І н с т р у м е н т а л ь н і м е т о д и о б с т е ж е н н я

Визначення тактики лікування РМЗ можливе тільки за умови точної оцінки розповсюдженості пухлинного процесу.

З додаткових методів обстеження найбільш часто використовують безконтрастну (Мал. 9.13) і контрастну мамографію (дуктографію, пневмомамо­графію), термографію, ультразвукове дослідження (Мал. 9.14), комп’ютерну томографію.

Мамографія – провідний метод первинної діагностики РМЗ який дозволяє виявити пухлини розмірами 5-10 мм з достовірністю 75-95% (Дивись відео –Ctrl і натиснути на посилання лівою кнопкою миші). При непальпабельних пухлинах мамографія дозволяє виявити захворювання у 18-33% випадків. Недоліками методу є неможливість диференціювати кісти і солідні новоутворення; високе променеве навантаження, що збільшує ризик виникнення рентгеніндукованої пухлини в майбутньому; важкість виявлення пухлини на фоні мастопатії та у молодих жінок; неможливість виявлення пухлини у аксилярній ділянці. Тому мамографію рекомендується використовувати у молодих жінок тільки при високій ймовірності наявності злоякісної пухлини.

Мал. 9.14. Безконтрастна мамограма.              Рак молочної залози

Дуктографія дає можливість виявити і локалізувати внутрішньопротокові утворння, в тому числі карциноми у ранніх стадіях. Для дуктографії використовують водорозчинні контрастні речовини.

Ультразвукове дослідження (УЗД) молочної залози. Ультразвукове дослідженняє безпечним і рекомендоване для виявлення утворень розмірами більше 1 см. Точність УЗД у виявленні раку дорівнює 87%, при виявленні кіст – 98-100%. Недоліки УЗД: неможливість виявлення кальцинатів, складність дослідження при надлишку жирової тканини, недостатня інформативність при розмірі патологічного новоутворення менше 1 см.

У випадках, коли УЗД і мамографія доповнюють одне одного, точність діагностики досягає 98%.

Мал. 9.15. Лунограма молочної залози у хворої на інвазивний протоковий рак

Слід пам’ятати, що УЗД виявляє пухлини досить малого розміру і може використовуватись для скринінгу. Сонографічне обстеження найбільш ефективне у молодих жінок, у яких добре розвинена залозиста тканина, молочні залози щільні.

Термографія. На цей час існує два способи вимірювання температури молочної залози - ІЧ-термографія та радіотермометрія (РТМ). ІЧ-термографія дає можливість виявлення різниці температур шкірних покривів в межах 0,1-0,01°С. між симетричними ділянками тіла. На цей час термографія з-за своєї неточності практично не використовується і має лише історичне значення.

Метод РТМ уявляє собою пасивну неінвазивну процедуру визначення теплової активності тканин. На відміну від давно відомої ІЧ-термографії, яка візуалізує температуру шкірних покривів, РТМ-метод вимірює температуру тканин на глибині до 5 см. Метод заснований на вимірюванні власного електромагнітного випромінювання тканин у радіодіапазоні. Оскільки інтенсивність випромінювання прямо пропорційна температурі внутрішніх тканин, можна говорити, що РТМ-метод дозволяє вимірювати внутрішню температуру.

Оскільки зміна температури тканин передує структурним змінам, є принципова можливість визначення захворювань на ранніх стадіях (Мал.9.16). Іншою важливою властивістю РТМ є її абсолютна нешкідливість, що дозволяє проводити багаторазові обстеження, спостерігати динаміку захворювання и правильно вибирати тактику лікування. Встановлено, що чутливість радіотермометричної діагностики раку молочної залози складає 90,3%.

Мал.9.16. РТМ діагностика. Поля внутрішніх температур у хворої на рак лівої молочної залози

Остаточне підтвердження характеру процесу можливе за допомогою цитологічного або гістологічного дослідження. З метою отримання цитологічного або гістологічного матеріалу виконують пункційну біопсію, трепанбіопсію, інцизійну або ексцизійну біопсію (Мал.9.17, 9.18).

a               b                    c                     d
Мал. 9.17. Види біопсій пухлин молочної залози а - пункційна; b - трепан-біопсія; с - інцизійна; d – ексцизійна
	Мал. 9.18. Злоякісні клітини у пунктаті пухлини молочної залози

Пункційна (аспіраційна) біопсія має визначальну роль у діагностиці утворень молочної залози. При непальпабельних утвореннях вона виконується під контролем УЗД або мамографа. При пункційній біопсії є можливою також маркування непальпабельних пухлин за допомогою так званих «якорів» які дозволяють під час операції чітко ідентифікувати зону, що підлягає видаленню.

Трепан-біопсія дозволяє отримати стовпчик тканини для гістологічного дослідження, визначити рецепторний статус пухлини і вивчити тканеві маркери. У процесі неоад’ювантного або паліативного лікування трепан-біопсія дозволяє вивчити лікувальний патоморфоз пухлини.

Цитологічне дослідження патологічних виділень із сосків дозволяє встановити діагноз при ранніх формах протокових карцином