2020-08-05
68
Тема 6. Некласична філософія ХІХ-ХХІ ст ..
1.Головні філософські ідеї К.Маркса і Ф.Енгельса.
2. Ірраціоналізм і основні напрямки некласичної філософії.
Вчення Маркса і Енгельса про відчуження і сутність людини. Матеріалістичне
розуміння історії. Практика і теорія пізнання в марксистській філософії.
Смислові орієнтації некласичної філософії. Ірраціоналізм «філософії життя». Людина як суб’єкт воління, світ як воля і уявлення (А.Шопенгауер). Ідея «надлюдини» (Ф.Ніцше). Вчення М.Шелера, А Гелена і Г.Плеснера про людину. Людське життя як культурно-історичний процес (В.Дільтей). Концепція еволюції органічного світу А.Бергсона. Філософські ідеї в психоаналізі З.Фрейда. Неофрейдизм Е.Фромма. Філософія американського прагматизму (Д.Джеймс, Д.Дьюї). Сутність герменевтичної філософії (Гадамер). Екзистенціальна філософія про буття людини, її сутність та існування; проблема свободи (С.К’єркегор, М.Гайдеггер, К.Ясперс, Ж.-П. Сартр,А.Камю). Феноменологія (Е.Гуссерль). Позитивізм: проблема методології наукового пізнання (К.Поппер, Т.Кун, П.Фейєрабенд, І.Лакатос). Релігійна філософія ХІХ-ХХ ст.: неотомізм; російська філософія ХІХ-ХХ ст..: (В.Соловйов).
|
|
|
Ключові слова
Діалектичний матеріалізм, матеріалістична діалектика, матеріалістичне розуміння історії, суспільна формація, сутність людини.
Філософія життя, ірраціоналізм, антиісторизм, лібідо, сублімація, несвідоме, інтуїтивізм, «надлюдина», екзистенція, справжнє та несправжнє буття, герменевтика, інтенція; позитивізм, емпіріокритицизм,неопозитивізм, «філософія науки», верифікація, фальсифікація, семантичний ідеалізм, прагматизм, постпозитивізм, парадигма; космізм.
Змістовий модуль 5. Українська філософія.
Тема 7. Історія української філософії .
1. Філософські ідеї в культурі Київської Русі та в українському ренесансі.
2. Філософія професорів Києво-Могилянської академії.
3. Г.Сковорода – засновник української класичної філософії.
- Українська філософія ХІХ – ХХІ ст.
Джерела та особливості української філософії. Основні філософські проблеми у Київській Русі. Філософія в Україні ХV-ХУІІ ст.: ідеї неоплатонізму (ісихазм, ареопагітизм). Братські школи. Острозький культурно-освітній центр (1576). Полемісти. Проблеми філософії професорів К.-М.А (І.Гізель, Ф.Прокопович, Г.Щербацький, Г.Кониський). Філософія Г.Сковороди. Академічна філософія ХІХст.: Й.Шад,О.Новицький,С.Гогоцький,П.Юркевич,О.Потебня,М.Драгоманов, І.Франко.
Філософія ХХ ст..: В.І.Вернадський, М.Грушевський, П.Копнін, В.Шинкарук.
Ключові слова
Кордоцентризм, антеїзм, екзистенційність, гуманізм, книжник, ісихазм, ареопагітизм, полемісти, макрокосм, мікрокосм, символічний світ, самопізнання, споріднена праця, щастя, «серце», поступ, громадівці, ноосфера.
|
|
|
Модуль ІІ. Онтологія і гносеологія.
Змістовий модуль 6. Об’єктивна і суб’єктивна реальність.
Тема 8. Філософський зміст проблеми буття .
1. Поняття і типи онтології.
2. Субстанційний підхід до розуміння буття: об’єктивна та суб’єктивна реальність.
3. Матерія як субстанція. Рух, простір і час як атрибути матерії.
Типи онтології: реалізм, спіритуалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Категорія буття. Реальність об’єктивна і суб’єктивна, буття і небуття. Основні форми буття.
Матеріальна єдність світу. Атрибути матерії (рух, простір, час), їх властивості.
Ключові слова
Онтологія, буття, субстанція, об’єктивна реальність, суб’єктивна реальність, матерія, простір, час, рух, форми руху матерії, спокій.
Тема 9. Філософія свідомості.
1. Філософське поняття свідомості; концепції походження і сутності свідомості.
2. Філософія про структуру свідомості. Рівні суб’єктивної організації свідомості.
3. Філософська проблема єдності свідомості і мови. Проблема штучного інтелекту.
Поняття свідомості. Філософські концепції походження свідомості: теологічна, натурфілософська, трудова. Свідомість як відображення. Соціальна сутність свідомості. Проблема ідеального. Структура свідомості: усвідомлення, самосвідомість, рефлексія, відчуття, мислення, воля, пам’ять, емоції, інтуїція, увага. Сфери свідомості: пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова. Рівні психіки людини: несвідоме, підсвідоме, самосвідомість. Рівні суб’єктивної організації свідомості: свідомість індивіда, колективу, суспільства, людства. Свідомість і мова. «Інтелект» як вища пізнавальна здатність мислити. Філософсько-наукова проблема штучного інтелекту.
Ключові слова.
Свідомість, усвідомлення, самосвідомість, відображення, гілозоїзм; ідеальне.
Тема 10. Діалектика як філософська теорія розвитку .
1.Поняття «розвиток», його генезис.
2.Теоретичні моделі розвитку в сучасній філософії.
3.Поняття діалектики як теорії розвитку та її альтернативи.
Ідея розвитку в міфологічній, релігійній, філософській та науковій свідомості.
Теоретичні моделі розвитку: антропологічна, рівноважно-інтеграційна, градуалістична, емерджентна. Історичні форми діалектики: антична, німецька класична, марксистська. Основні принципи, закони і категорії діалектики. Альтернативи діалектики: еклектика, софістика, скептицизм, релятивізм, догматизм, негативна діалектика, синергетика.
Ключові слова
Розвиток; історичні типи діалектики, закон, закони діалектики, протилежність, суперечність, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, заперечення заперечення, категорії діалектики; еклектика, софістика, скептицизм, релятивізм, догматизм, синергетика, глобальний еволюціонізм.
