2020-08-05
127
Україна належить до малолісних, малозабезпечених лісом держав. Природні і штучні ліси займають лише 15,7 % її території (вкрита лісом площа – 9,48 млн.га), що у 3 рази менше, ніж на початку нової ери.
Зростають ліси у різних географічних і екологічних умовах – Гірському Криму і Карпатах, трьох рівнинних зонах (Полісся, Лісостеп і Степ) – тому відрізняються різноманітністю і мають важливе ресурсне, економічне, екологічне і соціальне значення. Вони є однією із основних складових сталого розвитку держави і комфортності умов проживання населення.
Загальна площа земель лісового фонду становить 10,8 млн. га, з яких вкрито лісовою рослинністю 9,48 млн. га (15,7 відсотка території України). За останні 10 років площа земель лісового фонду зросла на 50 тис. га. Запас деревини в лісах – 1,7 млрд.м3, середній щорічний приріст – 4,0 м3 на 1 гектар і коливається від 5,0 м3 у Карпатах до 2,5 м3 у Степовій зоні. Основні запаси деревини зосереджені у Поліссі (33%), Лісостепу (31%) і Карпатах (29%).
За показником середнього запасу деревостанів (186 м3/га) Україна випереджає такі країни як Фінляндія, Швеція, Данія, Болгарія, Італія, Естонія, Латвія, Угорщина. Ці показники вищі лише в країнах, які за природними умовами можна порівнювати з лісами у Карпатському регіоні, де середній запас на 1 га досягає 300 м3, а середній запас стиглих – 400 м3. Закарпатська область за цим показником поступається лише Швейцарії.
|
|
|
По території України ліси розташовані нерівномірно. Вони сконцентровані в Поліссі та в Українських Карпатах. Лісистість у різних природних зонах має значні відмінності (від 4 до 51%) і не є оптимальною, тобто такою, при якій ліси позитивно впливають на клімат, грунти, водні ресурси, зменшення ерозійних процесів, а також дають необхідну кількість деревини.
Найбільш лісистими є Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська та Волинська області (лісистість 31-51%). У степових областях, зокрема у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській і Запорізькій лісистість складає 3,9-4,8%. На Україні з високою сільськогосподарською освоєністю території не можна розраховувати на значне розширення площі лісів у майбутньому. Резервом для їх подальшого збільшення є: 1) не вкриті лісом землі лісового фонду; 2) землі малопридатні (еродовані) або непридатні для використання у сільському господарстві; 3) земельні угіддя, заліснення яких сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва (стокорегулюючі і полезахисні смуги); 4) інші захисні насадження (уздовж рік, навколо водойм).
Збільшення площі лісів у різних районах України визначається як економічними, так і природними факторами. При цьому враховується потреба у деревині, захисна роль лісів, стан лісового фонду і земельний баланс регіону, лісорослинні умови тощо. Оптимальною лісистістю вважається такий ступінь заліснення, при якому вкрита лісом площа задовольняє потреби у лісоматеріалах і захисних функціях лісу. Оптимальна лісистість не завжди може бути досягнута у районах із високим рівнем сільськогосподарського виробництва (внаслідок недостатньої кількості земельних площ). У такому випадку встановлюється мінімально необхідна лісистість.
|
|
|
Визначення оптимальної чи мінімально необхідної лісистості – важлива і разом з тим складна проблема. Оптимальна лісистість території України становить 20-25%, у тому числі за природними зонами: Полісся – близько 40%, Лісостеп – до 20, Степ (байрачний) – більше 10, Степ безлісний – 6-7, гірські райони Криму – 40, Карпати 60-70%. Для досягнення оптимально рівня лісистості площу лісів у лісостепових районах необхідно збільшити у 2 рази, у степовій зоні – у 3-4 рази. У степових районах підвищення лісистості підпорядковане виключно посиленню захисних функцій лісу, досягненню оптимальної захисної лісистості, яка визначається як відношення площі усіх захисних лісів до загальної площі сільськогосподарських угідь.
Ліси України утворені понад 30 деревними породами, серед яких домінують сосна (Pinus silvestris), дуб (Quercus robur), бук (Fagus silvatica), ялина (Рісеа abies), береза (Betula pendula), вільха (Alnus glutinosa), ясен (Fraxinus excelsior), граб (Carpinus betulus), ялиця (Abies alba). Шпилькові насадження займають 42% загальної площі (зокрема сосна – 33%), твердолистяні насадження – 43% (зокрема дуб і бук – 32%).
Контрольні запитання
1 Де на Україні зростають ліси та які їхні запаси?
2 Якими деревними породами представлені ліси в Україні?
3 Що таке оптимальна лісистість?
Тема 6. МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ
Надра – це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водойм і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Родовища мінерально-сировинних ресурсів (корисних копалин) – це місця нагромадження мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за якістю та умовами залягання придатні для промислового використання.
Мінерально-сировинні ресурси мають важливе значення для розвитку продуктивних сил, економічної незалежності держави і виробничо-господарської діяльності людей.
Україна має значні мінерально-сировинні ресурси. В її надрах виявлено близько 20 тис. родовищ і проявів більше 200 корисних копалин, з яких 7829 родовищ по 97 видах сировини має промислове значення. У вартісному виразі розвідані запаси оцінюються у 7-7,5 трлн. доларів. До цього часу освоєно 3349 родовищ, на їх базі діють понад 2 тис. гірничовидобувних та переробних підприємств. Україна може забезпечувати себе і експортувати такі корисні копалини і продукти їх переробки, як залізо, марганець, титан, цирконій, уран, ртуть, графіт, каолін, самородна сірка, бентонітові та вогнетривкі глини, кухонна сіль, високоякісна флюсова сировина, калійні солі, декоративно-облицювальні матеріали.
Україна добуває і споживає близько 5% всього обсягу мінерально-сировинної продукції світу. Незважаючи на наявність у надрах України численних, зокрема і великих, родовищ нафти і газу, власний видобуток природного газу задовольняє внутрішні потреби на 19-20%, нафти – на 8-10%.
Контрольні запитання
1 Що таке надра?
2 Що таке родовища корисних копалин?
3 Дайте характеристику мінерально-сировинних ресурсів України.
