2020-08-05
85
Тема 11. Філософське вчення про пізнання.
1.Специфіка філософського підходу до пізнання.
2.Почуттєве і раціональне пізнання та їхні форми.
3.Проблема істини і практики у пізнанні.
Пізнавальна діяльність як предмет філософського аналізу. Головні гносеологічні категорії: суб’єкт, об’єкт, істина, практика. Скептицизм і агностицизм. Критерій істини. Рівні та закономірності пізнавального процесу: форми почуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення) та раціонального пізнання (поняття, судження, умовивід). Проблема істини у філософії та науці: об’єктивність, абсолютність, відносність, конкретність істини, їх діалектика. Роль практики у пізнанні.
Ключові слова
Гносеологія, суб’єкт, об’єкт, знання, відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, умовивід, практика, істина, об’єктивна істина, відносна істина, абсолютна істина, конкретна істина, скептицизм, агностицизм
.
Тема 12. Логіка і методологія наукового пізнання.
1. Особливості, рівні, методи і форми наукового пізнання.
2.Логіка наукового дослідження: проблема, факт, ідея, гіпотеза, теорія.
Специфіка наукового пізнання: спеціальні форми та методи,програми пізнання.
Наука як система знань. Підстави науки: наукова картина світу, ідеали і норми науки.
Емпіричний і теоретичний рівні та методи наукового пізнання.
Ключові слова
Наука, наукове пізнання, емпіричний рівень, теоретичний рівень, метод, методологія, проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея, аналіз, синтез, індукція, дедукція, історичне, логічне.
Модуль ІІІ.
Соціальна філософія і філософська антропологія.
Змістовий модуль 8.Соціальна філософія. Тема 13. Філософські виміри суспільства.
1. Специфіка соціального пізнання. Поняття суспільства і його теоретичні моделі.
2. Суспільство як підсистема об’єктивної реальності і як специфічна система.
Розробка категорії суспільства в історії філософії. Теоретичні моделі суспільства: натуралістична, теологічна, технологічного детермінізму, матеріалістична, ідеалістична, культурологічна. Суспільні відносини як основні складники суспільства як системи, яка саморозвивається: економічні, соціальні, політичні, духовні, культурно-побутові, міжособистісні.
Ключові слова
Суспільство, система, саморозвиток, суспільні відносини, економічні відносини, політичні відносини, духовні відносини, сфера суспільного життя.
Тема 14.Матеріальні і духовні основи життя суспільства.
1.Філософське поняття суспільного виробництва і його структури.
2. Спосіб і структура матеріального і духовного виробництва. Наука. Сучасна НТР.
4. Філософське поняття культури і її ролі в житті людини та суспільства.
Поняття суспільного виробництва. Спосіб матеріального виробництва. Продуктивні сили і виробничі відносини, їх взаємодія. Аспекти духовного життя суспільства: гносеологічний, аксіологічний і соціологічний. Суспільна свідомість. Виникнення і розвиток науки. Наукові революції. Сутність і наслідки сучасної НТР. К ультура і її функції: світоглядна, пізнавальна, семіотична, комунікативна, регулятивна, прогностична, аксіологічна. «Масова культура» і духовність людини.
Ключові слова
Суспільне виробництво, спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, закони взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин, форми суспільної свідомості,наука,НТР,культура, матеріальна культура, духовна культура,духовність.
Тема 15. Філософські парадигми осягнення історії.
1.Поняття філософії історії, її формаційний і цивілізаційний виміри.
2.Рушійні сили і суб’єкти історії.
3.Глобальні проблеми сучасності і шляхи їх вирішення. Проблема майбутнього.
Предмет філософії історії. Проблема єдності і багатоманітності історичного процесу: ф ормаційна та цивілізаційна парадигми її рішення. Поняття «рушійні сили» і «суб’єкти» історичного процесу. Філософська проблема соціального прогресу. Філософський аналіз глобальних проблем і шляхів їх вирішення. Майбутнє як філософська проблема, її світоглядні, науково-методологічні, морально-психологічні та духовно-культурні компоненти. Соціальне прогнозування.
Ключові слова
Філософія історії, формація, цивілізація, прогрес, регрес, рушійні сили, суб’єкти історичного процесу,глобальні проблеми, техногенна цивілізація, антропогенна цивілізація, цивілізація знань, майбутнє, прогнозування.
Змістовий модуль 9. Філософська антропологія.
Тема 16. Проблема людини в історії філософії .
1.Людина як проблема в історії філософії. Сучасні філософські концепції людини.
2.Єдність природного і соціального в людині.
3. Самоцінність та сенс життя як визначальна функція людського буття.
Людина, її походження і сутність в історії філософії. Сучасна філософія про природу, сутність і буття людини: неотомізм, екзистенціалізм, фрейдизм, марксизм.
Буття людини як реальний процес її існування. Дві концепції людського існування: субстанціальна і екзистенціальна. Біологічне і соціальне в людині. Сенс життя як функція людського буття. Концепція антропосоціогенезу.
Ключові слова
Філософська антропологія, сутність людини, антропосоціогенез, сенс життя.
Тема 17. Особистість у вимірах філософського аналізу.
1.Людина, індивід, особистість, індивідуальність. Структура особистості.
2.Особистість і суспільство. Свобода і відповідальність. Волюнтаризм. Фаталізм.
3.Філософія освіти та виховання особистості.
Співвідношення понять людина, індивід, особистість, індивідуальність.
Природа людини. Особистість як система соціально значущих характеристик людини. Видатна особистість. Зміст та співвідношення категорій «свобода», «необхідність», «відповідальність особистості. Волюнтаризм та фаталізм як уявлення про роль особи в історії. Сутність і мета гуманістичної філософії освіти особистості вчителя.
Ключові слова
Людина, індивід, особистість, індивідуальність, структура особистості, потреби, інтереси, життєва позиція, життєдіяльність, необхідність, свобода, відповідальність, соціальна роль, волюнтаризм, фаталізм, філософія освіти.
ІУ.Б. Теми семінарських занять і основні питання для обговорення.
Модуль І. Історія філософії.
