Опорно-рухова система забезпечує пересування тіла у просторі, має опорну та захисну функції. До неї належить скелет (кістки та суглоби) й скелетні м’язи. Скелет людини поділяється на скелет голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Скелет голови (або череп) має два відділи - мозковий та лицьовий. Скелет тулуба становить хребет та кістки грудної клітки. Хребет складається з 33-34 хребців. Всередині він має порожнину, де міститься спинний мозок. Грудна клітка складається з грудини та 12 пар ребер. До скелету верхніх кінцівок належить плечовий пояс (ключиці, лопатки), плечові кістки, кістки передпліччя (ліктьова та променева), кисть (зап’ясток, п’ясток і кістки пальців). Скелет нижніх кінцівок - це таз (тазові кістки, крижі) та скелет ноги (стегнова кістка, кістки гомілки та ступі).
Скелетні м’язи, що є посмугованими, допомагають людині вільно пересуватися у просторі, рухати окремими частинами тіла, підтримувати рівновагу, певну позу тіла. М’язеві клітини містять органели - скоротливі волоконця. Кожен м’яз з обох боків закінчується сухожиллями, що з’єднані з окістями у місцях горбистості кістки.
Скелетні м’язи скорочуються завдяки нервовим імпульсам, що надходять з головного та спинного мозку та мозочка. Після скорочення настає розслаблення м’язу. При збудженні у м’язі водночас відбуваються два процеси - власне скорочення та напруження. Сила м’язів зумовлена їх товщиною. Тренування збільшує силу м’язів. Робота м’язів буває статичною та динамічною. Діяльність різних груп м’язів узгоджує робота м’язів-антагоністів (згиначів та розгиначів) та м’язів-синергістів, що діють співдружно. При тяжкій фізичній роботі настає стомлення м’язів, яке полягає у нестачі кисню, енергетичних речовин та накопиченні молочної кислоти.
Чим відрізняється тренована людина від нетренованої.
| Люди, що ведуть малорухливий спосіб життя | Фізично активні люди |
| Обмін речовин та енергії | |
| Організм відчуває енергетичне голодування, бо в непрацюючих м’язах не розпадається глюкоза та не утворюється енергія. Така людина завжди мерзне; Погіршується обмін жирів та холестерину: вони не розкладаються до води та вуглекислого газу, накопичуються в крові, що призводить до ожиріння й атеросклерозу; Нереалізована глюкоза накопичується в крові, порушується вуглеводний обмін, може виникнути діабет; Незасвоєні білки, особливо, якщо людина багато їсть, спричиняють подагру та сечокам’яну хворобу | Організм добре забезпечений енергією, яку дають йому працюючі м’язи. Прискорюються всі види обміну речовин. Набагато зменшується ризик виникнення атеросклерозу, інфаркту, інсульту, діабету, сечокам’яної хвороби та подагри. |
| Вплив на мінеральний обмін | |
| Порушується мінеральний обмін, зокрема кальцію, він виходить з кісток в кров: ламкість кісток; карієс; підвищене зсідання крові; утворення камінців в жовчному міхурі та нирках | Кістки та зуби здорові |
| Вплив на скелет | |
| Порушення постави; Викривлення хребта; Псування фігури; Порушення росту. | Нормальна постава, рівний хребет, гарна фігура, гармонійний розвиток |
| Вплив на ЦНС (активно працюючі м’язи надсилають у кору головного мозку тонізуючі імпульси, які активують кору й підкірку) | |
| Поганий настрій; Порушений сон та пам’ять | Гарний настрій; Бадьорий стан; Добрий сон та пам’ять |
| Постачання м’язів кров’ю | |
| Погіршення кровообігу призводить до атрофіії м’язів | Поліпшення живлення та зміцнення м’язів |
| Вплив на серцеву діяльність | |
| Зниження скорочувальної здатності серця внаслідок недостатнього навантаження, неможливість збільшення ударного об’єму серця при фізичній роботі | Зростання скорочувальної функції; Адекватна відповідь на фізичне навантаження; Збільшення об’єму викиду |






