, Серченар, Бутма;
солі: Фао, Діванія, Амара.
Основні центри обробної промисловості:
машинобудування і металообробки: Ель-Іскандарія, Басра, Багдад;
хімічної: Кірку, Багдад, Басра;
нафтопереробної: Ед-Даура, Хадіта, Муфтія, Кіркук;
текстильної: Багдад, Мосул;
шкіряно-взуттєвої: Багдад, Ель-Куфа;
харчової: Мосул, Амара, Сулейманія.
Іран
Родовища корисних копалин:
нафти: Серкан, Нефтсефід, Агаджарі, Лалі, Гечсаран (провінція Хузестан);
кам’яного вугілля: Зерен, Шемшек, Горган, Тебріз;
залізної руди: Бафк, Ерак;
хромітових руд: Аліабад, Феріман.
Основні центри обробної промисловості:
чорної металургії: Ісфахан, Ахваз;
машинобудування: Тегеран, Ісфахан, Тебріз, Ерак;
нафтопереробної: Абадан, Тегеран, Хомейні, Харк, Керманшах, Бендер-Шахпур;
текстильної: Тегеран, Тебріз, Ісфахан, Бірджент, Йезд, Кашан, Керман;
харчової: Тегеран, Ісфахан, Феса, Ірімія, Мешхед, Ленгеруд, Ленге, Захедан.
Економічні райони:Центральний, Південно-Західний, Північний, Східний, Північно-Західний.
Основні порти:Харремшехр, Бендер-Шахпур, Бушир, Бендер-Ассаб, Пахлеві, Абадан, Бендер-Махшехр
Ємен
Родовища корисних копалин:
нафти: Мареб;
міді: поблизу Таіза;
Основні центри обробної промисловості:
нафтопереробної: Аден;
легкої: Аб’ян, Лахджа, Сана, Ходейда.
Головні морські порти:Аден, Ходейда, Саліф.
Катар
Родовища корисних копалин:
нафти: Духан.
Основні центри обробної промисловості:
нафтопереробної: Умм-Саід;
будматеріалів: поблизу Дохи.
Головні морські порти:Доха, Умм-Саід.
Кіпр
Основні центри обробної промисловості: Ларнак, Нікозія, Фамагуста.
Кувейт
Родовища корисних копалин:
нафти: Буркан, Магва, Ель-Ахмаді, Раудайтайн, Ель-Бахра, Сабрія, Мінагіш.
Основні центри обробної промисловості:
нафтопереробної: Мена-Ель-Ахмаді, Міна-Абдаллах, Аш-Шуайбе;
хімічної: Шуайбе, Мена-аль-Ахмаді.
Головні морські порти:Ель-Кувейт, Мсна-аль-Ахмаді.
Ліван
Родовища корисних копалин:
залізної руди: район Біскінти;
б урого вугілля: біля Тріполі.
Основні центри обробної промисловості:
кольорової металургії: Бейрут;
машинобудування: Бейрут, Тріполі;
нафтопереробної: Тріполі, Сайда;
будматеріалів: Бейрут, Шекка;
харчової: Бейрут, Захла.
Головні морські порти:Бейрут, Тріполі.
Об’єднані Арабські Емірати
Родовища корисних копалин:
нафти: Абу-Дабі, Дубай;
Основні центри обробної промисловості:
металургійної: Абу-Дабі;
нафтопереробної: Абу-Дабі, Дубай, Ар-Рувейс, Умм-ан-Нар;
будматеріалів: Абу-Дабі, Ель-Айна, Дубай, Рас-Ель-Хайма.
Головні морські порти:Абу-Дабі, Дубай, Маржа, Джебель-Алі, Рафід, Заїр.
Саудівська Аравія
Родовища корисних копалин:
нафти: Гавар, Хурайс, Саффанія, Акбайк, Харсанія;
солі: Джизан.
Основні центри обробної промисловості:
металургійної: Джидда;
нафтопереробної: Рас-Таннура, Джадда, Ер-Ріяд;
б удматеріалів: Джадда, Дамман, Ер-Ріяд;
харчової: Мекка, Ер-Ріяд;
Головні морські порти: Джадда, Дамман, Рас-Таннура.
Сірія
Родовища корисних копалин:
нафти: Кярачук. Сувайдія, Тель-Румайлан;
фосфоритів: Ваді-Ерхейм, Східне;
солі: поблизу Дейр-ез-Зора.
Основні центри обробної промисловості:
чорної металургії: Хама;
машинобудування і металообробки: Халеб, Латанія;
нафтопереробної: Хомс;
будматеріалів: Хомс, Латанія, Дамаск;
текстильної: Халеб, Хама, Дамаск;
харчової: Латанія, Дамаск, Адра.
Головні морські порти:Латанія, Тартус, Баніяс.
Довідковий матеріал
Видобуток нафти в країнах Південно-Західної Азії (млн. т): Бахрейн – 2,04; Ізраїль – 0,005; Йорданія – 0,005; Ірак – 31,85; Іран – 180,91; Ємен – 17,13; Катар – 22,89; Кувейт – 102,91; ОАЕ – 105,91; Оман – 3,03; Саудівська Аравія – 402,83; Туреччина – 3,49.
Література
1. Агропромислові комплекси в країнах Близького Сходу / Семенов В. Ф. Загальний курс агро бізнесу. – К., 2000. – С. 249–254.
2. Афганистан – наркотики здесь дело рутинное // Эхо планеты. – 2003. – № 26. – С. 18–19.
3. Арабо-мусульманський культурний регіон // Художня культура світу / Н. Є. Миро польська, Е. В. Бєлкіна та ін. – К., 2003. – С. 8–31.
4. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Академія, 2005. – 704 с.
5. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. Посібник. – К.: Академія, 2003. – 688 с.
6. Большой арабский базар // Вокруг света. – 2003. – № 3. – С. 254–261.
7. Вавилов В., Сязонов А. Сирийская арабская республика. – М.: Знание, 1981. – 64 с.
8. Герасимов О. Ирак. – М., 1984.
9. Горкина Т. И. Ближний Восток: его роль и значение в системе мирового хозяйства // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2004. – № 25–28. – С. 35–42.
10. Гукасян Г. Аравийская интеграция // МЭ и МО. – 2004. – № 2.
11. Дорошевский М. В., Мысливец Т. В. Экономическая и социальная география мира. – К., 2001.
12. Дунаев В. Нация без государства (о курдах) // Известия. – 1999. – 15 февраля. – С. 7.
13. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. Для студ. геогр. спец. внз / за ред. С. Кузика. – Л.: Світ, 2005. – 672 с.
14. Желтиков В. П. Экономическая география: Учеб. Пособие для студентов вузов. – Ростов/н/Д.: Фенікс, 2003. – 384 с.
15. Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 384 с.
16. Ігнатьев П. Пакистан: країна конфліктів у пошуках стабільності // Політика і час. – 2004. – № 7–8. – С. 84–95.
17. Иран и сопредельные страны Востока. – М., 1989.
18. Країни Близького та Середнього Сходу // Всесвітня історія: 1945–1997. –Запоріжжя, 1997. – С. 288–302.
19. Мамедова Н. Н. Иран: от монархии к республике. Современное состояние и перспективы // Мусульманские страны у границ СНГ. – М., 2002. – С. 46–61.
20. Мардониев В. В стране солнца и гор. – М.: Мысль, 1980. – 157 с.
21. Марцинковський В. Іран і його уран // Політична культура. – 2003. – № 41. – С. 20–21.
22. Масляк П. О. Країнознавство / П. О. Масляк. – К.: Знання, 2007. – 294 с.
23. Мельянцев В. Арабо-исламский мир: характеристики в глобальном контексте (экономика) // МЭ и МО. – 2004. – № 8. – С. 3–14.
24. Миронов Л. Экономика без опоры на нефть (Иран) // Азия и Африка сегодня. – 1999. – № 2. – С 43–49.
25. Михин В. Кувейт. – М.: Мысль, 1984. – 120 с.
26. Общая характеристика азиатского региона / Экономическая, социальная и политичсская география мира. Регионы и страны. / Под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. – М., 2002. – С. 543–566.
27. Пакистан: Справочник. – М.: Наука, 1991. – 424 с.
28. Приходьмо О. Економіка Іраку: повоєнна, доіндустріальна // Дзеркало тижня. – 2003. – 26 квітн. – С. 12.
29. Прошин Н. Сирия. – М.: Мысль, 1979. – 84 с.
30. Салими Х. Р. Политико-правовой анализ проблем глобализации и перспективы интеграции стран субрегиона Персидського залива // Персонал. – 2003. – № 9. С. 44–47.
31. Сихоев Р. Эмиграция и судьбы страны (Афганистан) // Азия и Африка сегодня. – 1999. – № 11. – С. 46–47.
32. Смирнов С. Перспективы трансафганского трубопровода // Центральная Азия и Кавказ. – 2003. – № 4. – С. 143–150.
33. Снесарев А. Е. Афганистан. – М., 2002.
34. Социально-экономическая география зарубежного мира: Учеб. для вузов обуч. по геогр. спец. / Под ред. В. В. Вольского. – 2-е изд., испр. – М.: Дрофа, 2003. – 560 с.
35. Страны Ближнего Востока. Справочник. – К.: Политиздат Украины, 1990. – 335 с.
36. Страноведение: Учеб. пособие / П. И. Рогач, Н. Е. Косяков, В. Г. Гаркавая, С. В. Лукьянчик. – Минск: БГЭУ, 2003. – 284 с.
37. Чоудхурі С. Демократичний параліч по-азійськи (політична ситуація в Азії) // День. – 2004. – 7 вересня. – С. 7.
38. Щепников В. Жемчужина Персидського залива (Бахрейн) // Азия и Африка сегодня. – 1999. – № 6. – С. 74–77.
39. Яковлєв А. Саудовская Аравия: достижения и противоречия реформ // МЭ и МО. – 2001. – № 7. – С. 96–104.