Практична робота № 2

Тема: Країни Південно-Західної Азії.

Питання для обговорення:

1. Економіко-географічне положення країн регіону.
2. Загальна оцінка природно-ресурсного потенціалу країн регіону.
3. Історичні особливості розвитку регіону Південно-Західна Азія.
4. Географія населення країн Південно-Західної Азії. Національні та релігійні конфлікти в регіоні.
5. Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства.
6. Галузева структура господарства.
7. Розвиток соціальної сфери.
8. Зовнішньоекономічні зв’язки регіону.

 

Аудиторні завдання:

1. Виконати кругову діаграму „Розподіл видобутку нафти по країнах Південно-Західної Азії”. Зробити висновок.
2. Скласти картосхему Південно-Західної Азії, показавши основні родовища корисних копалин, нафтопроводи і центри нафтопереробки, морські порти, основні центри обробної промисловості.
3. Письмово охарактеризувати зовнішньоторговельні відносини країн Південно-Західної Азії.

 

Географічні назви, які потрібно знати:

Афганістан

Родовища корисних копалин:

кам’яне вугілля: поблизу міст Карух, Іспушта, Баклан;

нафти і газу: поблизу міст Шибарган, Сари-Пуль;

кухонної солі: в районі Баглану;

залізної руди: поблизу Кабулу;

золота і лазуриту: біля Сарі-Сант.

Основні центри обробної промисловості:

металообробки: Кабул, Джагдалак, Мазері-Шаріф;

бавовняної: Пулі-Хумрі, Герат, Карух;

вовняної: Джабаль-Ус-Сірадж;

харчової: Кабул, Хульм, Баглан, Джелалабад, Суробай;

центри кустарного виробництва килимів: Карух, Фарах, Меймене.

Ізраїль

Родовища корисних копалин:

нафти: Хелец, Кохава;

газу: Арада, Рош-Зохаре;

фосфатів: Орона;

солі: Седом.

Основні центри обробної промисловості:

машинобудування і металообробки: Ашкелон, Ашдод, Бет-Шемен;

хімічної: Хайфа, Тель-Авів, Єрусалим, Арад;

будматеріалів: Бет-Шемеш;

легкої: Кір’ят-Шмона, Дімона, Ашдод, Афула.

Головні морські порти:Хайфа, Ейлат, Ашдот.

Йорданія

Родовища корисних копалин:

фосфоритів: Ер-Хусейв, Хасе.

Основні центри обробної промисловості:

нафтопереробної: Ез-Зарка;

будматеріалів: поблизу Ашмана.

Головні морські порти: Акаба.

 

Бахрейн

Родовища корисних копалин:

нафти: в районі Джебель-Духан.

Основні центри обробної промисловості:Манама, Мухаррак, Хідд.

Головні морські порти:Манама, Сітра, Сульман.

 

Ірак

Родовища корисних копалин:

нафти: Ер-Румайла, Ез-Зубай, Нафтхане, Джамбул, Бай-Хассан, Серченар, Бутма;

солі: Фао, Діванія, Амара.

Основні центри обробної промисловості:

машинобудування і металообробки: Ель-Іскандарія, Басра, Багдад;

хімічної: Кірку, Багдад, Басра;

нафтопереробної: Ед-Даура, Хадіта, Муфтія, Кіркук;

текстильної: Багдад, Мосул;

шкіряно-взуттєвої: Багдад, Ель-Куфа;

харчової: Мосул, Амара, Сулейманія.

Іран

Родовища корисних копалин:

нафти: Серкан, Нефтсефід, Агаджарі, Лалі, Гечсаран (провінція Хузестан);

кам’яного вугілля: Зерен, Шемшек, Горган, Тебріз;

залізної руди: Бафк, Ерак;

хромітових руд: Аліабад, Феріман.

Основні центри обробної промисловості:

чорної металургії: Ісфахан, Ахваз;

машинобудування: Тегеран, Ісфахан, Тебріз, Ерак;

нафтопереробної: Абадан, Тегеран, Хомейні, Харк, Керманшах, Бендер-Шахпур;

текстильної: Тегеран, Тебріз, Ісфахан, Бірджент, Йезд, Кашан, Керман;

харчової: Тегеран, Ісфахан, Феса, Ірімія, Мешхед, Ленгеруд, Ленге, Захедан.

Економічні райони:Центральний, Південно-Західний, Північний, Східний, Північно-Західний.

Основні порти:Харремшехр, Бендер-Шахпур, Бушир, Бендер-Ассаб, Пахлеві, Абадан, Бендер-Махшехр

 

Ємен

Родовища корисних копалин:

нафти: Мареб;

міді: поблизу Таіза;

Основні центри обробної промисловості:

нафтопереробної: Аден;

легкої: Аб’ян, Лахджа, Сана, Ходейда.

Головні морські порти:Аден, Ходейда, Саліф.

 

Катар

Родовища корисних копалин:

нафти: Духан.

Основні центри обробної промисловості:

нафтопереробної: Умм-Саід;

будматеріалів: поблизу Дохи.

Головні морські порти:Доха, Умм-Саід.

 

Кіпр

Основні центри обробної промисловості: Ларнак, Нікозія, Фамагуста.

 

Кувейт

Родовища корисних копалин:

нафти: Буркан, Магва, Ель-Ахмаді, Раудайтайн, Ель-Бахра, Сабрія, Мінагіш.

Основні центри обробної промисловості:

нафтопереробної: Мена-Ель-Ахмаді, Міна-Абдаллах, Аш-Шуайбе;

хімічної: Шуайбе, Мена-аль-Ахмаді.

Головні морські порти:Ель-Кувейт, Мсна-аль-Ахмаді.

 

Ліван

Родовища корисних копалин:

залізної руди: район Біскінти;

б урого вугілля: біля Тріполі.

Основні центри обробної промисловості:

кольорової металургії: Бейрут;

машинобудування: Бейрут, Тріполі;

нафтопереробної: Тріполі, Сайда;

будматеріалів: Бейрут, Шекка;

харчової: Бейрут, Захла.

Головні морські порти:Бейрут, Тріполі.

 

Об’єднані Арабські Емірати

Родовища корисних копалин:

нафти: Абу-Дабі, Дубай;

Основні центри обробної промисловості:

металургійної: Абу-Дабі;

нафтопереробної: Абу-Дабі, Дубай, Ар-Рувейс, Умм-ан-Нар;

будматеріалів: Абу-Дабі, Ель-Айна, Дубай, Рас-Ель-Хайма.

Головні морські порти:Абу-Дабі, Дубай, Маржа, Джебель-Алі, Рафід, Заїр.

 

Саудівська Аравія

Родовища корисних копалин:

нафти: Гавар, Хурайс, Саффанія, Акбайк, Харсанія;

солі: Джизан.

Основні центри обробної промисловості:

металургійної: Джидда;

нафтопереробної: Рас-Таннура, Джадда, Ер-Ріяд;

б удматеріалів: Джадда, Дамман, Ер-Ріяд;

харчової: Мекка, Ер-Ріяд;

Головні морські порти: Джадда, Дамман, Рас-Таннура.

 

Сірія

Родовища корисних копалин:

нафти: Кярачук. Сувайдія, Тель-Румайлан;

фосфоритів: Ваді-Ерхейм, Східне;

солі: поблизу Дейр-ез-Зора.

Основні центри обробної промисловості:

чорної металургії: Хама;

машинобудування і металообробки: Халеб, Латанія;

нафтопереробної: Хомс;

будматеріалів: Хомс, Латанія, Дамаск;

текстильної: Халеб, Хама, Дамаск;

харчової: Латанія, Дамаск, Адра.

Головні морські порти:Латанія, Тартус, Баніяс.

 

Довідковий матеріал

Видобуток нафти в країнах Південно-Західної Азії (млн. т): Бахрейн – 2,04; Ізраїль – 0,005; Йорданія – 0,005; Ірак – 31,85; Іран – 180,91; Ємен – 17,13; Катар – 22,89; Кувейт – 102,91; ОАЕ – 105,91; Оман – 3,03; Саудівська Аравія – 402,83; Туреччина – 3,49.

 

Література

1. Агропромислові комплекси в країнах Близького Сходу / Семенов В. Ф. Загальний курс агро бізнесу. – К., 2000. – С. 249–254.

2. Афганистан – наркотики здесь дело рутинное // Эхо планеты. – 2003. – № 26. – С. 18–19.

3. Арабо-мусульманський культурний регіон // Художня культура світу / Н. Є. Миро польська, Е. В. Бєлкіна та ін. – К., 2003. – С. 8–31.

4. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Академія, 2005. – 704 с.

5. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. Посібник. – К.: Академія, 2003. – 688 с.

6. Большой арабский базар // Вокруг света. – 2003. – № 3. – С. 254–261.

7. Вавилов В., Сязонов А. Сирийская арабская республика. – М.: Знание, 1981. – 64 с.

8. Герасимов О. Ирак. – М., 1984.

9. Горкина Т. И. Ближний Восток: его роль и значение в системе мирового хозяйства // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2004. – № 25–28. – С. 35–42.

10. Гукасян Г. Аравийская интеграция // МЭ и МО. – 2004. – № 2.

11. Дорошевский М. В., Мысливец Т. В. Экономическая и социальная география мира. – К., 2001.

12. Дунаев В. Нация без государства (о курдах) // Известия. – 1999. – 15 февраля. – С. 7.

13. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. Для студ. геогр. спец. внз / за ред. С. Кузика. – Л.: Світ, 2005. – 672 с.

14. Желтиков В. П. Экономическая география: Учеб. Пособие для студентов вузов. – Ростов/н/Д.: Фенікс, 2003. – 384 с.

15. Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 384 с.

16. Ігнатьев П. Пакистан: країна конфліктів у пошуках стабільності // Політика і час. – 2004. – № 7–8. – С. 84–95.

17. Иран и сопредельные страны Востока. – М., 1989.

18. Країни Близького та Середнього Сходу // Всесвітня історія: 1945–1997. –Запоріжжя, 1997. – С. 288–302.

19. Мамедова Н. Н. Иран: от монархии к республике. Современное состояние и перспективы // Мусульманские страны у границ СНГ. – М., 2002. – С. 46–61.

20. Мардониев В. В стране солнца и гор. – М.: Мысль, 1980. – 157 с.

21. Марцинковський В. Іран і його уран // Політична культура. – 2003. – № 41. – С. 20–21.

22. Масляк П. О. Країнознавство / П. О. Масляк. – К.: Знання, 2007. – 294 с.

23. Мельянцев В. Арабо-исламский мир: характеристики в глобальном контексте (экономика) // МЭ и МО. – 2004. – № 8. – С. 3–14.

24. Миронов Л. Экономика без опоры на нефть (Иран) // Азия и Африка сегодня. – 1999. – № 2. – С 43–49.

25. Михин В. Кувейт. – М.: Мысль, 1984. – 120 с.

26. Общая характеристика азиатского региона / Экономическая, социальная и политичсская география мира. Регионы и страны. / Под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. – М., 2002. – С. 543–566.

27. Пакистан: Справочник. – М.: Наука, 1991. – 424 с.

28. Приходьмо О. Економіка Іраку: повоєнна, доіндустріальна // Дзеркало тижня. – 2003. – 26 квітн. – С. 12.

29. Прошин Н. Сирия. – М.: Мысль, 1979. – 84 с.

30. Салими Х. Р. Политико-правовой анализ проблем глобализации и перспективы интеграции стран субрегиона Персидського залива // Персонал. – 2003. – № 9. С. 44–47.

31. Сихоев Р. Эмиграция и судьбы страны (Афганистан) // Азия и Африка сегодня. – 1999. – № 11. – С. 46–47.

32. Смирнов С. Перспективы трансафганского трубопровода // Центральная Азия и Кавказ. – 2003. – № 4. – С. 143–150.

33. Снесарев А. Е. Афганистан. – М., 2002.

34. Социально-экономическая география зарубежного мира: Учеб. для вузов обуч. по геогр. спец. / Под ред. В. В. Вольского. – 2-е изд., испр. – М.: Дрофа, 2003. – 560 с.

35. Страны Ближнего Востока. Справочник. – К.: Политиздат Украины, 1990. – 335 с.

36. Страноведение: Учеб. пособие / П. И. Рогач, Н. Е. Косяков, В. Г. Гаркавая, С. В. Лукьянчик. – Минск: БГЭУ, 2003. – 284 с.

37. Чоудхурі С. Демократичний параліч по-азійськи (політична ситуація в Азії) // День. – 2004. – 7 вересня. – С. 7.

38. Щепников В. Жемчужина Персидського залива (Бахрейн) // Азия и Африка сегодня. – 1999. – № 6. – С. 74–77.

39. Яковлєв А. Саудовская Аравия: достижения и противоречия реформ // МЭ и МО. – 2001. – № 7. – С. 96–104.