В критерії , за визначенням, у підфункцій допускається модифікація довільного, але тільки одного з аргументів.
Модифікація декількох аргументів розглядається в так званому критерії розповсюдження степеня (Propagation Criterion).
Булева функція задовольняє критерій розповсюдження степеня , якщо будь-яка її похідна , рівноймовірна.
У випадку, коли відомо, що рівноймовірна для конкретного вектора , говорять, що задовольняє критерій розповсюдження степеня відносно вектора .
Загальний випадок відповідає формулюванню критерія розповсюдження степеня , порядку .
Функція задовольняє критерій розповсюдження степеня , порядку , , , якщо для будь-якої з підфункцій , отриманих фіксацією змінних, всі похідні , , рівноймовірні.
Порада. Позначення - стандартні, звикнути до них простіше, якщо співставляти їм мнемонічні назви «допустима вага» «фіксація».
Приклади
Запишемо булеву функцію у табличному виді, та обчислимо її похідні для і при , . Тобто, ми обчислимо не всі похідні другого порядку, а деякі.
Таблиця 5.1 Похідні булевих функцій
№ | |||||||||
0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
1 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
2 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
3 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
4 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 |
5 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 |
6 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 |
7 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 |
8 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 |
9 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 |
A | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 |
B | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 |
C | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 |
D | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
E | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
F | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 |
Підфункції від двох змінних при .
Оскількі розмірність аргументу підфункцій (тобто, після фіксації) дорівнює 2, то кількість змінних, що фіксуються дорівнює . Таким чином, умова коректна. Якщо не було би задано, то слід було б вибирати чотири вектори для чотирьох значень .
Таблиця 5.2 Підфункції, що отримані з при
№ | , , | |||||
0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
1 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | |
8 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
9 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | |
№ | , , | |||||
2 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | |
3 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | |
A | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | |
B | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | |
№ | , , | |||||
4 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | |
5 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | |
С | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | |
В | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | |
№ | , , | |||||
6 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | |
7 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | |
E | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | |
F | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
Критерій . Необхідно, щоб похідна була рівноймовірною для всіх допустимих . Допустимими є чотири вектори з вагою одиниця.
Один з них: . Похідну ми вже обчислили як приклад похідної . Кількість одиниць у векторі значень функції дорівнює 12, а не 8, таким чином, одна з похідних не є рівноймовірною і не задовілняє .
Критерій . Нехай , тобто фіксуються 2 змінні.
Розглянемо підфункцію для , (табл. 5.2) і застосуємо до неї критерій (табл. 5.3).
Маємо випробувати вектори з вагою одиниця. Нехай , .
Таблиця 5.3 Критерій для підфункції від двох змінних
, | , | |||
0 | 0 | 0 | 0 0 | 0 0 |
0 | 1 | 0 | 0 1 | 0 1 |
1 | 0 | 0 | 1 0 | 1 0 |
1 | 1 | 1 | 0 0 | 1 1 |
Похідні і є рівноймовірними, тому треба продовжити обчислення для інших підфункцій.
Оскільки при функція , то для і . Звідки випливає, що всі похідні цієї підфункції, зокрема, , дорівнюють нулю, тобто, не є рівноймовірними. Таким чином, не задовільняє .
Критерій розповсюдження , .
Для цього критерія довільна похідна має бути рівноймовірною.
Ми обчислили при , і знайшли, що вектор значень цієї функції містить 10 одиниць (табл 5.1), тобто, не задовільняє .
Критерій розповсюдження степеня , порядку .
Для цього критерія всі похідні , для всіх підфункції , що отримані фіксацією змінних, мають бути рівноймовірні.
Ми вже знаємо, що не задовільняє , тому існують похідні , які не є рівноймовірними, звідки випливає що серед множини похідних не всі рівноймовірні, тому не задовільняє .