Практична робота № 2

Семінарське заняття № 2.

Тема: Особливості, проблеми і перспективи розвитку господарського комплексу Центральної Росії.

 

Питання для обговорення:

1. ЕГП – інтегральний фактор розвитку і територіальної організації Північно-Західного району.

2. Господарський комплекс Центрального району: особливості, проблеми, перспективи розвитку.

3. ТВК КМА. Значення його у розвитку економіки Росії).

4. Проблеми і перспективи розвитку АПК Північнокавказького району за нових соціально-економічних умов.

5. Спеціалізація і галузева структура господарського комплексу Волго-В'ятського району.

6. Історичні особливості формування і розвитку господарства Уральського району.

7. Роль і значення Поволзького району в загальноросійському поділі праці.

 

Географічні назви, які потрібно знати:

Центральний економічний район (Московська, Брянська, Смоленська, Орловська, Тверська, Тульська, Рязанська, Калузька, Костромська, Ярославська, Івановська області, м. Москва).

Центрально-Чорноземний економічний район (Курська, Бєлгородська, Липецька, Тамбовська, Воронежська області).

Північно-Західний економічний район (Ленінградська, Новгородська, Псковська області, м. Санкт-Петербург).

Волго-В'ятський економічний район (Нижегородська, Кіровська області, республіки Мордовія, Марій Ел, Чувашська).

Північно-Кавказький економічний район (Ростовська обл., Краснодарський і Ставропольський край, республіки Адигея, Дагестан, Кабардино-Балкарія, Карачаєво-Черкесія, Північна Осетія, Інгушетія, Чеченська).

Поволзький економічний район (Ульяновська, Саратовська, Самарська, Волгоградська, Пензенська, Астраханська області, республіки Татарстан, Калмикія Хальмг Тангч).

Уральський економічний район (Курганська, Оренбурзька, Пермська, Свердловська, Челябінська області, республіки Башкортостан, Удмуртія).

Література

1. Водовозов С. А. Проблемы развития и размещения производительных сил Северного Кавказа. – М., 1975.

2. Дмитриев А. В., Лола А. М., Метевич Н. М. Где живет советский человек. – М.: Мысль, 1988.

3. Костенников В. М. Развитие экономических районов СССР / Перспективы и проблемы. – М.: Просвещение, 1977.

4. Кистанов В. В., Копылов Н. В. Региональная экономика России: Учеб. для вузов. – М.: Финансы и статистика, 2003.

5. Минц А. А. Центральний район. Экономико-географический очерк. – М., 1963.

6. Морозова Т. Г. и др. Экономическая география России: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 527 с.

7. Сидоров М. К. Социально-экономическая география и регионалистика России: Учебник-атлас. – М.: ТНФРН, 2002. – 400 с.

8. Топчієв О. Г. Економічна географія СРСР. – К.: Рад. школа, 1986.

9. Хрущев А. Г. География промышленности СССР. – М.: Мысль, 1986.

10. Экономическая география СССР. Районная часть / Под ред. Н. Д. Пистуна. – К.: Вища школа, 1984.

11. Экономическая и социальная география СССР / Под ред. В. Я. Рома. – М.: Просвещение, 1987. – Т. 2.

12. Экономическая география СССР / Под ред. А. Т. Хрущева, Т. М. Калашниковой, М. В. Никольского. – М.: Изд-во МГУ, 1989.

Семінарське заняття № 3.

Тема: Територіальна організація народного господарства Півночі та Сходу Російської Федерації;

Питання для обговорення:

1. Сучасне геополітичне і економіко-географічне положення районів Європейської Півночі і Азіатської частини Російської Федерації.

2. Роль і значення природних ресурсів Європейської Півночі у забезпеченні стабільного розвитку господарського комплексу Західної економічної зони Росії.

3. Населення і трудові ресурси північних і східних районів Російської Федерації.

4. Господарський комплекс Західносибірського економічного району та особлива роль нафтогазової промисловості в його розвитку.

5. Роль Східносибірського економічного району в територіальному поділі праці Російської Федерації.

6. Особливості територіальної організації господарства Далекосхідного району.

7. Характеристика основних ТВК Півночі та Сходу Російської Федерації.

8. Проблеми і перспективи розвитку економіки Східної економічної зони.

Географічні назви, які потрібно знати:

Північний економічний район (Архангельська. Вологодська; Мурманська області, республіки Комі, Карелія).

Західно-Сибірський економічний район (Кемеровська. Новосибірська, Омська, Томська, Тюменська області, Алтайський край, Республіка Алтай).

Східно-Сибірський економічний район (Красноярський край, Іркутська, Читинська області, республіки Бурятія, Тива, Хакасія).

Далекосхідний економічний район (Приморський і Хабаровський край, Камчатська, Магаданська, Сахалінська області, Республіка Саха-Якутія).

Література

1. Агантеген А. Г., Ибразимова З. М. Сибирь не понаслышке. – М.: Мол. Гвардия, 1980. – 252 с.

2. Байкало-Амурская магистраль. – М.: Мысль, 1977. – 216 с. (Вопросы географии; Вып. 105).

3. Благов В. П. Крупные города СССР // География в школе. – 1990. – № 4. – С. 12–16.

4. Географические проблемы районов нового освоения. – Л..: ВГО, 1988. – 113 с.

5. География России: Энциклопедия / гл. ред. А. П. Горкин. – М.: Бол. Рос. Энцикл., 1998. – 799 с.

6. Гладышев А. Н. ТПК Российской Федерации: продолжение биографии. – М.: Советская Россия, 1987.

7. Дальний Восток: Экономико-географическая характеристика. – М.: Мысль, 1966.

8. Дьяконов Ф. В. Формирование народнохозяйственного комплекса Дальнего Востока. – М.: Наука, 1990. – 94 с.

9. Западносибирский ТПК. – М.: Энергия, 1984.

10. Заусаев В., Лебедев., Быстрицкий С. Потенциал экономики Дальнего Востока. – М.: Наука, 1990. – 94 с.

11. Кареев Н. М. Развитие Советского Севера: успехи и проблемы // География в школе. – 1989. – № 3. – С. 15–18.

Практична робота № 2.

Тема: Країнознавча характеристика Центральноазіатських країн СНД.

Питання для обговорення:

1. Сучасне геополітичне і економіко-географічне положення країн регіону.

2. Особливості історичного розвитку регіону.

3. Природні умови і ресурси країн регіону.

4. Населення країн і міжнаціональні проблеми в регіоні.

5. Господарський, комплекс регіону (Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану і Киргизстану).

6. Розвиток освіти, науки і культури в країнах регіону.

7. Зовнішньоекономічні зв'язки в країнах регіону.

8. Проблеми і перспективи розвитку економіки країн Центральної Азії.

 

Аудитори завдання:

1. Скласти письмову характеристику бавовнянопромислового комплексу Центральної Азії.
2. На контурну карту нанести основні промислові центри і зони спеціалізації сільського господарства, межі адміністративних областей і економічних районів.
3. Скласти таблицю „Місце сільського господарства в економіці країн Центральної Азії” і зробити її письмовий порівняльний аналіз.

Показники	Узбекистан	Туркменістан	Таджикистан	Киргизстан
1. Частка сільського господарства у валовому сукупному продукті, в %
2. Частка населення зайнятого в сільському господарстві, в %
3. Частка тваринництва в загальній вартості продукції сільського господарства, в %
4. Частка продукції сільського господарства в експорті та імпорті країни в %
5. Галузі міжнародної спеціалізації країни, пов’язані з сільським господарством
6. Промислові виробництва, розвиток яких стимульований потребами сільського господарства
7. 3абезпеченість країни вітчизняним продовольством, в %
8. Перелік експортної сільськогосподарської продукції

Географічні назви, які потрібно знати:

Киргизстан

Родовища корисних копалин:

вугілля: Кизил-Кія, Сулюкта, Кок-Янгак, Нарин, Алмалик, Кара-Кеч;

нафти: Майлі-Сай; Ізбаскент, Чангир-Таш;

газу: Ізбаскент;

поліметалічних руд: Сумсар, Бордунський, Ак-Тюз.

Основні центри обробної промисловості:

кольорової металургії: Хайдаркен, Ак-Тюз.

машинобудування і металообробки: Бішкек, Токмак, Джалал-Абад;

електротехнічної: Кажди-Сай, Пржевальськ;

будматеріалів: Кизил-Кія, рш, Кара-Куль, Ак-Булак, Бішкек.

Таджикистан

Родовища корисних копалин:

бурого вугілля: Шурабське;

нафти: Гофрабад, Рават, Кічик-Бель, Акбашадир, Шаамбари;

газу: Кизил-Тумшук;

свинцево-цинкових і вісмутових руд: Алтин-Топкан, Курусай, Касай, Адрасман;

вольфрамо-молібденових руд: Чорух-Дайрон;

флюориту: Кундара, Наугарзан.

Основні центри обробної промисловості:

машинобудування: Душанбе, Канібадам, Курган-Тюбе, Ісфара, Куляб, Адрасман;

будматеріалів: Душанбе, Куляб, Кайраккум, Курган-Тюбе;

легкої: Душанбе, Кайраккум, Канібалам, Ура-Тюбе;

харчової: Канібалам, Ісфара, Душанбе, Ура-Тюбе, Пенджикент, Шахрінац.

Узбекистан

Родовища корисних копалин:

нафти: Фергана, Термез;

газу: Газлі, Учкир, Каган, Джаркар;

вугілля: Ангрен; Двнау;

мідних руд: Алмалик;

золота: Муринтау.

Основні центру обробної промисловості:

чорної металургії: Бехабад.

кольорової металургії: Алмалик, Чірчик;

машинобудування: Бухара, Самарканд, Ташкент, Гулістан, Коканд;

хімічної: Ташкент, Чірчик, Янгиюль, Фергана;

нафтопереробної: Фергана;

будматеріалів: Бекабад, Кувасай, Ангрен, Навої;

легкої: Ташкент, Маргілан, Наманган, Хіва, Самарканд, Карші;

харчової: Каган, Маргілан, Ходжейлі, Нукус.

Туркменістан

Родовища корисних копалин:

нафти: Кум-Даг; Гусан-Кули;

газу: Майське, ІІІатлик, Окарем.

Основні центри обробної промисловості:

машинобудування: Ашгабад; Гизиларбад, Тежден, Мари;

хімічної: Челекен, Небітдаг, Бекдаш;

легкої: Бюзмеін, Тежден, Байрамали;

будматеріалів: Небітдаг, Ашгабад, Бюзмеін.

Головні морські порти:Бекдаш, Туркменбаши.

 

Література

1. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник. – М.: Гардарики, 2003. – 704 с.

2. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Академія, 2005. – 704 с.

3. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. Посібник. – К.: Академія, 2003. – 688 с.

4. Богатир В., Кравченко С. Виклики стабільності. Центральна Азія: проблеми регіональної інтеграції та безпеки // Політика і час. –.1998. – № 6. – С. 43–46.

5. Джангужин Р. Н. Казахстан постсовестский / Ин-т мировой экономики и международных отношений. – К., 2002. – 482 с.

6. Економіка зарубіжних країн / За ред. А.С. Філіпенка. – К.: Либідь, 1996. – С. 192–195.

7. Экономическая география СССР. Союзные республики (кроме РСФСР) / Под. ред. Н. П. Микитина и др. Изд. 4-е доп. и перер. - М.: Просвещение,1974. - С. 199–295.

8. Экономическая география СССР. Часть ІІ. / под. ред. А. Т. Хрущева, Т. М. Калашниковой, И. В. Никольского. – М.: Изд-во МГУ, 1988 – С. 233–272.

9. Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны: Учебник / Под ред. д-ра геогр. наук, проф. С. Б. Лаврова, канд.. геогр. наук, доц. Н. В. Каледина. – М.: Гардарики, 2003. – 928 с.

10. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. Для студ. геогр. спец. внз / за ред. С. Кузика. – Л.: Світ, 2005. – 672 с.

11. Желтиков В. П. Экономическая география: Учеб. Пособие для студентов вузов. – Ростов/н/Д.: Фенікс, 2003. – 384 с.

12. Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 384 с.

13. Каменев С. Энергетическая политика и энергетические проэкты Туркменистана // Центральная Азия и Кавказ. – 2003. – № 4. – С. 132–142.

14. Киргизия // География. Приложение к газете "Первое сентября". – 1995. – № 47. – С. 109–110.

15. Койчуманов Т. Проблемы идентификации экономических интересов государств Центральной Азии // Центральная Азия и Кавказ. – 2003. – № 3. – С. 164–170.

16. Кравченко С. Ісламські гальма в експресі демократії (релігійна ситуація в Центральній Азії) // Політика і час. – 2002. – № 7 – С. 46–49.

17. Кравченко С. Тривожні тенденції. Центральна Азія: виклики стабільності та проблеми регіональної безпеки // Політика і час. – 2003. – № 10. – С. 53–58.

18. Маначинський О. Євразія: великий нафтовий пасьянс // Політика і час. – 1998. – № 4. – С. 30–40.

19. Миграция русскоязычного населення из Центральной Азии: причины, последствия, перспективы / Под ред. Г. Витковской. – М., 1996. – (Науч. Докл. / Московский Центр Карнеги. Вып. 11).

20. Мукимджанова Р. Государства Центральной Азии и их южные соседи // Восток. – 1996. – № 5. – С. 54–61.

21. Ниязи А. Таджикистан: проблемы использования водно-энергетических ресурсов // Центральная Азия и Кавказ. – 2003. – № 4. – С. 123–132.

22. Постсоветская Центральная Азия. Потери и обретения. / Рос. Центр цивил. и регион. исслед. Ред. Васильев А. М. – М.: Изд. фирма „Вост. Література”, РАН. – 1998. – 350 с.

23. Резникова О. Экономическое развитие государств Центральной Азии и Кавказа: роль внешних ресурсов // МЭ и МО. – 2003. – № 4. – С. 87–96.

24. Религия и культура в Центральной Азии / Гачев Г. Национальные образы мира. Центральная Азия. – М., 2002. – С. 757–771.

25. Сарбанов У. О киргизском валютном рынке и экономике // Территориально-производственные комплексы СССР. – М., 1981.

26. Социально-экономическая география зарубежного мира: Учеб. для вузов обуч. по геогр. спец. / Под ред. В. В. Вольского. – 2-е изд., испр. – М.: Дрофа, 2003. – 560 с.

27. Страна, где конь член семьи и символ государства (о Туркменистане // Евразия. – 2004. – № 5. – С. 68–69.

28. Страноведение: Учеб. пособие / П. И. Рогач, Н. Е. Косяков, В. Г. Гаркавая, С. В. Лукьянчик. – Минск: БГЭУ, 2003. – 284 с.

29. Топчієв О.Г. Економічна географія СРСР. – К.: Рад. школа, 1986. – С. 238–256.

30. Узбекская ССР / Энцикл. Справочник. – Ташкент: Гл. ред.: Узб. Сов. Энц., 1981.

31. Физическая география СССР (азиатская часть). – М.: Высшая школа, 1976. – С. 4–117.

32. Фридман Л. Центральная Азия: структурные сдвиги в экономике // МЭ и МО. –2002. – № 7. – С. 78–87.

33. Центральная Азия – новый фаворит иностранных инвесторов // МЭ и МО. – 2000. – № 3. – С. 72–79.

34. Центральна Азія – регіон перспектив // Політика і час. – 2004. – № 7–8. – С. 13–19.

35. Центральноазіатські країни. Особливості моделі суспільного устрою / Політична система сучасної України. – К., 1998. – С. 242–255.