Практична робота № 4

Тема: Країнознавча характеристика Індії

Питання для обговорення:

1. Економіко-географічне положення країни.
2. Загальна оцінка природно-ресурсного потенціалу країни.
3. Історичні особливості та сучасний стан розвитку господарства країни.
4. Географія населення Індії.
5. Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарського комплексу.
6. Галузева структура промисловості.
7. Сільське господарство Індії.
8. Розвиток сфери послуг.
9. Зовнішньоекономічні зв’язки Індії.
10. Соціально-економічне районування.

Аудиторні завдання:

1. Оцінити господарство Індії за планом економіко-географічної характеристики; встановити господарську спеціалізацію країни в міжнародному поділі праці і рівень економічного розвитку в порівнянні з іншими державами Південної Азії.
2. Дати письмову характеристику особливостей розвитку економічного району Індії (згідно варіанту).
3. Скласти картосхему розміщення в Індії найважливіших родовищ корисних копалин та промислових центрів. Показати галузі спеціалізації в промислових центрах і зони спеціалізації сільського господарства, межі економічних районів.

 

Географічні назви, які потрібно знати:

 

Індія

Родовища корисних копалин:

вугілля: Ранігандж, Джхарія, Каранпура, Сінгарені;

нафти і газу: Анклешвар, Камбей, Тарапур, Дігбой, Нахоркатія;

залізної руди: Кеондшхар, Сінгбум, Байладіла, Бхілаі;

мідної руди: Сінгбхум;

марганцевої руди: Нагпур;

слюди: Хазарібаг, Неллуру;

бокситів: Белгаум, Колхапур;

золота: Колар, Хартія;

алмазів: Панна.

Основні центри обробної промисловості:

чорної металургії: Бхілаі, Бокаро, Дургапур, Вішакхапатнам;

кольорової металургії: Кхетрі, Алває, Корба;

машинобудування: Бомбей, Калькутта, Мадрас, Хайдарабад, Бонгалуру, Ілахабад, Канпур;

хімічної: Нангал, Бомбей, Хайдарабад, Бенгалуру, Ілахабад, Канпур;

лісової: Джайпур, Нагрур, Канпур, Лакхнау, Мадурай, Ахмадабад, Шолапур;

бавовняної: Калькутта, Бомбей, Ахмадабад;

джутової: Калькутта;

шкіряно-взуттєвої: Канпур, Калькутта, Мадрас;

тютюнової: Гунтуру.

Економічні райони:Північно-Східний, Західний, Південний, Центральна і Східна Індія.

Головні морські порти:Бомбей, Калькутта.

 

Література

1. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Академія, 2005. – 704 с.

2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. Посібник. – К.: Академія, 2003. – 688 с.

3. Борисов А. Е. и др. Индия: Монография. – М.: Межд. отношения, 1990. – 152 с.

4. Губина Н. К. Сельское хазяйство Индии: рынок средств производства. – М.: Наука, 1986. – 103 с.

5. Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны: Учебник / Под ред. д-ра геогр. наук, проф. С. Б. Лаврова, канд.. геогр. наук, доц. Н. В. Каледина. – М.: Гардарики, 2003. – 928 с.

6. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. Для студ. геогр. спец. внз / за ред. С. Кузика. – Л.: Світ, 2005. – 672 с.

7. Желтиков В. П. Экономическая география: Учеб. Пособие для студентов вузов. – Ростов/н/Д.: Фенікс, 2003. – 384 с.

8. Зарицкий О. Країна контрастів (Індія) // Всесвіт. – 2002. – № 11–12. – С. 102–119.

9. Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 384 с.

10. Индия // МЭ и МО. – 2002. – № 8. – С. 70–82.

11. Котовский Г. Аграрний строй и изменения за годы независимости (Индия) // Азия и Африка сегодня. – 2001. – № 4. – С. 59–62.

12. Лунев С. Индийская цивилизация в глобализирующемся мире // МЭ и МО. – 2003. – № 3. – С. 74–83.

13. Масляк П. О. Країнознавство / П. О. Масляк. – К.: Знання, 2007. – 294 с.

14. Рамковский Е. Индия // МЭ и МО. – 2003. – № 3. – С. 60–73.

15. Республіка Індія мовою цифр і фактів // Всесвіт. – 2002. – № 11–12. – С. 98–101.

16. Рогожин А. Индия на мировом рынке информационно-комуникационных технологий // МЭ и МО. – 2004. – № 7. – С. 74–82.

17. Родионова И. А., Бунакова Т. М. Экономическая география: Учеб.-справ. Пособие. – 7-е изд. – М.: Московський Лицей, 2004. – 496 с.

18. Сдасюк Г. В. Штаты Индии: Природа. Население. Хозяйство. Города. – М.: Мысль, 1981. – 386 с.

19. Социально-экономическая география зарубежного мира: Учеб. для вузов обуч. по геогр. спец. / Под ред. В. В. Вольского. – 2-е изд., испр. – М.: Дрофа, 2003. – 560 с.

20. Страноведение: Учеб. пособие / П. И. Рогач, Н. Е. Косяков, В. Г. Гаркавая, С. В. Лукьянчик. – Минск: БГЭУ, 2003. – 284 с.

Практична робота № 5.

Тема: Порівняльна країнознавча характеристика країн Південно-Східної Азії.

 

Питання для обговорення:

1. Які спільні риси політико- і транспортно-географічного положення характерні для країн Південно-СхідноІ Азії? Які особливості впливають на їх участь у МПП?
2. Назвіть спільні і відмінні риси в історії розвитку господарства країн Південно-Східної Азії.
3. Відмітити подібність в природних ресурсах, які мають значення для розвитку господарства.
4. Вкажіть спільні риси в рівні розвитку, структурі розміщення господарства країн регіону.
5. Розгляньте спеціалізацію і функції країн Південно-Східної Азії в МПП.
6. Сільське господарство країн регіону.
7. Порівняйте структуру експорту й імпорту країн Південно-Східної Азії.
8. Оцініть рівень розвитку транспорту в країнах регіону.

 

Аудиторні завдання:

1. Скласти політичну карту Південно-Східної Азії.
2. Скласти таблицю „Країни Південно-Східної Азії”, відобразивши в ній такі показники: а) рік утворення країни як суверенної держави; б) колонією якої держави була країна до отримання нею політичної незалежності; в) площа; г) населення; д) народи, які населяють країну; е) частка населення зайнятого в сільському господарстві; є) основні мінеральні ресурси; ж) головні галузі промисловості; з) головні галузі сільського господарства; і) основні статті експорту; й) напрями економічної політики.

 

Література

1. Агропромисловий комплекс країн Південної і Південно-Східної Азії / Семенов В. Ф. Загальний курс агробізнесу. – К., 2000. – С. 254–261.

2. „Азіатські тигри” набираються сили (Індонезія) / Сорока М. Світ відкриває Україну. – К., 2001. – С. 335–342.

3. АСЕАН: вызов ХХІ веку // МЭ и МО. – 1996. – № 8. – С. 151–155.

4. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Академія, 2005. – 704 с.

5. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. Посібник. – К.: Академія, 2003. – 688 с.

6. Бирма: Справочник. – М.: Наука, 1982. – 391 с.

7. Бычков А. Горькие пилюли индонезийскому тигренку // Эхо планеты. – 1998. – № 4. – С. 6–9.

8. Бруней: Справочник. – М.: Наука, 1990. – 207 с.

9. Волинський Г. Фінансово-валютна криза в країнах Південно-Східної Азії та її вплив на економіку Росії та України // Економіка України. – 1998. – № 10. – С. 70–76.

10. Воронин А. Когда зацвел лотос (о Вьетнаме). – М.: Политиздат, 1987. – 286 с.

11. Вьетнам: Карманная энциклопедия / Сост. Е. П. Глазунов, И. Е. Алешина, Н. И. Никулин. – М.: Муравей-Гайд, 2001. – 240 с.

12. Дическул В. Характерні риси і особливості розвитку політичного життя країн Південно-Східної Азії наприкінці XX на початку XXI ст. // Історія України. – 2004. – № 13. – С. 16–19.

13. Экономическая география стран Юго-Восточной Азии / Под. ред. В. В. Бойцова. – М.: Изд-во Москов. Ун-та, 1983. – 156 с.

14. Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны: Учебник / Под ред. д-ра геогр. наук, проф. С. Б. Лаврова, канд.. геогр. наук, доц. Н. В. Каледина. – М.: Гардарики, 2003. – 928 с.

15. Ігнатьєв П. М. Країнознавство. Країни Азії: Навч. посіб. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 384 с.

16. Ігнатьев П. Під гаслом „Малайзія може зробити це” // Політика і час. – 2003. – № 9. – С. 79–86.

17. Калинин В. Золотая орхидея (Бруней, Индонезия, Малайзия, Сингапур, Таиланд, Филлипины). – М.: Мысль, 1989. – 301 с.

18. Калинин В. Д. Золотая орхидея (Малайзия). – М.: Мысль, 1989. – 301 с.

19. Листопадов Н. Мьянма. Есть о чем сказать // Международная жизнь. – 2003. – № 2. – С. 89–96.

20. Малайзия: Карманная энциклопедия. – М.: Муравей Гард, 2000. – 352 с.

21. Малайзия: Справочник. – М.: Наука, 1987. – 368 с.

22. Маленников В. В. Финансовый кризис в странах Юго-Восточной Азии / Зарубежные банковские системы. – М., 2001. – С. 306–311.

23. Манков К. Особенности экономического развития Филлипин // Восток. – 1999. – № 1. – С. 20–31.

24. Множество по-вьетнамски (о многожонстве) // Эхо планеты. – 2003. – № 37. – С. 6.

25. Народнохозяйственный комплекс СРВ: проблемы формирования. – М.: Наука, 1989. – 238 с.

26. Нгуен Тхай Донг. Іноземні інвестиції у В’єтнамі: особливості та перспективи // Економіка України. – 1999. – № 11. – С. 87–89.

27. Нгуен Тхі Хань. Зони високих технологій: світовий досвід та його впровадження у В’єтнамі // Економіка України. – 2004. – № 1. – С. 73–79.

28. Приходько О. В’єтнам: гідний учень дракона // Дзеркало тижня. – 2004. – 15 травня. – С. 11.

29. Рамсмова С. Страна золотих погод (Бирма). – М.: Мысль, 1987. – 186 с.

30. Робінсон М. С. Індонезія: широка мережа банків // Кур’єр ЮНЕСКО. – 1997. – № 3. – С. 20–21.

31. Соловьева А. Приоритетные програмы (экономика Лаоса) // Азия и Африка сегодня. – 1998. – № 12. – С. 18–22.

32. Социально-экономическая география зарубежного мира: Учеб. для вузов обуч. по геогр. спец. / Под ред. В. В. Вольского. – 2-е изд., испр. – М.: Дрофа, 2003. – 560 с.

33. Страноведение: Учеб. пособие / П. И. Рогач, Н. Е. Косяков, В. Г. Гаркавая, С. В. Лукьянчик. – Минск: БГЭУ, 2003. – 284 с.

34. Тамилин В. Большая разборка в маленьком Янгоне (борьба с наркомафией в Мьянме) // Эхо планеты. – 1999. – № 15. – С. 32–34.

35. Тхань Л. Досвід залучення іноземних інвестицій в економіку В’єтнаму // Економіка України. – 2002. – № 3. – С. 70–78.

36. Урицкий Н. Слово о Вьетнаме // Международная жизнь. – 1998. – № 1. – С. 46–51.

37. Фоняков И.О. Зеленая ветка Вьетнама. – М.: Наука, 1989. – 185 с.