Дайте розгорнуту характеристику основних інструментів соціальної політики

Соціальне страхування є одним з найбільших інструментів соціальної політики. Соціальне страхування здійснюється за різними програмами, які гарантують населенню захист в разі настання страхового ризику, на який поширюється та чи інша програма.

Найбільш поширеними соціальними ризиками є втрата працездатності, втрата годувальника, безробіття, наступ пенсійного віку та інші.

Таким чином, наступ страхових ризиків можливо у всіх верствах населення, чим обумовлена ​​необхідність розгалуженої системи соціального страхування.

Виділяють наступні види соціального страхування: обов’язкове соціальне страхування, добровільне соціальне страхування

Обов’язкове соціальне страхування – один з видів соціальних гарантій, забезпечених державою за допомогою позабюджетних фондів.

Добровільне соціальне страхування полягає в солідарній допомоги без гарантованої підтримки держави на основі соціального партнерства працівника і роботодавця і залежно виплачуваних допомог від рівня страхових внесків.

Кошти, отримані від страхових внесків, перераховуються в соціальні фонди, які направляють їх на здійснення грошових виплат, допомог, надання пільг і субсидій, фінансування надання соціальних послуг.

Пенсійне страхування є одним з найбільших інструментів соціальної політики.

Пенсії – це грошові виплати, гарантовані державою, в разі втрати годувальника, втрати працездатності або досягнення пенсійного віку.

Виділяють наступні види пенсій: страхові; соціальні

Страхові пенсії призначаються за віком, по інвалідності та в разі втрати годувальника. Соціальні пенсії призначені для тих, у кого немає права на отримання трудових пенсій. Соціальна допомога як інструмент соціальної політики

Соціальна допомога – це державна підтримка населення, чий рівень життя впав у зв’язку з низьким рівнем доходу, станом здоров’я, віком і потребує матеріальної підтримки.

Соціальна допомога здійснюється у формі соціальних пільг і виплат. Пільги здійснюються в натуральній і грошовій формі і розподіляються за принципом адресності.

Більшість видів соціальної допомоги фінансується з средст державного бюджету, але допускається і їх фінансування з коштів позабюджетних фондів.

Інструменти локальної соціальної політики

Локальна соціальна політика здійснюється в конкретному підприємстві або організації.

Держава гарантує законодавчими нормами базовий рівень захисту працівників при службових відрядженнях, несенні державної служби, отриманні освіти, при звільненні, ліквідації або скорочення і т.д.

Додаткові соціальні гарантії працівникам закріплюються в локальних актах організації і колективному договорі, який укладається між суб’єктами трудових відносин за участю профспілки.

Додаткові соціальні гарантії залежать від підприємства і можуть стосуватися всіх життєво важливих сфер, включаючи житло, надання медичної допомоги, пенсійне страхування та інше.

Локальні інструменти соціальної політики мають наступні види: компенсаційний; соціальний.

Компенсації – це матеріальні виплати, які виплачуються для заповнення витрат, понесених працівником при виконанні трудових обов’язків.

Компенсаційні виплати полягає у виплаті винагород за підсумки роботи з метою підвищення мотивації працівника.

Компенсаційний пакет соціальної політики організації включає в себе основну оплату праці, премії і бонусні виплати та соціальні виплати.

Соціальна політика підприємств здійснюється з питань соціального захисту працівників, організації оплати праці, її регулювання, а також облік соціальних інтересів суб’єктів трудових відносин через механізми компенсаційних виплат, забезпечення трудових пільг, а також при дотриманні принципу соціального партнерства.

Соціальне партнерство є також одним з інструментів соціальної політики і полягає у взаємодії роботодавця і представників працівників на підставі укладеного колективного договору з урахуванням принципів поваги та рівноправності сторін.