Розкрийте характерні особливості взаємодії місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування з соціального захисту населення України

У процесі управлінської діяльності на відповідній території, місцеві державні адміністрації вступають у відносини із сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільськими, селищними і міськими головами. Вони можуть сприяти радам у здійсненні власних повноважень місцевого самоврядування шляхом надання методичної та організаційної допомоги щодо вирішення питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування; здійснюють контроль за виконанням наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади, розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Розглядаючи питання, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування,

 місцеві адміністрації повідомляють відповідні органи місцевого самоврядування про це і надають право участі цих органів і їх посадових осіб у проведенні відповідних засідань. Голови місцевих адміністрацій, їх заступники, керівники підрозділів або представники мають право бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування, бути заслуханими з питань, що їх стосуються. Місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.

У той же час органи місцевого самоврядування, хоча і не входять до системи органів виконавчої влади, але також беруть участь у формуванні та втіленні в життя політики держави у різних сферах і галузях діяльності.

Відповідно до Ст. 16 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» їм можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у реалізації яких вони підзвітні й підконтрольні державним установам, а також права щодо використання фінансових, матеріально-технічних та інші ресурсів, наданих для реалізації делегованих повноважень. Для здійснення спільних програм місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати договори, створювати спільні органи та організації.

У чому полягає сутність та особливості маркетингу в соціальній сфері?

Соціальний маркетинг (social marketing) - вид маркетингової діяльності, який висловлює розробку, реалізацію і контроль соціальних програм, що спрямовані на підвищення рівня сприйняття визначених верств суспільства соціальних ідей, рухів або практичних діянь. Соціальний маркетинг переслідує різні цілі: досягнення розуміння (поживні цінності продуктів харчування); спонукання до одноразових дій; прагнення змінити поведінку споживача (користування автомобільними засобами безпеки); зміна уявлень (у роботодавців на те, що праця інвалідів може бути високоефективна).

При розробці стратегій соціальних змін використовується процес планування маркетингової діяльності: визнаються цілі соціальних змін; проводиться аналіз відносин, ціннісних уявлень та поведінка певних верств суспільства; варіанти здійснення комунікацій з певною верствою суспільства, доведення до неї маркетингових заходів; план маркетингу та створення організації, структури, яка впроваджує і контролює його виконання.

Розкрийте зміст основних етапів маркетингової діяльності в соціальній сфері.

Маркетингову діяльність можна розділити на 10 послідовних етапів. При цьому дуже важливо відзначити, що маркетинг - це повторюваний цикл заходів для постійної адаптації діяльності компанії до мінливих умов зовнішнього середовища. Перший етап - це проведення маркетингових досліджень, які складаються з дослідження ринку та аналізу власних можливостей фірми.

На другому етапі визначається цільовий ринок - той сегмент або група сегментів, на які буде орієнтована маркетингова діяльність.

На третьому етапі для даного цільового ринку розробляється маркетингова стратегія. На четвертому етапі йде розробка маркетингової програми - середньострокового документа, який включає в себе товарну, збутову, цінову і комунікаційну політику, а також необхідний маркетинговий бюджет. На основі маркетингової програми, яка в основному містить цільові якісні показники, розробляється маркетинговий план - поточний план з конкретизованими показниками маркетингової програми. Далі відбувається розробка і створення дослідного зразка продукту. На наступному етапі проводиться ринкове і лабораторне тестування нового продукту. Якщо результати тестування відповідають показникам, які були закладені в маркетинговому плані, то фірма приступає до масового виробництва.

На дев'ятому етапі здійснюється гарантійне та післягарантійне обслуговування (крім FMCG - товарів повсякденного попиту).

Нарешті, десятий етап - це постійне ринкове тестування і коректування маркетингової програми у зв'язку зі змінами кон'юнктури ринку.