Свідомість –

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Психологія пояснює виникнення людської свідомості суспільним способом буття людей і трудовою діяльністю, що спричинила її розвиток. З переходом до суспільних форм життя докорінно змінилася структура людської поведінки. Поряд з біологічними її мотивами, які залежали від безпосереднього сприймання середовища, виникли вищі, “духовні” мотиви та потреби, вищі форми поведінки, які засадово зумовлені здатністю абстрагуватися від безпосереднього впливу середовища.

Праця, суспільний спосіб життя – ось основні передумови історичного розвитку людської свідомості як вищої форми психіки, в якій виявляється ставлення людини до свого середовища, здатність змінювати природу, пристосовувати її до своїх потреб.

Структура свідомості та її властивості

Структура свідомості (психологічні характеристики за А.В.Петровським, 1966р.):

1. Сукупність знань про навколишній світ (“зі-знання”)

Закріплене у свідомості розрізнення суб’єкта (“Я”) і об’єкта (не-“Я”)
Забезпечення цілеспрямованої думаючої діяльності людини.
Наявність емоційних оцінок у міжособистісних стосунках.

Для формування і прояву всіх цих специфічних якостей необхідною є мова і без неї у своїй вищій формі не існує. Однією з характеристик свідомості є здатність до комунікації, тобто передавання іншим людям того, що створює дана людина за допомогою мови та інших знакових систем. Обмінюючись один з одним різноманітною інформацією, люди виділяють в ній головне. Засвоєна конкретною людиною мова у відомому розумінні стає її реальною свідомістю.

Як важливі властивості свідомості Р.Конечний і М.Боухал (1983) розрізняють:

а) пильнування (вигілантність) свідомості. Воно обумовлюється здатністю сприйняти усі явища у навколишньому середовищі, зрозуміти їхнє значення (включаючи їх у адекватні зв’язки) та реагувати на подальші подразники);

б) ясність (луцидність) свідомості, що характеризує більш грубі відхилення, чим вигілантність;

в) серед багатьох властивостей свідомості не останню роль відіграє її орієнтуюча якість, яка необхідна для правильного відображення зовнішнього світу та доцільного діяння на нього (пізнавальна та активно-творча сторони свідомості).

Свідомість, з урахуванням з її структури та властивостей, може бути представлена у наступній класифікації (С.Ю.Головін, 1997):

З точки зору процесу свідомість поділяється на два великих класи:

- процеси мимовільні, ті що відбуваються начебто самі собою;

- процеси довільні, ті що організовуються на направляються самим суб’єктом.

З точки зору свідомості як стану виділяють:

- сон, розглянутий як період відпочинку;

- пильнування, або активний стан.

Свідомість щоденна – сукупність уявлень, знань, установок і стереотипів, заснованих на безпосередньому повсякденному досвіді людей і домінуючих у соціальній спільності, до якої вони належать. Від свідомості у широкому розумінні вона відрізняється тим, що її основу не складають наукові знання, а швидше народна мудрість, яка дає можливість робити правильні висновки, які перевіряються практикою повсякденного життя.
Свідомість політична – відношення людини до суспільних інститутів (інститути влади). Політична свідомість може бути тоталітарною, авторитарною, демократичною.
Свідомість релігійна – фантастичне відбиття людьми пануючих над ними природних та соціальних сил в образах, уявленнях, ідеях, що співвідносяться з дією надприродних сил.
Свідомість екстравертована (поверхнева) – у неї усвідомлення зовнішнього та внутрішнього світу змінюються протягом дня.

Безумовно, структура свідомості не свідчить про її якийсь поділ. Свідомість – це цілісне відображення світу, проте рівень розвитку її в нормі визначається передусім устоями суспільства.

Поняття поля свідомості

Велике значення в діяльності свідомості відіграє її поле.

Поле свідомості – це область інформації, яка усвідомлюється у визначеному проміжку часу. Таке поле неоднорідне, у ньому виділяється фокус, периферія та безмежна область, яка переходить у несвідоме. Частина найбільш складних наших дій, що потребують постійного контролю, знаходяться в фокусі свідомості. Більш прості або більш відпрацьовані належать до периферії нашої свідомості. Найбільш прості або найбільш засвоєні дії відходять за межу нашої свідомості у рівень несвідомого.

Поняття несвідомого

Крім свідомих форм відображення дійсності, для людини характерні й такі, що перебувають немовби за “порогом” свідомості, не досягають належного ступеня інтенсивності або напруженості, щоб звернути на себе увагу. Терміни “несвідоме”, “підсвідоме”, “неусвідомлене” часто трапляються в науковій і художній літературі, а також у повсякденному житті. Інколи про людину говорять: “Вона зробила це несвідомо”; “Вона не хотіла цього, але так сталося”. Часто ми звертаємо увагу на те, що ті або інші думки виникають у нас в голові мовби “самі по собі”, в готовому вигляді, невідомо як і звідки.

Сукупність психічних явищ, станів і дій, відсутніх у свідомості людини, що лежать поза сферою розуму, непідзвітні їй і принаймні в даний момент не піддаються контролю, належать до несвідомого.

На відміну від свідомості несвідоме не передбачає попередньої уявної побудови дій, проектування їхніх результатів і постановки мети. Кінцевим результатом несвідомого відображення та пізнання є пристосування до дійсності, засноване на неосмисленому врахуванні інформації про властивості та відношення предметів зовнішнього світу.

Несвідомі процеси виконують певну охоронну функцію: позбавляють психіку від постійного напруження свідомості там, де в цьому немає потреби. Розум людини ніс би, мабуть, непомірно великий тягар, якби був змушений контролювати кожний психічний акт, кожний рух і дію. Людина не могла б ані результативно думати, ані розумно діяти, якби всі елементи її життєдіяльності одночасно потребували усвідомлення.

Діяльність людини у звичайних умовах є свідомою. Разом із тим окремі її елементи здійснюються несвідомо або напівсвідомо, автоматизовано. В житті людини формуються складні звички, вміння і навички, в яких свідомість одночасно і присутня, і відсутня. Будь-яка автоматизована дія має неусвідомлений характер, хоча, зрозуміло, не кожна неусвідомлена дія є автоматизованою.

Несвідоме проявляється і в так званих імпульсивних діях, коли людина не дає собі ради в наслідках своїх учинків. Наші наміри далеко не завжди виражаються в наслідках наших дій адекватно, так, як нам би цього хотілося. Іноді, здійснивши той або інший вчинок, людина сама не може зрозуміти, чому вона вчинила саме так. І досить часто саме про такі імпульсивні вчинки, коли їхні наслідки не прогнозувалися усвідомлено, нам і доводиться шкодувати.

Поняття несвідомого у психологічній науці дуже ретельно досліджене З.Фрейдом, у його “теорії несвідомого”, яку він побудував на низці феноменів, що спостерігалися при проведенні сеансів гіпнозу. Ним була помічена неусвідомленість причини виконуваних дій; абсолютне виконання дій, прагнення знайти пояснення своїм діям: можливість шляхом довгих розпитувань довести людину до пригадування істинної причини її дій.

У своїх роботах Фрейд встановив, що несвідоме проявляється у висвітленні інфантильних і заборонених переживань, що зберігають свій енергетичний потенціал і виявляються у вигляді психічних порушень. Загалом теорія Фрейда розкриває несвідоме, як дію природжених інстинктивних потягів в психічному житті людини, що в свою чергу ще й біологічно детермінуються, забуваючи при цьому про соціальні та природні чинники в детермінації людської життєдіяльності.

Різновиди станів несвідомості (бадьорість, сон та сновидіння, гіпноз)

Несвідомим відображенням дійсності виступає сон. Сон – періодичний функціональний стан мозку і всього організму, який має специфічні якісні особливості діяльності центральної нервової системи і характеризується неповним припиненням свідомої психічної діяльності та зниженням активної взаємодії з навколишнім середовищем.

Глибина сну неоднакова в людини протягом ночі й залежить від індивідуальних властивостей і стану організму. У одних людей гальмування розвивається швидко і глибокий сон настає в першій половині ночі, в інших, навпаки, сон спочатку поверховий, а потім стає глибоким. Неглибокий сон поверховий і, як правило, супроводжується сновидіннями.

Сновидіння – це образні уявлення, що виникають під час сну, які сприймаються людиною як реальність. Зміст сновидінь відбиває минулі враження та переживання людини, а також інформацію, яка надходить під час сну і сприймається викривлено.

У сновидіннях відбувається активізація неусвідомлюваних форм психічної діяльності. Цим можна пояснити відомі факти наукових відкриттів, зроблених уві сні (відкриття Д.І.Менделєєвим Періодичної системи елементів, Какуле – формули бензолу). Звичайно, цьому передує тривала, клопітка робота вченого, який збирає великий фактичний матеріал, але заключний етап відкриття переноситься у сферу несвідомого.

Згідно з теорією психоаналізу З.Фрейда, який назвав сновидіння “ королівською дорогою у несвідоме ”, причина їх полягає передусім у непереборній інстинктивній діяльності несвідомої сфери психіки людини. За Фрейдом, психологічно початок сонного стану означає, що людина відключилася від навколишнього світу і зосередилися на собі. Тому всі інстинктивні подразники, які йдуть від різних органів тіла, значно підсилюються і цим намагаються порушити нормальний плин сну. Проте в цей час з’являються сновидіння, які перешкоджають цьому процесові, оскільки вони подають несвідомому вже здійсненими всі неусвідомлені імпульси-бажання. Сновидіння, на думку Фрейда, – це ключі до душі людини, вони зумовлені “суто психологічними” причинами, а фізіологічні процеси відбуваються лише паралельно з ними.

“Уві сні, – зазначає американський психолог Розалінда Картрайт, – ми ніби оглядаємо весь свій життєвий шлях, щось перевіряємо і змінюємо, а в екстремальні періоди життя навіть здатні передбачати і тим самим чомусь запобігти”.

Не випадково лікар з Пергамент Клавдій Гален, знаменитий своїми незвичайними здібностями, бачив уві сні, як і чим він повинен лікувати тяжкохвору людину.

Гіпноз – теж неусвідомлений прояв свідомості, що своїми фізіологічними якостями дуже схожий на сон.

“Це повільно наступаючий сон – сон, який, по-перше, охоплює маленький, вузький район (мозку), а потім все більше розширюється, доходячи до того, що з великих півкуль досягає підкірки, залишаючи незайманими лише центри дихання, серцебиття тощо, хоча і в деякій мірі послаблює їх роботу”.

Отже, несвідоме виявляється:

1) у помилкових діях: помилки при написанні або слуханні слів, обмовки;

2) у мимовільному забуванні імен, обіцянок, намірів, предметів, подій та ін., пов’язаних із неприємними переживаннями;

3) у сновидіннях та вільних асоціаціях: гіпнотичний стан, транс;

4) у захисних механізмах: витіснення, раціоналізація, регресія, сублімація.

Розлади свідомості

Дайте визначення

Відомі такі порушення свідомості якісно продуктивного характеру:

ДЕЛІРІЙ – ___________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

АМЕНЦІЯ – _________________________________________________________________

ОНЕЙРОЇДНИЙ СИНДРОМ – _________________________________________________

ПАМОРОЧНЕ ПОТЬМАРЕННЯ СВІДОМОСТІ (ПАМОРОЧНИЙ СТАН) – _____

АМБУЛАТОРНИЙ АВТОМАТИЗМ – __________________________________________

ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ – ______________________________________________________

ДЕРЕАЛІЗАЦІЯ – ____________________________________________________________

Якісно непродуктивні розлади свідомості за типом її виключення:

ОБНУБІЛЯЦІЯ – _____________________________________________________________

ГІПЕРСОМНІЯ (сомнолентність) – _____________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ОГЛУШЕННЯ (синдром оглушення свідомості) – _________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

СОПОР – ____________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

КОМА – _____________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

НЕПРИТОМНІСТЬ – _________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Поняття самосвідомості

Усвідомлення людиною світу не зводиться до відображення лиш зовнішніх об’єктів. Фокус свідомості може бути спрямований й на самого суб’єкта, на його власну діяльність, його внутрішній світ. Таке усвідомлення людиною самої себе отримало в психології статус особливого феномена – самосвідомості.

Дайте визначення

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями: