2020-08-05
172
ІІ. Предмет, мета і завдання дисципліни
Предметом філософії є найзагальніші основи буття і місце в ньому людини.
Метою вивчення філософії є сприяння формуванню і розвитку у кожного студента сучасної світоглядно-методологічної культури, творчого мислення особистості.
Завданнями навчальної дисципліни є формування наступних умінь:
МОДУЛЬ І. Історія філософії.
1. Аналізувати змістовні символи філософського мислення;
2. Орієнтуватися в особливостях світогляду та його історичних типів;
3. Визначати смисл та особливості складових філософського знання;
4. Орієнтуватися в філософському просторі концепцій, вірувань, цінностей; вести діалог, дискутувати, аргументувати власну світоглядну позицію;
5. Використовувати досвід видатних мислителів вітчизняної і світової філософії при аналізі особливостей розвитку філософської думки і на цій основі глибоко розбиратися з власним внутрішнім світом і стосунками з довкіллям; доводити зв’язок української філософії з іншими національними філософськими системами, її місце в світовій філософії.
МОДУЛЬ 2. Онтологія і гносеологія.
1. Уміти користуватися філософськими поняттями, законами, категоріями і принципами діалектики в процесі аналізу будь-яких проблем буття;
2. Діалектично мислити при визначенні природного, суспільного та індивідуального розвитку.
3. Застосовувати філософський підхід до пізнавальної діяльності учнів.
4. Користуватися сучасною методологією у своїх наукових дослідженнях.
МОДУЛЬ 3. Соціальна філософія та філософська антропологія.
1. Оперувати категоріями соціальної філософії при визначенні суспільства;
2. Орієнтуватися в системі різних філософських концепцій і цінностей, розкривати їх взаємозалежність з соціально-політичною орієнтацією людей.
3. Критично аналізувати проблеми взаємодії людини і суспільства.
4. Кваліфіковано визначати структуру особистості, питання її виховання.
ІІІ. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
ІІІ.1. Розподіл навчального часу за семестрами і видами занять
| Семестр | Всього годин | Лекції | Семінари | Модуль. контроль | Індивід. робота | Самост. робота | Семестр. атестація |
| 2 | 108 | 16 | 38 | 3 | 18 | 33 | Іспит |
| Всього | 108 (3кредити) | 16 | 38 | 3 | 18 | 33 | Іспит |
ІІІ.2. Розподіл навчального часу і темами та видами занять
| Номер і найменування теми модулю | Всього годин | Лекції | Семінари | Модульний контроль | Індивіду- альна робота | Самостійна робота |
| Модуль 1. Історія філософії /0,8 кредиту/ | 45 | 8 | 18 | 1 | 6 | 12 |
| Тема 1. Смисловий простір філософського мислення. | 7 | 1 | 2 | 2 | 2 | |
| Тема 2. Філософія Стародавнього світу | 7 | 1 | 4 | 2 | ||
| Тема 3. Філософія доби Серед- ньовіччя і Відродження. | 4 | 1 | 2 | 1 | ||
| Тема 4. Західноєвропейська філософія ХУІІ-ХУІІІ ст.. | 5 | 1 | 2 | 2 | ||
| Тема 5. Німецька класична філософія. | 5 | 1 | 2 | 2 | ||
| Тема 6. Некласична Західна філософія ХІХ-ХХІ ст. | 7 | 1 | 2 | 2 | 2 | |
| Тема7. Українська філософія | 10 | 2 | 4 | 1 | 2 | 1 |
| Модуль 2.Онтологія і гносеологія / 0,6 кредиту/ | 32 | 4 | 10 | 1 | 6 | 11 |
| Онтологія. Тема 8.Філософський зміст проблеми буття. | 6 | 1 | 2 | 2 | 1 | |
| Тема 9. Свідомість як філософська проблема. | 5,5 | 0,5 | 2 | 3 | ||
| Тема 10. Діалектика як філософська теорія розвитку | 6,5 | 0,5 | 2 | 2 | 2 | |
| Гносеологія. Тема 11. Філософське вчення про пізнання. | 7 | 1 | 2 | 2 | 2 | |
| Тема 12. Логіка і методологія наукового пізнання. | 7 | 1 | 2 | 1 | 3 | |
| Модуль 3. Соціальна філософія і філософська антропологія (0,6 кредиту). | 31 | 4 | 10 | 1 | 6 | 10 |
| Соціальна філософія. Тема 13.Філософія суспільства. | 5,5 | 0,5 | 2 | 2 | 1 | |
| Тема 14. Матеріальні і духовні основи життя суспільства. Культура і цінності в житті людини та суспільстві. | 6,5 | 0,5 | 2 | 2 | 2 | |
| Тема 15. Філософія історії | 6 | 1 | 2 | 3 | ||
| Філософська антропологія Тема 16. Проблема людини в історії філософії. | 6 | 1 | 2 | 3 | ||
| Тема 17. Особистість у вимірах філософського аналізу. | 7 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 |
ІУ. Зміст програми.
ІУ.А. Лекції.
Модуль І.
Історія філософії.
Змістовий модуль 1. Особливості філософського знання. Стародавня філософія.
Тема 1. Предмет філософії та її роль у житті людини і суспільства.
1. Світогляд і його структура. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія.
2. Предмет, методи, структура та функції філософії.
Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу і форма визначення в ньому місця людини. Філософія як світогляд. Філософський плюралізм.
Суще в цілому як предмет філософії. Основні частини та функції філософії.
Ключові слова
Світогляд, світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння, міфологія, релігія, філософія, мудрість, субстанція, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, онтологія, гносеологія, аксіологія, праксеологія, філософія історії, історія філософії, соціальна філософія, філософська антропологія, етика, естетика, філософія освіти.
Тема 2. Стародавня філософія .
1. Давньоіндійська та давньокитайська філософія.
2. Антична філософія, її особливості і періодизація.
Веди - джерело виникнення індійської філософії. Ортодоксальні й неортодоксальні філософські школи. Школи джайнізму та буддизму.
Особливості філософіїСтародавнього Китаю. Філософія даосизму. Особливості і зміст філософії конфуціанців.
Основні риси античної філософії. Принцип космоцентризму. Періодизація античної філософії: а/ перші школи (VII – V ст.. до н.е.): мілетська, піфагорійська, елейська та ін.; б/ класична давньогрецька філософія (V – ІV ст. до н.е.): вчення Сократа, Платона, Арістотеля; елліністичні напрямки (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.): епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм; римська еклектика.
Ключові слова
Джайнізм, буддизм, Веди, астіка, настіка. Дао, даосизм; конфуціанство, порядок, ритуал, обов’язок, етикет; космоцентризм, першоначало (архе), апейрон, логос, буття, атомізм, діалектика, розум (ноезис), розсудок (діанойа); софістика, іронія, маєвтика;світ ідей, анамнезис; метафізика, матерія, форма, телеологія, деміург; еллінізм, епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм, гедонізм, еклектицизм, неоплатонізм.
Змістовий модуль 2.С ередньовічний теоцентризм і ренесансний антропоцентризм.
Тема 3. Філософія Середньовіччя і Відродження .
1. Особливості та основні періоди філософії Середньовіччя.
2. Характеристика філософії доби Відродження.
Своєрідність і основні принципи філософії Середньовіччя (У-ХІУ ст..). Головні ідеї апологетики, патристики (Августин Блаженний), схоластики (Фома Аквінський).
Особливості, принципи і напрямки філософії Відродження: натурфілософія (М.Копернік, Дж.Бруно), гуманізм (ХІV – ХV ст.: Ф.Петрарка); неоплатонізм (ХV – ХVІ ст.: М.Кузанський); реформація (ХVІ – ХVІІ ст.: Е.Роттердамський); утопічний комунізм (Т.Мор, Т.Кампанелла).
Ключові слова
Теоцентризм, апологетика, патристика, схоластика, креаціонізм, провіденціалізм, реалізм, номіналізм, одкровення, універсалії, геоцентризм.
Ренесанс, антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, геліоцентризм.
Змістовий модуль 3. Філософія Нового часу.
Тема 4. Західноєвропейська філософія ХVІІ – ХVІІІ ст..
1. Філософія Нового часу: проблема методу наукового пізнання.
2. Френсис Бекон і Р.Декарт – засновники протилежних напрямків у гносеології.
3. Філософія європейського Просвітництва ХУІІІ ст..
Соціокультурні умови розробки гносеологічних проблем філософії ХУІІ-ХУІІІ ст. Розробка Беконом індуктивного методу наукового пізнання. Гоббс про суспільний договір; сенсуалізм гносеології Локка; соліпсизм Берклі; скептицизм Юма.
Вчення Декарта про метод та вроджені ідеї. Філософія Спінози та Лейбніца.
Просвітницький раціоналізм і матеріалізм ХУІІІ ст.: Монтеск’є, Вольтер, Кондільяк, Руссо, Ламетрі, Гольбах, Дідро, Гельвецій.
Ключові слова
Емпіризм,раціоналізм, сенсуалізм,пантеїзм,індукція,дедукція,монада.
Механіцизм,прогресизм,волелюбність,гуманізм,скептицизм,антиклерикалізм,атеїзм,
деїзм,суспільний договір,географічний детермінізм, фаталізм.
Тема 5. Німецька класична філософія.
1. Нова гносеологія І.Канта.
2. Система об’єктивного ідеалізму Г.Гегеля.
4.Антропологічний принцип філософії Л.Фейєрбаха.
І.Кант – засновник німецької класичної філософії. Коперніканський переворот у гносеології. «Річ у собі», апріоризм, агностицизм, діалектика та етичне вчення І.Канта.
Філософська система і діалектичний метод Г. Гегеля. Характер матеріалізму Л.Фейєрбаха: вчення про цілісну людину, релігію і майбутню філософію.
Ключові слова
Антиномія, апріоризм, «річ у собі», агностицизм, трансцендентний, трансцендентальний, феноменальний світ, ноуменальний світ, категоричний імператив; «абсолютна ідея», діалектика, закони діалектики; антропологічний матеріалізм, релігія любові до цілісної людини.
