ІI. Вимоги до структури і змісту Роботи

 

Курсова робота носить характер цілісної завершеної роботи як щодо змісту, вичерпаності теми, так і форми, структури тощо.

Курсова робота спрямована на розробку власного проекту зі створення і реалізації інноваційного продукту або послуги, або з модернізації та впровадження інноваційних технологій в умовах конкретного підприємства. В рамках дослідження повинні бути розглянуті теоретико-методологічні та організаційно-практичні засади управління інноваційними проектами, обґрунтовано доцільність та ефективність власного проекту, визначено його мету, завдання, сферу застосування, розроблено модель проекту, сплановані основні етапи його розробки та реалізації, визначені особливості управління проектом в умовах ринку.

Матеріал курсової роботи подається у наступній послідовності:

- титульний аркуш;

- завдання;

- анотація;

- зміст;

- вступ;

- розділи і підрозділи;

- загальні висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

Лист завдання заповнюється після обрання теми курсової роботи та подається для затвердження на засідання кафедри менеджменту та туристичного бізнесу на початку семестру.

Анотація – коротка характеристика роботи з погляду змісту, призначення, форми та інших особливостей. В анотації вказують тему роботи, її актуальність, зміст виконаного та рекомендації. Зразки оформлення титульного аркуша, завдання курсової роботи та анотації наведено в додатках Б, В та Д.

Зміст курсової роботи передбачає назву розділів й основних параграфів та нумерацію сторінок (додаток Е).

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість для національної економіки та економіки регіону, підприємства. У вступі наводиться обґрунтування актуальності теми і доцільність виконання роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Актуальність треба розкривати кількома реченнями (3–4). Далі визначаються мета і завдання дослідження, які формуються на основі аналізу літературних джерел і постановки актуальності теми. Мета розкривається переліком завдань, які розв’язуються в роботі.

Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обраний для вивчення на прикладі конкретного підприємства.

Предмет дослідження конкретизує проблемну ситуацію в межах об'єкта дослідження і підлягає безпосередньому вивченню в роботі. Таким чином, об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Методологічна основа і методи дослідження. Відображають, згідно з якими законами, принципами і положеннями економічної теорії виконано курсову роботу. Перелік методів дослідження подають у зв’язку зі змістом, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось за допомогою того чи іншого методу.

Одержані в курсовій роботі результати повинні мати практичне значення. Необхідно дати опис конкретних результатів дослідження або рекомендацій, які мають прикладне значення, а також пропозиції щодо їх використання на підприємствах даного типу.

Інформаційна база дослідження відбиває ті чи інші особливості інформації, яка використовувалась, перелік джерел інформації.

Далі дається короткий опис першого, другого і третього розділів.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2-3 аркушів.

Основна частина складається з теоретичної (перший розділ) та практичної (другий та третій розділи), де розкривається зміст теми дослідження.

Зокрема, у першій частині курсової роботи подається аналіз наукової літератури та нормативно-правових джерел з питань управління інноваційними проектами, розкривається проектна методологія та формується категоріальний апарат, аналізуються ефективні методи і підходи управління проектами, наводиться концепція власного проекту, розкривається його сутність та зміст, розробляються критерії оцінки його інноваційної компоненти.

До категоріального апарату відносяться визначення проекту, його структури, видів, системи управління. Окремо розглядаються методи та підходи до управління проектом. Визначаються концептуальні основи здійснення власного проекту, а саме наводиться його загальна характеристика, визначаються цілі, задачі, очікувані результати, сфера застосування, бюджет. Також розробляються критерії та проводиться оцінка інноваційності проекту (актуальність та унікальність проекту; новизна рішень, що пропонуються; технологічний рівень проекту; переваги проекту в порівнянні з вже існуючими; відповідність проекту пріоритетам розвитку тієї сфери, де він впроваджується тощо). Обґрунтовується підхід до побудови системи управління проектом: процесний, системний чи проактивний.  

У другій частині курсової роботи розробляється модель управління проектом: формуються організаційна структура проекту та проводиться декомпозиція робіт (OBS-структура, WBS-структура, матриця відповідальності), плануються основні етапи, строки виконання проекту, розробляються календарний план, діаграма Гантта, обґрунтовуються ресурси, проводиться SWOT-аналіз проекту.

Поєднати основні функції управління проектами з інструментарієм, який для цього застосовується, можна за допомогою моделі управління проектами (рис.1).

 

Рис. 1.-Модель управління проектом

Для декомпозиції проекту на доступні для огляду (на етапі планування) і керовані (на етапі реалізації) частини використовується робоча структура проекту — WBS (Woгk Bгeakdown Structure). Вона відповідає на запитання: «Що треба зробити за проектом?». Залежно від масштабу проекту кількість рівнів декомпозиції може бути різною, аж до виокремлення робіт, готових для включення у мережну модель.

Формування WBS логічно тягне за собою запитання: «Хто виконуватиме роботи?», відповіддю на яке є створення організаційної структури проекту OBS (Organization Breakdown Structure). Вона визначає відносини між учасниками проекту, їх відповідальність і повноваження в процесі реалізації проекту. Існує два види організаційної структури проекту:

·  зовнішня — визначає відносини між менеджером проекту і членами проектної   команди та функціональними керівниками і службами у фірмі;

·  внутрішня — характеризує відносини між менеджером проекту й учасниками його групи.

Оскільки найпоширенішою формою проектних структур є матрична організаційна структура, якій притаманна подвійна підпорядкованість членів проектної команди проектному менеджеру і керівникові функціонального підрозділу, то інструментом, який дозволяє розв’язувати можливі проблеми і суперечки, виступає матриця відповідальності, що пов’язує структуру робіт і відповідальність персоналу, дає відповідь на запитання: «Хто що робить і за що відповідає?».

У моделі управління проектом зведені разом цілі, функції та інструменти проектного менеджменту, які узагальнені у таблицях 1 та 2.

Таблиця 1