2020-08-05
522
Утворення СРСР було обумовлено дією як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників:
Територіальні межі республік, які ввійшли до Радянського союзу, були об'єднані в межах колишньої Російської імперії. Між ними існували історично усталені тісні економічні зв'язки і, як наслідок певна спеціалізація економічних районів та розподіл праці.
У роки громадянської війни 1917-1920 р.р. між республіками склався «воєнно-політичний союз» формально незалежних України, Литви, Латвії, Росії, Білорусії.
Посилення впливу у всіх республіках єдиної, жорстко централізованої більшовицької партії, керівництво якої взяло курс на негайне об'єднання республік в єдину державу.
Наступним кроком стала угода про союз між Росією та Україною «Союзний робітничо-селянський договір між РРФСР і УРСР» (28 грудня 1920 р.).
У цьому договорі підтверджувалося право націй на самовизначення, «незалежність і суверенність кожної з договірних сторін» і намічалися конкретні кроки по зближенню між ними. Перш за все, йшлося про вступ республік у військовий і господарський союз. Об'єднаними оголошувалися комісаріати: 1) військовий і морських справ, 2) народного господарства, 3) зовнішньої торгівлі, 4) фінансів, 5) праці, 6) шляхів сполучення та 7) пошти і телеграфу і передбачалося їх входження до складу РНК РРФСР, а в РНК УРСР повинні були мати своїх уповноважених затверджуються і контрольованих Українським ЦВК і з'їздом Рад. Отже, за формального визнання незалежності та суверенітету кожної з республік, РРФСР все-таки грала більш важливу роль, і ця роль була зафіксована законодавчо.
|
|
|
30 грудня 1922 р. I Всесоюзний з'їзд рад СРСР у Москві проголосив про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) у складі: РРФСР, України, Білорусії і Закавказької Федерації (Грузії, Вірменії, Азербайджану).
СРСР було утворена як федеративну державу. Радянський союз як об'єднання незалежних держав за умов панування єдиної, унітарної правлячої партії РКП(б) був лише назвою. Будь-яке рішення прийняте московським ЦК, мало обов'язковий характер для кожної республіки.
Юридичне оформлення СРСР остаточно завершилось в 1924 р. коли була прийнята Конституція СРСР. Формально кожна республіка мала право вільного виходу з СРСР, але механізм такого виходу так і не було розроблено. Тому, не змінюючи своєї форми союзної федеративної держави, СРСР законодавчо оформлявся як жорстко централізована держава.
Утворення Союзу РСР не було оформлено згідно з нормами міжнародного права. Союзний договір так і не було укладено. Замість нього підписано внутрішньодержавний акт – Конституцію СРСР. Конституція позбавила союзні республіки права на зовнішню політику і торгівлю, прийняття власних рішень щодо розвитку транспорту, зв'язку, оборонної промисловості. Повноваження республік обмежувались сільським господарством,внутрішніми справами, охороною здоров’я, соціальним забезпеченням.
|
|
|
IX Всеукраїнський з’їзд рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституція УСРР, законодавчо закріпивши входження України до складу СРСР, Українська СРР, як і інші радянські національні республіки, втратила залишки свого суверенітету, перетворившись на звичайний адміністративні одиниці унітарної держави.
Особливості соціально-економічної політики в УСРР у 1922-1928 рр.
Нова́ економі́чна полі́тика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталуформі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою. НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і Громадянською війнами. Продподаток був спочатку встановлений на рівні приблизно 20% від чистого продукту селянської, причому згодом його намічалося понизити до 10% урожаю і перевести в грошову форму. 30 жовтня 1922 вийшов Земельний кодекс РРФСР, яким відмінявся закон про соціалізацію землі і оголошувалася її націоналізація. При цьому селяни могли самі вибирати форму землекористування — общинную, приватну чи колективну. Також була скасована заборона на використання найманих робітників. Також була скасована заборона на використання найнятих робітників. Радикальні перетворення сталися і в промисловості. Главки були скасовані, а замість них створені трести, стали виникати синдикати. Бурхливо розвивалася кооперація всіх форм і видів. Відродилася кредитна система. З жовтня 1928 р. почалося згортання НЕПу.
